Войти
Закрыть

Чинники та територіальні особливості природного руху населення

11 Клас

1. ПРИРОДНІ, СОЦІАЛЬНІ, ЕКОНОМІЧНІ ТА ЕКОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ПРИРОДНОГО РУХУ НАСЕЛЕННЯ. Природний рух (відтворення) населення — це сукупність процесів народжуваності, смертності й природного приросту, що забезпечують безперервне відновлення й зміну людських поколінь (мал. 1). Проаналізуйте мал. 1 та поясніть, як вказані чинники впливають на рівень народжуваності та смертності в Україні. Якщо порівняти фізичну, кліматичну та карту розселення населення світу, стане зрозумілим вплив природних умов на розміщення людей. Для створення поселень люди завжди вибирали найсприятливіші куточки Землі. Тому донині малозаселеними або такими, де взагалі відсутнє постійне населення, є пустельні й високогірні райони з екстремальними умовами життя. Знайдіть на карті атласу території з екстремальними умовами життя. Оцініть ступінь їхньої заселеності з використанням відповідних тематичних карт. Ускладнене життя і в дуже холодних районах Землі. Тому в полярних її частинах постійного населення мало, а в Антарктиді воно відсутнє взагалі. Натомість густо заселені узбережжя морів і океанів зі сприятливими природними умовами, ресурсами, можливістю розвитку транспортних зв’язків. Проте в результаті збільшення кількості населення люди все частіше змушені заселяти території з екстремальними природними умовами....
0 Переглянути

Виникнення людства та заселення континентів. Географія людських рас. Динаміка кількості населення світу

11 Клас

1. ВИНИКНЕННЯ ЛЮДСТВА ТА ЗАСЕЛЕННЯ КОНТИНЕНТІВ. Шлях до еволюції наших предків почався в Африці близько 5 млн років тому, коли, за оцінками антропологів, людська лінія розійшлася з приматами. Найдавніші предки людини належать до роду австралопітеків (близько 3 млн років тому), їх залишки, у тому числі і всесвітньовідома «Люсі», були знайдені переважно в Рифтовій долині Африки. Із курсу біології пригадайте, що вам відомо про людину прямоходячу та людину працюючу. Існують різні теорії виникнення й розселення людства. Деякі вчені вважають, що існувало три центри його виникнення: у Європі з’явилася європеоїдна раса, в Африці — негроїдна, а в Азії — монголоїдна. Раси були утворені шляхом мутацій різних видів вимерлих нині людиноподібних мавп. Америку заселили представники монголоїдної раси з Азії (мал. 1). Проаналізуйте мал. 1 та зробіть висновки. Більше інформації про еволюцію людини дізнайтеся в енциклопедії Британіка: britannica.com/science/human-evolution/The-emergence- of-Homo-sapiens і на сайті http://gorhistory.com/hist110/na.html. — Державний університет Гумбольдта (США)....
0 Переглянути

Системоутворювальна роль географічного, економічного, інформаційного та соціокультурного просторів

11 Клас

1. СИСТЕМОУТВОРЮВАЛЬНА РОЛЬ ПРОСТОРІВ: ГЕОГРАФІЧНОГО, ЕКОНОМІЧНОГО, ІНФОРМАЦІЙНОГО ТА СОЦІОКУЛЬТУРНОГО. Простір — системоформуюче поняття. Якщо територія пов’язана з конкретними особливостями певної місцевості нашої планети й ними визначається, то простір значною мірою є поняттям абстрактним. Це ніби абстрактна територія, яка визначається лише віддаленістю між окремими об’єктами й територіями, їх площею та взаєморозміщенням. Усі ці характеристики простору впливають на формування просторових систем у різних сферах життя (мал. 1). Поясніть поняття «географічний простір». Оцініть його значення для розвитку цивілізацій та країн. Наприклад, такі економічні поняття, як «економічна зона», «економічна інтеграція», «співробітництво», «співтовариство», «експансія» та інші, мають яскраво виражений просторовий аспект. Простір для господарства у вигляді економічного простору є системо- формуючим чинником, який об’єднує, сполучає, притягує. Із розвитком транспортної інфраструктури простір усе більше об’єднує, а не розділяє. Отже, системоформуюче значення економічного простору постійно зростає. Інформаційний простір є просторовою сферою передачі інформації та містить просторово-територіальні аспекти відповідної інфраструктури, збору, формування, поширення інформації в окремих країнах і на планеті загалом. Головними його структурними елементами є інформаційні поля та інформаційні потоки....
0 Переглянути

Світосистема як результат і процес формування глобальної єдності в системі «суспільство—природа»

11 Клас

1. СВІТОСИСТЕМА ЯК РЕЗУЛЬТАТ І ПРОЦЕС ФОРМУВАННЯ ГЛОБАЛЬНОЇ ЄДНОСТІ В СИСТЕМІ «СУСПІЛЬСТВО—ПРИРОДА». Світосистема — це глобальна взаємодія і взаємозв’язаність людини та її господарської діяльності з природою й процесами, що в ній відбуваються. Вона є одночасно і результатом, і безперервним процесом формування глобальної єдності в системі «суспільство—природа». Сьогодні ми можемо говорити про те, що людство, усе більше втручаючись у природу й природні процеси, ніби перетворилося на своєрідного трансформатора, який зрісся з власним природним середовищем у єдину істоту. Ця істота в особі людини має розум і постійне бажання жити краще, але цей розум не завжди застосовується стратегічно правильно. Тому прагнучи більшого життєвого комфорту, людина все інтенсивніше експлуатує природу, руйнуючи довкілля. У другій половині XX ст. з’явився новий напрям досліджень глобальних тенденцій світового економічного й соціального розвитку — світосистемний аналіз. Уперше його ідеї виклав американський соціолог Іммануїл Валлерстайн. Основою цього аналізу є поняття світосистеми. Світосистемний аналіз базується на ідеї неомарксизму, концепції «матеріальної цивілізації» французького історика Ф. Броделя й теорії економічних циклів російського економіста М. Кондратьева....
0 Переглянути

Природні зони. Карти ґрунтів і природних зон

11 Клас

1. ПРИРОДНІ, АБО ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНІ ЗОНИ. Природні, або фізико-географічні зони — частини географічного поясу з однорідними кліматичними умовами, які на рівнинних територіях зберігають широтне або близьке до нього простягання й змінюються в напрямку від екватора до полюсів, а інколи й від океанів у глиб материків (як у Північній Америці). Природні зони мають близькі умови температур і зволоження, які, так само як і кліматотвірні чинники, визначають однорідність ґрунтового покриву, рослинного й тваринного світу територій. В океані природні зони виражені не так чітко, а в горах вони змінюються з висотою (мал. 1). За допомогою мал. 1 установіть природні висотні пояси, які наявні в усіх гірських системах, і ті, яких немає в Альпах та Приполярному Уралі. Поясніть причини відмінностей. Перегляньте на каналі Youtube відеоматеріали «Висотна поясність». Поясніть, чому природні зони в горах змінюються з висотою. Як це впливає на заселення гірських районів людиною? Природні зони, які беруть свою назву від притаманної їм рослинності або інших географічних особливостей, — один із рівнів фізико- географічного районування. У межах зони за переважанням ландшафтів певного типу виділяються фізико-географічні підзони, як, наприклад, у лісостеповій та степовій зонах України. За допомогою карти природних зон світу в атласі поясніть, на території яких материків порушена широтна зональність....
0 Переглянути

Гірські породи органічного походження. Роль живих організмів у формуванні ґрунтів. Вплив ґрунтів на спеціалізацію господарства

11 Клас

1. ГІРСЬКІ ПОРОДИ ОРГАНІЧНОГО ПОХОДЖЕННЯ. Гірськими породами органічного походження є органогенні (біогенні), осадові гірські породи, що утворилися з решток рослинних і тваринних організмів (продуктів їх життєдіяльності). їх поділяють на морські й континентальні: зоогенні (карбонатні: кораловий і черепашковий вапняки, крейда, спонголіти, радіолярити; крем’янисті, фосфатні), фітогенні (каустобіоліти: торф, вугілля, нафта, горючі сланці, озокерит, янтар; діатоміти) та мішаного походження (трепели, опоки). Залягають вони, як правило, у вигляді пластів і лінз (мал. 1). Органогенні карбонатні породи (вапняки, писальна крейда) складаються з мушлів форамініфер, коралів, моховаток, брахіопод, молюсків, водоростей. Такі рифові (коралові) вапняки утворюють сучасні атоли й бар’єрні рифи. Крем’янисті діатоміти складаються зі скелетів діатомових водоростей, спікул кременевих губок і радіолярій. Спонголіти містять понад 50% спікул кременевих губок. Крем’янисті радіолярії на 30% складаються зі скелетів радіолярій, які в сучасних океанах утворюють радіолярієвий мул. До органогенних фосфатних порід, які не мають значного поширення, належать черепашники з фосфатних мушель, а також гуано — продукт розкладання пташиного посліду, товщі якого накопичуються зазвичай в умовах сухого клімату на островах. Перегляньте на каналі Youtube відеоматеріали «Парк форамініфер. Китай». Надзвичайно важливою є роль живих організмів у формуванні ґрунтів. Вони самі та продукти їх життєдіяльності синтезують і розкладають органічні речовини, акумулюють біологічно важливі елементи, руйнують й утворюють мінерали, визначаючи загальний хід процесу ґрунтоутворення й формування його родючості (гумусу). Визначальна роль належить різноманітним за складом і характером біологічної діяльності мікроорганізмам, які населяли ґрунт задовго до появи рослин і тварин та були найдавнішими ґрунтоутворювачами. Крім ґрунтоутворення, мікроорганізми беруть безпосередню участь у руйнуванні мінералів і гірських порід у процесі біологічного вивітрювання....
0 Переглянути

Природні чинники формування ареалів рослин і тварин. Біологічні ресурси

11 Клас

1. ПРИРОДНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ АРЕАЛІВ РОСЛИН І ТВАРИН. Сьогодні на ареали як частини території або акваторії (земної поверхні), у межах якої поширений і проходить повний цикл розвитку певний вид, рід або угруповання рослин або тварин, усе більше впливають антропогенні чинники. Формування (поширення) ареалів рослин (тварин) має закономірний характер, обумовлений комплексом природних географічних, геологічних, кліматичних, біологічних чинників. Кожна клімато-географічна (природна) зона характеризується певною флорою та фауною, а розміщення рослин і тварин визначається певними закономірностями (мал. 1, 2). Поясніть відмінності ареалів полярного й бурого ведмедя (мал. 2). Ареал може бути суцільним (природний ареал, у межах якого вид зустрічається повсюдно) і розірваним (природний ареал виду, для якого характерні настільки окремі ділянки, що контакт між їх популяціями не відбувається). Деяким видам властиве поширення в різних широтних поясах, наприклад, очерет звичайний росте на територіях поблизу Полярного кола й аж до околиць тропічної зони. Географічна ізоляція видів може проявлятися у формі абсолютної просторової ізоляції окремих частин суходолу та ізоляції площами, непридатними для зростання, тому такі ареали бувають: ендемічні (невелика обмежена територія, наприклад, сосна піцундська росте в Грузії на мисі Піцунда), реліктові (територія виду, що зберігся з минулих часів, наприклад, релікт мезозойської ери гінкго білоба, який у дикій природі росте лише в Західному Китаї) та стрічкові (витягнутий стрічкою вздовж певного природного утворення або кордону, наприклад види, що ростуть на берегах річок, — вільха чорна, осокір, верба біла)....
0 Переглянути

Біосфера та її складові. Особливості поширення живих організмів на суходолі та в океанах

11 Клас

1. БІОСФЕРА ТА ЇЇ СКЛАДОВІ. У праці «Космос» (1845 р.) німецький вчений Александр Гумбольдт використав поняття «життєсфера». Живі організми як єдину систему, не використовуючи поняття «біосфера», досліджував французький географ Елізе Реклю (друга половина XIX ст.). Термін «біосфера» в 1875 р. запропонував австрійський геолог і палеонтолог Едуард Зюсс, а концепцію біосфери — французький вчений- природознавець Жан Батіст Ламарк на початку XIX ст. Вчення про біосферу детально розробив український філософ і природознавець В. Вернадський, у наукових працях якого термін «біосфера» з’явився в 1911 р. У 1926 р. у книзі «Біосфера» він виклав вчення про біосферу як особливу оболонку Землі, де набула поширення жива речовина (мал. 1). Біосфера — це заселена й перетворена живими організмами оболонка Землі, яка почала формуватися близько 3,8 млрд років тому. Зараз у ній мешкає понад 3 млн видів рослин, тварин, грибів і бактерій. Людина також є частиною біосфери. Пригадайте, що вам відомо про біосферу. Незалежно від систематичної належності конкретного живого організму вся сукупність живих тіл, які населяють Землю, фізико-хімічно єдина. Біосфера утворює незначну масу Землі, але є могутньою геохімічною силою, адже живі організми не просто її населяють, а й перетворюють. Живі організми населяють поверхню Землі нерівномірно й змінюються в широтному напрямку....
0 Переглянути

Прісна вода як ресурс і чинник розміщення населення й виробництва. Мінеральні й термальні води. Водозабезпеченість

11 Клас

1. ПРІСНА ВОДА ЯК РЕСУРС І ЧИННИК РОЗМІЩЕННЯ НАСЕЛЕННЯ Й ВИРОБНИЦТВА. Людина використовує величезну кількість прісної води. Пропорції споживання води в промисловості й сільському господарстві в різних країнах неоднакові. Це залежить від розвитку в певному регіоні зрошувального рослинництва. Так, наприклад, на вирощування 1 т рису потрібно 8 тис. м3 води, а на вирощування 1 т бавовни — 5 тис. м3. Поясніть вплив наявності прісної води на розміщення населення світу. Найбільш водомістким є виробництво продукції хімії органічного синтезу, очищення первинної текстильної сировини (бавовнику), виробництво целюлози, віскозного шовку, синтетичного каучуку. На сільське господарство припадає 92% світових обсягів використання прісної води, із яких виробництву продовольчого зерна (пшениця, рис, кукурудза) належить 27%, м’яса — 22%, молока — 7%. США (4,4% населення світу) — третій після Китаю та Індії найбільший споживач прісної води. Американське населення вживає яловичини в 4,5 разу більше, ніж у середньому у світі, а відгодівля худоби зерном надзвичайно водомістка. Близько 20% загального обсягу води споживається у світі у вигляді «віртуальної води» (коли, наприклад, рис, вирощений в Азії з використанням місцевої води, експортується в Африку, мал. 1)....
0 Переглянути

Вплив геологічних процесів на формування озер, пластів підземних вод. Взаємозв’язок клімату й вод суходолу

11 Клас

1. ВПЛИВ ГЕОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ НА ФОРМУВАННЯ ОЗЕР, ПЛАСТІВ ПІДЗЕМНИХ ВОД. Природні водойми зі стоячою або слабо проточною водою, які утворюються в результаті затоплення водними масами знижень суходолу (улоговин), — озера, безпосередньо не з’єднані з океаном. Тому їх водообмін більш уповільнений, ніж річковий (мал. 1). В озерах Землі міститься в 4 рази більше води, ніж у річках, але якщо озеро не поповнюється водами, воно мілішає, перетворюється на болото або висихає. Тому важливо під час проведення меліоративних робіт, створення систем штучного зрошення, водосховищ, будівництва гребель на річках тощо враховувати вплив людської діяльності на режим живлення та існування озер. Утворення й розвиток озерних улоговин — тривалий геологічний процес. Наприклад, на думку деяких фахівців (Н. Думітрашко), окремі частини складної Байкальської западини утворилися в різний геологічний час і згодом перетворилися на єдину улоговину. У юрський період на місці Південного Байкалу утворилася западина. Пізніше, у першій половині третинного часу, з’явилися дві западини в межах Середнього Байкалу, а наприкінці третинного часу виникла Північно-Байкальська западина. На єдину улоговину все це перетворили потужні скидні рухи земної кори четвертинного часу, які ще більше знизили дно западини (сучасна глибина озера — 1642 м). Від багатьох геологічних і фізико-географічних особливостей території залежить поширення підземних вод (мал. 2). У межах крайових прогинів платформ розвинені артезіанські басейни (наприклад, Західносибірський або Прибалтійський). Своєрідні гідрогеологічні умови визначають характер циркуляції та склад підземних вод в областях розвитку багаторічної мерзлоти (наприклад, надмерзлотні, міжмерзлотні та підмерзлотні води)....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 440 441 442 443 444 445 446 447 448 ... 452
Назад

Навігація