Войти
Закрыть

Сталий (збалансований) розвиток

11 Клас

Стратегія сталого (збалансованого) розвитку є однією з найактуальніших у всіх сферах діяльності людства. Її головне завдання полягає в тому, щоб сучасне покоління могло задовольняти свої потреби, зокрема в товарах, послугах, соціальній стабільності та безпечному довкіллі, але при цьому не створювати перешкод для майбутніх поколінь у задоволенні їхніх потреб (мал. 1). Основні положення сталого (збалансованого) розвитку були проголошені в 1992 р. на Конференції ООН із навколишнього середовища та розвитку (Ріо-де-Жанейро, Бразилія), на Всесвітньому саміті зі сталого розвитку в Йоганнесбурзі (ПАР) у 2002 р. вони були підтверджені, уточнені й конкретизовані, а на конференції «Ріо+20» (Ріо-де-Жанейро) у 2012 р. — продовжені. 2. Досвід реалізації планів сталого (збалансованого) розвитку в різних країнах. На сьогодні відсутня загальновизнана система показників реалізації національних стратегій сталого розвитку, але існують різні методики оцінки успіхів країн на цьому шляху (у тому числі розроблені в Україні). Здебільшого серед країн-лідерів опиняються високорозвинені країни, які мають фінансові можливості найбільш послідовно й повно реалізовувати стратегію сталого розвитку. Зокрема, це Німеччина, Ісландія, Швейцарія, Швеція, Австралія, Канада, Данія, Фінляндія, Норвегія. Так, у Німеччині Федеральне статистичне відомство кожні два роки оприлюднює звіт про стан показників сталого розвитку, а кожні чотири роки вдосконалюється сама національна стратегія. Серед окремих завдань на найближчі роки: забезпечити стабільне й доцільне економічне зростання, запобігти значній нерівності в доходах населення, підвищити частку екологічного землеробства до 20 %, збільшити частку відновлюваних джерел енергії в кінцевому споживанні енергії (18 % — до 2020 р., 30 % — до 2030 р., 60 % — до 2050 р.), скоротити викиди парникових газів....

Сучасний стан окремих складових третинного сектору

11 Клас

Завдяки економіко-географічному положенню Україна має потужний транзитний потенціал. Його ефективне використання пов'язане із транспортною системою. Особливо посилюється необхідність її розвитку в умовах інтеграції держави в європейську економіку. Важливого значення набуває проходження через Україну міжнародних транспортних коридорів (МТК). Вони необхідні для того, щоб на найважливіших напрямках об'єднати одразу кілька видів транспорту під час перевезення вантажів і пасажирів через територію кількох країн. Початок формуванню МТК було покладено на Критській конференції Європейського співтовариства в 1994 р. Територією України проходять чотири європейські МТК (мал. 1): №3: Берлін (Дрезден) — Вроцлав — Львів — Київ. № 5: Венеція — Трієст — Любляна — Будапешт — Ужгород — Львів. №7: Дунайський (водний): Австрія — Угорщина — Сербія — Болгарія — Румунія — Молдова — Україна. № 9: Гельсінкі — Санкт-Петербург (Москва) — Київ — Кишинів — Бухарест — Александруполіс (із чотирма відгалуженнями)....

Сучасний стан окремих виробництв хімічної, деревообробної, легкої та харчової промисловості

11 Клас

Фармацевтичний ринок України пропонує створення та виготовлення ліків, дієтичних добавок, вітамінів, лікувальної косметики, а також їх реалізацію через збутові мережі (аптеки, аптечні пункти тощо). Фармацевтична промисловість України є однією з найбільш перспективних та високоприбуткових складових промисловості. При цьому тільки третина зареєстрованих лікарських засобів на ринку вироблена на українських підприємствах. У грошовому вимірі їх частка продовжує збільшуватися. За підсумками 2017 р. цей показник склав 43,3% (у 2016 р. — 43,0 %, у 2015 р. — 41,5 %). Українська фармацевтична промисловість виробляє близько 1,4 тис. із 3 тис. препаратів, що продаються в державі. Переважають готові лікарські засоби — 84% від загального обсягу продажів. Розробка й виробництво фармацевтичної продукції потребують тривалих наукових досліджень, упровадження та перевірки нових препаратів. Це можливо за умов високого рівня розвитку науки та наявності кваліфікованих трудових ресурсів. Тому найбільше підприємств зосереджені в освітніх і наукових центрах. Провідними виробниками є «Фармак», «Лекхім» «Дарниця», «Здоров'я», «Артеріум» («Київмедпрепарат» та «Галичфарм»), «Борщагівський ХФЗ», «Санофі» (Україна). Зазначимо, що частина сировини для виробництва ліків на цих підприємствах надходить із-за кордону. Лідером серед виробників ліків є ПАТ «Фармак» (Київ). Щороку компанія освоює та пропонує на ринок близько 20 нових препаратів. У 2015 р. було введено в дію новий лабораторно-технологічний комплекс, що дозволяє компанії істотно змінити організацію досліджень та розробки нових препаратів....

Сучасний стан окремих виробництв машинобудування

11 Клас

Україна належить до небагатьох країн світу, що мають необхідний потенціал для виробництва пасажирських і супервантажних транспортних літаків із дальністю польоту до 10 тис. км. Це можливо завдяки авіаційному концерну Державне підприємство «Антонов» (Київ), що об'єднує конструкторське бюро, комплекс лабораторій, завод та випробувальний комплекс. Отже, в Україні існує повний цикл створення сучасних літаків — від наукових досліджень і проектування до здійснення випробувань, сертифікації, серійного виробництва й сервісного обслуговування. Родоначальником потужних транспортних літаків був Ан-22, згодом на повітряних трасах з'явилися Ан-124 «Руслан» та Ан-225 «Мрія». Останній є найбільшим та найпотужнішим у світі транспортним літаком. Йому належать 240 світових рекордів, що є безпрецедентним випадком в історії авіації. Після Ан-225 було розроблено середньомагістральний військово-транспортний літак Ан-70. На підприємстві було створено і новий пасажирський турбореактивний літак Ан-148, який вважають найбільш перспективним для ринку країн Азії та Центральної і Південної Америки (мал. 1). Також серійного випуску набув літак Ан-158 (шість одиниць було передано авіакомпанії «Кубана», Куба). На базі цього повітряного судна створено близькомагістральний транспортний турбореактивний літак Ан-178 (мал. 2). У 2016 р. було укладено контракт з азербайджанською компанією на поставку десяти повітряних суден. Значний інтерес становить 52-місний турбогвинтовий літак Ан-140, призначений для заміни технічно застарілих літаків місцевих авіаліній Ан-24....

Україна на окремих світових товарних ринках. Сучасний стан енергетики

11 Клас

Найбільш ефективна участь у міжнародному поділі праці можлива за наявності конкурентних переваг у виробництві окремих видів товарів та послуг на світових ринках. Ці переваги обумовлені чинниками, що вигідно відрізняють країну від інших. Серед внутрішніх чинників найбільше значення має ресурсний — природні (мінеральні, водні, лісові, земельні, кліматичні, рекреаційні), трудові, фінансові, виробничі ресурси, а також ефективні способи їх використання (див. таблицю 1). Останнє передбачає наявність таких чинників, як технологічний (використання сучасного обладнання, верстатів, машин), інноваційний (запровадження нових технологій та інших досягнень НТП), управлінський (високий рівень організації виробництва, зростання продуктивності праці, висока кваліфікація трудових ресурсів, стратегічне мислення на різних рівнях управління, ефективність державного регулювання, наприклад підтримка того чи іншого виробництва), ринковий (налагодження каналів збуту продукції, швидке реагування на потреби ринку, позитивна репутація серед споживачів, наявність розвиненої інфраструктури). Існують і зовнішні чинники, які можуть сприяти існуванню конкурентних переваг країни у виробництві товарів та послуг. У першу чергу вони залежать від попиту на них і наявності країн-конкурентів та їхніх можливостей на цьому ринку. 2. Конкурентні переваги України на світовому ринку сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки. Головним засобом виробництва в сільському господарстві є земля. Відомо, що понад 40 % площі України займають чорноземи, які найбільш придатні для використання в сільському господарстві. Разом із рівнинним рельєфом це є основою для отримання сільськогосподарської продукції, яка має порівняно невисоку собівартість. Важливим показником кліматичних ресурсів є тривалість вегетаційного періоду. В Україні цей період достатній для вирощування більшості сільськогосподарських культур помірного поясу, але для масового розведення теплолюбних культур, наприклад винограду, найбільш придатні південна частина країни і Закарпаття....

Сучасні риси національної економіки України

11 Клас

Ви вже знаєте, що національна економіка — це історично сформована сукупність підприємств та установ, які працюють на території певної держави з метою задоволення потреб людей і підвищення їхнього рівня життя. Основним показником її розвитку є валовий внутрішній продукт (ВВП). Він виражає сукупну вартість усього обсягу кінцевих товарів і послуг, вироблених на території країни незалежно від національної належності підприємств. Від нього залежить рівень освіти, культури й охорони здоров'я громадян країни. Виділяють номінальний і реальний ВВП. Номінальний, або абсолютний ВВП, виражається в поточних (фактичних) цінах цього року. Реальний ВВП (із поправкою на інфляцію) виражається в цінах попереднього (або будь-якого іншого базисного) року. Отже, у реальному ВВП ураховується, якою мірою зростання ВВП визначається реальним зростанням виробництва, а не зростанням цін. Показник ВВП розраховується в гривні й доларах США. Незважаючи на складну економічну й політичну ситуацію в країні, ВВП України зростає (у доларах США після різкого падіння у 2014—2015 рр.) (див. таблицю)....

Населення України

11 Клас

На землях сучасної України, за оцінками вчених, на початку XV ст. проживало 3,7 млн осіб, через два століття — 5,2 млн, у XVIII ст. населення зросло майже до 9 млн, а на початку XX ст. Склало майже 30 млн осіб. Максимальною кількість населення була в 1993 р. — 52,2 млн осіб. У 2018 р. ця цифра склала 42,3 млн осіб, що становить 0,6 % від загальної кількості населення світу (див. таблицю 1). * Без урахування тимчасово окупованої АР Крим і міста Севастополя. 1) За даними таблиці побудуйте графік «Зміни в кількості населення України (у сучасних кордонах) із 1897 до 2018 р.». 2) Виявіть періоди, коли населення України збільшувалося та зменшувалося. До 1993 р. населення України зростало за рахунок додатного сальдо міграції, але потім розпочалася депопуляція. В останні роки народжуваність складає 10—11‰, смертність залишається на високому рівні й становить 14—15 ‰, природний приріст дорівнює -3—5‰ (мал. 1). Найбільш несприятлива ситуація у східних областях, а також у ряді північних, південних і центральних областей (наприклад, у Донецькій, Запорізькій, Дніпропетровській, Полтавській, Сумській, Черкаській, Кіровоградській обл.). Найбільший від'ємний приріст населення впродовж декількох останніх років спостерігається в Чернігівській області. Значною мірою це пояснюється високою часткою населення старшої вікової групи. Краща ситуація в західній частині країни, а також у місті Києві. Причому, як правило, це досягається як за рахунок вищої народжуваності, так і нижчої смертності. Так, у Закарпатській області народжуваність становить 11,6—14,5 ‰, а смертність — 11,5—12,2 ‰....

Українська держава

11 Клас

Згідно з Конституцією, Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Ви вже знаєте, що територія держави — це частина земної поверхні (суходіл, акваторія), територіальні води (у межах 12 морських миль від морського узбережжя; одна морська миля становить 1852 м), повітряний простір та надра (у межах державного кордону та територіальних вод), на які поширюється суверенітет цієї держави та здійснюється державна влада. Україна розташована в Північній півкулі, на південному заході Східноєвропейської рівнини. Її територія порівняно компактна, вона простягається із заходу на схід на 1316 км, а з півночі на південь — на 893 км. Згідно з наказом Державного комітету природних ресурсів України від 20 травня 2005 р., визначено, що географічний центр України розміщений на північній околиці села Мар'янівка Черкаської області (координати: 49°02' пн. ш. і 31°29' сх. д.). Площа нашої країни — 603,7 тис. км2, що становить 5,7 % території Європи. За цим показником вона посідає друге місце в цій частині світу (після Росії). Значні розміри та особливості конфігурації обумовлюють певні відмінності в природних умовах на території країни. Зокрема, вони проявляються у формуванні лісостепової та степової природних зон із притаманними їм чорноземами....

Політична географія та геополітика

11 Клас

Зважаючи на те, що політична географія є і географічною, і політичною наукою, вона має тісні зв'язки з кожною із цих наук та містить як географічні, так і політичні складники. До географічних складників належать географічний простір, території та географічні (політико-географічні) місця. Що таке географічний простір, ви вже знаєте (§ 1). Зазначимо, що з точки зору політичної географії він складається з природного, економічного, соціального й політичного просторів. Їх поєднання обумовлює відмінності в розвитку й структурі економіки, політичній культурі, системі розселення, кількісних та якісних характеристиках населення тощо. Територія розглядається як двовимірний аналог географічного простору й виступає як його неодмінна ознака. Разом із ділянкою земної поверхні вона включає природні й суспільні компоненти, які розташовані в її межах. Географічне (політико-географічне) місце — це найнижча територіальна ланка, у якій, зокрема, починають проявлятися місцеві особливості політичної діяльності. Вони формуються на основі стійкої територіальної спільності людей і є результатом взаємодії та співвідношення географічних умов та чинників політичної культури. Отже, політична географія розглядає політичний процес з огляду на особливості географічного простору, території, місця, тобто описує і враховує у своєму аналізі місцеві умови, у яких відбувається певний політичний процес. Політичні складники політичної географії — політичні інституції, політичні відносини та «сила». Політичні інституції — це політичні установи та організації, які вирішують завдання встановлення та здійснення влади і в такий спосіб упорядковують політичне життя суспільства. Їх діяльність регулюють відповідні закони, норми, накази та інші юридичні акти. Прикладами політичних інституцій є держава, законодавча, виконавча та судова влада, політичні партії, громадські організації тощо. Політичними відносинами називають взаємодію учасників політичної діяльності щодо обміну ідеями, поглядами, знаннями, інформацією з метою вирішення нагальних соціальних проблем. Ці відносини складаються між державами, соціальними групами, народами, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями та іншими учасниками політичної діяльності під час реалізації ними своїх інтересів. Політичні відносини можуть складатися на різних рівнях: глобальному, міжнародному, національному, локальному, а за характером бути співробітницькими, конкурентними, конфліктними....

Особливості окремих складових третинного сектору. Формування інформаційного суспільства

11 Клас

Глобальні ланцюги доданої вартості переважно визначають характер та обсяги вантажопотоків. За сучасних умов вони передбачають використання різних видів транспорту, наявність якісних шляхів сполучення, перевалочних і складських комплексів, рухомий склад і технічне обладнання, що забезпечує роботу транспорту, організацію, обслуговування та управління перевезеннями. Саме їх сукупність утворює транспортно-логістичні системи, які містять два основні елементи: інфраструктуру і виробничу діяльність. Їх основне завдання — скоординувати роботу всіх складових і ланок у певному просторі та часі для отримання максимального прибутку. Досвід високорозвинених країн показує, що використання транспортно-логістичних систем дає змогу суттєво зменшити витрати на транспорт, вантажно-розвантажувальні роботи та збереження продукції. Транспортна логістика розв'язує питання вибору виду та типу транспортного засобу; розробки оптимальних маршрутів доставки; організації упаковування, зберігання, складання товарів; контролю за перевезеннями. При цьому послуги надаються по всьому логістичному ланцюжку, починаючи від постачальника сировини (вантажу) і закінчуючи доставкою готової продукції споживачам. На розвиток транспорту значно вплинуло різке збільшення обсягів перевезень готової, у тому числі дорогої продукції машинобудування та хімічної промисловості. Постало питання підвищення збереження вантажів та скорочення часу на вантажно-розвантажувальні операції. Для цього були введені стандартні засоби — контейнери (мал. 1). Використання контейнерів дозволило значно спростити транспортування товарів і їх перевантаження з одного на інший вид транспорту. Утворюються трансконтинентальні контейнерні «мости», наприклад: Японія — східне узбережжя США, Західна Європа — Західна Азія....

Навігація