Узагальнення

• У природі існує періодична залежність властивостей елементів та їхніх сполук. На основі уявлень про будову атомів вона зумовлена однаковою електронною конфігурацією зовнішніх енергетичних рівнів і розташуванням валентних електронів на одних і тих самих енергетичних підрівнях.

• Точно обмежити ділянку атомного простору, у якому перебуває електрон, неможливо. Характеризуючи рух електрона в атомі, беруть до уваги ділянку з найбільшою ймовірністю його перебування в атомі — атомну орбіталь.

• Атомна орбіталь — це простір навколо атомного ядра, у якому ймовірність перебування електрона найбільша (90 і більше відсотків). Існує чотири види орбіталей: s, p, d, f.

• За формою орбіталей елементи поділяють на s -, p -, d -, f-елементи.

• s-Елементи в періодичній системі розташовані на початку періодів. Перша і друга групи А утворені з s-елементів.

• Неметалічні елементи належать до p-елементів.

• d-Елементи розташовані в побічних підгрупах короткої періодичної системи (групах Б довгого варіанта періодичної системи).

• Енергетично вигіднішою для конкретного електрона є орбіталь з мінімальною енергією, тобто та, яка ближча до ядра атома. Відповідно до принципу «мінімальної енергії» у межах одного енергетичного рівня першим заповнюється s-підрівень, і тільки після його заповнення розпочинається заповнення р-підрівня.

• В основному стані атом має меншу енергію, ніж у збудженому.

• Валентні стани елементів обумовлені наявністю неспарених електронів атома, а також тих, які з'являються під час його переходу у збуджений стан.

• Атом може перейти з основного стану у збуджений, якщо в нього є вільні орбіталі.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно