§ 21—22. Джерела про Брестський мирний договір і війну УНР з радянською Росією

Практичне заняття № 4

1. Що довідуємося про Брестський мирний договір зі спогадів учасника подій

Прочитайте фрагмент джерела. » 1. Про що йдеться в документі, з’ясуйте, коли відбулися описані в ньому події; визначте, хто автор джерела, як він ставиться до подій, про які розповідає. Поміркуйте, навіщо автор свідчить про ці події, з’ясуйте значення подій та явищ, про які йдеться в джерелі. » 2. У чому цінність джерела саме для вас? Стисло викладіть своє ставлення до описаних подій або діячів.

Документ 1

Зі спогадів дипломата й громадського діяча тих часів Олександра Севрюка: «Переговори добігали вже кінця. Власне кажучи, вони вже скінчилися, бо в усіх спірних питаннях досягли згоди й треба було тільки порозумітися щодо редакції деяких статей договору, що швидко можна було поладнати, й після цього залишалося виготовити тільки грамоти.

6 лютого ми заснули з легшим серцем, бо нарешті нібито вдалося переконати графа Черніна в тому, що Центральна Рада все ще в Києві, і він остаточно згодився підписати мир. "Остаточно?!” За весь короткий час нашого знайомства ми кілька разів мали вже нагоду переконатися, що в лексиконі графа - одного з останніх могікан старої австрійської аристократії й салонного дипломата - цього слова не повинно б бути...

Решта дня 7 і ввесь день 8 лютого пройшли на останніх приготуваннях. Почалось 9 лютого. Безконечні телефонні запити німців. Вони нервувалися більше, ніж ми, хоч, правдоподібно, тоді ще не знали про Київ того, що знали ми. Вже почали збиратися в урочисто прибраній залі делегати, дорадники, журналісти, фотографи, гості.

Коли ми ввійшли в залу, світло й магній осліпили нас; затріскотіли фотографічні й фільмові апарати. Ми на хвилинку спинилися. Всі делегати стояли коло своїх місць, інші кількома рядами за ними; повна вщерть зала; військові форми всіх Гатунків зброї і всіх армій Центральних Держав, - золото і срібло, медалі, різнокольорові стяжки.

Посередині зали столи стояли літерою П. Чільні місця - представників Центральних Держав, середні місця - для нас.

...Після двох коротких промов - фон Кюльмана й моєї приступлено - урочисто - до підписування договору. З представників Центральних Держав перший підписав фон Кюльман. Перший на першому міжнародному акті Незалежної України підписав я, після мене М. Любинський і М. Левитський. Я глянув на годинник. Була друга година 9 лютого. Церемонія підписів і накладання печаток тощо тривала довший час. 15 делегатів мусили підписати кожний 5 грамот, - отже, всього 75 підписів.

З огляду на те що договір був виготовлений усіма мовами заінтересованих держав - отже: українською і німецькою, українською і угорською, українською і болгарською, українською і турецькою, - то підписали ми грамоти по-українськи.

Делегація УНР на переговорах у Брест-Литовську, 1918 р.

Нарешті, всі формальності полагоджені. У ясну, зоряну ніч верталися ми до нашої хати з першими грамотами нашої держави...»

Виконайте завдання 1. Підготуйте доповідь-звіт від імені голови делегації в Брест-Литовську за планом: 1) хто брав участь у перемовинах; 2) у чому полягала їхня суть, як обґрунтовували сторони свою позицію; 3) що передбачав договір; 4) якими були перспективи УНР з огляду на укладений договір?

НАСЛІДКИ ПІДПИСАННЯ БРЕСТСЬКОГО МИРНОГО ДОГОВОРУ УНР З КРАЇНАМИ ЧЕТВЕРНОГО СОЮЗУ

• Звільнення теренів України від більшовиків.

• Утвердження кордонів УНР, сформованих за етнографічною ознакою.

• Встановлення залежності від німецької сторони, яка використала важке становище України для розв’язання власних продовольчих та політичних проблем в обмін на обіцянки про створення умов для возз’єднання українських етнічних територій у складі України.

• Унеможливлення розвитку відносин України з країнами Антанти, які виходили переможцями в Першій світовій війні й визначали зміни на геополітичній карті повоєнної Європи. Залишившись сам на сам у боротьбі за незалежність як з білою, так і з червоною Росією, Україна зазнала поразки.

Виконайте завдання 2. Скориставшись поданими вище твердженнями про наслідки для УНР підписання Брест-Литовського миру, сформулюйте дві тези: одну з позитивною, а другу - з негативною оцінкою події. Обґрунтуйте кожну тезу кількома аргументами.

2. Якими були кордони УНР відповідно до Третього Універсалу УЦР за умовами Брестського мирного договору

Пригадайте фрагмент Третього Універсалу, що стосується встановлення кордонів, проаналізуйте карту. Порівняйте терени автономної України згідно з «Інструкцією Тимчасового уряду» від 17 (4) серпня 1917 р., УНР відповідно до Третього Універсалу УЦР за умовами Брестського мирного договору.

Територія Української Народної Республіки за Третім Універсалом і Брест-Литовським договором

3. Як, за свідченням джерел, сприймали та оцінювали події січня 1918 р. мешканці Києва

Прочитайте джерело, узагальніть, про що в ньому йдеться; з’ясуйте, коли відбулися описані в ньому події. Визначте, як автор ставиться до подій, про які розповідає; поміркуйте, навіщо автор документа свідчить про ці події, з’ясуйте значення подій та явищ, про які йдеться в джерелі. Поміркуйте, у чому цінність джерела саме для вас, стисло викладіть своє ставлення до описаних подій або діячів.

Документ 2

З «Київських спогадів» очевидця подій - відомого юриста й громадського діяча Олексія Гольденвейзера: «То була початкова епоха більшовизму, коли Рада народних комісарів щодня ухвалювала декрети, які мали засвідчувати втілення тих або інших "завоювань революції”, - скасування права власності, націоналізацію, проголошення різних прав і привілеїв пролетаріату. Українці не могли аж надто відставати в цьому революційному завзятті; тому в Четвертому Універсалі сформульовано пункт про соціалізацію землі, робітничий нагляд за виробництвом тощо. Загалом позицію українських владних партій визначало те, що вони по суті аж ніяк не правіші за більшовиків: ті за негайний мир, і ці за негайний мир; ті за безпосередній перехід до соціалізму, і ці так само; у тих влада в руках рад, а в цих - у руках Центральної Ради, яка так само є представництвом пролетаріату й найбіднішого селянства. Однак, попри всі старання українців довести, що вони - ті самі більшовики, це змагання "хто лівіший” закінчилось не на їхню користь...

26 січня... Київ захопив радянський загін Муравйова. Бомбардування міста тривало цілих 11 днів - від 15 до 26 січня. Більшовицькі батареї були розташовані на лівому березі Дніпра, у районі Дарниці. Звідти перелітним вогнем обстрілювали місто. Кидали на нас через раз тридюймівки й шестидюймівки... Жертв серед киян було порівняно небагато; проте руйнування були жахливі. Думаю, що не менше половини будинків у місті зазнали пошкоджень від снарядів. Спалахували пожежі, і це справляло моторошне враження. Легко уявити собі стан киян у ті дні. Переживши згодом ще з десяток переворотів, евакуацій, погромів, мешканці Києва з непідробним жахом згадують про ці одинадцять днів бомбардування. Майже весь час населення провело в підвалах, у холоді й темряві. Магазини й базари, цілком зрозуміло, були закриті; тому доводилося харчуватися випадковими залишками, адже запасів тоді ще ніхто не робив. 26 січня зранку до міста ввійшли більшовики. Вони пробули в Києві того разу лише три тижні, і той перший прояв більшовизму не був позбавлений яскравих вражень і своєрідної демонічної сили. Рада, залишивши Київ, розташувалася в Житомирі; про її переговори з німцями нічого ще не знали. Проте вже в наступні дні після одержання першої телеграми про Брестський мир містом розходилися чутки про німецький наступ на Україну. Незабаром стала помітною зніяковілість і в самих більшовиків. А ще за пару днів одна з місцевих газет насмілилася передрукувати наказ одного німецького генерала, у якому повідомлялося, що німецька армія, на прохання представників дружнього українського народу, рушила звільняти Україну з-під влади більшовиків.

Парад німецьких військ на Думській площі в Києві (нині майдан Незалежності). 1918 р.

» 1. Яким, на вашу думку, було ставлення киян до німецьких військ у місті? Яку роль відігравала у цьому ставленні Перша світова війна? (Чи мають рацію ті історики, які вживають щодо німців в Україні у цей період термін «окупаційні війська»?) » 2. Яким би мало бути (було) ставлення до більшовицьких загонів, які перед тим орудували в місті? » 3. Чи могли кияни зарадити ситуації, у якій опинилися? » 4. Яким, на вашу думку, міг бути вихід в українців за тих умов?

Наступ німців розгортався з фантастичною швидкістю. Жодного опору їм не чинили. За якихось 7 днів після підписання миру вони були вже в Києві... Наступного ранку, після втечі Євгенії Бош та інших комісарів, до міста ввійшли незначні українські частини на чолі з Петлюрою. Німці з галантності надали їм честь увійти першими. До обіду в місті стало відомо, що на вокзалі німці. ...Цікавість брала гору, і кияни юрбами потяглися на вокзал, щоб подивитися на заморських гостей... Вигляд вони мали обвітрений, зморений і виснажений. Одягнені в суцільний сірий колір, із сірими заплічниками, біля сірих візків і кухонь, німецькі полки справляли враження якогось каравану подорожніх.

Утім, наступного дня на Софійському майдані німецьке командування влаштувало доволі імпозантний парад, який, за словами присутніх, уже більшою мірою відповідав нашим уявленням про німецьку армію.

Потім почалося те, що один німецький солдат визначив словами: "Ми наведемо лад”. Було видрукувано прекрасний план міста німецькою мовою. На всіх перехрестях встановлено дощечки з німецькими написами. Спеціальні стрілки вказували, як куди пройти, і одразу було зазначено, скільки хвилин на це потрібно. Все місто, наче павутинням, обплутали телеграфними й телефонними дротами...»

» 1. Оцініть цитований документ за критеріями об’єктивності. Спробуйте визначити політичні симпатії автора. Які оцінки в цьому документі є найпереконливішим, на вашу думку, доказом його упередженості чи неупередженості? » 2. Як автор намагається відтворити настрої переважної більшості киян? Чи є підстави вважати, що оцінки, засвідчені в документі, є виявом панівних настроїв міщан? Наскільки сприйняття подій залежало від політичних поглядів, національності чи віросповідання мешканців Києва?

Прочитайте наведене нижче твердження. «Оберіть позицію»: поділіться на групи «Погоджуюся», «Не погоджуюся», «Важко визначитися», обговоріть у колі однодумців усі аргументи на користь своєї точки зору, презентуйте їх іншим групам.

«Німці, які прийшли в Україну "визволителями”, швидко перетворилися на "експлуататорів” і окупантів, що викликало невдоволення у населення Українською Центральною Радою, названою тепер "зрадницею національних інтересів”».

Виконайте завдання 3. Запишіть розмову пересічних київських мешканців (на базарі, вулиці тощо) з приводу політичних подій, про які згадує О. Гольденвейзер, передавши настрої населення в умовах загострення політичного протистояння.

Враження від уроку

Які деталі у свідченнях очевидців про події 1918 р. справили на вас найбільше враження? Наведіть факт, який вважаєте уособленням трагічності ситуації, що в ній опинилася Україна.

Поставте собі оцінку за урок, зарахувавши за різні етапи роботи відповідні бали: за кожне із завдань (завдання 1-3) - від 1 до 3 балів. Так само від 1 до 3 балів оцініть свою участь в обговоренні в парах/групах (максимальна оцінка за урок - 12 балів).

скачать dle 11.0фильмы бесплатно