§ 59—60. Початок Другої світової війни. Німецько-радянські договори 1939 р.

Наприкінці 1930-х рр. різко зросла небезпека війни в Європі. Нацистська Німеччина раніше від інших великих держав підготувалася до воєнних дій, натомість Франція та Велика Британія, як і в 1914 р., відставали. Проте, на відміну від 1914 р., на континенті склалося не два, а три центри сили, що зумовило непередбачуваність подальших подій. Й. Сталін готовий був вести переговори про наступальний союз одночасно з обома коаліціями держав. Він вичікував, зважуючи, який варіант надасть йому найбільші переваги.

23 серпня 1939 р. у Москві народний комісар закордонних справ СРСР В’ячеслав Молотов та міністр закордонних справ Німеччини Йоахім фон Ріббентроп підписали Договір про ненапад із секретним додатковим протоколом - пактом Ріббентропа - Молотова. Його безпосереднім наслідком став напад Німеччини на Польщу 1 вересня 1939 р. Так розпочалася Друга світова війна - наймасштабніша війна в історії людства. 17 вересня радянські війська увійшли на територію Західної України. Перетин Червоною армією державного кордону Польщі означав фактичний вступ СРСР у війну на боці нацистської Німеччини. Незабаром західні українці відчули весь жах сталінського тоталітаризму з його репресіями.

Зауважте

До збройних сил під час Другої світової війни було мобілізовано майже 110 млн осіб у всьому світі. Воєнні дії відбувалися на територіях 40 держав. Кількість людських втрат (67 млн осіб) є приблизною, оскільки точний підрахунок провадили тільки Британська імперія і США.

1. Як почалася Друга світова війна

Від березня 1939 р. у Москві тяглися безрезультатні переговори з представниками Великої Британії та Франції про створення системи колективної безпеки проти країни-агресора. Саме з цього часу Сталін почав шукати можливість порозумітися з Німеччиною. 23 серпня в Москву прибув міністр закордонних справ Третього райху Й. фон Ріббентроп. Метою цього візиту було підписання згідно з попередньою домовленістю Договору про ненапад між СРСР і Німеччиною. Боячись негативної реакції всередині СРСР, Сталін вів переговори з Гітлером у суворій таємниці, не поінформувавши навіть усіх членів політбюро ЦК ВКП(б). Того самого дня, пізно ввечері, у Кремлі було підписано, а наступного дня опубліковано Договір про ненапад терміном на 10 років. Таємний додатковий протокол про розмежування «сфери обопільних інтересів» у Східній і Південно-Східній Європі, звісно ж, оприлюднено не було. До радянської сфери впливу згідно з ним належали Латвія, Естонія, Фінляндія та Бессарабія; Литву визнано сферою впливу Німеччини; територію Польщі учасники угоди поділили між собою по лінії річок Нарев, Вісла, Сян.

Німеччина зобов’язалася вступити на територію Польщі першою.

1 вересня 1939 р. війська Вермахту напали на Польщу. Літаки Люфтваффе бомбардували міста Західної України. Маючи з Польщею договірні зобов’язання, Велика Британія і Франція 3 вересня оголосили війну Німеччині. Так почалася Друга світова війна. 9 вересня 1939 р. німецький посол у Москві надіслав до Берліна телеграму: «Одержав від Молотова таку телефонограму: "Я отримав ваше повідомлення про те, що німецьке військо увійшло до Варшави. Будь ласка, передайте мої поздоровлення й вітання уряду Німецької імперії, Молотов”».

Народний комісар закордонних справ СРСР В. Молотов у присутності Й. Сталіна та Й. Ріббентропа підписує Договір про ненапад. Ніч з 23 на 24 серпня 1939 р. Москва

Словник

Вермахт - назва збройних сил нацистської Німеччини 1935-1945 рр., які складалися із сухопутних, повітряних (військова авіація - Люфтваффе) та військово-морських сил. Верховним головнокомандувачем Вермахту був канцлер Німеччини, з 1934 р. - фюрер (вождь) Третього райху Адольф Гітлер.

Німецькі солдати ламають шлагбаум на німецько-польському кордоні. 1 вересня 1939 р.

Парад з нагоди передання Бреста частинам Червоної армії. На трибуні - німецький генерал X. Гудеріан і радянський комбриг С. Кривошеїн. 22 вересня 1939 р.

«Обмін досвідом» між червоноармійцями та солдатами Вермахту в Брест-Литовську

Сталін, як і Гітлер, не сподівався, що Велика Британія і Франція прийдуть на допомогу польському уряду, оскільки вони не були готові до воєнних дій. Проте союзники підтримали Польщу, хоча воєнні дії на західних кордонах Третього райху тривалий час не розгорталися.

У ситуації світової війни, що стала фактом, Сталіну вигідно було демонструвати відсторонену позицію, а для цього він змушений був потурбуватися про ідеологічне виправдання вже запланованого радянського вторгнення в Польщу. Було можливим лише одне обґрунтування: «визвольний похід» Червоної армії на допомогу населенню Західної України і Західної Білорусії. Тому генсек відмовився на користь Німеччини від окупації Люблінського й частини Варшавського воєводств. За це він виторгував собі переведення Литви з німецької в радянську сферу інтересів. Гітлер змушений був погодитися з радикальною зміною тієї статті пакту Ріббентропа - Молотова, у якій ішлося про поділ Польщі. Ці зміни зафіксовано в німецько-радянському договорі «Про дружбу і кордон» від 28 вересня 1939 р.

17 вересня Червона армія перетнула радянсько-польський кордон, а 22 вересня війська Українського фронту на чолі з маршалом С. Тимошенком увійшли до Львова. Ще через тиждень Червона армія окупувала узгоджені з Німеччиною території Польщі. Це вторгнення радянські пропагандисти назвали «золотим вереснем». 22 вересня у Брест-Литовську на честь успішного завершення польської кампанії відбувся парад радянських і німецьких військ.

Сотні тисяч солдатів і офіцерів українського походження перші удари Другої світової війни зустріли у складі Війська Польського. Упродовж вересня 1939 р. у боях загинуло близько 8 тис. українців - громадян Польщі.

У 1940 р. відповідно до положень пакту Ріббентропа - Молотова Сталін висунув ультиматум Румунії і в червні захопив без бою Бессарабію та Північну Буковину.

Проаналізуйте карту. » 1. Відповідно до документа, наведеного нижче, покажіть та опишіть зони інтересів СРСР і Німеччини. » 2. З’ясуйте зміни територіально-адміністративного устрою УРСР після подій 1939-1940 рр.

Західна Україна в 1939-1940 рр.

Зауважте

До СРСР відійшла територія майже 200 тис. кв. км з населенням 13 млн, у тому числі майже 5 млн поляків і понад 1 млн євреїв. Німеччина, яка розгромила Польщу, зайняла тільки 188 тис. кв. км її території. Віденський округ (6,7 тис. кв. км з 458 тис. населення), що входив у частку Радянського Союзу, був незабаром переданий Литві. Після приєднання до основної території України в 1939-1940 рр. західноукраїнських земель населення УРСР у червні 1941 р. зросло на 8,1 млн осіб, тобто до 41 млн 657 тис. осіб, а територія - до 560 тис. кв. км.

Проаналізуйте пакт Ріббентропа - Молотова. Прокоментуйте засадничі тези, до чого домовилися режими Сталіна та Гітлера. Поділіться припущеннями, чому цей документ обидві сторони мали «зберігати в цілковитій таємниці».

Польська карикатура на пакт Ріббентропа - Молотова «Прусська присяга на вірність Москві». Слова Сталіна: «Пакт ми тобі, Ріббентропе, підписали. Ти в ручку нас поцілуй, пакт бери, а що робитимемо далі, подумаємо».

» Що зображено на карикатурі? » Як художник розподілив ролі між учасниками дійства? Чому саме Сталіна зображено як господаря ситуації? » Яке тлумачення пакту зобразив художник? Яке ставлення до пакту художник намагався сформувати у глядачів? » Доберіть до карикатури назву, стисло прокоментуйте її.

Документ 1

Із таємного додаткового протоколу до Договору про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом (23 серпня 1939 р.):

«1. У разі територіально-політичного перевлаштування областей, що входять до складу Прибалтійських держав (Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва), північний кордон Литви одночасно стане кордоном сфер інтересів Німеччини та СРСР. При цьому інтереси Литви щодо Віленської області визнаються обома сторонами.

2. У разі територіально-політичного перевлаштування областей, що входять до складу Польської держави, кордон сфери інтересів Німеччини та СРСР буде приблизно проходити по лінії рік Нарев, Вісла, Сян. Питання про те, чи відповідає обопільним інтересам Німеччини та СРСР збереження незалежної Польської держави і якими будуть кордони цієї держави, може бути остаточно з'ясоване лише в ході подальшого політичного розвитку. У будь-якому випадку обидва уряди розв'язуватимуть це питання в дусі дружньої обопільної згоди.

3. Щодо Південно-Східної Європи радянська сторона підкреслює свою заінтересованість у Бессарабії. Німецька сторона заявляє про її повну незаінтересованість у цих областях...

4. Цей протокол зберігатиметься обома сторонами в цілковитій таємниці».

Про які явища у суспільно-політичному житті СРСР після підписання пакту Ріббентропа - Молотова свідчить джерело? Чим зумовлено занепокоєння німецького дипломата?

Документ 2

З доповідної німецького посла у Москві в Берлін від 6 вересня 1939 р.: «Раптовий поворот у політиці Радянського Союзу після багатьох років пропаганди, спрямованої проти німецьких агресорів, ще не дуже ясно зрозумілий населенню. Особливі сумніви викликають заяви офіційних агітаторів про те, що Німеччина більше не є агресором. Радянський уряд робить усе можливе, щоб змінити ставлення населення до Німеччини. Пресу ніби підмінили. Нападки на Німеччину не тільки цілком зникли, а й усі описи подій зовнішньої політики, значною мірою основані на німецьких повідомленнях, і вся антинімецька література вилучається з книжкової продукції. Початок війни між Німеччиною та Польщею дуже вплинув на тутешню громадську думку і викликав у широких колах населення нові побоювання, що Радянський Союз може виявитися втягнутим у війну. Роками поширювана недовіра до Німеччини не може бути швидко розсіяна, попри ефективну контрпропаганду, що здійснюється на партійних та виробничих зборах. Населення побоюється, що після розгрому Польщі Німеччиною вона може піти проти Радянського Союзу».

Прочитайте фрагмент джерела. » 1. Як радянська дипломатія пояснювала вступ СРСР у війну з Польщею? Що в документі свідчить про підміну понять? Чому в ньому немає покликань на тексти міжнародних документів, двосторонніх міждержавних угод? » 2. Для кого складено цей документ? Які фрази у тексті свідчать, що він розрахований на радянського адресата? Доведіть, що текст документа є пропагандистським.

Документ 3

З ноти уряду СРСР Польському посольству в Москві від 18 вересня 1939 р.: «Пане посол! Польсько-німецька війна виявила внутрішню неспроможність польської держави. Протягом десяти днів воєнних операцій Польща втратила всі свої промислові райони і культурні центри. Варшава як столиця Польщі не існує більше. Польський уряд розпався і не проявляє ознак життя. Це значить, що польська держава та її уряд фактично перестали існувати. Тим самим припинили свою дію договори, укладені між СРСР та Польщею. Віддана сама на себе і залишена без керівництва, Польща перетворилася в зручне поле для всяких випадковостей і несподіванок, які можуть створити загрозу для СРСР. Тому, будучи досі нейтральним, Радянський уряд не може більше нейтрально ставитись до цих фактів.

Радянський уряд не може також байдуже ставитись до того, щоб єдинокровні українці і білоруси, які проживають на території Польщі, кинуті напризволяще, залишились беззахисними.

Зважаючи на такі обставини. Радянський уряд дав таке розпорядження Головному командуванню Червоної армії - дати наказ військам перейти кордон і взяти під свій захист життя і майно населення Західної України і Західної Білорусії».

Якою була стратегічна мета Гітлера та Сталіна, що спонукала кожного з диктаторів ініціювати таємну угоду - пакт Ріббентропа - Молотова? Поміркуйте, чому саме пакт підштовхнув до початку Другої світової війни.

2. Які зміни відбулися в територіально-адміністративному устрої УРСР 1939-1940 рр.

У жовтні 1939 р. були проведені вибори до Народних зборів Західної України. Вони проголосили встановлення в краї радянської влади і звернулися до Верховної Ради СРСР із проханням включити землі Західної України до складу УРСР. Було затверджено також декларацію про конфіскацію поміщицьких земель, націоналізацію банків і великої промисловості. У листопаді відбулися позачергові сесії Верховної Ради СРСР і Верховної Ради УРСР, які розглянули й задовольнили клопотання Народних зборів Західної У країни.

Щоб підкріпити рішення Народних зборів, командування Українського фронту організувало у Львові 29 жовтня військовий парад. Після параду відбулася 200-тисячна демонстрація мешканців міста.

Західна Україна була «возз’єднана» з УРСР, у складі якої з’явилося шість нових областей: Волинська, Дрогобицька, Львівська, Рівненська, Станіславська і Тернопільська. Розташовані на захід від лінії Керзона, Підляшшя, Надсяння, Лемківщина й Холмщина залишилися на території, окупованій Німеччиною.

Прокоментуйте фотографії. » 1. Що вражає на знімках? Які деталі вказують на пропагандистський характер цих документів? » 2. З якою метою створено ці фотографії? Яке ставлення до події прагнули сформувати у глядачів?

Делегація Західної України на Третій позачерговій сесії Верховної Ради УРСР. Київ. 1939 р.

Делегати Народних зборів перед Оперним театром. Львів. 1939 р.

О. Довженко промовляє на передвиборних зборах в одному з гуцульських сіл. 1939 р.

» Якою, на вашу думку, є мета заходу? Навіщо влада залучала відомих українців, зокрема О. Довженка, до таких акцій?

Радянська військова техніка на вулицях Львова

У серпні 1940 р. Верховна Рада СРСР включила Північну Буковину, Хотинщину та Південну Бессарабію до складу УРСР. З більшої частини приєднаної території Бессарабії радянське керівництво створило нову союзну республіку - Молдавську РСР (УРСР втратила райони лівобережного Придністров’я у складі Молдавської АРСР). Кордони між Молдавською РСР і УРСР було визначено за етнографічним принципом. 7 серпня 1940 р. Північна

Буковина і Хотинщина були об’єднані в Чернівецьку область УРСР, а з Аккерманського та Ізмаїльського повітів Бессарабії було створено Аккерманську область. У грудні 1940 р. центр Аккерманської області було перенесено з Аккермана до Ізмаїла. Відповідно, область перейменували в Ізмаїльську.

Прочитайте фрагмент джерела. » 1. Про яку подію ідеться? » 2. Чи можна вважати публікацію репортажем із місця події? Чому? Якої об’єктивної інформації бракує в джерелі? » 3. Які слова та звороти, вжиті в тексті, ви вважаєте пропагандистськими штампами? Доведіть, що жодної конкретної інформації вони не повідомляють. З якою метою їх ужито? » 4. У чому прагнула переконати читачів газета? Як ви думаєте, яке враження справляв текст на людей, які за лічені тижні опинилися в новій історичній реальності?

Документ 4

Із львівської щоденної радянської газети «Вільна Україна» (листопад 1939 р.): «Місто пишно розцвіло кумачем прапорів, транспарантів, яскравими вогнями ілюмінацій. За ці дні Львів бачив багато хвилюючих сцен, багато фарб, прапорів. Але такої урочистості, такої сили народної радості, як сьогодні, місто ще не бачило. Сьогодні незвичайне свято. Звільнений Червоною Армією Львів, як і вся Західна Україна, став радянським... І застигли вистроєні на вул. Легіонів колони доблесних червоних воїнів. Наступила урочиста хвилина. Командуючий Українським Фронтом командарм 1-го рангу С. К. Тимошенко... звертається з яскравою привітальною промовою до червоних воїнів і до звільненого народу Західної України. Від імені ЦК КП(б)У і Раднаркому УРСР тов. Тимошенко поздоровляє народ Західної України зі звільненням від гніту польської шляхти. Ці слова народ зустрічає оплесками, захопленими вигуками "ура", "слава" на честь товариша Сталіна, радянського уряду і Червоної Армії.

Звуки бойового маршу лунають над містом. Почався парад частин Українського фронту. З бойовими прапорами, урочистим маршем проходять повз трибуни незламні й переможні колони могутньої радянської піхоти. Народ захоплено вітає синів великого народу, які на своїх штиках принесли волю, щастя, принесли нове життя. Мчать червоні кавалеристи. Це від них в паніці розбігалися гонористі польські офіцери. Це вони своїми гострими клинками сікли ворога. Громихаючи по бруку, проходить артилерія, грізною лавиною просуваються могутні танки. Важко передати радість вільного народу. Таку силу, таку могутність народ Західної України бачить вперше. Вигуки: "Слава червоним бійцям!", "Великому Сталіну - слава!", зливаючись з могутнім грохотом танків, звучать грізною пересторогою ворогам. Пройшли останні колони червоноармійців. Величний парад воїнів Країни Рад закінчений. І ось вулиця Легіонів заповнюється бурхливою повінню торжествуючого народу. Попереду молоді, життєрадісні залізничники... В своїх лозунгах трудящі Львова одностайно схвалюють рішення Народних зборів. Трудящі йдуть з високо піднятою головою, спокійні і впевнені в своє майбутнє, готові до боротьби за нові перемоги...»

3. Як відбувалася радянізація новоприєднаних областей УРСР. Чим ОУН прислужилася українцям

Червона армія прийшла в Західну Україну, Бессарабію та Північну Буковину з гаслами возз’єднання західноукраїнських земель з Українською Радянською Соціалістичною Республікою у складі СРСР. Радянська пропаганда наголошувала, що віднині українці - колишні громадяни Польщі та Румунії - користуватимуться всіма національними правами в єдиній радянській Україні.

На підприємствах, які стали державними, створили профспілки радянського типу. За їх участі визначали все потрібне для відновлення виробництва. Ці заявки негайно задовольняли промислові підприємства східних областей України та інших союзних республік. Безробіття було подолане за кілька місяців. Істотно зросла зарплата робітників. Тих, хто не міг працевлаштуватися на місці, відряджали у східні області УРСР.

До кінця 1939 р. були поділені поміщицькі маєтки. Майже півмільйона селян Західної України одержали в користування землю, десятки тисяч коней і корів. Найбідніші селянські господарства, яких була третина, звільняли від податків. Утім, вступати до колгоспів селяни не поспішали. Були створені 182 машинно-тракторні станції, які взяли на себе обробіток селянських земельних наділів.

На приєднаних землях здійснювали українізацію та розбудову системи освіти (кількість українських шкіл збільшилася до 6,5 тис. з одночасним скороченням польських); у Львівському університеті (1940 р. йому надано ім’я І. Франка) та інших вишах, технікумах і училищах мовою викладання стала українська; були проведені заходи з ліквідації неписьменності та малописьменності серед дорослого населення. Запроваджено безкоштовне навчання і медичне обслуговування населення.

Словник

Радянізація - силове насадження норм суспільно-політичного, економічного, культурного життя, характерних для тоталітарного ладу в Радянському Союзі.

Андрій Мельник (1890-1964)

Брав участь у складі легіону Українських січових стрільців у боях на горах Маківка і Лисоня. Наприкінці 1917 - на початку 1918 рр. разом з Є. Коновальцем формував Галицько-Буковинський курінь Січових стрільців, згодом реорганізований у корпус Січових стрільців. Обіймав посади начальника штабу корпусу Січових стрільців. Начальник штабу Армії УHP (1919). Брав участь у заснуванні УВО та ОУН. У травні 1938 р. став головою Проводу ОУН. 1939 р. затверджений на цій посаді Другим великим збором українських націоналістів у Римі. З 1941 р. перебував під німецьким арештом, з 1944 р. утримувався в концтаборі Заксенгаузен. У 1947 р. іменований довічним головою ОУН, яку очолював до 1964 р. (ОУН мельниківців). У повоєнні роки проживав у Люксембурзі.

Водночас нова влада заборонила всі українські партії, громадські, промислові та кооперативні товариства, а також культурні, наукові установи, зокрема «Просвіту», Наукове товариство імені Шевченка. Лише ОУН як нелегальній організації вдалося зберегти мережу своїх місцевих осередків. Вона чинила опір новій владі та її представникам, справедливо вважаючи їх окупаційним режимом. Мережа підпільних осередків ОУН поширювала листівки, гуртувала молодь, подекуди чинила збройні акції проти радянських органів, військових. НКВС застосував до оунівців жорстокі репресії.

У серпні 1939 р. Провід українських націоналістів скликав у Римі Другий великий збір ОУН, на якому головою організації обрали Андрія Мельника. Щоправда, більшість крайовиків не визнала його лідерства. У лютому 1940 р. діячі крайового осередку ОУН сформували у Кракові власний «революційний провід», визнали своїм лідером Степана Бандеру і почали готувати на Волині й у Галичині антирадянське повстання, сподіваючись, що масштабні репресії влади обурять народ, а отже, підготують для нього ґрунт.

Причиною розколу були насамперед внутрішні розбіжності між старшим поколінням УВО-ОУН, представники якого здебільшого перебували в еміграції і не мали реального впливу на Батьківщині, та молодшим, так званими крайовиками, які прагнули діяти революційними методами і знайти найкоротший шлях для здобуття незалежності У країни.

Словник

Бандерівці - члени крила ОУН, яке очолював Степан Бандера. Цю назву радянська пропаганда вживала в негативному значенні, як синонім бандитизму. застосовуючи загалом до представників українського націоналістичного підпілля під час і після Другої світової війни, а також українських націоналістів за кордоном і тих, хто в Україні перебував в опозиції до радянської національної політики.

Степан Бандера (1909-1959)

Член ОУН з 1929 р., від 1933 р. - голова Крайової екзекутиви (виконавчого органу) ОУН у західноукраїнських землях.

Організатор низки замахів, зокрема вбивства у 1934 р. міністра внутрішніх справ Польщі Б. Перацького. Після Варшавського і Львівського судових процесів 1935-1936 рр. над вбивцями Б. Перацького був ув’язнений. Звільнився у середині вересня 1939 р. Очолив опозицію до А. Мельника, що призвело до розколу ОУН. Від 1940 р. - голова Революційного проводу ОУН. Ініціатор Акта відновлення Української держави (30 червня 1941 р., Львів). За відмову скасувати його ув’язнений німцями у концтаборі Заксенгаузен до 1944 р. Після звільнення у жовтні 1944 р. мешкав у Берліні.

Після капітуляції Третього райху опинився в еміграції: спочатку в Інсбруку (Австрія), а потім - у Мюнхені. 1959 р. убитий агентом КДБ у Мюнхені.

«Бандера - це незручний, упертий і фанатичний слов’янин. Своїй ідеї він відданий до останнього. На цьому етапі надзвичайно цінний для нас, опісля небезпечний. Ненавидить як росіян, так і німців» (німецький генерал Бергер, 1944 р.).

«С. Бандера був українським націоналістом, непримиренним і безкомпромісним до всіх, хто стояв на перепоні здобуття української держави. Бандера був переконаним антикомуністом, уважав необхідним поборювати комунізм в усіх формах і проявах в Україні, у теорії і практиці» (сучасний український історик А. Кентій).

Яким подіям та явищам присвячено тогочасні плакати? Оберіть дієслова, що окреслюють мету, з якою ці плакати створено: 1) агітувати; 2) пропагувати; 3) рекламувати; 4) інформувати; 5) сприяти гуртуванню за; 6) сприяти гуртуванню проти; 7) формувати ставлення до фактів, що відповідає ідеології; 8) засуджувати; 9) викликати несприйняття і ненависть. Свій вибір обґрунтуйте деталями плакатів та історичними фактами.

4. Які злочини чинила радянська влада в Західній Україні

Населення Західної України швидко зрозуміло, які справжні наміри маскувала радянська влада під гаслами возз’єднання. Оперативні групи НКВС і прикордонників здійснювали тотальні арешти. Для залякування тих, кого було взято у полон, оперативні групи широко застосовували розправи, вибіркові розстріли. За вересень 1939 р. війська Українського фронту полонили близько 200 тис. польських вояків. Після закінчення воєнних дій арешти та затримання не припинялися, хоча в’язниці були переповнені. 5 березня 1940 р. нарком внутрішніх справ СРСР Л. Берія надіслав до ЦК ВКП(б) доповідну записку, де просив згоди на розстріл «заклятих ворогів радянської влади», які, на його думку, «тільки і чекають звільнення, щоб мати можливість активно включитись у боротьбу проти радянської влади». До цих ворогів записали польських офіцерів, поліцейських, жандармів, розвідників, а також поміщиків, службовців і осадників, яких було інтерновано у таборах для військовополонених. На виконання постанови ЦК ВКП(б) від 5 березня 1940 р. упродовж квітня - травня цього ж року у Катинському лісі під Смоленськом, Старобільську (Харківська область), Осташківському спецтаборі НКВС (Калінінська, тепер Тверська область), а також у кількох в’язницях Києва, Харкова, Херсона та Мінська було таємно розстріляно без суду 22 тис. польських офіцерів та державних службовців.

Уже з грудня 1939 р. розпочалася підготовка до депортації «небажаних елементів» у населенні західних областей України і Білорусії до віддалених районів СРСР. Першими депортували в лютому 1940 р. разом із родинами польських військових осадників і лісничих, тобто українців і поляків, які жили на старому кордоні. Друга депортація у квітні 1940 р. торкнулася родин репресованих. Третя й четверта - відповідно у червні 1940 р. і в травні - червні 1941 р. - переважно біженців. Усього було депортовано близько 320 тис. осіб.

Які явища, що стосуються «возз’єднання», «визвольного походу» та радянізації Західної України, засвідчує джерело?

Документ 5

Зі «Спогадів та роздумів очевидця» Федора Пігідо-Правобережного: «...За два тижні після гітлерівського нападу на Польщу Кремль "простяг руку братньої допомоги західним братам"... Крім численних потягів із запломбованими вагонами, вщерть переповнених польськими офіцерами, що їх вивозили десь на схід; крім того, як офіцери ці через вікна намагались виміняти в людей, що проходили повз вагони, шматок хліба за золоті персні, годинники та срібні цигарнички; а трохи згодом - крім численних потягів, також із запломбованими вагонами, - під охороною НКВД-истів, - у яких вивозили "визволених" від капіталістичного ярма, та разом уже і від зайвого особистого майна, вчителів, священиків і селян - українців та білорусів - у далекі табори Колими, Мурманська та інші "здравниці-курорти соціалістичної батьківщини трудящих", отже, кажу, крім тих транспортів, я мало що бачив тоді гідного уваги».

Поміркуйте, чим була зумовлена репресивна політика СРСР у Західній Україні, зокрема масштабна депортація її мешканців.

ПЕРЕВІРТЕ, ЧОГО НАВЧИЛИСЯ

1. Установіть хронологічну послідовність подій: » Захоплення військами Українського фронту території Західної України » Напад Німеччини на Польщу » Передача Румунією Північної Буковини і Бессарабії СРСР » Підписання пакту Ріббентропа - Молотова.

2. Покажіть на карті зміни адміністративно-територіального устрою УРСР упродовж 1939-1940 рр. Покажіть на карті події, з якими пов’язані ці зміни.

3. Складіть речення про події 1939-1940 рр., використавши поняття та терміни: Друга світова війна, пакт Ріббентропа - Молотова, «золотий вересень», Народні збори, радянізація, депортація, бандерівці.

4. Схарактеризуйте одним реченням історичних діячів залежно від їхньої ролі в подіях 1939-1940 рр .: Й. Сталін, А. Гітлер, В. Молотов, С. Тимошенко, С. Бандера, А. Мельник.

5. Підтвердіть фактами або спростуйте слушність тверджень.

» 1. «Возз’єднання» не було метою пакту Ріббентропа - Молотова, хоч теж випливало з нього. Великі держави виявилися цілком байдужими до проблеми соборності українських земель і в 1919, і в 1939 рр. » 2. Одним із найсерйозніших випробувань для населення Волині, Галичини, Буковини і Бессарабії було запровадження нових радянських порядків на цих територіях. » 3. Застосовуючи тотальний терор, радянська влада намагалася перетворити мешканців західноукраїнських земель на слухняних «гвинтиків» сталінської тоталітарної машини, а регіон якнайшвидше інтегрувати у загальносоюзну командно-адміністративну систему.

6. Узагальніть, які наслідки для Європи мав німецько-радянський Договір про ненапад з пактом Ріббентропа Молотова. Чому безпосереднім наслідком укладення пакту став початок Другої світової війни? Поміркуйте, чому Німеччина напала на Польщу 1 вересня 1939 р., а СРСР - на 17 днів пізніше.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно