§ 7. Проголошення Української Народної Республіки

За цим параграфом ви зможете:

- з’ясувати, за яких обставин було проголошено III Універсал УЦР і які положення він містив;

- охарактеризувати політику УЦР після проголошення III Універсалу.

Пригадайте:

1. Хто такі більшовики? Якими були основні засади їхньої політичної програми?

2. Що таке універсал? Які основні положення I та II Універсалів УЦР?

1. Прихід до влади більшовиків у Росії. Реакція на ці події в Україні

7 листопада 1917 р. в Петрограді більшовики в результаті збройного виступу повалили Тимчасовий уряд. На II Всеросійському з’їзді рад робітничих і солдатських депутатів був утворений новий російський уряд — Рада народних комісарів (РНК) на чолі з В. Леніним, а Росію проголошено Республікою рад робітничих, солдатських і селянських депутатів (Радянською Росією). Щоб привернути на свій бік населення, більшовики відразу оприлюднили Декрет про мир і Декрет про землю, які відображали головні прагнення народу в революції. Декрет про мир закликав усі воюючі держави негайно припинити війну та розпочати переговори про мир без будь-яких умов. Декрет про землю скасовував приватну власність на неї, надавав право користування землею всім громадянам Росії, що виявляли бажання обробляти її власною працею.

Одержавши повідомлення про події в Петрограді, у Києві Мала Рада УЦР зібралася на закрите засідання, де було створено Крайовий Комітет з охорони революції в Україні, відповідальний перед УЦР. У відозві до населення Комітет заявив, що його влада поширюється на дев’ять українських губерній. Але він не зумів організувати своєї роботи та передав власні функції Генеральному Секретаріату.

У результаті склалася своєрідна ситуація, за якої в Києві протистояли одна одній три сили: УЦР і віддані їй збройні формування, прибічники Тимчасового уряду, що групувалися навколо штабу Київського військового округу, більшовики, які мали загони Червоної гвардії, керовані військово-революційним комітетом (ревкомом). Штаб КВО 10 листопада 1917 р. заарештував більшовицький ревком і почав роззброєння загонів Червоної гвардії. У місті спалахнули бої, що тривали три дні, не визначивши переможця. Тоді 13 листопада в протистояння втрутилися війська УЦР. Вони зайняли ключові пункти й установи міста. Таким чином, УЦР перебралавладу до своїх рук. Більшовики визнали її крайовим органом влади в Україні.

Бійці Червоної гвардії, 1917 р.

14 листопада 1917 р. голова Генерального Секретаріату УЦР В. Винниченко розіслав телеграми в усі українські губернії, радам, армійським комітетам про перехід влади в краї до УЦР. Також було заявлено, що влада Генерального Секретаріату поширюється додатково на території, де більшість населення становили українці: Катеринославщину, Харківщину, материкову Таврію, Холмщину, частину Курщини та Воронежчини. Того ж дня влада УЦР та Генерального Секретаріату була визнана всіма політичними силами.

• Якою була реакція УЦР на прихід до влади більшовиків у Росії?

2. III Універсал УЦР. Проголошення Української Народної Республіки (УНР)

Зазнавши поразки в Києві, більшовики не збиралися відмовлятися від влади в Україні. Впродовж листопада їм удалося захопити владу в Луганську, деяких районах Донбасу і кількох містах смуги Подільської й Волинської губерній, де перебували збільшовизовані частини російської армії. 17 листопада 1917 р. на розширеному засіданні рад робітничих і солдатських депутатів у Києві керівник міської організації більшовиків Г. П’ятаков висунув план мирного усунення УЦР від влади. Він передбачав, скориставшись популярністю більшовиків у масах, скликати Всеукраїнський з’їзд рад робітничих і солдатських депутатів, який мав би переобрати й перетворити Українську Центральну Раду на керівний центр рад на зразок російського Центрального виконавчого комітету рад.

Мітинг на вулицях Києва з нагоди проголошення Української Народної Республіки, 20 листопада 1917 року

Тим часом Центральна Рада продовжила курс на будівництво держави. 20 листопада 1917 р. на засіданні Малої Ради обговорили та ухвалили III Універсал — державно-правовий акт, яким проголошувалося створення Української Народної Республіки (УНР).

Документи розповідають

Витяги з III Універсалу Української Центральної Ради

Народе український. Ти, разом з братніми народами України, поставив нас берегти права, здобуті боротьбою, творити лад і будувати все життя на нашій землі. І ми, Українська Центральна Рада, твоєю волею, в ім’я творення ладу в нашій країні, в ім’я рятування всієї Росії оповіщаємо.

Віднині Україна стає Українською Народною Республікою.

Не віддаляючись від республіки Російської і зберігаючи єдність її, ми твердо станемо на нашій землі, щоб нашими силами помогти всій Росії, щоб вся республіка Російська стала федерацією рівних і вільних народів...

Маючи силу і власть на нашій землі, ми тою силою і властю станемо на стороні прав і революції не тільки нашої землі, але і всієї Росії...

1. Як у документі розкривається головна мета проголошення УНР?

2. Як лідери УНР висловили у III Універсалі своє ставлення до захоплення влади в Росії більшовиками?

III Універсал визначав територію УНР, її владні органи й містив широку програму соціально-економічних перетворень:

• До Установчих зборів вся влада в Україні переходила до УЦР та Генерального Секретаріату; територія УНР визначалася в межах Київщини, Поділля, Волині, Чернігівщини, Полтавщини, Харківщини, Катеринославщини, Херсонщини, Таврії (без Криму). Остаточне визначення кордонів УНР, а також прилучення частини Курщини, Холмщини, Воронежчини і суміжних областей, де більшість населення українське, «має бути встановлене по згоді зорганізованої волі народів»;

• Скасовувалося право власності на землю поміщиків та інших нетрудових господарств, а також на удільні, монастирські, кабінетні та церковні землі; земля проголошувалася власністю народу і передавалася йому без викупу;

• Установлювався 8-годинний робочий день для робітників;

• Давалася обіцянка негайно розпочати мирні переговори: «Через Центральне Правительство примусити й спільників, і ворогів негайно розпочати мирні переговори»;

• Проголошувалися свободи слова, друку, віросповідань, зібрань, страйків, недоторканність помешкання, можливість вживання різних місцевих мов у зносинах з усіма установами; надавалася національно-персональна автономія росіянам, євреям і полякам та ін.;

• Вибори до Всеукраїнських Установчих зборів призначалися на 9 січня 1918 р., а днем скликання їх — 22 січня 1918 р.

Положення III Універсалу УЦР були неоднозначно сприйняті у суспільстві: необхідність скерувати зусилля на допомогу Росії для будівництва нею федеративної держави не подобалася багатьом українським патріотам-самостійникам. Несприйнятними для більшості були шляхи розв’язання аграрного питання.

Господарства, розмір яких становив менше ніж 50 десятин землі, не відбирали. Конфіскації також не підлягали землі цукрових заводів. Усі господарства, що мали більш ніж 50 десятин, перетворювалися на державні, внаслідок чого селяни не отримували землі, а поміщики втрачали свої господарства. Найбідніших селян обурювало також те, що залишалися недоторканими наділи менше ніж 50 десятин. Положення III Універсалу УЦР фактично позбавили її підтримки як землевласниками, так і селянськими масами. При цьому там, де більшовики здобули владу, земля одразу розподілялася серед селян за кількістю членів їхніх сімей.

• Які основні положення ІІІ Універсалу УЦР?

3. Внутрішня та зовнішня політика Центральної Ради після проголошення УНР

У внутрішній політиці УЦР в цей період на першому місці була державотворча діяльність. У Малій Раді сформували спеціальну комісію із розробки нових законопроектів. На початку грудня 1917 р. з’явився закон, за яким усі нормативно-правові акти російського уряду та установи з їх повноваженнями, що існували на території України до більшовицького перевороту в Петрограді, залишалися чинними. Право законодавчої ініціативи надавалося лише УЦР та Генеральному Секретаріатові.

Найвагомішим кроком у сфері державного будівництва став закон «Про вибори до Установчих зборів УНР». Водночас було розпочато процес утворення судової системи та системи прокурорського нагляду. Паралельно велася робота над проектом Конституції УНР та державних символів. 25 лютого 1918 р. Державним гербом затвердили «Володимирів тризуб».

Наприкінці 1917 р. у Києві було сформовано українську військову частину — Галицько-Буковинський курінь Січових стрільців. Початок їй поклали 22 добровольці-галичани з числа військовополонених австро-угорської армії, що утримувались у Дарницькому концтаборі. Поступово, поповнюючись за рахунок втікачів з інших концтаборів, особовий склад куреня досяг 500 вояків. Пізніше його перейменували на курінь Січових стрільців, котрий став одним з найкращих військових підрозділів Армії УНР. Очолив його Є. Коновалець.

Галицько-Буковинський курінь Січових стрільців

Було вжито заходів щодо творення власної фінансової системи: надано чинності закону про випуск державних кредитних білетів УНР, Державної скарбниці УНР, видані акти з питань оподаткування. Також законодавчо закріплювався 8-годинний робочий день.

У зовнішній політиці УЦР остерігалася можливої окупації УНР (у разі здійснення розпочатого більшовиками розвалу фронту й повернення солдатами багнетів проти власних капіталістів та поміщиків) й закликала до мирних переговорів з припинення війни.

Поштовхом до активізації миротворчих зусиль у питанні завершення війни стало укладання Раднаркомом Росії сепаратної угоди про перемир’я з німецьким і австро-угорським командуванням. 1 грудня 1917 р. Генеральний Секретаріат спеціальною нотою до країн-учасниць війни та всіх нейтральних держав оголосив про намір УНР прямувати «дорогою самостійних міжнародних відносин». Генеральний Секретаріат наголошував на необхідності укладання не сепаратного, а загального миру. Зазначав, що «мир, який хоче заключити Росія... може мати силу для УНР тільки тоді, коли його умови прийме й підпише правительство Української Народної Республіки». Через три дні український уряд отримав відповідь, де повідомлялося, що його представників запрошують до участі в переговорах з Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією і Туреччиною про укладання миру, котрі відбудуться у Брест-Литовську (українська назва — Берестя).

УЦР сформувало українську делегацію, яку очолив В. Голубович. Інструкції для неї підготував М. Грушевський. У них зазначалося, що необхідно прагнути включити до складу УНР Холмщину, Підляшшя й проведення плебісцитів про входження до неї Східної Галичини, Північної Буковини та Закарпаття. Це продовжило важку боротьбу УЦР за соборність українських земель.

УЦР не сприймала більшовицьку владу у радянській Росії, вважаючи її незаконною і безперспективною. Більшовицьку Раду народних комісарів вона вважала представником лише тих регіонів, де захопили владу більшовики, а не всіх суб’єктів Росії.

УЦР встановила дипломатичні відносини більш ніж з 20 країнами світу. До Києва прибули військові місії Великої Британії, Франції, Італії, Японії, Румунії, Бельгії та Сербії. До квітня 1918 р. вона мала також міжнародну підтримку Німецької та Австро-Угорської імперій.

• Який зовнішньополітичний курс проводила УНР у перші місяці свого існування?

Висновки

• Лідери УЦР негативно сприйняли жовтневий переворот у Петрограді, що загострило відносини з більшовиками.

• III Універсал УЦР проголосив створення Української Народної Республіки і оприлюднив політичний курс, яким вона збиралася прямувати.

• Внутрішня та зовнішня політика Української Народної Республіки після проголошення III Універсалу започаткувала здійснення сформульованих у ньому засад.

Запитання і завдання

1. Охарактеризуйте перебіг подій в Україні, що відбувалися після більшовицького перевороту у Петрограді. Чому УЦР засудила переворот?

2. Чому III Універсал УЦР вважається помітною віхою у державотворенні доби Української революції 1917-1921 рр.?

3. Як у III Універсалі УЦР планувалося вирішити аграрне питання?

4. Що вважають найвагомішим кроком у сфері державного будівництва УНР після проголошення III Універсалу?

5. Якою була позиція УНР щодо завершення війни?

6. Чому проголошення Української Народної Республіки не викликало нового піднесення у суспільстві?

7. Проведіть дискусію на тему: «Чи відповідав реаліям часу внутрішньо- і зовнішньополітичний курс УЦР?»

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Історія України 10 клас Сорочинська, Гісем (рівень стандарту, нова програма)", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)