§ 30. Закріплення розподілу українських земель. Створення СРСР

МЕТА

• розповідати про розподіл українських земель на початку 1920-х рр.

• характеризувати процес утворення СРСР і місце в ньому УСРР

ДАТИ

1919—1923 рр. — розподіл українських земель між СРСР, Польщею, Чехословаччиною та Румунією

30 грудня 1922 р. — проголошення декларації про утворення СРСР

Асиміляція (від латин. assimilatio — уподібнення) — процес злиття одного народу з іншим із втратою одним із них своєї мови, культури, релігії, звичаїв, національної самосвідомості. Може бути як природною, так і насильницькою.

Після поразки України в боротьбі за власну державність українські землі знову були розділені між сусідами. Доля частини території була вирішена на Паризькій мирній конференції. Так, за умовами Сен-Жерменського договору Закарпаття було включено до складу Чехословаччини на умовах надання автономії. Проте, отримавши ці землі, влада ЧСР проігнорувала свої зобов’язання. Не допомагали і скарги українських діячів до Ліги Націй. За Сен-Жерменським договором також було визнано приєднання Північної Буковини до Румунії. Суперечливою залишалася доля Східної Галичини і Волині, які в 1919—1921 рр. були захоплені Польщею, а також Бессарабії, яка в 1918 р. була захоплена Румунією.

У Польщі, де проживало найбільше українського населення (майже 6 млн осіб), «українське питання» стояло найгостріше. Спочатку польське керівництво намагалося в очах світової громадськості довести свої права на українській землі, а також те, що Польща нібито забезпечує всі права національних меншин. Польська конституція 1921 р. гарантувала права українства на рідну мову на побутовому рівні та в навчанні в початкових школах.

Крім цього, закон від 26 березня 1922 р. надав самоврядування Східній Галичині (Львівське, Станіславське, Тернопільське воєводства). Проте щойно Рада послів Англії, Франції, Італії та Японії визнала Східну Галичину частиною Польщі (14 березня 1923 р.), усі ці права залишилися на папері.

Крім Східної Галичини, за Ризьким мирним договором 1921 р. із радянськими республіками Польща закріпила за собою Західну Волинь, Полісся, Холмщину, Підляшшя. Щодо цих земель у Польщі не було жодних, навіть формальних зобов’язань.

Щодо Бессарабії 28 жовтня 1920 р. на конференції послів Англії, Франції, Італії та Румунії було підписано Бессарабський протокол. Пізніше до нього приєдналась і Японія. Згідно з протоколом затверджувався суверенітет Румунії над цими територіями. Проте уряди УСРР і РСФРР заявили про невизнання цього акта.

За офіційною статистикою, у 1920 р. на території Румунії проживало майже 790 тис. українців (або 4,7 % усього населення). Основними місцями їх розселення були Північна Буковина, Хотинський, Аккерманський та Ізмаїльський повіти Бессарабії, а також Мараморощина (південна частина Закарпаття). Румунія із самого початку взяла курс на повну асиміляцію українців (як й інших народів), позбавивши їх можливості національного розвитку.

Можна визначити такі риси політики Польщі, Румунії, ЧСР:

• насильницька асиміляція;

• стримування економічного розвитку, його колоніальний характер;

• репресії проти діячів національно-визвольного руху;

• національний гніт; відмова від міжнародних зобов’язань щодо надання автономних прав українству.

Форми, у яких здійснювалася ця політика, різнилися: від м’якої в ЧСР до жорсткої в Румунії.

УСРР була єдиною республікою, крім РСФРР, яка користувалася правом на самостійну зовнішньополітичну діяльність. У 1922 р. посольства (повноважні представництва) УСРР діяли у Великій Британії, Австрії, Італії, Німеччині, Польщі, Чехословаччині та Роси. Станом на 1 травня 1923 р. Раднаркомом УСРР було укладено 45 міждержавних угод, сім договорів із міжнародними організаціями та підписано чотири резолюції загальноєвропейської конференції в Генуї.

• Герб і прапор СРСР. У міру збільшення союзних республік збільшувалася й кількість написів на червоній стрічці, що обмотує колоски пшениці

Наприкінці грудня 1920 р. Голова Раднаркому УСРР X. Раковський підписав у Москві з Головою Раднаркому РСФРР В. Леніним «Союзний робітничо-селянський договір між РСФРР та УСРР». У його вступній частині йшлося про незалежність і суверенність обох держав, а також необхідність згуртування сил для спільної оборони та господарського розвитку. Для цього уряди обох держав об'єднували сім наркоматів: військових і морських справ, зовнішньої торгівлі, фінансів, праці, шляхів, пошти і телеграфу, Вищу раду народного господарства. Цей договір створював реальні можливості для розмежування функцій республіканських органів влади й Москви.

• Адміністративний устрій УРСР у 1937 р.

Неврегульованість відносин між республіками викликала внутрішні конфлікти в партії більшовиків та суперечки між державними установами. У серпні 1922 р. Політбюро ЦК РКП(б) утворило спеціальну комісію для визначення шляхів удосконалення відносин між радянськими республіками. Контроль над цією комісією взяв на себе Й. Сталін.

Комісія підготувала проект рішення, що передбачав входження радянських національних республік до складу РСФРР на правах автономій. В. Ленін проект категорично заперечив, указавши, що він лише посилить прагнення «незалежності». Він запропонував нове державне об’єднання створити як Союз Радянських Соціалістичних Республік (СРСР), союз зовні рівноправний, навіть із правом вільного виходу з нього. Однак партія при цьому не змінювала своєї структури й функцій, що визначило майбутній унітарний характер держави. Цей план підтримали українські комуністи.

30 грудня 1922 р. у Москві відбувся І з’їзд рад СРСР, що затвердив декларацію про утворення СРСР. Засновниками нової держави були РСФРР, БСРР та УСРР.

Однак проект Союзного договору не був ухвалений. Союзний договір мав бути міжнародним договором, але його ніколи ніхто не затверджував і не підписував. Замість нього в Конституції СРСР 1924 р. з’явився розділ «Договір про утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік», текст якого суттєво відрізнявся від проекту, що обговорювався.

Так, 26 статей первинного документа перетворилися на 72 статті. Республіки втратили право вирішувати питання про зміну кордонів між собою, встановлювати дипломатичні відносини, укладати договори з іншими державами, брати внутрішні позики тощо.

Створення СРСР ще більше звузило права радянських республік. Хоча відповідно до Конституції СРСР за кожною союзною республікою зберігалося право вільного виходу із Союзу, фактично це право було суто декларативним, реального механізму його здійснення не передбачалося.

Основним механізмом, що закріплював перебування радянських республік у складі багатонаціонального Союзу, була диктатура Комуністичної партії.

Одночасно зі звуженням у складі СРСР суверенних прав УСРР утворення союзної держави закріпило деякі здобутки українського народу. Так, було визнано територіальну цілісність України, надано деякі права національним меншинам, що компактно проживали на території республіки, закріплено існування власного адміністративного апарату. Україна стала чітко окресленим національним і територіальним утворенням, що відображало її національну самобутність.

Таким чином, більша частина українських земель (452 тис. км2, населення 25,5 млн осіб) опинилась у складі СРСР. У 1919—1922 рр. вони існували у формі УСРР, яка мала формальний статус незалежної республіки. Проте фактично внаслідок панування в ній Комуністичної партії вона була частиною єдиної радянської держави. Спочатку СРСР існував у формі військово-політичного союзу, а з 1921 р. — як «договірна федерація».

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Яким було міжнародне становище УСРР? 2. Із якими державами УСРР у 1920—1923 рр. мала дипломатичні відносини? 3. Які зміни в державному статусі України відбувалися в 1919—1923 рр.? 4. За картою атласу назвіть держави, які розділили українські землі станом на 1921 р. 5. Якими договорами, рішеннями були закріплені лінії розподілу українських земель? Чому питання розподілу українських земель так і не було остаточно врегульовано? 6. Охарактеризуйте основні особливості процесу створення СРСР. Чим сталінський проект автономізації відрізнявся від проекту представників радянських республік та В. Леніна? 7. Підготуйте презентацію «Україна і створення СРСР».

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Історія: Україна і світ 10 клас Гісем (інтегрований курс, рівень стандарту, нова програма)", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)