Практичне заняття. Повсякдення українців у 1917–1921-х рр.
- 30-06-2022, 14:06
- 652
... |
| Слава Україні | Героям слава | ЗСУ | ДСНС | 103 | 102 | Обленерго | Лікарі | Вчителі | Українці |
... |
Проілюструйте чинники, що впливали на розвиток культури, конкретними фактами й визначте особливості розвитку культури цієї доби. Бурхливі події Української революції вплинули на світогляд митців і відобразилися в нових формах і витворах мистецтва. Ці зрушення відбувалися в умовах наростальної соціально-економічної кризи, яка охопила всі прошарки населення. Водночас визвольна боротьба зупинила імперський тиск на культурне життя й викликала духовне піднесення українського народу. Відродження української державності позначилося сплеском розвитку національної культури, що стало складником нового державотворення. Спостерігалось піднесення національно-культурного життя, виникли умови, коли проблемами української культури почали опікуватися на державному рівні. Кожний з революційних урядів, прагнучи зміцнення своєї влади, намагався спиратися на культурні надбання народу. Які наміри декларують обидва документи? Порівняйте їхній зміст: що в них є спільним і в чому їхня відмінність? Із закону Центральної Ради «Про державну мову» (березень 1918 р.) Написи на торговельно-промислових, банкових та інших закладах, писати державною українською мовою. Окрім інших мов... написи українською мають бути на чільнім місці. По всіх закладах... мовою діловодства має бути державна українська. З постанови Народного комісаріату освіти УСРР (9 березня 1919 р.) В Україні через проведену раніше русифікацію панує російська культура на противагу кількісному переважанню українського населення. Ставимо своїм завданням працювати в напрямі розвитку української мови для здійснення соціалістичних перетворень у суспільстві.... |
Наприкінці 1919 р. війська УНР, підпорядковані С. Петлюрі, на той час контролювали невелику територію в районі м. Любар Волинської губернії. Петлюрівські формування відчували дефіцит зброї, потерпали від епідемії тифу й не могли продовжувати боротьбу регулярними військовими силами. Керівництво збройних сил УНР вирішило поділити армію на дві частини. Одна з них, за домовленістю з польською владою, мала перейти на її територію і створити там військові бази. Друга частина армії УНР планувала, спираючись на ті бази, здійснювати рейди тилами червоноармійських військ в окупованій ними Україні. Такий рейд, очолений Михайлом Омеляновичем-Павленком, розпочався у грудні 1919 р. й увійшов в історію як Перший зимовий похід армії УНР. Про що розповідає документ? На які запитання відповідає? Сучасний історик Анатолій Буравченков про Перший зимовий похід армії УНР У грудні 1919 - березні 1920 р. українські війська, у тяжких боях знищуючи ворожі гарнізони й окремі формування білогвардійців і червоних, пройшли Єлизаветградщиною, форсували Дніпро, зайняли Умань, Черкаси, Канів, Смілу та інші населені пункти. У квітні 1920 р. за наказом С. Петлюри війська почали пробиватися на захід, щоб об’єднатися з українськими частинами на польсько-радянському фронті. За 180 днів Зимового походу армія пройшла 2500 км і захопила значні трофеї. Похід сприяв поширенню селянських повстань в Україні, показав силу духу вояків армії УНР.... |
Схарактеризуйте систему державної влади й управління, що сформував більшовицький режим. Як вплинув цей державний устрій на життя населення? Протягом зими/весни 1919 р. на території України (окрім Надзбруччя) встановлено радянську владу. У січні 1919 р. затверджено назву нової держави — Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР), а в березні 1919 р. ухвалено першу Конституцію УСРР. Яким був державний устрій і політичний режим УСРР? У чому полягає демократизм Конституції УСРР? У чому її обмеженість? З Конституції Української Соціалістичної Радянської Республіки 1. Українська Соціалістична Радянська Республіка є організація диктатури трудящих експлуатованих мас пролетаріату і бідного селянства над їх гнобителями та експлуататорами — капіталістами і поміщиками. 2. Задачею цієї диктатури є перехід від буржуазного ладу до соціалізму... 4. Українська Соціалістична Радянська Республіка заявляє про рішучість ввійти до складу Єдиної Міжнародної Соціалістичної Радянської Республіки, як тільки створяться умови для її виникнення... 20. Правом обирати і бути обраними до Рад користуються незалежно від віросповідання, національності і т. п. громадяни, яким виповнилося 18 років:... |
В умовах наближення поразки Німеччини та Австро-Угорщини в Першій світовій війні в західноукраїнських землях наростав рух за національне самовизначення та формування української держави. На початку жовтня політичні сили Галичини, прогнозуючи зміну влади, почали підготовку до створення української адміністрації у краї. 18 жовтня 1918 р. у Львові відбулися загальні збори політичних і громадських діячів Галичини й Буковини, на яких обрано Українську Національну Раду. До неї увійшли українські депутати, обрані до австрійського парламенту, депутати крайових сеймів та по три представники від кожної української політичної партії. Які землі мали становити територію української держави? Чому? Якими мали бути основи її устрою? З прокламації Української Національної Ради від 19 жовтня 1918 р. Українська Національна Рада постановляє: етнографічна українська область в Австро-Угорщині, зокрема Східна Галичина, південно-східна Буковина, українська полоса північно-східної Угорщини, — складають територію української держави. Закликаємо національні меншини на цій українській території направити своїх представників до Української Національної Ради, яка розробить Конституцію для утворення держави на основах: загального, рівного, тайного права голосування з пропорційним представництвом, правом культурно-національної автономії, правом представництва в правительстві від національних меншин. Українська Національна Рада прагне організувати державу українську, котра би мала підтримку на мировій конференції. Становлення західноукраїнської республіки відбувалось одночасно з відродженням Польщі, що претендувала не тільки на свої етнічні землі, а й на українські, зокрема на Східну Галичину. Тому Українська Національна Рада поставила перед австрійським урядом питання про передачу їй влади в Галичині й Буковині. Але австрійський намісник у краї відмовив українцям.... |
Революція в Німеччині та розпад Австро-Угорщини вплинули на політичну ситуацію в Україні. Союзні війська почали покидати її територію. П. Скоропадський, залишившись без їхньої підтримки, намагався порозумітися з політичною опозицією, яку представляв Український національний союз. Однак ці спроби виявилися безрезультатними, як і спроби знайти підтримку з боку Антанти. У ніч на 14 листопада в Києві на засіданні УНС було створено Директорію, до складу якої увійшли В. Винниченко, С. Петлюра, Ф. Швець, А. Макаренко, О. Андрієвський. Вона закликала до повстання проти гетьмана й обіцяла відновити демократичні завоювання УНР. Директорія — найвищий орган державної влади відродженої Української Народної Республіки. Директорію підтримало селянство. Згодом на її бік стали переходити й окремі гетьманські військові частини, які були сформовані здебільшого із селян. 18 листопада збройні сили Директорії вступили в бій з гетьманськими військами біля залізничної станції Мотовилівка поблизу Києва. Бій тривав цілий день, а під вечір війська гетьмана відступили. Збройні загони Директорії блокували столицю. Становище П. Скоропадського стало безнадійним. 14 грудня гетьман зрікся влади й покинув Україну разом з німецькими військами.... |
Павло СКОРОПАДСЬКИЙ (1873-1945) - військовий, політичний, державний діяч. Народився в м. Вісбаден (Німеччина). Походив з козацько-шляхетського роду. У дитинстві мешкав на Чернігівщині. Навчався в Петербурзькому пажеському корпусі. Брав участь у російсько-японській війні 1904-1905 рр. За виявлений героїзм удостоєний високих нагород. Під час Першої світової війни командував корпусом. Отримав звання генерал-лейтенанта, був призначений флігель-ад’ютантом імператора Миколи II. Після краху російської монархії зацікавився українським політичним життям. Після розгону УЦР очолив Українську Державу. У грудні 1918 р. зрікся влади й емігрував до Німеччини, де займався громадською діяльністю. У роки Другої світової війни допомагав звільненню українських військовополонених і політичних лідерів з німецьких концтаборів. Наприкінці війни потрапив під бомбардування, отримав поранення, від якого невдовзі помер.... |
Назвіть дати: основних періодів Української революції 1917-1921 рр., початку Української революції, створення УЦР, І Всеукраїнського військового з’їзду, створення полку ім. Б. Хмельницького, проголошення Першого універсалу, створення Генерального секретаріату, проголошення Другого універсалу; виступу самостійників, «Тимчасові інструкції...» Тимчасового уряду Генеральному секретаріату, з’їзду народів Росії в Києві, проголошення Третього універсалу УЦР, ухвалення Четвертого універсалу УЦР, укладення Брестського миру, уведення на територію України військ Німеччини та Австро-Угорщини, ухвалення УЦР Конституції УНР. Установіть синхронність подій: початку Української революції та історичних подій всесвітньої історії цього періоду. Покажіть на карті місця основних подій Української революції в березні 1917 - квітні 1918 р. та поясніть їх перебіг і наслідки, спираючись на карту № 2. Поясніть терміни та поняття: Українська революція, універсали УЦР, опозиція, національно-територіальна автономія, державний переворот, автономісти, самостійники, ультиматум, інтервенція. Визначте: причини та наслідки укладення УНР Брестського мирного договору; чинники, що впливали на зміни курсу УЦР упродовж березня 1917 — квітня 1918 р.; здобутки й прорахунки УЦР у державотворчому процесі.... |
... |
Організовані більшовиками повстання в Одесі, Миколаєві, Києві та інших українських містах послабили владу Центральної Ради. А вторгнення військ радянської Росії поставило під загрозу існування УЦР. Після боїв за Київ Центральна Рада залишила місто. 7 лютого (26 січня) радянські війська увірвалися до української столиці й розгорнули масовий терор проти її мешканців. Жертвами стали тисячі людей. На основі наведених документів опишіть, як відбувалась і чим обернулась для українського населення перша радянська окупація. Яких висновків можна дійти на основі цих фото? Свою думку аргументуйте. Я приїхав до Києва, коли його було взято. Кошмарне видовище... постраждали й невинні... Він [Муравйов] і його солдати ставились до Києва, як до завойованого краю. В Києві творились жахіття. Знаходили у людей посвідчення, написані українською мовою, і розстрілювали їх... Я сам мало не загинув: мене наш патруль зупинив. Я йому посвідку члена Українського Уряду, написану мовою українською, з печаткою Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів. Мені кажуть: «А, спіймався, голубе!» Але, на щастя, у мене був мандат члена Раднаркому РСФРР за підписом Леніна. Це мене врятувало. Ми увійшли в місто: трупи і кров. Там розстрілювали всіх, хто мав якесь відношення до Центральної Ради. Зі спогадів лідерів лівих соціал-демократів про політику більшовиків в Україні на початку 1918 р. Ми на практиці знаємо, що є завоювання України Совітською Росією. Ми пережили нищення ознак української нації, топтання портретів Шевченка, розстрілів за українське посвідчення і українську мову. Ми пам’ятаємо плакати з написом «Смерть буржуям и украинцам». Ми знаємо, як совдепи викликали вчителів українознавства і звинувачували їх в тому, що вони викладають «контрреволюційну дисципліну».... |