§ 14. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА

1. Проголошення ЗУНР та створення Галицької армії

З якими подіями пов'язане створення Української Національної ради? Чому ЗУНР створювали шляхом збройного повстання? Які були перші заходи уряду ЗУНР?

В умовах наближення поразки Німеччини та Австро-Угорщини в Першій світовій війні в західноукраїнських землях наростав рух за національне самовизначення та формування української держави.

На початку жовтня політичні сили Галичини, прогнозуючи зміну влади, почали підготовку до створення української адміністрації у краї. 18 жовтня 1918 р. у Львові відбулися загальні збори політичних і громадських діячів Галичини й Буковини, на яких обрано Українську Національну Раду. До неї увійшли українські депутати, обрані до австрійського парламенту, депутати крайових сеймів та по три представники від кожної української політичної партії.

Які землі мали становити територію української держави? Чому? Якими мали бути основи її устрою?

З прокламації Української Національної Ради від 19 жовтня 1918 р.

Українська Національна Рада постановляє: етнографічна українська область в Австро-Угорщині, зокрема Східна Галичина, південно-східна Буковина, українська полоса північно-східної Угорщини, — складають територію української держави. Закликаємо національні меншини на цій українській території направити своїх представників до Української Національної Ради, яка розробить Конституцію для утворення держави на основах: загального, рівного, тайного права голосування з пропорційним представництвом, правом культурно-національної автономії, правом представництва в правительстві від національних меншин. Українська Національна Рада прагне організувати державу українську, котра би мала підтримку на мировій конференції.

Становлення західноукраїнської республіки відбувалось одночасно з відродженням Польщі, що претендувала не тільки на свої етнічні землі, а й на українські, зокрема на Східну Галичину. Тому Українська Національна Рада поставила перед австрійським урядом питання про передачу їй влади в Галичині й Буковині. Але австрійський намісник у краї відмовив українцям.

У відповідь на це українські національно-патріотичні сили вирішили власноруч взяти владу у Львові. У ніч на 1 листопада 1918 р. вояки Легіону Українських Січових стрільців захопили у Львові урядові установи та стратегічні пункти. Австрійський намісник, перелякавшись, передав усі адміністративні повноваження заступникові, а той — Українській Національній Раді. Ці події дістали назву листопадовий зрив.

Визначте головні думки документа. Спираючись на них, зробіть висновок про його значення.

З відозви Української Національної Ради від 1 листопада 1918 р.

Український народе! Голосимо тобі про визволення з віковічної неволі. Віднині Ти господар своєї землі. Дня 19 жовтня утворилася на українських землях, бувшої Австро-Угорської монархії, Українська Держава і її найвища влада — Українська Національна Рада. Нинішнім днем Українська Національна Рада взяла владу в столичнім місті Львові і на території Української Держави. Всі вояки української народності підлягають віднині виключно Українській Національній Раді і мають стати на її оборону. Все здібне до зброї українське населення має утворити боєві відділи, що увійдуть до української армії, або на місцях оберігатимуть порядок. Як тільки буде укріплене існування Української Держави, Українська Національна Рада скличе на основі загального, рівного, безпосереднього і тайного виборчого права Установчі збори, які рішать будучність Української Держави.

Що зображено на плакаті? Як, на вашу думку, художник ставиться до цієї події?

Плакат на честь подій 1 листопада 1918 р. у Львові

13 листопада 1918 р. Українська Національна Рада проголосила Західноукраїнську Народну Республіку (ЗУНР). Територія республіки становила 70 тис. кв. км з населенням 6 млн осіб. Було затверджено герб держави — золотий лев на синьому тлі та блакитно-жовтий прапор. Президентом ЗУНР став голова Національної ради Євген Петрушевич.

Погляд зблизька

Яка роль Є. Петрушевича в національно-визвольному русі? Доведіть свою думку фактами з його біографії.

Євген ПЕТРУШЕВИЧ (1863-1940) — громадський, політичний діяч. Народився в м. Буськ на Львівщині в сім’ї священика. Закінчив юридичний факультет Львівського університету. Доктор права. У 1907 р. обраний послом до австрійського парламенту й залишався ним аж до розвалу монархії. Під час Першої світової війни очолював українське парламентське представництво, яке було проти передачі західноукраїнських земель під польську владу. У 1918 р. обраний президентом Західноукраїнської Народної Республіки. Після злуки УНР і ЗУНР — член Директорії УНР, але мав розходження із С. Петлюрою в поглядах на взаємостосунки УНР з Польщею. Після завершення визвольних змагань — політичний емігрант. Помер у Берліні.

Вищим законодавчим органом ЗУНР була Українська Національна Рада. Вона утворила Державний секретаріат — виконавчий орган влади республіки під керуванням лідера Національно-демократичної партії К. Левицького. За Тимчасовим Основним Законом про державну самостійність українських земель, владою в республіці проголошено народ, який на основі загального, рівного, безпосереднього таємного і пропорційного права голосування мав обирати Установчі збори.

Більшість депутатів Української Національної Ради (на відміну від діячів Української Центральної Ради) не поділяла ідей соціалізму. Вони стояли на національно-ліберальних позиціях і надавали перевагу розбудові держави шляхом реформ, а не революційної боротьби. На відміну від лідерів УНР, політичні діячі ЗУНР не захоплювалися популізмом, а діяли професійно, спираючись на закони, не оминали соціальних та економічних проблем. Центральні органи ЗУНР встановили зв’язок з розгалуженою, добре організованою системою місцевого управління, що мала в народі повагу й авторитет.

Водночас українську владу певна частина мешканців краю сприймала стримано, а дехто й негативно. Зокрема, більшість польського населення поставилася до ЗУНР ворожо, оскільки підтримувала ідею створення Великої Польщі, у межах якої мали бути й західноукраїнські землі. Євреї намагалися не втручатися в польсько-український конфлікт, дотримуючись нейтралітету в боротьбі за українську державність. Але після єврейських погромів, учинених польськими вояками, стали схилятися до співпраці з українською владою, що надала національним меншинам третину депутатських місць у своєму парламенті.

У перші дні після проголошення ЗУНР було прийнято важливі закони, спрямовані на становлення державно-політичного й економічного життя республіки: закон про організацію війська, закон про адміністрацію, закон про судочинство та ін. Почалася земельна реформа, було взято під контроль нової влади виробництво і продаж промислової продукції, продуктів харчування, оголошено 8-годинний робочий день. Не залишилися поза увагою й питання зовнішньої політики. ЗУНР відкрила посольства в Австрії, Угорщині й Німеччині, дипломатичні представництва в Канаді, США, Бразилії, Італії та інших країнах.

Уряд ЗУНР поставився відповідально до формування власного війська, усвідомлюючи, що відстояти ЗУНР можливо лише за наявності армії. Завдання з її створення було покладено на Державний секретаріат військових справ. Основою Галицької армії стали частини Легіону УСС. Збройні формування ЗУНР поповнювали робітники, студенти й навіть патріотично налаштована молодь з Наддніпрянщини. Найбільшою проблемою для Галицької армії стала нестача старших офіцерських кадрів, особливо штабних, які б мали вищу військову освіту й досвід планування операцій.

На початку січня 1919 р. було проведено реорганізацію збройних сил ЗУНР у регулярну армію. Загальна мобілізація та формування нових військових частин відбувалися швидко, і навесні 1919 р. у складі Галицької армії вже нараховувалося 126 тис. вояків (52 тис. з них мали фронтовий досвід).

Тож боротьба українського населення за самовизначення в західноукраїнському регіоні завершилася створенням власної національної держави.

2. Злука УНР і ЗУНР

Чому з перших днів свого існування ЗУНР перебувала у стані конфлікту з Польщею? Які були причини та значення Акта злуки?

Становлення ЗУНР відбувалося у складній міжнародній ситуації. Антанта підтримувала відродження Польщі, намагаючись перетворити її на санітарний кордон між Західною Європою та радянською Росією. Поляки, спираючись на допомогу Антанти, почали підпорядковувати собі західноукраїнські землі. 21 листопада 1918 р. польські війська захопили Львів. Уряд ЗУНР змушений був переїхати спочатку до Тернополя, а через місяць — до Станіслава.

У грудні 1918 - січні 1919 р. збройні сили ЗУНР вели бої з поляками, але жодна зі сторін не змогла перемогти. За цих обставин уряд, намагаючись зміцнити свої позиції й реалізувати прагнення співвітчизників поєднати українські землі в межах однієї держави, відправив делегацію до Києва.

22 січня 1919 р. Директорія УНР видала Універсал про з’єднання Галичини, Буковини, Угорської Русі й Наддніпрянщини в єдину державу — Українську Народну Республіку. Того ж дня на Софійському майдані в Києві урочисто оприлюднено Акт злуки. Але через воєнний стан реалізувати ідею соборності в розбудові української держави з кожним днем ставало проблематичніше. Між двома українськими державами встановлювався зв’язок, близький до конфедерації.

Що проголошує Універсал Директорії? Як ставиться до злуки історик І. Лисяк-Рудницький? Чи поділяєте ви його думку про причини того, що соборність України «не дочекалася» своєї реалізації?

З Універсалу Директорії УНР

Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України — ЗУНР (Галичина, Буковина і Угорська Україна) та Наддніпрянська Велика Україна. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка. Однині народ український має змогу будувати нероздільну самостійну державу Українську на благо і щастя всього її трудового народу.

Історик Іван Лисяк-Рудницький про соборність України

Соборність України, проголошена 22 січня 1919 р., в тій добі не дочекалася своєї повної практичної реалізації. Наддніпрянщина й Галичина існували далі: до самого кінця визвольних змагань, як два окремих державних тіла, з двома урядами й арміями, а також з двома різними політичними лініями. Наявність двох стратегій давала можливість шукати зближення, але не могли з’єднатися, бо в них були дві різні спрямованості: у галичан — антипольська, у наддніпрянців — антимосковська. До цього залучені й інші об’єктивні відмінності: у соціальній структурі, в атмосфері побуту і громадському вихованні між нашим Сходом і Заходом.

3. Українсько-польська війна

Які основні події українсько-польської війни? Чи можна вважати підтримку Польщі Антантою основною причиною воєнної поразки ЗУНР?

У січні-лютому 1919 р. українські збройні формування почали бої за визволення Львова від поляків, які утримували його з осені минулого року.

Для цього було сплановано Вовчухівську операцію, що тривала в лютому-березні 1919 р. За три дні українські формування взяли Львів в облогу. Проте підтримка поляків Антантою унеможливила подальший наступ Галицької армії. Крім того, Антанта в ультимативній формі стала наполягати на розмежуванні західноукраїнських земель так, щоб до Польщі відійшло 40 % території Східної Галичини, зокрема Львів і Дрогобицько-Бориславський нафтовий басейн. Українська сторона відкинула такі пропозиції та відновила наступ на фронті. У кровопролитних боях українські підрозділи розгромили поляків у районі Вовчухова. Але поляки перегрупували свої війська та перейшли в контрнаступ. Виснажені боями українські частини відступили. Звільнити Львів вони не змогли.

У зв’язку з якими подіями написаний документ? Чому Українська Національна Рада звертається саме до В. Вільсона? За яких міжнародних обставин вона розраховує на його підтримку?

З дипломатичної ноти Української Національної Ради президентові США Вудро Вільсону від 26 листопада 1918 р.

Утворивши державу 19 жовтня 1918 року у Львові, ми визначили границю цієї держави тільки попередньо, вичікуючи Вашого рішення. Пане Президенте, стараючись оминути захоплення навіть найменшого клаптика землі, який не був заселений українцями в переважній більшості, і дотримуючись справедливих принципів Ваших, Пане Президенте, у цих границях, Українська Національна Рада представляє цю державу і старається не допустити ніякого нелюдського вчинку, а при тім не допускає насильного переступлення влади, яку вона має.

У квітні 1919 р. до Польщі з Франції прибула добре озброєна армія генерала Ю. Галлера (100 тис. вояків). Вона призначалася для боротьби з більшовиками, але була використана проти Галицької армії.

Що означав цей документ керівництва Антанти для ЗУНР? Чому, як ви думаєте, Рада надала таку підтримку Польщі?

Текст цього документа став відомим урядові Є. Петрушевича тільки влітку 1921 р. Як ви вважаєте чому?

З Постанови Найвищої Ради Мирової Конференції (червень 1919 р.)

Найвища Рада Мирової Конференції постановляє:

1. Що польське правительство уповноважене окупувати своїми військовими силами Східну Галичину аж до ріки Збруч.

2. Що польському правительству дається уповноваження ужити всі свої військові сили включно з армією генерала Галлера в цілі переведення сеї окупації.

3. Що польське правительство буде уповноважене завести цивільну адміністрацію в Східній Галичині.

15 травня Польща розпочала наступ по всьому фронту. Галицька армія поступалася полякам і відступила на схід. 24 травня в тил українським воякам вдарили румунські війська. Вони окупували Покуття разом з Коломиєю та Снятином. Галицька армія опинилася затиснутою біля Чорткова на південному сході Галичини. У цей критичний момент президенту Є. Петрушевичу були надані надзвичайні права диктатора. Він зумів навести порядок у військах і припинив анархію.

Галицька армія здійснила Чортківську наступальну операцію й заволоділа Тернополем. Але наступальні бої вичерпали сили галичан, до того ж вони постійно відчували дефіцит зброї. Українські вояки перейшли до оборони. Поляки перекинули на цю ділянку фронту кілька добре озброєних дивізій і прорвали українську оборону. Галицька армія змушена була переправитися на лівий берег річки Збруч, де об’єдналася з Армією УНР. Уся територія ЗУНР була окупована Польщею.

4. Український національний рух у Північній Буковині, Вессарабії, Закарпатті

Чому не справдилися сподівання населення цих українських земель щодо державного самовизначення? До яких наслідків призвела боротьба населення за самовизначення?

Після поразки Австро-Угорщини влада в Буковині перейшла до новоствореного Українського крайового комітету. 3 листопада 1918 р. за його ініціативою відбулося Народне віче, на якому депутати ухвалили приєднання краю до ЗУНР. Створена у Львові Українська Національна Рада направила свою делегацію до Чернівців, аби підтримати виявлене прагнення українців краю. Президентом краю став Омелян Попович. Проте Румунія відразу відреагувала на ці події й увела свої війська в Північну Буковину. Згодом командування окупаційних військ ініціювало проведення Генерального конгресу, що складався з румунів. Конгрес проголосив об’єднання Буковини з Румунією. Остання узгодила з Антантою свою позицію та заручилася її підтримкою. За румунської окупації були скасовані автономні права Буковини.

У 1918 р. Бессарабія також була приєднана до Румунії. У січні 1919 р. в Північній Бессарабії (на Хотинщині) почалося повстання проти окупантів. Повстанці, спираючись на підтримку УНР, за кілька днів звільнили свій край від румунських військ і встановили владу Хотинської Директорії. Але згодом Румунія, підтягнувши значні сили, розбила українські загони. Майже 4 тис. повстанців разом із 50 тис. біженців під натиском ворога перейшли за Дністер на Поділля.

Що спільного у спогадах українського селянина та румунського генерала? Які наслідки мала така політика румунської окупаційної влади?

Зі спогадів Якова Барчука, мешканця с. Гвіздівці Хотинського повіту

Прийшли румуни: грабіж, катування, насильство. Молотили з братом на току ціпами хліб. Чуємо: «Всім з’явитися до управи». Йдемо, бачимо таке: десяток вояків стоять по обидві сторони хвіртки подвір’я управи і б’ють селян дрючками. Після цього ми з братом не могли підняти рук. Дісталося й нашому батькові. Після удару він впав, а йому ще дрючком, румунський офіцер прочитав указ, що Бессарабія — область Румунії, ми маємо підкорятися її законам, при зустрічі з військовими треба скидати шапку і вклонятись.

Зі спогадів диктатора Румунії генерала Йона Антонеску

У 1919 р. ми ледь не втратили Бессарабію з вини генерала Довідоглу, який знищив 7 сіл і розстріляв масу людей. Відомо, що через це мирна конференція в Парижі зайнялася розглядом Бессарабського питання.

Після розвалу Австро-Угорщини більшість українців Закарпаття висловилася за об’єднання з УНР. Таке рішення не було випадковим, оскільки багато українських громадських діячів були тісно пов’язані з політичним життям не тільки ЗУНР, а й Наддніпрянщини. Делегати від Закарпаття брали участь у роботі Української Національної Ради та Трудового конгресу в Києві. У травні 1919 р. українська громадськість Закарпаття створила Центральну Руську (Українську) Народну Раду. Але вона не змогла витримати тиску представництва США, що вимагало об’єднати Закарпаття із Чехо-Словацькою Республікою.

Усі спроби відстояти самостійність західноукраїнських земель у межах єдиної української держави завершилися поразкою.

ПЕРЕВІРТЕ СЕВЕ

1. Коли, де і за яких обставин проголошено ЗУНР? Покажіть на карті № 5 (див. Альбом карт) територію ЗУНР.

2. Які історичні події називають «злукою»?

3. Коли і як почався українсько-польський конфлікт?

4. Як було створено Галицьку армію? Опишіть її дії (карта № 5).

5. Як розгортався український національний рух на Буковині та Закарпатті?

6. Що спричинило Хотинське повстання?

7. Порівняйте обставини, за яких були створені УНР і ЗУНР. Чи є щось спільне? У чому відмінність?

8. Порівняйте перші акти й перші політичні кроки ЗУНР та УНР. Які з цих кроків є найбільш успішними?

9. Якими були причини поразки ЗУНР?

10. Український історик XX ст. Н. Полонська-Василенко вважає, що «за цей короткий період, глибоко-трагічний період своєї історії 1918-1919 рр., — ЗУНР дала багато прикладів національної солідарності та розуміння державних інтересів». Спробуйте навести такі приклади. Якщо ви не погоджуєтеся з Н. Полонською-Василенко, дайте свою оцінку періоду та поясніть її.

11. Що спільного було в подіях 1918-1919 рр. у Буковині, Бессарабії, Закарпатті? Порівняйте їх і запишіть визначені риси.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно