Войти
Закрыть

Події 1917 року в Криму

10 Клас

Станом на 1917 р. Кримський півострів був частиною Таврійської губернії. Населення губернії станом на середину 1916 р. становило понад 2 млн осіб; в його складі були 34 % національності. З них 35 % становили кримські татари, 33 % — росіяни, 11,8 % — українці. Чисельність кримських татарів унаслідок цілеспрямованої політики російської влади за 130 років її панування (1783-1917 рр.) скоротилася з 4 млн до 150 тис. осіб. За характером економічного розвитку Кримський півострів, як і раніше, був переважно сільськогосподарським регіоном, на території якого виросли невеликі промислові центри. У роки Першої світової війни Крим став прифронтовою зоною. Півострів був важливою базою для дій проти комунікацій Четверного союзу в Чорному морі та постачання російської армії, що діяла на Кавказькому фронті. • Яку частину населення Криму становили кримські татари? 2. Крим на початковому етапі Російської революції 1917 р. Звістка про повалення самодержавства активізувала суспільно-політичне життя півострова. Найбільш численною і впливовою була загальноросійська партія есерів. Вплив більшовиків був мізерним: в Криму їх налічувалося не більше декількох десятків осіб. Серед українських партій найбільш впливовими були українські есери. Існувало два первинні осередки УСДРП....
0 Переглянути

Перша війна більшовицької Росії з УНР та проголошення незалежності УНР

10 Клас

Проголошення III Універсалу і подальші державотворчі заходи УЦР призвели до стрімкого розгортання конфлікту з Раднаркомом Росії, який Центральна Рада не визнавала урядом всієї Росії. Своєю чергою, Раднарком не визнавав УЦР на тій підставі, що та не проголосила радянську владу в Україні. Також віддані Центральній Раді військові частини активно роззброювали й висилали до Росії загони Червоної гвардії та збільшовизовані частини російської армії, небезпідставно вбачаючи в них загрозу. УЦР видала наказ українізованим підрозділам колишньої російської армії перебазуватися в Україну, де був створений Український фронт у Першій світовій війні, а донським і кубанським козачим формуванням дозволила повернутися через Україну додому. При цьому на всьому фронті діяв режим перемир’я. Спроба більшовиків здійснити збройну ліквідацію УЦР внутрішніми силами зазнала невдачі. Їм залишалося сподіватися на мирне усунення УЦР через скликання з’їзду рад і військову допомогу з радянської Росії. На початку грудня 1917 р. почалася підготовка до Всеукраїнського з’їзду рад. На захід запрошувалися представники губернських, міських і повітових рад робітничих, солдатських і селянських депутатів переважно з промислових районів і великих міст, які перебували під впливом більшовиків. Представництво селян усіляко обмежувалося. Натомість УЦР спрямувала понад 2 тис. делегатів від селянських спілок та українізованих військових частин. 17 грудня, коли відкрив свою роботу з’їзд у Києві, то прихильників більшовиків на ньому виявилося лише 127 із 2,5 тис. депутатів. Делегати висловили підтримку діям Української Центральної Ради та її уряду. Вони засудили ультиматум Раднаркому Росії від 17 грудня 1917 року з вимогами до УНР. РНК вимагав від УЦР припинити пропускати донські та кубанські козачі формування, а також не роззброювати частини Червоної гвардії....
0 Переглянути

Проголошення Української Народної Республіки

10 Клас

7 листопада 1917 р. в Петрограді більшовики в результаті збройного виступу повалили Тимчасовий уряд. На II Всеросійському з’їзді рад робітничих і солдатських депутатів був утворений новий російський уряд — Рада народних комісарів (РНК) на чолі з В. Леніним, а Росію проголошено Республікою рад робітничих, солдатських і селянських депутатів (Радянською Росією). Щоб привернути на свій бік населення, більшовики відразу оприлюднили Декрет про мир і Декрет про землю, які відображали головні прагнення народу в революції. Декрет про мир закликав усі воюючі держави негайно припинити війну та розпочати переговори про мир без будь-яких умов. Декрет про землю скасовував приватну власність на неї, надавав право користування землею всім громадянам Росії, що виявляли бажання обробляти її власною працею. Одержавши повідомлення про події в Петрограді, у Києві Мала Рада УЦР зібралася на закрите засідання, де було створено Крайовий Комітет з охорони революції в Україні, відповідальний перед УЦР. У відозві до населення Комітет заявив, що його влада поширюється на дев’ять українських губерній. Але він не зумів організувати своєї роботи та передав власні функції Генеральному Секретаріату. У результаті склалася своєрідна ситуація, за якої в Києві протистояли одна одній три сили: УЦР і віддані їй збройні формування, прибічники Тимчасового уряду, що групувалися навколо штабу Київського військового округу, більшовики, які мали загони Червоної гвардії, керовані військово-революційним комітетом (ревкомом). Штаб КВО 10 листопада 1917 р. заарештував більшовицький ревком і почав роззброєння загонів Червоної гвардії. У місті спалахнули бої, що тривали три дні, не визначивши переможця. Тоді 13 листопада в протистояння втрутилися війська УЦР. Вони зайняли ключові пункти й установи міста. Таким чином, УЦР перебралавладу до своїх рук. Більшовики визнали її крайовим органом влади в Україні....
0 Переглянути

Проголошення автономії України

10 Клас

26 травня 1917 р. Українська Центральна Рада направила до Петрограда делегацію, очолювану В. Винниченком, для переговорів із Тимчасовим урядом та Радою робітничих і солдатських депутатів. Планувалося вирішити питання про автономію України, утворення на основі УЦР крайового органу влади, заснування посади комісара України при Тимчасовому уряді, українізацію фронтових частин тощо. Проте шестиденні переговори завершилися безрезультатно. Тимчасовий уряд повідомив, що не може визнати УЦР виразницею волі всього українського народу, а розв’язання питання автономії України належить всеросійським Установчим зборам. Тим часом на підтримку УЦР висловився I Всеукраїнський селянський з’їзд. 18-23 червня 1917 р. у Києві провели II Всеукраїнський військовий з’їзд, який засудив політику Тимчасового уряду щодо України, запропонував УЦР більше не звертатися до нього й «негайно приступити до твердої організації краю... тобто до фактичного переведення в життя підвалин автономного ладу». 23 червня 1917 р. в останній день Всеукраїнського військового з’їзду В. Винниченко, за дорученням УЦР, оголосив «Універсал Української Центральної Ради до українського народу в Україні й поза нею сущого». У ньому проголошувався намір самостійно розбудовувати автономію України....
0 Переглянути

Розгортання Української революції у березні-травні 1917 р.

10 Клас

Війна виявила нездатність царизму ефективно управляти державою. Поступове погіршення соціально-економічної ситуації, військові поразки та кризові явища в політичному житті призвели до того, що Російську імперію охопила криза, яка спричинила революційний вибух. 8 березня 1917 р. в Петрограді розпочалася революція, внаслідок якої було повалено самодержавство. Вагому роль у перемозі повстання відіграли солдати-українці Волинського полку. 12 березня повсталі створили Петроградську раду робітничих і солдатських депутатів, у якій першість мали ліві партії, а 15 березня за її згодою сформувався Тимчасовий уряд — орган виконавчої влади, що повинен був керувати Росією до скликання Установчих зборів, які визначать форму її державного ладу. Тимчасовий уряд був сформований з правих і центристських партій. В Україні Тимчасовий уряд передав виконавчу владу повітовим і губернським комісарам, якими стали голови земських управ. Поряд із ними, формувалася системарад робітничих, солдатських і селянських депутатів, яких в Україні в цей період налічувалося близько 250-300. Із них 180 було зосереджені на Донбасі та у великих промислових центрах. Дедалі більший вплив в них почали відігравати більшовики. 13-17 березня в Києві утворили Губернську раду об’єднаних громадських організацій як представницький орган Тимчасового уряду на місцях....
0 Переглянути

Бойові дії на території України в 1916 — на початку 1917 р.

10 Клас

Після поразок 1915 р. російська армія оговталась і в 1916 р. організувала цілу низку наступальних дій. 4 червня — 20 вересня 1916 р. війська Південно-Західного фронту під командуванням генерала О. Брусилова провели операцію, що увійшла в історію як «Брусиловський прорив». Унаслідок наступу росіяни взяли Луцьк, а пізніше — Чернівці. «Брусиловський прорив» дозволив російським військам просунутися до 120 км уперед на лінії фронту в 340 км та оволодіти територією площею 25 тис. км2. Вони частково відвоювали Західну Волинь, Східну Галичину й Північну Буковину. На початку вересня 1916 р. фронт стабілізувався на лінії Киселин—Золочів—Бережани—Галич—Станіслав—Ворохта. До червня 1917 р. бої на фронті знову набули позиційного характеру. Перемога росіян спонукала Румунію до вступу у війну на боці Антанти. Але вона швидко зазнала поразки. Росія була змушена рятувати нового союзника. Так утворився новий Румунський фронт....
0 Переглянути

Воєнні дії на території України в 1914-1915 рр.

10 Клас

Воєнні дії на українських землях розпочалися бойовими операціями в Галичині. У Галицькій битві 18 серпня — 11 вересня 1914 р. брали участь 700 тис. російських та понад 830 тис. австро-угорських вояків. На початку битви росіяни в прикордонних боях зупинили просування австро-угорських частин і перейшли у контрнаступ. Він був успішним і завершився взяттям 21 серпня міста Львова. Розвиваючи наступ, російська армія оточила й блокувала добре укріплену фортецю Перемишль. Унаслідок Галицької битви росіяни оволоділи Східною Галичиною, Північною Буковиною та вийшли на карпатські перевали. Утрати австро-угорської армії вбитими, пораненими й полоненими становили 400 тис. осіб, російської — близько 230 тисяч. У квітні 1915 р. російський імператор Микола ІІ приїхав до Львова. Його зустрів і рапортує генерал-губернатор граф Бобринський. Під час виступу перед мешканцями цар заявив: «Нехай буде єдина, могутня, неділима Русь». Осінь 1914 р., зима 1914/1915 рр. стали часом безуспішної боротьби російської армії за карпатські перевали. У 1915 р. німецьке й австрійське командування головний удар вирішили завдати на Східному фронті, щоб вивести з війни Росію. У лютому австро-угорська армія примусила росіян залишити Чернівці. Проте 22 березня 1915 р. російська армія оволоділа Перемишлем. • Які підсумки бойових дій на території України в 1914 — на початку 1915 рр.?...
0 Переглянути

Перша світова війна та український національний рух

10 Клас

1 серпня 1914 р. розпочалася Перша світова війна. Її спричинило непримиренне протистояння держав — учасників двох військових блоків — Троїстого союзу (Австро-Угорщина, Німеччина, Італія) та Антанти (Велика Британія, Франція, Росія), їх прагнення до встановлення свого домінування у світі. Крім того, кожна з країн намагалася досягти своїх геополітичних інтересів. Українські землі в них посідали досить помітне місце внаслідок свого вигідного географічного становища, економічного та людського потенціалів. На українські землі претендували Російська, Австро-Угорська, Німецька й Османська імперії та Румунія. Також щодо них мали інтереси Англія, Франція, Бельгія. Росія, приховуючи свої експансіоністські наміри, заявляла про прагнення захистити Сербію від агресії Австро-Угорщини. Одночасно з цим проголошувалася необхідність звільнення з-під влади Габсбурґів «єдинокровних братів-русинів», що проживали на західноукраїнських землях, й «возз’єднання уярмленої Русі» з Росією. Завдяки планованому оволодінню Галичиною, Буковиною й Закарпаттям російська влада мала на меті відсунути кордони імперії за перевали Карпат. Своєю чергою Австро-Угорщина здавна змагалася з Росією за гегемонію (першість) у слов’янському світі. Габсбурґи сподівалися розширити свої володіння за рахунок південнослов’янських країн, а також українських земель Волині й Поділля, які перебували у складі Росії. Австро-Угорщина, як і Німеччина, заради послаблення Росії підтримувала ідею створення незалежної Української держави....
0 Переглянути

Вступ 10 клас Сорочинська, Гісем

10 Клас

XX століття було дуже складним для нашого народу. На його перший період припали великі випробування, котрі ставили нашу націю на межу виживання: дві світові війни і революції, панування тоталітарного режиму, який здійснював геноцид українців, а також кримських татар. Зміни у цей період відбувалися настільки швидко, що в автобіографії один з мешканців українських земель міг написати: народився за часів Австро-Угорської імперії, пережив жахи Першої світової війни, бачив, як українці намагались вибороти незалежність Західноукраїнської Народної Республіки, навчався за часів панування поляків, бачив, як двічі встановлювалась комуністична влада, пережив жахливі роки нацистського панування, і дочекався проголошення незалежності України. Крім страждань, цей період породив нові надії на власне незалежне життя. Перша світова війна загострила кризи імперій, які поневолювали українців. Першою впала Російська імперія. Це дало поштовх Українській революції, котра розпочалась у 1917 р. і зумовила відродження української державності. У січні 1918 р. проголосили незалежність Української Народної Республіки. У листопаді 1918 р., після розпаду Австро-Угорщини, постала Західноукраїнська Народна Республіка. 22 січня 1919 р. відбулась урочиста Злука двох держав у єдину соборну Україну, котра була мрією багатьох поколінь борців за незалежність. Та проголошення самостійності це лише початок довгого й складного шляху розбудови держави. У ті часи українці не змогли довести почату справу до логічного завершення. Після кривавої боротьби 1918-1921 рр. українські землі знову розділили між сусідніми державами. Хоча боротьба й завершилася поразкою, її уроки мали важливе значення для подальших визвольних змагань українського народу. Після поразки Української революції до влади на переважній частині території України прийшли більшовики, які встановили тоталітарний режим. Період існування радянської влади став важким випробуванням для українського народу, спричинив численні втрати й страждання. Про події, пов’язані із утвердженням та пануванням комуністичного тоталітарного режиму на території радянської України до 1945 р., ви дізнаєтеся за цим підручником....
0 Переглянути

Завершення Другої світової війни. Ціна перемоги

10 Клас

Упродовж своєї історії людство пережило багато катастроф і трагедій, проте жодна з них за масштабами не може зрівнятися із Другою світовою війною. Друга світова війна завершилася 2 вересня 1945 р. Визволителями України й творцями перемоги були люди різних національностей - від рядових до маршалів, солдати - українці Радянської армії та вояки УПА, ті українці й вихідці з України, які перебували у військових з’єднаннях інших держав. Вони - кожен окремо і всі разом - своєю доблестю й жертовністю заслужили повагу та пам’ять народу. Щоб гідно вшанувати всіх загиблих, важливо не ділити втрати залежно від прапорів, під якими вояки йшли в бій, бо війна - це завжди трагедія для всіх, кого вона торкнулася. У 2014 р. Україна приєдналася до європейської традиції вшанування 8 і 9 травня як днів пам’яті та примирення. Символом пам’яті та примирення є червоний мак 1. У чому полягає внесок українського народу в перемогу над нацизмом Останньою сторінкою радянсько-німецької війни була Берлінська операція, у якій узяли участь війська двох Білоруських та Першого Українського фронтів загальною чисельністю понад 2,5 млн військовослужбовців....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 30 31 32 33 34 35 36 37 38 ... 45
Назад

Навігація