Початок перебудови в СРСР
- 1-05-2022, 23:02
- 546
11 Клас , Історія України 11 клас Даниленко, Смольніцька (рівень стандарту)
§ 23. Початок перебудови в СРСР
1. Передумови перебудови в СРСР
Перебудова - це політичні та економічні реформи, спрямовані на оновлення життя в СРСР, які здійснювалися після приходу до влади Михайла Горбачова (Генеральний секретар ЦК КПРС з 1985 по 1991 р.). Перебудова у своєму розвитку пройшла чотири етапи: березень 1985 р. - січень 1987 р. - під гаслом «більше соціалізму»; 1987—1988 рр. - основний лейтмотив - «більше демократії»; 1989-1990 рр. - розмежування та розкол у таборі провідників перебудови; 1991 р. - перемога радикал-реформізму, розпад СРСР.
У середині 1980-х рр. у СРСР керівництво держави вже не мало ефективних важелів для стримування кризових тенденцій в економічній сфері. Через вичерпання екстенсивних ресурсів за відсутності внутрішніх резервів для модернізації відбувалося призупинення економічного розвитку, падіння основних економічних показників, втрата економічних позицій СРСР на міжнародній арені, загострення соціально-економічних проблем. Поглиблення економічної кризи супроводжувалося наростанням кризових явищ у політичній та ідеологічній сферах.
Згідно з новим курсом, який проголосив М. Горбачов на квітневому пленумі ЦК КПРС (1985), передбачалося здійснити комплекс реформ для прискорення соціально-економічного розвитку країни, виведення економіки на новий технологічний рівень і досягнення нового якісного стану суспільства.
Кожна з проголошуваних складових «прискорення» підкріплювалася низкою заходів, які впроваджувалися випробуваними командно-адміністративними методами.
Відображенням яких процесів у суспільстві є ця ілюстрація? Чому, на вашу думку, цей сюжет потрапив на сторінки журналу «Перець» (1986)?
Крутії часу не гають, козиряють: - Слухаю!
І роботу заміняють суперпоказухою.
У трудових колективах розгорнули «соціалістичні змагання» за виконання та перевиконання планів з виготовлення продукції чи надання послуг. Працівники, діяльність яких було пов’язано з приватною ініціативою, опинилися в епіцентрі проведення кампанії боротьби з нетрудовими доходами.
Великий вплив як на суспільство, так і на стан економіки мала антиалкогольна кампанія. У перші роки скоротилося споживання алкоголю, знизився рівень злочинності, зросла продуктивність праці. Однак ці процеси мали й зворотний бік: було завдано величезних бюджетних збитків, підірвано виноробну промисловість (знищено тисячі гектарів виноградників); набули розмаху спекуляція, дефіцит, розвиток тіньової економіки; відбулося поширення самогоноваріння, наркоманії, токсикоманії.
Мовою джерел
Говорити про перебудову, так би мовити «по-українськи», заняття неконструктивне... Характер перебудовчих процесів у всіх регіонах країни загальний, тому він обумовлений єдиною теорією і політикою оновлення.
Зі спогадів В. Щербицького, Першого секретаря ЦК КПУ
Що мав на увазі В. Щербицький, подібним чином оцінюючи процес перебудови в республіці?
2. Чорнобильська катастрофа
26 квітня 1986 р. о 1-й год 24 хв на енергоблоці № 4 Чорнобильської АЕС, однієї з найпотужніших у світі атомних електростанцій, відбулося два вибухи, що спричинили руйнування реактора на будівлі четвертого блока й викид великої кількості радіоактивних речовин у повітря. Радіоактивні викиди масово поширилися по території Білорусі, України, Росії, а також їх виявили на території Швеції, Норвегії, Польщі, Австрії, Швейцарії, Німеччини, Фінляндії, Великої Британії та інших держав.
Постраждало майже 5 млн осіб, забруднено радіоактивними нуклідами близько 5 тис. міст і селищ Білорусі, України та Росії. В Україні постраждало майже 7 % населення, 3,5 млн осіб отримали додаткове опромінення, серед них 1,3 млн дітей.
Найзабрудненішою виявилася територія навколо енергоблока та самої станції, так звана зона відчуження, з якої в 1986 р. евакуювали населення.
На початку XXI ст. медичне обстеження постраждалих людей показало, що серед них хворих близько 80 %, зокрема серед ліквідаторів 85 %, більше 82 тис. отримали інвалідність. Радіаційне забруднення призвело до збільшення онкологічних захворювань: після аварії зафіксовано зростання кількості хворих, особливо дітей дошкільного та шкільного віку.
З місць постійного проживання було евакуйовано та переселено понад 162 тис. осіб. Часткове переселення призвело до руйнації структури життєзабезпечення, обмеження ведення сільського господарства, втрати робочих місць, підвищення рівня безробіття, загострення інших соціальних проблем. Демографічні показники на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення, погіршилися: народжуваність зменшувалася, а смертність зростала, працездатне населення виїжджало із цих територій.
Аварія порушила життєдіяльність та виробництво в багатьох регіонах України, Білорусі, Росії, призвела до зниження виробництва електроенергії, істотних збитків було завдано сільськогосподарським і промисловим об’єктам, постраждали лісові масиви та водне господарство. У зв’язку з евакуацією населення із забруднених територій виникла потреба в будівництві додаткового житла.
У результаті аварії з’явилася категорія громадян, які отримали статус «постраждале населення». Держава взяла на себе на законодавчому рівні великий обсяг соціальних гарантій щодо різних категорій постраждалого населення.
Мовою джерел
Чорнобильська трагедія привернула увагу широких кіл громадськості України до екологічних проблем республіки, до стану її вод, землі та атмосфери. І ми раптом усвідомили, що живемо в гігантській душогубці, адже на території республіки, яка складає заледве 2,7 % від всієї площі СРСР, сконцентровано 1/4 всієї потужної промисловості країни. Причому найбільш небезпечних для її природи галузей: хімічної, металургійної, атомно-енергетичної. Це є наслідком не тільки значних природних ресурсів України, зокрема багатих її покладів корисних копалин, але й відсутності справжнього господаря на власній землі.
З Резолюції УАНТеІ (Української асоціації незалежної творчої інтелігенції) з приводу екологічного становища в Україні (січень 1989 р.)
Сформулюйте власний висновок про ситуацію в Україні, що склалася після катастрофи на ЧАЕС. Що означає «відсутність справжнього господаря на власній землі»?
З конкурсу дитячого малюнка «Рятуючи світ - врятували тебе» (м. Кривий Ріг, 2017)
Чому дорослі залучають дітей до висвітлення Чорнобильської трагедії через творчість? Яка, на вашу думку, мета проваджуваних заходів? Які сюжети трагічної події відтворено на малюнку?
3. Стан економіки
Численні невдачі в економічних перетвореннях, світова криза, Чорнобильська катастрофа змусили владу переглянути стратегію економічного розвитку держави та вдатися до радикальної реформи управління економікою. Нововведення передбачали: розширення самостійності підприємств на принципах госпрозрахунку і самофінансування; відродження приват-
ного сектору економіки; відмову від монополії зовнішньої торгівлі та інтеграцію у світовий ринок; скорочення кількості галузевих міністерств і відомств; визнання в сільському господарстві рівності п’яти основних форм господарювання (колгоспів, радгоспів, агрокомбінатів, орендних кооперативів, фермерських господарств).
З ухваленням Закону СРСР «Про державне підприємство» (1987) було розширено можливості виробників у різних сферах діяльності, започатковано запровадження орендних та акціонерних форм господарювання. Суть цих реформ полягала в поєднанні централізованого планування та певної господарської самостійності підприємств.
Унаслідок автономних дій і господарської самостійності підприємств, що переслідували тимчасові тактичні вигоди, розвалювалася вся планова система управління економіки і міжгосподарські зв’язки... відсутність на той час вільного ринку цін, товарів, робочої сили і грошей практично не дозволяла підприємствам використовувати нові можливості для ефективної господарської діяльності... оскільки підприємства залишалися державними, то їх начальство не було в основному зацікавлене у довготривалому та ефективному розвитку своїх підприємств. Керівники та їх оточення стали просто наживатися будь-якими способами, навіть за рахунок повного розвалу своїх підприємств.
С. Набока, історик
Чому, на вашу думку, реформування економіки виявилося неефективним?
Ще одним кроком до реформування економіки став офіційний дозвіл на приватну діяльність. У 1986 р. було ухвалено Закон СРСР «Про індивідуальну трудову діяльність», яким надавався дозвіл на індивідуальне підприємництво у сфері виробництва товарів широкого вжитку та побутового обслуговування. Наслідком стало стрімке формування підприємницького прошарку населення. Ще більше цей процес прискорився після ухвалення Закону СРСР «Про кооперацію в СРСР» (травень 1988 р.), що проголошував рівноправність державного та кооперативного секторів економіки.
В Україні в 1987 р. було створено близько 3 тис. кооперативів. На початку 1991 р. функціонували близько 35 тис. кооперативів.
Як показала практика проведення реформи, вона характеризувалася непослідовністю. Треба було не «вдосконалювати», а ламати командну економіку. Відірвана від ринку, вона не підлягала реформуванню. Економіка могла бути або директивною, або ринковою, окремі прояви ринкових відносин підривали план, і тільки.
В. Литвин, історик
Чому, на вашу думку, реформатори не наважилися на такі кардинальні кроки, як відмова від директивної економіки?
4. Шахтарські страйки
Улітку 1989 р. на арену політичної боротьби в СРСР вийшов робітничий рух. В умовах гострої соціальної напруги особливо активно заявили про себе шахтарі. Їхні масові страйки охопили найважливіші вуглевидобувні регіони СРСР: Кузнецький басейн, Воркуту, в Україні - Донецький і Львівсько-Волинський басейни. Це сталося через погане забезпечення житлом, незадоволення оплатою праці та постачанням продовольства й предметів першої потреби, а також через погіршення екологічної обстановки.
Першими в Україні застрайкували 15 липня 1989 р. гірники шахти «Ясинуватська-Глибока» в Макіївці. Упродовж короткого часу шахтарський страйк охопив увесь Донбас. Його епіцентром став Донецьк.
19 липня 1989 р. припинили роботу працівники 67 шахт і низка шахтобудівних управлінь Донецької області, гірники шахт об’єднання «Павлоградвугілля» Дніпропетровської області та Червоноградської групи шахт («Укрзахідвугілля»). 22 липня страйкували 203 з 286 шахт. Роботу припинили майже півмільйона шахтарів України.
Страйкарі вимагали поліпшення умов життя і праці, підвищення заробітної плати, націоналізації майна КПРС, деполітизації правоохоронних органів, ліквідації парткомів на підприємствах тощо. Зростання громадської активності спостерігалося також серед залізничників, металургів, будівельників, транспортників, працівників освіти, медицини.
У липні 1990 р. уперше на шахтарських мітингах пролунала вимога надати Україні суверенітет «без анексій і контрибуцій». У 1990 р. страйковий рух, представники якого висували політичні вимоги, охопив 360 підприємств країни.
У березні-квітні 1991 р. Україною прокотилася нова хвиля багатотисячних шахтарських страйків через невиконання владою економічних вимог страйкарів у минулі роки та подальше погіршення ситуації у вугільній галузі. Наслідками цих подій стало:
- поглиблення економічної кризи в країні: скорочувався вуглевидобуток, зупинялися енергоблоки, лихоманило металургійні заводи;
- становлення робітничих колективів повноправними учасниками політичного процесу;
- перетворення страйків робітників на серйозні виклики для влади.
Я думаю, одним з важливих уроків для нас стало усвідомлення того, що падіння Радянського Союзу у значній мірі було наслідком того страйку, бо шахтарі, поряд з донецькими металургами, були не лише основою двох найважливіших для СРСР галузей промисловості, але й до певного часу були привілейованим прошарком, такою собі «робітничою аристократією».
Д. Валковіц, історик
Які ще рушійні сили майбутнього розвалу СРСР ви можете назвати?
5. Поглиблення соціальної кризи
Влада, розпочавши перебудову, швидко вичерпала кредит довіри населення. Непродуманість економічних реформ пришвидшила крах економічної системи й спричинила падіння рівня життя. Упродовж 1989 р. і наступних років з прилавків магазинів один за одним зникали промислові та продовольчі товари. Дефіцит став повсякденним явищем.
Мовою джерел
Становище справ в економіці республіки загострилося і продовжує погіршуватися: знижуються темпи виробництва важливих видів продукції, знижено видобуток вугілля, зменшилося виробництво товарів широкого вжитку... зберігається дефіцит більшості споживчих товарів, продовжують зростати ціни на колгоспних базарах. Через відсутність касової готівки є труднощі з виплатою заробітної плати. Багато промислових підприємств, особливо через відсутність сировини, зупинені.
З оперативної обстановки в республіці в 1991 р. (Центральний державний архів громадських об'єднань України)
Зробіть висновок про вплив описаної ситуації на повсякденне життя населення.
За соціологічним опитуванням кінця 1980-х рр., погіршення економічної ситуації в країні зазначили 85 % респондентів.
Спостерігалося стрімке розшарування та поляризація суспільства. Здебільшого погіршення відчули пенсіонери, колгоспники, робітники: за межею бідності опинилися близько 30 % сімей колгоспників, 55 % багатодітних сімей. Поліпшення відчули кооператори, керівники підприємств, окремі висококваліфіковані спеціалісти. Кризова ситуація на виробництві призвела до простоїв чи зупинки величезної кількості промислових підприємств. У 1990 р. ціни на речі першої потреби зросли у 8 разів, спостерігався тотальний дефіцит, наростання соціальних конфліктів.
Інфляція - це процес знецінення паперових грошей, падіння їхньої купівельної спроможності.
Переведення економіки до нових ринкових відносин шляхом знецінення готівки (січень 1991 р.) також завдало значного удару по рівню життя. Не всі громадяни виявилися рівними в реалізації власних можливостей. Зокрема, серед висококваліфікованих спеціалістів умови ринкової економіки як середовище для підприємливості розглядали не більше як 1 особа на 37.
Професія - приватний підприємець. 1. Знайдіть у мережі Інтернет і перегляньте фільм «Підприємництво без прикрас. Згадати все». Знайдіть у ньому відповідь на запитання: «Чому в період перебудови більшість радянських громадян виявилася не готовою до ринкової економіки?». 2. Долучіться самостійно до вивчення фінансової грамотності. Скористайтеся посиланням https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=4436538 або оберіть власні джерела. 3. Проведіть опитування серед знайомих старшого віку та дізнайтеся, чи володіють вони фінансовою грамотністю. Сформулюйте висновок про роль фінансової грамотності в повсякденному житті, проведіть паралелі між минулим і сьогоденням.
Формуємо компетентності
Хронологічну. Визначте хронологічну послідовність подій: аварія на Чорнобильській АЕС, робітничі страйки, початок перебудови.
Просторову. Використовуючи карту 6 (с. 220), сформулюйте висновок про наслідки Чорнобильської аварії для України та сусідніх держав.
Інформаційну. 1. Схарактеризуйте зміст економічних перетворень у період перебудови. Застосуйте поняття: системна криза, Чорнобильська катастрофа, інфляція. 2. «Перебудова - не тільки звільнення від застійності та консерватизму попереднього періоду, виправлення допущених помилок, а й подолання історично обмежених рис суспільної організації і методів роботи, які зжили себе... Дві ключові проблеми розвитку суспільства визначають долю перебудови. Це демократизація всього суспільного життя і радикальна економічна реформа» (М. Горбачов). Які причини спонукали керівництво радянської держави до реформування?
Логічну. Які зміни відбувалися з різними суспільними групами в період перебудови? Які висновки про становище людей у цей період можна зробити?
Аксіологічну. 1. Сформулюйте висновок: «На мою думку, протиріччя перебудови проявлялися в...». 2. «Чорнобильська катастрофа 1986 р. стала приводом для потужної громадської критики соціалістичної системи, а також запустила такий значущий компонент перебудови, як «ініціатива знизу», що виявилося особливо ефективним у формуванні багатопартійності, реалізації гласності шляхом... розгортання на сторінках періодичних видань дискусій про вибір шляху суспільного розвитку, видання опозиційних журналів, участі в масових мітингах» (В. Смолій, історик). Сформулюйте своє розуміння впливу Чорнобильської аварії та її наслідків на формування громадської думки.
Мовленнєву. Які події відбувалися в Україні під час перебудови? Сформулюйте висновок про їхні наслідки для країни.
Коментарі (0)