Козацька Україна
- 15-11-2022, 20:45
- 417
5 Клас , Вступ до історії 5 клас Гісем 2018
§ 12. Козацька Україна
ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:
• про козацьку добу в історії України
• про козаків та їхніх ватажків, Національно-визвольну війну українського народу
• якою є роль лідера в історії
1. Початок козацької доби. Після загибелі Королівства Руського українські землі остаточно потрапили під владу сусідніх держав: Польського королівства, Великого князівства Литовського, Великого князівства Московського, Молдавського князівства. Територія Криму та причорноморські степи входили до складу Кримського ханства.
Український народ мав вирішити складне завдання: не розчинитися і не зникнути серед сусідів. У цій ситуації доводилося покладатися лише на себе. Об’єднували розділений народ спільна віра — православ’я і пам’ять про історичне минуле. Боротьбу очолило козацтво, яке змогло об’єднати різні прошарки українського суспільства.
Період кінця XV — XVIII ст. історики називають козацькою добою в історії України. Хоча козаки були не найчисленнішою частиною українського суспільства, вони суттєво вплинули на історію українських земель. Події козацької доби відображені в багатьох історичних пам’ятках. Із деякими з них ми ознайомимося.
Козацтво як окремий стан суспільства формувалося тривалий час. Спочатку козакування було способом життя. Ще здавна мешканці лісостепу йшли на південь, у багаті на природні ресурси степи. Там влітку вони полювали (заготовлювали м’ясо й хутро) та рибалили, а взимку поверталися додому. У ті часи степ був небезпечним місцем, тому уходники збиралися разом у ватаги. Ці люди були вільними й нікому не підпорювалися. Вони володіли зброєю, щоб захистити себе в разі небезпеки, а жили з того, що змогли заготувати в степу й продати. Пізніше, у XV ст., таких вільних людей почали називати козаками або черкесами (черкасами). Цю назву було запозичено в таких самих ватаг кочівників, які не бажали коритися жодній владі. Із середини XVI ст. козаки почали зводити в степу укріплені поселення — січі. Так вони, просуваючись до узбережжя Чорного моря, освоїли значні степові простори. У 1556 р. під керівництвом князя Дмитра Вишневецького (козаки дали йому прізвисько Байда) було створено єдиний центр козаків. Місце для Січі було підібрано так, щоб вороги не могли її зруйнувати. Перша відома Січ розміщувалася на острові
Слово «козак» має тюркське походження й означає «вільна людина», «воїн-найманець», «шукач пригод» тощо.
Козацтво — вільна військово-промислова спільнота у східноєвропейських степах. У другій половині XVI—XVII ст. — це стан суспільства у Великому князівстві Литовському та Речі Посполитій. Після утворення Української козацької держави в середині XVII — XVIII ст. козацтво стало привілейованим станом суспільства.
Запорозька Січ. Малюнок за реконструкцією.
Дмитро Вишневецький (Байда).
Чайка — човен запорозьких козаків. Ці невеликі кораблі мали два керма (кормове й носове), рухалися як на веслах, так і за допомогою вітрила. У чайках могли розміститися 50—70 козаків, озброєних рушницями й шаблями, та невеликі гармати.
Хортиця посеред Дніпра, нижче від його порогів. Її стали називати Запорозькою. Звісно, ця Січ не збереглася до наших днів. Проте історики змогли відтворити її вигляд.
У боротьбі за степ козаки мали сутички з кочівниками — ногайськими і кримськими татарами. Кочівники зі степу часто вчиняли напади на села, забирали людей у полон (ясир), щоб потім продати їх у Криму як рабів для Османської імперії. Ця імперія була могутньою державою, що розташовувалася на території сучасної Туреччини, Балканського півострова, узбережжі Чорного моря, Близького Сходу та Північної Африки. Для того щоб захиститися від цих нападів і звільнити тих, хто потрапив у рабство, козаки організовували походи у володіння османів. На початку XVII ст. козаки зміцніли й стали основною перешкодою для набігів на українські землі.
2. «Доба героїчних походів». П. Конашевич-Сагайдачний. Перші три десятиліття XVII ст. отримали назву «доба героїчних (морських) походів» українського козацтва. Завдяки цим походам слава про козаків почала ширитися всією Європою. Здобуті в походах перемоги засвідчили, що козаки були неперевершеними майстрами морських боїв. Найбільш успішні походи козаки здійснили під керівництвом гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного. Гетьманом козаки називали свого виборного полководця. На своїх невеликих кораблях, що називалися чайками, вони здійснювали блискучі морські походи на османські фортеці та флот. Одним із найбільших був похід 1615 р., коли 80 чайок і 4 тисячі козаків під проводом П. Сагайдачного атакували османську столицю Стамбул. У 1616 р. П. Сагайдачний із флотилією у 150 чайок та 7 тисячами козаків здобув і спалив Кафу (головний невільницький ринок регіону) та визволив захоплених бранців.
Пам'ятник П. Конашевичу-Сагайдачному в Києві.
Гравюри: узяття козаками міста Кафа (тепер Феодосія) (1), зображення гетьмана П. Сагайдачного (2).
Також козаки уславилися в битвах на суходолі. Так, козаки під командуванням П. Сагайдачного під час чергової війни між Річчю Посполитою та Московською державою в 1618 р. здійснили похід на Москву й захопили її. Після цього Московська держава тривалий час змушена була стримувати свої загарбницькі прагнення. У 1659 р. під час битви під Конотопом московські війська, намагаючись підкорити Українську козацьку державу, були розгромлені козаками під командуванням гетьмана Івана Виговського у відкритому бою.
Військове мистецтво козаків
Здобувати блискучі перемоги над противником на суходолі й морі козакам допомагало розроблене ними своєрідне військове мистецтво.
Основу козацького війська становила піхота. Вона була озброєна ручною вогнепальною зброєю. Для збільшення швидкострільності в бою козаки шикувалися кількома шеренгами.
Вояки першої шеренги вели вогонь, а задні шеренги заряджали й передавали зброю наперед. Значну увагу приділяли артилерії, вогонь якої в бою підтримувала піхота. Перевагу віддавали легким гарматам, що вирізнялися маневровістю.
Козаки розробили власну організацію ведення бою. Піхота зазвичай застосовувала такий спосіб ведення бою, як галас. Козаки йшли до бою в довільному порядку, змішувалися з ворогом, після чого кожен воїн мав можливість продемонструвати в бою свою хоробрість і військову майстерність.
Значного поширення набув ще один спосіб ведення бою — табір. Козацьке військо пересувалося похідним строєм у вигляді рухомої фортеці з кількох рядів возів, скріплених між собою ланцюгами, і одночасно відбивало атаки ворога. До бою козацька піхота час від часу виходила з табору назовні, а потім поверталася під захист пересувних укріплень.
У козацькому війську існували розвідка й вартова служба.
Розгляньте малюнок. Як ви вважаєте, чому флагманський корабель українського флоту отримав назву «Гетьман Сагайдачний»?
Козаки також відіграли провідну роль у Хотинській битві 1621 р. Вони стали нездоланною силою для османської армії. Османи намагалися підкорити володіння Речі Посполитої, до складу яких входили українські землі. Ця битва розвіяла міф про непереможність османської армії, а також унеможливила подальше загарбання європейських країн Османською імперією. Також козаки ставали на захист православної церкви, яка почала зазнавати утисків у Речі Посполитій.
Чимало правителів Європи прагнули залучити на службу козаків. Одними з перших, кому це вдалося, були польські королі. Козаки, яких записували в окремий список — реєстр, становили окреме військо на чолі з обраним ними гетьманом. Реєстрові козаки отримували платню й спорядження від короля, земельні володіння, їх також звільняли від сплати податків.
3. Утворення Козацької держави. Б. Хмельницький. Щороку до козаків приєднувалося все більше людей, які прагнули захистити свою землю та здобути слави у військових походах. Проте польська влада не визнавала козаками всіх, хто так себе називав. Вона вважала, що вони — селяни, які мусять не воювати, а працювати на пана. Козаки ж прагнули бути самостійними і були готові захищати свої права зі зброєю в руках. Крім того, вони все більше усвідомлювали себе тією силою, яка має захистити народ і церкву. Зрештою в січні 1648 р. під проводом Богдана Хмельницького, якого козаки обрали гетьманом, розпочалася Національно-визвольна війна українського народу.
Зовнішній вигляд реєстрових козаків.
Із листа коронного гетьмана Миколи Потоцького до короля Владислава IV про ситуацію в Україні в березні 1648 р.
Згубне полум'я так розгорілося, що не було жодного села, жодного міста, у якому б не лунали заклики до сваволі й де б не чинилися замахи на життя й майно своїх панів... Козацькі старшини бажають також самостійно володарювати в Україні, укладати угоди з іноземцями й сторонніми господарями та робити все, чого вони забажають. Спочатку піднялося 500 бунтівників — сама по собі це жалюгідна сила, але проти них слід рушити цілу армію, бо ті 500 підняли бунт у змові зі всіма козацькими полками і зі всією Україною. За короткий час кількість повстанців збільшилася до 3 тисяч, але боронь Боже, щоб він [Хмельницький] пішов із ними в Україну. Тоді ці 3 тисячі швидко зросли б до 100 тисяч, і нам вистачило б діла з ними.
Які факти, наведені автором документа, свідчать про активну підтримку Б. Хмельницького в Україні?
Пам'ятник Б. Хмельницькому в Києві.
Текст для читання
Національно-визвольна війна середини XVII ст. стала для козаків показовою. Вони перемагали ворога в багатьох битвах, демонстрували військову майстерність, особисту хоробрість і таланти своїх полководців. Насамперед це стосувалося гетьмана Б. Хмельницького, під керівництвом якого повстанці здобули більшість перемог. Однак гетьман діяв не сам. Він завжди спирався на своїх соратників. Серед них уславилися Іван Богун, Кіндрат Бурляй, Максим Кривоніс, Антон Жданович та інші.
Навесні 1648 р. Б. Хмельницький здобув дві перші блискучі перемоги над польським військом у битвах на Жовтих Водах та під Корсунем. Саме під Корсунем він розбив основні сили польської армії. Дізнавшись про наближення козаків, поляки вирішили під прикриттям табору відступити з-під Корсуня до Богуслава. На їхньому шляху в урочищі Горохова Діброва козаки на чолі з М. Кривоносом улаштували засідку. Вранці, коли польський табір, оточений возами у вісім рядів, рухався Богуславським шляхом, він натрапив на завали з дерев та викопані рови. Козаки атакували табір і прорвали оборону в трьох місцях. Чотиригодинний запеклий бій завершився поразкою поляків.
Наступну велику перемогу повстанці здобули у вересні 1648 р. неподалік містечка Пилявці, що поблизу Старокостянтинова. Союзниками Б. Хмельницького в цій, як і у двох попередніх битвах, були кримські татари. У цій переможній битві козаки захопили десятки тисяч возів із майном, 92 гармати й навіть загублену під час втечі булаву польського командувача. Перемога під Пилявцями відкрила шлях для звільнення західноукраїнських земель від польського панування.
Приголомшливою для польської влади стала й швидка перемога козаків у битві в районі села Батіг, що поблизу Ладижина, навесні 1652 р. У ній військо Б. Хмельницького вщент знищило польську армію. У дводенному бою загинули 10 тисяч польських вояків та їхній командувач гетьман М. Калиновський.
Ці та інші перемоги, які здобули козаки під час Національно-визвольної війни, засвідчили, що сучасники небезпідставно вважали їх одними з найкращих воїнів у тогочасній Європі.
Знайдіть і покажіть на карті в атласі битви, описані в тексті.
Б. Хмельницького небезпідставно вважають однією з найвизначніших постатей української історії. Він став загальнонаціональним лідером, який зміг підняти народ на боротьбу за незалежність і створити Українську козацьку державу — Військо Запорозьке. У роки війни Б. Хмельницький показав себе блискучим полководцем, сформував одну з найкращих армій у тогочасній Європі.
Під його керівництвом на визволеній від польсько-шляхетського панування території утворилася Українська козацька держава — Військо Запорозьке. Столицею держави стало місто Чигирин, де розташовувалася резиденція гетьмана.
Бій під Корсунем. 1648 р.
Церква Св. Іллі в Суботові (побудована в 1653 р.). У цьому селі був розташований маєток Б. Хмельницького, тут він і наказав себе поховати. Тому церкву вважають усипальницею гетьмана.
Б. Хмельницький здобув незалежність і розбудував Козацьку державу. Однак його нащадки не змогли зберегти її цілісність. Після смерті Б. Хмельницького розпочалася боротьба за владу в новій державі. Цим негайно скористалися сусіди (Річ Посполита, Московська держава, Османська імперія), яким вдалося розділити її і підкорити своїй владі. Не раз окремі гетьмани намагалися відновити єдність держави, звільнити її від іноземного панування. Найбільше уславилися в цій боротьбі гетьмани Петро Дорошенко та Іван Мазепа. Проте їхні спроби були невдалими. Козацька держава згасала. Військову майстерність козаків використовували на славу Російської імперії. У 1764 р. російська імператриця Катерина II скасувала владу гетьмана, а в 1775 р. знищила Запорозьку Січ.
З ім'ям гетьмана Пилипа Орлика пов'язана подія світового значення. У 1710 р. він уклав документ «Пакти й конституції прав і вольностей Війська Запорозького», який став першою конституцією у світі. У ньому закріплювалися устрій козацької держави, права та обов'язки козаків.
Запитання та завдання
1. Хто такі козаки?
2. У якій частині українських земель сформувалося козацтво?
3. Кого вважають засновником Запорозької Січі?
4. Із якою метою козаки здійснювали морські походи?
5. Які козацькі гетьмани здобули славу визначних полководців?
6. Коли почалася Національно-визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої?
7. За допомогою «шкали часу» визначте час існування Української козацької держави, Запорозької Січі.
8. У яких історичних пам'ятках збережено пам'ять про козацькі часи України?
9. Обговоріть у групах. Якою є роль козацтва в історії України?
Коментарі (0)