Як виникають правила
- 26-11-2022, 14:05
- 601
5 Клас , Україна і світ: вступ до історії та громадянської освіти 5 клас Кафтан, Козорог 2022
§ 9. Як виникають правила
Які правила співжиття були в минулому і є тепер?
Після ознайомлення з матеріалами параграфа та виконання завдань ти зможеш:
- пояснювати, як виникали та змінювалися звичаї, правила і закони;
- розмірковувати про те, як пов’язані правила та права людини;
- наводити аргументи на користь дотримання правил і законів;
- описувати, як у наш час створюються закони.
1. Як, коли і чому виникають правила і закони
Люди — істоти, яким нелегко жити одноосібно, без підтримки одне одного. Тож коли бодай двоє зустрічаються — вони починають спілкуватися та можуть впливати одне на одного. Люди живуть поруч, утворюючи спільноти, з яких формується суспільство. Члени спільноти, звісно, поводяться по-різному, але вони разом визначають, яка поведінка є прийнятною або неприпустимою для більшості. Прийнятні (або корисні) способи поводження стають звичаями та правилами.
1. Пригадай, що таке громади та спільноти. Що в них спільного, а що — відмінного?
2. Пригадай, як жили первісні люди та як вони формували перші спільноти.
Але як зробити так, щоб люди дотримувалися цих правил? Для цього правителі та парламенти почали ухвалювати закони, які визначали відповідальність за недотримання усталених норм поведінки.
Про звичаї, правила та закони, що існували в давнину, учені дізнаються із джерел, які збереглися дотепер. Наприклад, одним із найдавніших списків правил, який дійшов до нас, є кодекс законів правителя Вавилону — Хаммурапі. Цим законам майже чотири тисячі років.
Вавилон — столиця стародавньої Вавилонії. Одне з найвідоміших стародавніх міст, засноване майже п’ять тисяч років тому.
Звичаї — усталені форми поведінки в громадському житті й побуті для певної спільноти, народу. Вони з’явилися так давно, що дізнатися, звідки пішов звичай, неможливо. За недотримання звичаїв людина може зазнавати осуду.
Правила — норми поведінки, що свідомо приймаються певною спільнотою/групою для взаємодії та співіснування осіб усередині цієї спільноти. У таких норм поведінки зазвичай є "автор” чи "автори”, тобто люди, які їх придумали. За невиконання правил людина може зазнавати осуду з боку членів спільноти, які дотримуються цих правил.
Закони — закріплені в тексті правила, за порушення яких влада визначає покарання. Законами стали вважати записані правила для народу, держави.
Кам'яна стела з вибитими законами Хаммурапі. Зберігається в музеї Лувру (Франція)
Тексти написані аккадською мовою. Оскільки стела доволі висока (2,25 м), читати написи не дуже зручно. Тому науковці вважають, що в повсякденні у Вавилоні використовували глиняні таблички з написаними на них законами.
3. Уважно роздивися зображення стели. Дай відповіді на запитання.
• Як ти вважаєш, навіщо у Вавилоні докладали стільки зусиль, щоб відтворити закони в камені?
• Чому на стелі, окрім тексту законів, є ще й зображення царя Хаммурапі та бога справедливості Шамаша, у якого вірили давні вавилоняни?
Деяких законів людство дотримується дуже довго. Уяви: закони й правила, створені в Римській державі дві з половиною тисячі років тому, виявилися такими практичними та зрозумілими, що лишалися основою законодавства європейських країн упродовж багатьох століть. Дещо з давньоримських законів використовується навіть у сучасному законодавстві.
4. У джерелах 1-3 знайди відповіді на запитання.
• Про які закони йдеться в наведених джерелах? У яких країнах і в які часи вони діяли?
• Що ці джерела розповідають нам про тогочасні суспільства?
Джерело 1
Давньоримські правила щодо успадкування майна були записані в так званому "Законі 12 таблиць” (приблизно 2500 років тому): "Як особа вирішила заповісти своє майно або опіку над ним, так і має бути”.
Джерело 2
У збірнику законів "Руська правда” (середина — кінець 11 ст.) йдеться про таке: "Коли хто впізнає своє, що загубив чи що було в нього вкрадено, — чи кінь, чи одяг, чи худоба, то хай не говорить: «це моє», але нехай веде людину, яку вважає крадієм, на зустріч із громадою і питає: «покажи, де взяв»; визначають, хто злодій, тоді своє візьме і, що загинуло, винуватець почне сплачувати”.
Джерело 3
В Англії на початку 14 ст. ухвалили закон для відвідування парламенту. Цей закон діє дотепер: "У всіх парламентах, які існуватимуть, щоб кожна людина приходила без зброї та обладунків, з добром і миром, на честь нас і миру нашого та нашого царства... ”.
Парламент (від французького слова "parler"— говорити) — місце, де збираються люди, члени парламенту, щоб ухвалювати найважливіші правила — закони.
2. Як закони змінювалися із часом
Прочитай правила з давньоруських збірок законів, які розділяють менше ніж 100 років. За цей час значно змінилися уявлення суспільства про прийнятні та доцільні покарання.
5. Порівняй правила та знайди відповіді на запитання. Обговоріть відповіді з однокласниками й однокласницями.
• Яка відмінність між цими правилами?
• Чому, на твою думку, змінилося правило щодо покарання людини, яка завдала шкоди іншій людині?
• Як ці правила характеризують тодішні суспільства?
"...якщо хто уб’є, християнина русин чи християнин русина, нехай умре там, де вчинить убивство”.
З давньоруських законів 10 ст.
"Коли людина вдарить руку іншої людини і вона відпаде чи усохне, то платить 20 гривен князівському суду, а тому, хто постраждав, — 10 гривен”.
З давньоруських законів 11 ст.
Давньоруська гривна — грошова одиниця, вартість якої визначалася вагою. Вона була значно дорожчою за сучасну валюту. Наприклад, за 2-3 гривни на початку 11 ст. можна було придбати коня.
Срібна гривна часів Русі (11-13 ст.)
3. Як пишуться закони в наш час. Закони як загальні правила
Чимало правил і звичаїв ми успадкували від попередніх поколінь. Наприклад, правила святкування, спілкування зі сторонніми людьми, поводження в публічних місцях, укладання договорів й обрання органів влади. Але нині суспільство переважно керується законами. Пригадай визначення цього слова на початку уроку.
Нові закони з’являються постійно, щойно в цьому виникає потреба. Законотворчість — відповідальність депутатів Верховної Ради (так називається український парламент), яких обирають громадяни України.
Будівля Верховної Ради України
Як же сьогодні ухвалюються закони?
Спочатку потрібно обговорити пропозицію:
- поцікавитися думкою всього населення чи тієї його частини, кого цей закон може стосуватися (водії, підприємці, студенти чи шахтарі);
- порадитися із фахівцями щодо теми, якої стосується майбутній закон;
- вислухати думку опонентів, тобто тих, хто виступає проти створення закону;
- з’ясувати, чи може держава забезпечити виконання такого закону (чи є на це кошти).
Потім необхідно написати текст, який відтворюватиме всі почуті думки.
Далі цей документ обговорюють (і критикують) усі зацікавлені громадяни.
За результатами обговорення автори проєкту готують фінальний документ — законопроєкт, який подається на голосування до парламенту.
Щойно народні депутати проголосують за законопроєкт, він стає законом. Якщо парламент не підтримує його, проєкт повертається авторам на доопрацювання.
Закони виникають там, де є потреба визначити правила, яких дотримуватимуться всі громадяни. Деякі закони створюють, щоб гарантувати громадянам безпеку. Наприклад, правила дорожнього руху чи виготовлення ліків — завдяки яким ми почуваємося захищеними.
Інші закони захищають права людини. Як-от: право на свободу слова, вибір віросповідання чи вільного пересування.
Закони, як і правила, зазвичай відображають думку більшості людей щодо того, як діяти в певній ситуації, що можна робити, а чого — ні. Часом у суспільства виникає потреба змінити якийсь закон. Тоді громадяни можуть вимагати від влади змінити його окремі частини або й взагалі скасувати дію закону.
4. Чим правила відрізняються від прав
Права й правила, на перший погляд, можуть здатися схожими. Люди розробляють правила, аби мирно і взаємовигідно жити разом, для того, щоб права та гідність усіх членів суспільства були захищені. Деякі правила легко змінюються з часом, окремі — незмінні багато століть. Проте важливо те, що правила таки можна змінити, якщо про це домовитися. А от із правами ситуація інша. Права людина отримує за фактом народження, і ніхто не "створює” для нас наші права — вони в нас є, бо ми люди. Людина не може відмовитися від своїх прав. І так само й люди загалом не можуть домовитися про скасування своїх прав. Порівняй права та правила в табличці.
6. У чому ти бачиш відмінності між правилами та правами?
7. Опиши усно, яким був би, на твою думку, світ, якби в ньому зникли всі правила і закони.
8. Поміркуй, що було б, якби ти та інші люди не дотримувалися правил і законів, наприклад, у крамниці, школі, лікарні, під час їзди в автомобілі або на велосипеді тощо.
9. Хто, на твою думку, у такій ситуації страждав би найбільше?
Допоможе тобі відповісти на це запитання вислів із Основного Закону (Конституції) України: "Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю”.
Підсумкові запитання і завдання
1. Чим відрізняються звичаї, правила та закони?
2. Чому важливо дотримуватися правил і законів?
3. Як пов'язані правила та права людини?
4. Опиши, як створюються закони в наш час.
5. Прочитай перелік звичаїв, правил і законів, наведений нижче. Подумай, які з тверджень є звичаями, які — правилами, а які — законами. Запиши пункти цих тверджень у таблицю. Поясни, чому ти зробив/зробила саме такий вибір?
1. Не можна красти чужі речі.
2. Не можна керувати машиною без водійських прав.
3. Школу треба відвідувати в шкільній формі.
4. Не можна викидати сміття будь-де.
5. Треба вітатися, коли зустрічаєш вчителя/вчительку.
6. Потрібно купувати ялинку на зимові свята.
7. Не можна вмикати гучну музику пізно ввечері чи вночі.
8. Усі собаки мають бути зареєстровані.
9. Мити посуд потрібно відразу після обіду.
10. Усі діти мають ходити до школи.
11. Не можна позбавляти людину свободи без рішення суду.
12. У бібліотеці треба поводитися тихо.
13. На день народження потрібно готувати солодощі.
Зразок таблиці
Коментарі (0)