Пам'ятник М. Грушевському в Києві.

Партія більшовиків узагалі закликала до знищення приватної власності та встановлення рівності й справедливості, тобто створення комуністичного суспільства. Протистояння прихильників різних політичних поглядів зумовило гостру боротьбу за владу.

Вихор революції захопив і Україну. Головним питанням для українців у цих умовах була подальша доля українських земель. Для відстоювання своїх прав українцям потрібен був керівний центр. Таким центром стала Українська Центральна Рада (УЦР). Головою УЦР було обрано найавторитетнішого діяча українського руху — історика Михайла Грушевського. День обрання керівного складу УЦР — 20 (7) березня 1917 р. — вважають датою її заснування. Дуже швидко УЦР, яка проголосила своєю метою досягнення автономії України у складі федеративної і демократичної Росії, набула підтримки в населення.

Натхненні народною прихильністю, лідери УЦР розпочали переговори з Тимчасовим урядом Росії. Однак той відповів відмовою. Тоді УЦР зробила рішучий крок. 10 червня 1917 р. вона оприлюднила свій Перший Універсал — закон-звернення до народу. У ньому проголошувався намір українців самостійно «порядкувати своїм життям». Незабаром було утворено Генеральний Секретаріат — український уряд. Його очолив письменник Володимир Винниченко.

Демонстрація прихильників створення Української Народної Республіки в Києві в 1917 р. (1). Початок Української революції (2).

Володимир Винниченко.

У діяльності УЦР настав момент, коли потрібно було показати народу свою здатність керувати й вирішувати практичні проблеми. Проте до цього українські діячі виявилися не готовими. Життєвий рівень населення стрімко знижувався, і, відповідно, люди так само стрімко втрачали довіру до уряду.

Тим часом розбурхана революцією Росія не могла повернутися до звичайного життя. Різні політичні рухи намагалися захопити владу. На початку листопада (наприкінці жовтня) 1917 р. більшовики вчинили заколот проти Тимчасового уряду Росії і повалили його. Вони також намагалися захопити владу в Україні. Однак 22 (7) листопада 1917 р. УЦР видала Третій Універсал, який проголошував створення Української Народної Республіки (УНР). Універсал також передбачав широку програму перетворень, що мали змінити життя українців на краще.

2. Боротьба за збереження української державності та її поразка. Українській державі відразу довелося вести запеклу боротьбу за своє існування. Плани щодо мирних відносин і співробітництва з іншими державами виявилися нездійсненними. Більшовики, що прийшли до влади в Росії, прагнули встановити свою владу в усьому світі. Для цього їм потрібні були ресурси України. У грудні 1917 р. вони проголосили радянську владу в Україні й розпочали війну. Україна виявилася до неї не підготовленою. УЦР мало уваги приділяла створенню армії, а більшовики почали наступати на Київ. Нечисленна українська армія не могла стримати цього удару. Склалася ситуація, за якої захищати столицю було нікому. Тоді національно свідома молодь Києва, переважно студенти та учні шкіл, стали на захист міста. Однак поспіхом організовані та слабо підготовлені підрозділи в нерівному бою, що відбувся під станцією Крути, зазнали поразки. Ті, що потрапили в полон, були розстріляні. Самопожертва цих юнаків стала взірцем для наступних поколінь борців за незалежність України.

Пам'ятник Героям Крут (Чернігівська область).

Бій під Крутами. Листівка 1918 р.

Карикатура на допомогу Німеччини Україні.

Гетьман Павло Скоропадський.

Війна знищила надії на можливість мирного співіснування України та більшовицької Росії. У ніч на 25 січня 1918 р. УЦР видала свій Четвертий Універсал, який проголошував незалежність України.

Тим часом війна тривала. Більшовицькі війська увійшли до Києва. УЦР розуміла, що власними силами не зможе подолати більшовицьку агресію. Тому вона вирішила звернутися до Німеччини та Австро-Угорщини. Ті погодилися надати допомогу в обмін на українське продовольство й сировину.

Після укладення угоди 500-тисячна армія Німеччини та Австро-Угорщини рушила в Україну. Більшовики не змогли протистояти такій силі й швидко відступили. На українських землях було відновлено владу УЦР. Союзники українців одразу ж показали своє справжнє обличчя. Вигнавши більшовиків, німецькі війська почали поводитися як загарбники. Вони самочинно вилучали в населення продовольство, грабували, відновлювали порядки, що існували за царя.

29 квітня 1918 р. за сприяння німецьких військ у Києві було здійснено переворот. Центральну Раду було розігнано, а очільником України проголошено гетьмана Павла Скоропадського, нащадка колишнього гетьмана І. Скоропадського.

Текст Четвертого Універсалу.

Симон Петлюра.

Гетьман мав свободу дій лише у сфері культурно-освітнього життя. За період його правління було відкрито два університети, багато українських шкіл, засновано Українську Академію наук, організовано Національну бібліотеку, архів, галерею мистецтв, історичний музей, театр тощо.

Однак, незважаючи на ці успіхи, у суспільстві наростало невдоволення гетьманським управлінням. Українські діячі не могли пробачити того, що він насильно усунув їх від влади, селянство було невдоволене через повернення поміщиків, а робітники — через обмеження їхніх прав, здобутих під час революції. Утім, поки панували німці, влада гетьмана мала потужну збройну підтримку. Коли Німеччина зазнала поразки в Першій світовій війні, стало зрозумілим, що довго П. Скоропадський владу не втримає. Проти гетьманської влади зріло повстання, яке очолив керівний центр — Директорія. У її складі було п’ятеро осіб, серед яких виділялися Володимир Винниченко і Симон Петлюра.

Поштовхом до рішучих дій повстанців стала грамота гетьмана про відмову від незалежності України й повернення до складу майбутньої небільшовицької Росії. Повсталі завдали поразки військам гетьмана. 14 грудня 1918 р. армія Директорії увійшла до Києва. П. Скоропадський зрікся влади й виїхав за кордон. Було оголошено про відновлення Української Народної Республіки.

Тим часом у жовтні-листопаді 1918 р. відбулися важливі зміни на західноукраїнських землях. Австро-Угорщина зазнала поразки в Першій світовій війні, і народи, які вона об’єднувала, скористалися нагодою стати на шлях самостійного життя. 1 листопада 1918 р. українські військові частини австрійської армії захопили Львів та більшу частину Східної Галичини. Ця подія отримала назву «Листопадовий зрив». На цій території було проголошено Західно-Українську Народну Республіку (ЗУНР), а її президентом обрали Євгена Петрушевича. Проте прагнення українців створити власну державу натрапили на протидію. Поляки, які теж відродили свою державу, заявили про свої права на Галичину. Спалахнула україно-польська війна (1918—1919 рр.). Створена Українська галицька армія (УГА) вела завзяту боротьбу за батьківщину. Дві українські держави — УНР і ЗУНР — мали об’єднатися в одну. Це сталося 22 січня 1919 р. Цього дня на Софійській площі в Києві було проголошено Акт Злуки. Цей день увійшов в історію української державності як День соборності України.

ЗУНР і УНР об’єднали свої зусилля проти спільних противників. Із півночі й сходу до України знову рушили більшовики. Із півдня наступали війська російських білогвардійців, яких підтримувала Антанта. Вони боролися проти більшовиків і прагнули відродити Російську імперію. Із заходу на українські землі зазіхали Польща, Румунія, Чехословаччина.

Президент ЗУНР Євген Петрушевич.

Українська галицька армія (УГА) — назва армії Західноукраїнської Народної Республіки, яка вела збройну боротьбу за незалежність України в 1918—1921 рр.

Україна в оточенні ворогів. Листівка 1919 р.

Українські війська на площі Ринок у Львові 1 листопада 1918 р.

Незважаючи на героїчні зусилля, українці не змогли відстояти незалежність своєї держави. Територія України була розділена між радянською Росією, Польщею, Румунією та Чехословаччиною. Більша частина українських земель опинилася під владою більшовиків. Вони утворили залежну від Росії Українську Соціалістичну Радянську Республіку (УСРР). Протягом 70 років в Україні панував комуністичний режим.

Меморіал воїнам УГА (Личаківський цвинтар у Львові).

Запитання та завдання

1. Коли розпочалася Перша світова війна? У складі армій яких держав воювали українці?

2. Хто очолював Українську Центральну Раду?

3. Що проголошував Перший Універсал УЦР?

4. Як називався перший український уряд? Хто його очолював?

5. Яку подію відзначають як День соборності?

6. Який існує взаємозв'язок між Першою світовою війною та Українською революцією?

7. Які події спонукали до проголошення незалежності Української Народної Республіки?

8. Чому українці зазнали поразки у визвольних змаганнях?

9. Проти кого довелося вести боротьбу українцям у роки визвольних змагань?

10. Обговоріть у групах. Чому новоствореній Українській державі одразу довелося силою відстоювати своє існування?