§ 32 Українські школи та університети

Пригадайте свій перший день у першому класі. Чи справдились ваші очікування?

1. ШКОЛИ ТА УНІВЕРСИТЕТИ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ

У дохристиянські часи мудрість предків передавалася молодому поколінню в усній формі в родинному колі. З прийняттям християнства за навчання дітей взялася держава. Після хрещення князь Володимир Великий заснував у Києві школу для дітей бояр і дружинників. Про високий рівень грамотності серед населення Русі свідчить велика кількість написів на предметах щоденного вжитку і графіті на стінах храмів.

Автограф Анни, доньки князя Ярослава Мудрого

Давньоруський меч (Х—ХІ ст.) з написом «Коваль Людота»

1. Спробуйте знайти сучасні українські літери в написах.

2. Що про розвиток освіти в Русі-Україні можуть свідчити написи доньки князя та звичайного коваля?

Пізнавально й цікаво

На стінах софійського собору досі залишилися написи та малюнки, залишені священиками та відвідувачами собору.

Ці написи та малюнки мають загальноприйняту назву — графіті. На сьогодні виявлено понад 7000 графіті ХІ — початку XVIII ст. Кількість графіті свідчить про високий рівень писемності в Русі-Україні.

Напис на стіні Софійського собору в м. Київ

Навчання дітей письма й читання відбувалося за церковними книгами. У той час центрами шкільництва, так само як і книжкової справи, були монастирі. Навчання вимагало від дітей неабиякої старанності: правила написання визначали красу, геометричні пропорції і точність постановки кожної літери. Вивчали й арифметику, географічні та природничі науки.

Монастирі — центри освіти та книжкової справи (мініатюра з літопису)

1. Поцікавтеся, звідки на Русі з’явилися перші книги.

2. Якими знаннями й уміннями мали володіти автори давньоруських книг?

Поміркуймо!

З «Повчання дітям» Володимира Мономаха

«Не наслідуй лиходіїв, не завидуй тим, що творять беззаконня, бо лиходії винищені будуть, а ті, що надіються на Господа, заволодіють землею...

Усього ж паче — убогих не забувайте, але, наскільки є змога, по силі годуйте і подавайте сироті, і за вдовицю вступітесь самі, а не давайте сильним погубити людину. Ні правого, ні винного не вбивайте [і] не повелівайте вбити його; якщо [хто] буде достоїн [навіть] смерті, то не погубляйте ніякої душі християнської...

А коли добре щось умієте — того не забувайте, а чого не вмієте — то того учітесь, так же, як отець мій. Удома сидячи, він зумів знати п’ять мов, — а за се почесть єсть од інших країв. Лінощі ж — усьому [лихому] мати: що [людина] вміє — те забуде, а чого ж не вміє — то того не вчиться.

1. Яким моральним настановам повчав дітей Володимир Мономах?

2. Чи важливі ці настанови, на вашу думку, у сучасному суспільстві?

За козацьких часів освіту здобували діти різного віку та статку. Іноземний хроніст Павло Алеппський писав у зв’язку із цим: «У країні козаків усі діти вміють читати, навіть сироти».

Важливою ознакою тогочасної освіти було прагнення поєднати навчання з релігійним вихованням у дусі вірності православній релігії. Особливу роль у цьому відігравали братські школи. Навчання в них здійснювалося за зразком європейських шкіл. Діти вивчали «сім вільних наук», а також слов’янську, грецьку мови. Поширенню грамотності сприяло винайдення книгодрукування, яке приніс в Україну Іван Федоров. У 1574 р. він у Львові надрукував перші книги «Апостол» і «Буквар».

До кінця XVI ст. українці, які хотіли здобути вищу освіту, навчалися в західноєвропейських університетах і досягали там значних успіхів. Наприклад, виходець з українського містечка Дрогобича Юрій Котермак (1450—1494 рр.) навчався в Ягеллонському університеті в Польщі, а згодом — в Болонському університеті в Італії. В історію він увійшов як астроном, астролог, доктор медицини і філософії. Був обраний ректором Болонського університету.

Перший навчальний заклад вищого типу заснував у своєму маєтку князь Костянтин-Василь Острозький у 1576 р. В основу діяльності Острозької академії було покладено традиційне для середньовічної Європи вивчення семи вільних наук (граматики, риторики, діалектики, арифметики, геометрії, музики, астрономії), а також вищих наук: філософії, богослов’я, медицини. Студенти Острозької академії опановували п’ять мов: слов’янську, польську, давньоєврейську, грецьку, латинську. Довкола Острозької академії гуртувалися кращі тогочасні науковці, письменники. Острог був визначним центром книгодрукування.

Традиції вищої освіти в Україні продовжила Києво-Могилянська академія, заснована з ініціативи Петра Могили в 1632 р. Тут працювали й навчалися видатні діячі української історії Іван Мазепа, Пилип Орлик, Григорій Сковорода, Феофан Прокопович.

Юрій Дрогобич

Києво-Могилянська академія. Сучасний вигляд

Дізнайтеся, чим уславилися в історії згадані в тексті параграфа випускники Києво-Могилянської академії.

Пізнавально й цікаво

Центральний корпус Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича — колишньої резиденції митрополитів Буковини і Далмації — включено до списку світової спадщини ЮНЕСКО.

Пригадайте, які об’єкти від України включено до цього списку.

Чернівецький університет

Важливим освітнім центром був Львів. Тут у 1661 р. заснували університет, який діє понині.

Помітно зменшилася кількість грамотного населення наприкінці XVIII — у XIX століттях. Це пов’язано з тим, що в Російській імперії навчатися могли лише заможні люди. Після знищення козацтва тривалий час перебували в занепаді давні освітні центри. Однак поступово активним громадським діячам вдалося домогтися відкриття в 1805 р. першого в Наддніпрянській Україні університету в Харкові. Ініціатором відкриття був учений і громадський діяч Василь Каразін. Дещо пізніше були засновані інші великі університети, які діють і дотепер. 1834 р. було відкрито Університет Святого Володимира в Києві, 1865 р. почав роботу університет в Одесі, а в 1875 р. відкрив свої двері для студентів Чернівецький університет.

1. Львівський університет; 2. Університет Святого Володимира в Києві; 3. Харківський університет

Дізнайтеся, чи легко було здобувати освіту в Російській імперії учням-українцям.

Поміркуймо!

1. У наш час прийнято вважати, що вчительство — переважно жіноча професія. Як ви думаєте, чому?

2. Порівняйте цю ситуацію з періодами України-Русі та козацької доби, про які йдеться в тексті параграфа. Що змінилося?

З давніх-давен головною вихователькою дітей в українській родині була жінка-мати, бабуся. Згодом заможні жінки, як вже згадувана нами Галшка Гулевичівна, виступали засновницями українських шкіл. Серед перших українських учительок варто згадати Христину Алчевську (1841—1920 рр.). Христина Алчевська розпочинала свою педагогічну діяльність у Харківській недільній школі для дорослих. У 1862 р. відкрила безплатну жіночу недільну школу. Згодом на власні кошти заснувала школу для сільських дітей у селі Олексіївка на Луганщині. Х. Алчевська активно пропагувала ідею навчання дітей рідною мовою.

Христина Алчевська

2. РОЗВИТОК НАУКОВИХ ЗНАНЬ

Витоки наукових знань в Україні сягають часів існування стародавніх грецьких міст-держав (VIII—VII ст. до н. е.) на берегах Чорного та Азовського морів. Античні міста відзначалися значним розвитком освіти, медицини та культури. Особливу увагу приділяли медицині. Про це свідчать численні археологічні знахідки (хірургічні ножі, пінцети, голки тощо). В Ольвії існувала аптека. Жителі Керкінітиди широко використовували цілющі властивості кримських грязей.

За часів України-Русі накопичувалися необхідні для життя знання. Наприклад, знання хімічних властивостей та особливостей будівельних матеріалів застосовували у виготовленні скла, мозаїк, різнокольорових емалей, черні, фрескових розписів храмів тощо. Також у будівництві використовували математичні знання. Належну увагу приділяли лікарській справі. Першим визначним лікарем-жінкою в історії України-Русі була праправнучка Ярослава Мудрого Добродія-Євпраксія-Зоя. Євпраксія в 30-х роках ХІІ ст. написала науковий трактат грецькою мовою «Алімма» (Мазі), який здобув популярність за межами Русі. Це була перша відома авторська медична праця.

За козацької доби визначним науково-освітнім центром стала Києво-Могилянська академія. Учені, що тут працювали, зосереджували увагу на складних питаннях астрономії, математики, медицини, географії.

Небувалого розвитку в ХІХ ст. досягли українознавчі науки.

Поміркуймо!

Пригадайте відомих українських істориків ХІХ ст. Який внесок у розвиток наукових знань про Україну вони зробили?

Українські вчені здійснили низку наукових відкриттів. Зокрема, Іван Пулюй першим сконструював пристрій для рентгену, за допомогою якого можна було визначити ушкодження кісток.

Ілля Мечников — перший український нобелівський лауреат

Перші знімки Івана Пулюя

1. Дізнайтеся, що таке Нобелівська премія.

2. З’ясуйте, хто з українських діячів також претендував на Нобелівську премію.

Ілля Мечников описав клітинний імунітет і фагоцитоз, за що отримав Нобелівську премію.

Сучасний науковий центр України — Українська академія наук — була заснована в 1918 р. за сприяння українських урядів доби Української революції. Першим президентом Академії наук України був учений Володимир Вернадський. На жаль, після захоплення влади в Україні більшовиками умови для розвитку української науки значно погіршилися.

Попри всі труднощі, які випали на долю України у ХХ ст., українські вчені здійснювали важливі наукові відкриття, а результати їхніх досліджень прислужилися людству.

Дізнайтеся, хто ще з науковців проводив наукові дослідження в часи становлення Української академії наук.

Володимир Вернадський

Євген Патон

Микола Амосов

Олександр Богомолець

Наталія Полонська-Василенко

Олег Антонов

Сергій Корольов

1. Дізнайтеся, які важливі відкриття здійснили вчені, зображені на фото.

2. Чим їхні відкриття прислужилися людству?

ЗНАЮ й РОЗУМІЮ: запитання та завдання

I. Знаю нове

1. Побудуйте шкалу часу, на якій позначте час заснування провідних навчальних закладів різних часів в Україні.

2. Позначте на шкалі часу відкриття українських університетів.

3. Покажіть на карті України міста, у яких були засновані перші університети.

4. Чому університети називали центрами освіти та науки?

II. Обговорюємо в групі

1. Порівняйте зміст навчання в давні часи з науками, які вивчають теперішні учні й студенти. Чим вони відрізняються й що в них спільного?

2. Поміркуйте, який досвід минулого в навчанні дітей ви запозичили б для наших часів.

III. Мислю творчо

1. Створіть дидактичну гру (кросворд, вікторину) за матеріалом параграфа.

2. Створіть портфоліо (добірку портретів видатних українських учених сучасності).

скачать dle 11.0фильмы бесплатно