§ 19. Головні цілі пізнання минулого

ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

• якою є мета пізнання минулого

• що таке історичний факт, історичне дослідження

• кого визначають як історичну особу

1. Історичні події, явища, процеси. Підручник, який ви тримаєте в руках, створено на основі досліджень істориків. Вивчення історії, тобто дослідження минулого людства, — це тривала і важка робота. Науковці аналізують різноманітні історичні джерела, намагаючись дізнатися якомога більше про минуле, зробити відповідні висновки. Саме завдяки наполегливій праці істориків ми сьогодні знаємо багато історичних фактів про життя людей на території України від найдавніших часів. Однак як зрозуміти, які із цих фактів є несуттєвими, а які мають важливе значення? Для цього треба визначити, наскільки цей факт впливає на подальший хід історичного розвитку, якими є його наслідки.

Історичні факти — це ті цеглинки, із яких вибудовується історія. Вони є матеріалом, який дає змогу історикам робити висновки, що те, що вони досліджують, є реальною дійсністю. Завдяки впорядкуванню фактів між ними можна встановити взаємозв’язки. Так, конкретні дрібні факти минулого групуються у значні історичні події, явища й цілісні історичні процеси. Це дає змогу історикам відповісти на головне питання історії: «Чому все так сталося?».

Події, явища, процеси відрізняються між собою за тривалістю, кількістю учасників, впливом на життя суспільства. їх можна проаналізувати за такою схемою.

Історична особа (історичний діяч, постать) — людина, діяльність якої змінила життя в минулому та продовжує впливати на нього сьогодні.

ІСТОРИЧНА ПОДІЯ

2. Історичний образ. Історична постать. Описуючи історичні факти, історик створює історичні образи. Він виявляє історичні явища, вибудовує історичний процес. Це створює ланцюжок історичних образів, що дає розуміння історії на емоційному рівні. Образність є невіддільною ознакою історичного пізнання, яка іноді силою художнього зображення компенсує недостатність інформації. Образність є естетичною властивістю історії. Історичний образ допомагають створити твори мистецтва, історичні реконструкції, історичні пам’ятки, кіно-, фото-, фонодокументи.

Про вибори отамана Січі

Із 31 грудня на 1 січня запорожці готувалися до виборів кошового отамана. Тому перший день нового, за нинішніми поняттями, року в них проходив дуже бурхливо. Козаки емоційно зустрічали всю козацьку старшину й насамперед обирали кошового отамана.

При цьому такі вибори були беззаперечно прозорими й чесними. Біля церкви робили коло з майданом, на який ставили кандидата.

І коли, наприклад, лунало: «Хто за Петра?», то всі, хто підтримував таку кандидатуру, ставали праворуч від свого ставленика. А ті, хто проти, — розташовувалися ліворуч. Цікаво, що таких, хто утримувався, не було й бути не могло. Якщо ти утримався і не визначився, то тобі на Січі робити нічого.

Щоправда, траплялися випадки, коли була рівність. Тоді обидві групи прихильників кандидатів вирішували питання голосом — хто кого перекричить. Тому й нинішні поняття «віддати голос», «голосувати» пішли ще з тих часів. Після того як кошового отамана було обрано, козаки діставали свої рушниці, пістолі, гармати й салютували. Цього дня гуляли майже до ранку. На другий-третій день обирали всю іншу козацьку старшину, насамперед суддю, писаря, кошового кухаря, а потім — курінних отаманів.

1) Що саме зображено на малюнку?

2) Чи так ви уявляли цю подію, як зобразив її художник?

3) Чи допомагає малюнок XVIII ст. створити образ події, описаної в уривку із джерела?

Історичний факт (слово «факт» походить від латинського «зроблене»; «те, що відбулося») — реальна, невигадана історична подія в певному часі й певному місці; реальне явище, процес; те, що сталося, відбулося насправді.

Історична подія — сукупність пов'язаних між собою важливих фактів життя суспільства. Історичною подією може бути якась битва, укладення якоїсь угоди, утворення організації, партії тощо.

Історичне явище — фрагмент історичної реальності, який притаманний певному періоду і має типові характерні ознаки. Прикладами історичного явища є виникнення українського козацтва, Українська революція тощо. Історичний процес — послідовна тривала зміна явищ, яка має закономірний характер. Наприклад: розселення людей на території України, формування української нації, національно-визвольна боротьба українців за незалежність своєї держави тощо.

СПІВВІДНОШЕННЯ МІЖ ПОДІЯМИ, ЯВИЩЕМ І ПРОЦЕСОМ

Гравюра XVIII ст.

Князь К.-В. Острозький.

Розгляньте портрет князя К.-В. Острозького. Якими засобами художник відобразив життєвий шлях князя, описаний у тексті?

Костянтин-Василь Острозький (1526—1608) походив із родини князів. Він прожив довге життя, протягом якого встиг зробити багато корисних і важливих справ. Це був один із найвпливовіших військово-політичних діячів Речі Посполитої (держави, що виникла в результаті об'єднання Королівства Польського та Великого князівства Литовського). Понад 30 років К.-В. Острозький очолював Київське воєводство. Сучасники називали його «некоронованим королем Русі». Проте головною заслугою діяча була наполеглива боротьба за збереження й розвиток православної культури на українських землях за часів, коли вона зазнавала утисків.

К.-В. Острозький був високоосвіченою людиною, знав кілька мов. У своєму родовому маєтку в Острозі він власним коштом заснував вищий навчальний заклад — греко-слов'яно-латинську академію. Князь зібрав у її стінах багатьох вчених і просвітителів. Одночасно тут було закладено друкарню. Маєток Острозьких перетворився на справжній науково-культурний осередок. Покладаючись на своїх друзів, К.-В. Острозький задумав велику справу: видання Біблії церковнослов'янською мовою. Нарешті в 1581 р. було надруковано переклад повного тексту Біблії, яку назвали Острозькою. Варто згадати й благодійницьку діяльність князя К.-В. Острозького. У Києві за його фінансового сприяння було відновлено Кирилівський і Межигірський монастирі, досягла розквіту Києво-Печерська лавра тощо.

Вам уже відомо, що історія досліджує діяльність людей, а історію творять люди. Уже перші історичні дослідження давньогрецьких і римських істориків здебільшого були присвячені видатним постатям. Неперевершеним майстром створення образів історичних діячів був давньогрецький філософ та історик Плутарх. Його книга «Порівняльні життєписи» стала прикладом для наслідування.

Зазвичай ми говоримо про окремі постаті, які є лідерами. Також існують групи осіб-однодумців, що ведуть за собою народ. їх називають історичними особами. Діяльність історичних осіб не завжди має позитивний результат, але від них залежить подальший хід історії. Проте самотужки історичні діячі не можуть успішно реалізувати свої ініціативи. Вони потребують підтримки народу. Тому як діячам, так і групам однодумців важливо прислухатися до того, чого саме прагне народ.

В'їзд гетьмана Б. Хмельницького до Києва. Художник М. Івасюк. Автор намагався передати урочистість і важливе значення зображеної події.

Із виступу відомого американського історика та публіциста, професора Єльського університету Тімоті Снайдера

Історик — це шукач істини. Він не володіє істиною, він навіть не обов'язково її знайде, але він — шукач істини... Шукаючи істину, історик водночас створює зв'язки. Істина ніколи не існує сама по собі. Вона справжня тільки в поєднанні з іншими істинами.

Дрібні факти, скромні знання, які ми отримуємо, можуть перерости в досить вірогідні загальні твердження. Хоча частіше вони оформлюються в розповіді... Оскільки історик розуміє процеси, він володіє не лише фактами. Він бачить, як факти з плином часу починають взаємодіяти...

Коли історик пише книжку, то не лише описує факти... Добра книжка з історії... відтворює і дає ймовірне пояснення, як люди і події взаємодіють між собою з плином часу.

Жодна історія не може забезпечити повного пояснення минулого. Однак історія, якщо вона добра, дає відчуття повноти та цілісності події, надає можливість побачити розвиток подій із різних боків. Саме ця повнота, таке поєднання фактів і є людською цілістю. Це не лише питання нагромадження знань, це питання накопичення досвіду та інформації про те, як люди минулого здобували та акумулювали знання... Історія... має бачити людей в усьому різноманітті їхньої індивідуальності, дивитися на світ їхніми очима.

1) Про що розповідає історик Т. Снайдер?

2) Хто такий історик, на думку автора?

3) Чого має прагнути досягти історик своїм дослідженням?

Бій Богуна з Чарнецьким під Монастирищем у 1653 р. Художник М. Самокиш.

Митець глибоко розкрив запеклу боротьбу українського народу під час Національно-визвольної війни середини XVII ст.

Підсумком роботи історика є історичне дослідження. Він на основі історичних джерел досліджує історичні факти, а потім виявляє історичні події, явища, процеси, створює їхні образи.

Запитання та завдання

1. Що таке історичний факт? Якими є його основні ознаки?

2. Чим різняться між собою історичні події, явища, процеси?

3. На які запитання потрібно відповісти історику, щоб дослідити: 1) історичну подію, 2) явище, 3) процес?

4. Що таке історичний образ? За допомогою чого створюють історичні образи?

5. Хто такі історичні особи? Яку роль вони відіграють в історії?

6. Обговоріть у групах. Чи може бути образ історичної особи позитивним? негативним?

7. За схемою (с. 108) охарактеризуйте одну історичну подію (явище або процес), яку (яке або який) ви вивчили.

8. Що є підсумком роботи історика? Обґрунтуйте свою відповідь.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Вступ до історії 5 клас Гісем 2018", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)