§ 1. КАЛЕНДАРНИЙ ТА ІСТОРИЧНИЙ ЧАС

1. Як виникли календарі?

Обговоріть у класі

Висловіть припущення, навіщо люди вимірюють час.

Потреба вимірювати час виникла в людини багато тисяч років тому. Проте час обчислювався не завжди так як нині. Спочатку люди навчились вимірювати час за кількістю днів. Вони могли сказати: «Два дні тому була велика злива». Проте вимірювати великі проміжки часу кількістю днів незручно.

Люди звернули увагу на те, що Місяць на нічному небі постійно змінює зовнішній вигляд: спочатку він як тонкий серп, але з кожним днем збільшується і стає круглим, а потім знову зменшується. Вони обрахували кількість днів, за яку Місяць змінює свій вигляд і повертається в попередній стан (приблизно 2930 днів). Так виник відлік часу за місяцями.

Фази Місяця

Ще в давнину люди планували свою діяльність відповідно до пір року. Адже від сезону залежала кількість тварин і ягід у лісі.

Запам’ятайте

Календарним часом прийнято називати певну систему лічби тривалих проміжків часу з поділом їх на окремі, коротші періоди (роки, місяці, тижні, дні).

Давні хлібороби знали, що через рівні проміжки часу настає пора посіву (весна), згодом збору врожаю (літо та осінь), а також холодна пора (зима). Ці проміжки часу дорівнювали року. Тому люди стали вести відлік часу за роками («за літами»). Так виникає календар.

Таким чином, в основі календаря перебувають зміни дня і ночі, пір року й пов’язана з цим діяльність людини. Про це свідчать і українські назви місяців: березень або березіль, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень, січень, лютий.

Календарі завжди відігравали велику роль у житті людей, допомагаючи орієнтуватися в часі. Нині є календарі перекидні, настінні, кишенькові, електронні. Вони допомагають нам планувати час: переглянувши їх, можна визначити число і день тижня, згадати про вихідні та свята, підрахувати, скільки днів лишилося до контрольної роботи або до дня народження, визначити час посіву та жнив тощо. Тому календар слушно називають одним із геніальних винаходів людства.

Обговоріть у парі

Перегляньте ілюстрації. Які види календарів на них зображені? Для яких цілей призначений кожен із них?

Календар — це спосіб відліку днів і триваліших відрізків часу, в основі якого два природні явища: зміна пір року у зв’язку з обертанням Землі навколо Сонця та зміна фаз Місяця (Молодик — Повня (повний Місяць)).

Також календарем називають видання, яке містить список днів усього року з поділом на тижні та місяці, у ньому також позначають свята, пам’ятні події тощо.

2. Яку роль відіграє календар у житті нашого народу?

Обговоріть у класі

Пригадайте українські назви місяців. Як у цих назвах відображені зміна пір року та діяльність людини?

З давніх-давен календар українців становив своєрідну енциклопедію народної мудрості й великою мірою визначав розпорядок життя хлібороба, його традиції та звичаї.

До народного календаря входили зимові, весняні, літні та осінні свята, обряди й звичаї. Це і Святвечір, Новий рік, Хрещення, Великдень, Благовіщення, Купала та

Микола Пимоненко. Великодня утреня

Це цікаво

У минулому була поширеною календарна прив’язка часу до сімейно-побутових дій — так звані народні виміри часу.

Для того щоб позначити час, коли відбулася та чи інша подія в межах року, часто говорили так: «на Коляду», «до Коляди», «на Великдень», «у Петрів піст», «у Великий піст», «до хрестин», «після весілля» тощо.

<span style="box-sizing: inherit; font-weight: 700;">> Семен Кожин. Івана Купала. Гадання на вінках

< Костянтин Трутовський. Колядки в Україні

багато інших свят. Великі свята завжди супроводжувались виконанням календарно-обрядових пісень, приурочених до кожної пори року: колядки та щедрівки, веснянки, купальські, троїцькі, обжинкові пісні та ін. Протягом століть через свята й обряди старші покоління передавали своїм нащадкам любов до праці та природи, волелюбність, гостинність, життєрадісність.

Переглянувши календар, можна помітити, що він містить державні свята та пам’ятні дати. Вони дають змогу зробити значимими для суспільства ключові події історії країни та пробудити в громадян такі важливі риси, як шану до історії власного народу, до її окремих трагічних або радісних подій, пам’ять про предків.

Спільне відзначення державних свят та вшанування пам’ятних подій сприяє об’єднанню суспільства, надає громадянам відчуття причетності до загальнонаціональної спільноти. Такі події стають складовою історичної пам’яті народу про його спільне минуле.

Обговоріть у парі

А Розгляньте зображення. Яким пам’ятним подіям та святам вони присвячені? Яку роль відіграють у суспільстві вшанування та відзначення цих подій і свят?

3. Що таке історичний час?

Час існування людства називають історичним часом. Він має три стани — минуле, сьогодення й майбутнє. Історичний час односпрямований і незворотний — від минулого через сьогодення в майбутнє.

Історики розташовують історичні події в певній часовій (хронологічній) послідовності. Це дає змогу визначити зв’язок однієї історичної події з попередніми чи наступними, зробити певні висновки. Тому для вчених-істориків важливо не лише дізнатися про саму історичну подію, а й установити її дату, тобто рік, місяць, число, коли вона відбулася.

Запам'ятайте

Історична хронологія — це спеціальна історична дисципліна, що вивчає літочислення різних народів і встановлює зв’язок між подіями в часі, дати історичних подій і джерел.

Обговоріть у класі

Навіщо потрібна історична хронологія?

Послідовність історичних подій у часі називається хронологією (від грецьких слів хронос — час та логос — наука). Під час навчання ви будете ознайомлюватися з історичними подіями в тому порядку, в якому вони відбувалися,— спочатку ті, що відбулися раніше, а потім — ті, які відбулися пізніше. Такий порядок висвітлення історичних подій називається хронологічним.

Перевірте засвоєне на уроці

ЗНАЮ

1. Як виник календар?

2. Що означають такі слова?

• календар

• хронологія

• календарний час

ЗВ'ЯЗОК ІЗ СЬОГОДЕННЯМ

Запитайте в дорослих (батьків, дідусів, бабусь , інших рідних), яку подію у своєму житті вони вважають найвизначнішою і чому.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно