1) Про що йдеться в уривках із джерел?

2) На чому зосереджували увагу іноземці, відвідавши Львів?

3) Який висновок про розвиток міста ви можете зробити?

Після виникнення промислового виробництва міста, яких ставало дедалі більше, почали перетворюватися на центри господарського життя. Змінювалося життя й міського населення, кількість якого стрімко зростала. Зовнішній вигляд міст також змінювався: прокладали широкі вулиці, зводили багатоповерхові будинки, розбудовували порти, залізниці. З’явилися міський транспорт, міські театри та інші центри розваг і відпочинку, стало набагато більше закладів освіти тощо.

Ці зміни не оминули й українські землі. Так, наприкінці XVIII — на початку XIX ст. виникло кілька десятків міст, які перетворилися на важливі центри міжнародної торгівлі й промисловості. Першість серед українських міст посіла Одеса, яка стала й найбільшим містом Російської імперії. Через його порт проходила більшість товарів, які шли на продаж за кордон.

Одеса в другій половині XIX ст.

Промисловий краєвид міста радянських часів.

У цей самий час активно розбудовували міста, які ставали центрами великої промисловості (металургії, металообробки тощо): Дніпро (Катеринослав, Дніпропетровськ), Запоріжжя (Олександрівськ), Донецьк (Юзівка, Сталіне), Луганськ, Миколаїв та інші. У таких містах життя було підпорядковане ритму ключового підприємства. Україна ставала індустріально-аграрною країною.

Такий напрям у розвитку міст був закріплений за часів існування СРСР. Індустріальні гіганти визначали вигляд і устрій значної частини міст України. Щоправда, такий шлях розвитку міського життя мав багато негативних наслідків: несприятлива екологічна ситуація, слабка розвиненість інших сфер міського життя — культури й відпочинку.

Також саме за радянських часів кількість міського населення почала переважати сільське й далі продовжувала неухильно зростати.

Зараз українські міста й містечка переживають новий етап розвитку. Змінюється їхній вигляд. Багато уваги приділяється тому, щоб місто стало зручним для його жителів. Особливо швидко розвиваються Київ, Львів, Харків, Дніпро та інші міста. Нові часи поставили на порядок денний і вирішення нових проблем. Особливої уваги потребувала проблема транспорту, який заполонив вулиці міст.

3. Містечка й села України. Поряд із великими промисловими містами завжди існували й невеликі містечка та українські села.

Більшість невеликих міст зосереджена на Правобережній і Західній Україні. Вони мають давню й багату історію. Жителі цих міст переважно поєднували ремісничу й торговельну працю із землеробством. Центрами міського життя традиційно залишалися церкви, ратуші та базари.

Після переходу під імперську владу вигляд міст і містечок змінювався. Вони ставали центрами владних установ. У кожному з них з’являлися нові центри з площами, навколо яких розташовувалися будинки місцевої адміністрації. Центральні вулиці й площі деяких міст вимощували бруківкою.

Однак більшість вулиць залишалася незабрукованою й майже непрохідною в дощову пору року. Будинки городян зазвичай були одно- або двоповерховими й дерев’яними. Зовні стіни фарбували або штукатурили, дерев’яні частини оздоблювали різьбою. Вікна заможних жителів міст інколи були засклені кольоровим склом.

Більшість поселень на українських землях становили й становлять зараз села. Із найдавніших часів українці будували хати біля озер і річок. Вони майстерно вписували свої оселі в навколишнє середовище. Народне житло — сільська хата — у кожному регіоні мало як спільні, так і свої особливі ознаки. Українська хата була уособленням народних спадкових традицій, моральних засад та уявлень про красу. У вигляді сіл упродовж тисячоліть мало що змінилося, хіба що матеріал, із якого зводять будинки. Також з’явилися дороги з твердим покриттям.

Луцьк. Сучасний вигляд.

Мукачево. Сучасний вигляд.

Краєвид українського села Наддніпрянщини. XIX ст.

Сучасне гірське село в Карпатах.

Розгляньте малюнки. Що на них зображено? Які ще проблеми сучасних міст ви можете назвати?

Руйнівних змін у зовнішньому вигляді українські села зазнали за часів комуністичного режиму, коли влада намагалася «стерти межу між містом і селом». Так, в українських селах було зруйновано тисячі церков, з’явилися клуби, багатоповерхові житлові будинки міського типу, централізоване газопостачання та водопроводи. Однак такі заходи лише призвели до масового переїзду селян до міст, де умови життя й роботи були кращими. У 1970—1980-ті рр. з карти України зникли тисячі сіл. Економічні негаразди 1990—2000-х рр. не додали життєвих сил українському селу.

З опису німецького мандрівника початку XIX ст. Георга Коля, що відвідав українські землі

Хати повиті зеленню й буйним зіллям, розкинулися по узбіччях балок і поховалися в ярах. Високо поза селом, де продувають вітри, стоять 50 і 100 вітряків. І так перед мандрівником, що їде високим голим і пустим степом, несподівано розкривається дуже мальовничий та небуденний образ, коли з яру виринає українське село. Українці живуть у чисто дотримуваних хатах, що до тебе всміхаються. Вони не вдовольняються тим, що кожного тижня їх миють, але кожні два тижні їх білять, тому їхні хати білі, неначе вибілене полотно...