§ 25. Людина в спільноті. Розвиток людських спільнот від первісних громад до держави. Особистість, сім’я, родина, громада. Родове дерево

За цим параграфом ви зможете:

• дізнатись, як розвивалося людське суспільство;
• зрозуміти, чому виникли перші держави;
• простежити, яке місце в житті сучасної людини займають сім’я, родина, громада.

Пригадайте!

• 1. Чому людина повинна дбайливо ставитися до довкілля?
• 2. Коли виникли сучасні люди (Ноmо Sapiens)? Яким було життя цих людей?

1. Найдавніші людські спільноти

Від початку свого існування людина жила у спільноті. Ще перші людиноподібні істоти об’єднувалися у спільноту, яку зараз вчені називають первісне людське стадо. У стаді спільно полювали на здобич, збирали рослини, доглядали дітей, захищалися від хижаків. Поступово стадо перетворилося на стійкішу організацію — первісну общину.

Первісне людське стадо

Приблизно 30 тис. років тому сформувалися людські роди. До них належали люди, що походили від спільного предка — родичі. Здобута під час полювання, рибальства та збиральництва їжа була спільною і розподілялася між усіма родичами. На чолі роду стояла людина, яка мала найбільший авторитет.

Згодом роди об’єднувались у родові общини. Родова община працювала спільно, але худоба, знаряддя праці, предмети побуту були у власності окремих сімей. Усі вироблені продукти землеробства і скотарства, ремісничі вироби та впольовану дичину розподіляли між родичами — членами родової общини. Для того, щоб уникати кровозмішування, роди утворювали шлюби з представниками інших родів. Так зароджувалися племена.

Сукупність таких родів становила плем’я. У племені людей об’єднували спільні звичаї, спосіб господарювання, спільні уявлення про своє походження та мову. Племена мали власне самоврядування, котре складалося із племінної ради, на яку збиралося все плем’я, ради найстарших та найшанованіших членів племені та вождів — найчастіше ними були найвправніші воїни і мисливці. Поступово вождь перетворювався на постійного главу племені. Він формував військовий загін зі своїх родичів і найбільш войовничих членів племені.

Племінний спосіб життя у багатьох людських спільнотах зберігався дуже довго. Наприклад, індіанці (корінне населення) Північної Америки ще й у XIX ст. жили племенами

Рід

2. Виникнення держави

Згодом у племенах виникло майнове розшарування — виділилися багатші та бідніші роди, збільшилася роль воїнів тому, що велика частина військової здобичі діставалася вождю і його воїнам. І таким чином вони ставали багатшими за одноплемінників. До того ж із ускладненням господарського життя виник прошарок людей, які керували життям общини. Вождь, старійшини, дружинники, чаклуни мали найбільший авторитет і повагу всього племені. Їм приписувалося походження від шанованих предків, особлива доблесть і гідність. Згодом владу вождя почали передавати у спадок. Вона поширювалася на дітей, онуків та інших нащадків. Виникла соціальна нерівність, тобто права й обов’язки людей стали визначатися за ступенем їх наближення до влади.

Табличка Нармера. Вона ілюструє утворення Давньоєгипетської держави фараоном Пармером у 31 ст. до н.е.

Система управління порівняно великими людськими спільнотами поступово ускладнювалась. Влада мала виконувати два основні завдання: забезпечувати порядок всередині спільноти і захищати її від зовнішніх ворогів. Потрібен був хтось, хто організує сільськогосподарські роботи та збір врожаю і прослідкує, щоб він вчасно опинився у сховищах у належних кількостях. Так виникли чиновники (чиновницький апарат). Так само були потрібні закони, а також судді, які за ними судитимуть, і військо — для захисту від зовнішнього ворога. Для утримання чи

новників і війська потрібні були збори з усієї громади продуктів, а згодом грошей. Так виникли податки. Перші держави утворилися саме там, де продуктів виробляли достатньо, аби прогодувати чиновників й утримувати армію. Перші держави виникли у межиріччі Тигру та Євфрату і на території Стародавнього Єгипту.

Воїни часів бронзового віку

Цікаво знати

Одними із перших держав є шумерські міста-держави (IV—III ст. до н.е.). У центрі міста обов’язково зводили зиккурат — схожу на піраміду споруду з необпаленої глини, на верхівці якої розташовувався храм, а також зберігалися запаси їжі та ремісничих виробів, які жерці розподіляли між населенням міста. Вони вели ретельний облік цих запасів і взагалі відали господарським життям міста. Самі жерці їжу не продукували, а жили за рахунок міста.

3. Особистість, сім’я, родина, громада

Будь-яка спільнота складається з окремих людей — особистостей та їхніх взаємодій. Людина не може повністю розкрити свої здібності у суспільстві. Змалечку і впродовж всього життя людина соціалізується — засвоює цінності та правила життя у суспільстві. Найперші такі навички вона отримує у сім’ї. Потім до цього процесу долучаються школа, однолітки та громада.

Поза межами родинних зв’язків люди пов’язані стосунками з друзями, колегами та сусідами. Живучи поряд з іншими сім’ями, наприклад в одному багатоквартирному будинку або на одній вулиці, людям доводиться вирішувати спільні питання. Така взаємодія сприяє формуванню громади. Можна роками жити в будинку або на одній вулиці й не знати своїх сусідів, а участь у спільній, корисній для всіх справі здатна об’єднати малознайомих людей у громаду.

Особистість — це людина у її зв’язку з іншими людьми, тобто суспільством.

Сім’я, родина — заснована на шлюбі та кровній спорідненості спільнота, члени якої пов’язані спільним побутом, взаємною моральною відповідальністю і взаємодопомогою.

Громада — це об’єднання людей, яке ставить перед собою спільні завдання і пов’язане партнерськими відносинами.

Характерними рисами громади називають спільну територію проживання, можливість вирішувати спільні питання, що стосуються організації зручного для всіх життя, підтримка одне одного і взаємодопомога.

Громадою для людини може стати її сім’я, клас, школа, сусіди за під’їздом, будинком, вулицею, жителі її села або міста, спільноти за інтересами тощо. Головна умова — вони співпрацюють заради загальної користі.

Зібрання Широківської об’єднаної територіальної громади, Запорізька область

Українські закони передбачають створення об’єднаних територіальних громад, до яких може входити декілька населених пунктів.

Не у всіх мовах є слова на позначення певних родинних зв’язків. Ознайомтеся з такими назвами в українській мові. Чи були відомі вам раніше? Обговоріть з рідними, які з цих назв ви часто використовуєте у повсякденному спілкуванні, а які — ні.

ВИСНОВКИ

• Людські спільноти пройшли тривалий шлях розвитку від первісного людського стада до громад у межах держави.

• Держава виникла внаслідок потреби людських спільнот в організації свого внутрішнього життя та захисту від зовнішніх ворогів.

• Особистістю людина стає в процесі соціалізації — засвоєння норм життя у людській спільноті. Визначну роль у цьому процесі відіграє сім’я.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

• 1. Поясніть, як ви розумієте поняття «майнове розшарування» та «соціальна нерівність». Коли вони виникли — до появи племен чи після?
• 2. Обговоріть у парах причини виникнення держави. Зобразіть процес виникнення держави у вигляді схеми.
• 3. Як було облаштоване господарство у родовій общині? Що зумовило об’єднання родових общин у плем’я.
• 4. Складіть схему або ілюстрацію, яка б пояснювала зв’язки між родом, родиною та племенем.
• 5. Спробуйте пояснити, чому держава може виникнути лише тоді, коли спільнота виробляє надлишок продовольства та товарів.
• 6. Складіть власне сімейне дерево і оформіть його для презентації у класі. Ознайомтеся з родинними деревами однокласників та однокласниць. Дослідники стверджують, що в сучасній Україні переважають нуклеарні сім’ї — мати, батько та один-двоє дітей. На прикладі родинних дерев свого класу прослідкуйте, чи відповідає це твердження дійсності.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Вступ до історії та громадянської освіти 5 клас Сорочинська 2022", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)