Богоявленський собор на Замковій горі в м. Острог

За п’ять віків свого існування соборна церква Богоявлення відчула на собі всі історичні перипетії, що випали на долю міста. Дослідники схиляються до думки, що храм було побудовано на місці старої дерев’яної церкви князем Костянтином Івановичем Острозьким у першій чверті XVI ст. після переможної битви під Оршею 1514 р. Збережений донині напис на бійницях однієї зі стін із датою «1521» історики вважають роком побудови церкви. Собор свого часу мав не лише культове, а й оборонне призначення. Водночас був ще й усипальницею родини князів Острозьких. Тут знайшли вічний спочинок Василь (Красний), Олександр, Василь-Костянтин і меценатка Острозької академії Гальшка Острозька.

Костел Преподобної Діви Марії Храм преподобного Федора

Острозького (Костел святої Трійці ордену отців капуцинів, XVIII ст.)

Храм преподобного Федора Острозького

(Костел святої Трійці ордену отців капуцинів, XVIII ст.)

Первісно це приміщення було побудоване як костел при монастирі капуцинів. Однак монастир проіснував тут недовго: після поразки польського постання у 1832 р. костел зачинено російськими властями.

31865 р. графиня Антоніна Блудова започаткувала в ньому навчальний заклад для дівчат. Костел перетворили на православну церкву Кирила і Мефодія. У 1939 р. монастир разом із храмом на кілька місяців було повернуто католикам. З 1994 р. у стінах колишнього монастиря розмістився відроджений університет «Острозькаакадемія».

Велика Синагога

Острозька синагога є однією з найстаріших у Східній Європі, збудована у 1611-1612 рр.. Крім богослужіння, тут влаштовували загальні збори громади, навчали дітей, равинів, проводилися суди. У 1941 р. синагогу зруйнували та пограбували німецькі окупанти. У 2016 р. розпочалося її відновлення.

Миколаївська церква в Острозі існувала ще із середини XIV ст.

Свято-Миколаївська церква та каплиця з’явилася в Острозі ще у XIV ст. Перші відомості про неї пов’язують з іменем князя Данила Острозького. Певний період обов’язки священника церкви виконував Дем’ян Наливайко (брат Северина Наливайка, керівника козацької війни 1594-1596 рр.). Сьогодні свято-миколаївська община відбудувала храм приблизно в тому вигляді, якою церква була у XVII—XVIII ст.

Воскресенська церква

Перша згадка про церкву в ім’я Світлого Воскресіння Христового на Новому місті в Острозі зустрічається в документах Луцького братського монастиря XVI ст. Однак наприкінці XIX ст. церква, яка простояла вже більше двохсот років на березі річки, почала осідати, куполи її нахилилися в сторону Вілії. Новий храм був закладений в 1903 р. Отже, храм є пам’яткою архітектури початку XX ст.

Костел Успіння Пресвятої Діви Марії

Парафіяльний Костел Успіння Пресвятої Діви Марії має давню історію. За легендою, спочатку це була православна церква Пречистої Діви. Пізніше, за вказівкою православного святого князя Федора Острозького, будівлю перетворили в католицький храм. Згодом до храму прибудували каплицю Діви Марії та каплицю Яна Непомука.

Запитаємо у вчених-істориків: Які на сьогодні є «білі плями»? Їх безліч, наведемо лише приклади.

Як давні люди бачили світ і себе у ньому? Як і у що вірили? Для відповіді на це запитання треба навчитися критично досліджувати письмові та усні джерела, розуміти мову й символи давнини.

Як співіснували, укладали шлюби представники різних вірувань? І якої віри були їхні діти? А як співіснували брати й сестри, які належали до різних конфесій? Дослідження цих питань, можливо, навчить нас бути толерантними одне до одного.

Є кілька недосліджених питань, які стосуються сільського люду, селян. Джерела свідчать, що вони були достатньо заможними, мали гроші.

Є думки, які невірно відображають життя селян. Наприклад, вважається, що селяни не мали права рухатися зі своєї домівки. Їх називали втікачами. Проте в джерелах існує таке поняття як оплата за перехід «втікачів» через чиїсь володіння. Вона має назву «мимоходщина». «Втікачі» повинні були відшкодувати збитки, які завдавали під час перегону худоби луками, лісом або полем.

Є ще питання: «Як насправді спілкувались селяни із «панами»? » Мало досліджено, як деякі селяни виїжджали на навчання, навіть за кордон. Залишилося поза дослідженнями, як селянські діти потрапляли в армію, навіть до шляхетського корпусу. Варто дослідити, як деякі з кріпаків набували графського титулу, вступали на службу до царів.

А яку роль в історії відігравали вищі, освічені та заможні верстви населення? Чи справді вони були суцільними гнобителями та зрадниками інтересів «народу»? Чи можливий розвиток суспільства без держави?

Таким чином в історії залишається багато невирішених питань і проблем, які потребують подальших досліджень. Можливо хтось з вас стане у майбутньому істориком і запропонує вирішення деяких з них.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

І. Знаю й систематизую нову інформацію

1. Що історики називають «білими плямами»? У чому відмінність між «білими» та «чорними» плямами в історії?

2. Чи відрізняється вивчення «білих плям» від традиційного дослідження?

3. У чому цінність «білих плям» у сучасних історичних дослідженнях?

ІІ. Обговоріть у групі

Об’єднайтеся у дві групи. Кожна команда має зайняти відповідну позицію щодо визначеної «білої плями» в історії. Проведіть дискусію та дайте відповідь на проблемне запитання: «Чи завжди «білі плями» можна оцінювати однозначно?»

ІІІ. Мислю творчо

Об’єднайтеся у дослідницькі команди та підготуйте творчі проєкти-презентації про «білі плями» в історії України. Проілюструйте обрану «білу пляму» створивши скрайбінг чи замальовку.