1. Для чого і як створювали перші карти?

1. Пригадай, чи завжди людство вело осілий спосіб життя. Як ти думаєш, чому в минулому і сьогодні люди переміщуються з однієї території на іншу?

Ми, люди, обожнюємо подорожувати. І не лише під час дозвілля! В усі часи були сміливці, які вирушали в далекі й небезпечні подорожі. Часом — не маючи ані найменшого уявлення про пункт призначення. Іноді — керуючись вказівками тих, хто вже здолав цей шлях раніше.

Якщо ти коли-небудь намагався І намагалася потрапити кудись за допомогою усних вказівок, то знаєш, що це може бути дуже непросто. "Коли побачиш зелений будинок, пройди ще трохи й повертай ліворуч”. Трохи — це скільки? Для когось — десять кроків, а для когось — 500 метрів. Тож, що для далеких подорожей потрібні карти, людство зрозуміло доволі давно. Можливо, створювати їх почали приблизно тоді ж, коли й, власне, винайшли писемність. Достеменно ми не знаємо.

Найдавнішою об’ємною картою, яку поки що вдалося знайти археологам, є плита із Сан-Белека, що у Франції. Це великий камінь (майже чотири на два метри), на якому висічене тривимірне зображення долини річки Одет у французькому регіоні Бретань. Цій карті приблизно чотири тисячі років.

2. Уяви місцевість, зображену на цій давній карті. Якби тобі довелося використовувати цю карту, на що саме ти орієнтувався/орієнтувалася б? Чим ця карта несхожа на ті, які ти звик/звикла бачити?

Фрагмент карти, висіченої на плиті із Сан-Белека

Зважаючи на вік знахідки, учені поки не можуть точно сказати, для чого використовували цю карту. Можливо, вона допомагала місцевим правителям контролювати свої землі. Може, була просто виявом спроможності виконати таку складну роботу.

Уяви, які знання повинен був мати картограф, щоби створити схему місцевості, не маючи змоги, скажімо, політати над нею! Адже треба позначити важливі об’єкти відносно одне одного: річку, берег моря, гори чи пагорби, ліс або яр. Що вже казати про карту світу! Це складне завдання, яке потребує знань і досвіду багатьох людей — мандрівників, купців, мореплавців...

Однією з найдавніших карт світу (а не окремої місцевості), що збереглася, є вавилонська.

3. Пригадай, який ще вавилонський документ зберігся до наших днів.

Вавилонська карта світу, створена приблизно 2600 років тому

Для нас карта доволі незвична. По-перше, вона — кругла! Центр світу, звісно, — у Вавилоні. По-друге, вона містить і реальні географічні об’єкти, і міфічні. Карта створена на глиняній табличці, на зворотному боці є описи зображеного.

1. Гора

2. Місто

3. Урарту

4. Ассирія

5. Дер

6. ?

7. Болото

8. Елам

9. Канал

10. Біт Якін

11. Місто

12. Габбан

13. Вавилон, розділяється Євфратом на дві частини

14-17. Океан

18-22. Міфологічні об'єкти

23-25. Непідписані об'єкти

Учені припускають, що її могли використовувати для того, щоб розповідати дітям про далекі землі. Або це могла бути частина якоїсь ґрунтовнішої праці. Науковці змогли трохи зрозуміти, що ж зображено на цій карті.

Усі важливі (і реальні) об’єкти на цій карті розташовані всередині великого подвійного кола. Там позначені міста й країни (сім кружечків), болото, канал та інше. Паралельні лінії посередині — це річка Євфрат. Подвійне коло підписане як "гірка ріка” — це море або океан, що оточує суходіл. А от зовнішні трикутні "промені зірки” — це далекі землі, які, на думку творців карти, населяють дивовижні істоти.

4. Дай відповіді на запитання.

• Як ти думаєш, чому Вавилон розташований у центрі карти?

• Що ця карта розповідала сучасникам?

• Що вона розповідає нам сьогодні?

• Що необхідно вченим, щоб "розшифрувати" таку карту?

На перший погляд, ці карти умовні й зорієнтуватися по них непросто. Звісно, із часом мандрівники та картографи навчилися переносити на папір чи інший носій обриси островів, річок, міст, краще витримувати розміри, щоб відстань між об’єктами була схожою на реальну. Поступово карти ставали схожими на сучасні. Принаймні в описі тієї частини планети, яку могли пізнати тодішні картографи.

Давньогрецький політик і письменник Гекатей Мілетський, автор книги "Землеопис” (де вперше згадують скіфів, які мешкали на території сучасної України півтори тисячі років тому), уявляв світ приблизно так.

Реконструкція карти Гекатея Мілетського з трактату "Землеопис", 2600 років тому

Давні греки ще не знали про існування Америк, Австралії чи про реальні розміри Євразії, Африки, проте доволі точно описували ті землі, де бували.

Із часом мистецтво виготовлення карт розвивалося, вони весь час уточнювалися. Ось такий вигляд мала карта світу після географічних відкриттів 15-16 ст.

5. Чи ти впізнаєш тут континенти? Спробуй знайти українські землі.

Театр земного кола. Географічний атлас Ортелія, 1570 рік

А так виглядає сучасна карта світу, виготовлена за допомогою вимірювань із Землі та космосу.

2. Континенти, Європа і Україна на старовинних і сучасних картах

Наскільки правильною буде карта, залежить від майстерності автора й точності наявних у нього відомостей. Тому старовинні карти можуть суттєво відрізнятися одна від одної. Як же зрозуміти, що на них зображено?

Досліджувати старовинні карти нам допомагають так звані незмінні об’єкти. Людські поселення, фортеці чи поховання можуть із часом зникати чи змінювати назви. Але річки, моря, озера, острови, ліси, континенти змінюються набагато повільніше. Тож якщо вони нанесені на карту, це дає змогу зрозуміти, де було розташоване, скажімо, поселення або фортеця, яких уже не існує, або порівняти дані з карт різних часів.

6. Роздивися карту 17 ст. Ніколя Сансона та сучасну мапу. На обох знайди Крим і Дніпро. Які відмінності в розташуванні географічних об'єктів ти помічаєш?

Ніколя Сансон. Карта Малої Татарії, України, Московії та Польщі, 1665 рік

7. Перед тобою два зображення — карта 15 ст., створена італійцем Фра Мауро, і сучасна світлина тієї самої частини планети, зроблена з космосу. Розглянь їх і знайди відповіді на запитання.

• Про які континенти європейці ще не знали в середині 15 ст.?

• Який континент зображений найточніше?

Фра Мауро. Карта світу, 15 ст.

Супутниковий знімок Землі з космосу

3. Що таке історична карта? Як читати історичну карту?

Окрім старовинних карт, важливими для вивчення історії є і дослідницькі історичні карти. Саме їх ти зустрічатимеш у підручниках і атласах. На таких картах зазвичай зображені певні землі в обраний період часу та події, що там відбувалися. Автор карти може позначити, які народи мешкали в певному регіоні, описати хід битви, дослідити торговельний маршрут, позначити, як території змінювали належність до певної держави й навіть чому це траплялося. Історична карта обов’язково має вказувати час, якому вона присвячена. Саме історична карта розповідає, як відбувалися події у часі та просторі.

Історична карта — це різновид карт, де відображені історичні події, явища і процеси в конкретний період часу на певній території.