§ 26. Хараппська цивілізація

ПРИГАДАЙТЕ

• 1. Що таке цивілізація?
• 2. Де виникли перші цивілізації?

1. Виникнення Хараппської цивілізації. У VI—ІІ тис. до н. е. у долині річки Інд виникла велика цивілізація, названа Хараппською. Її основними центрами були міста Мохенджо-Даро, Хараппа та Лотхал. Загалом відомо близько 1 тис. поселень цієї цивілізації. Вчені вважають, що вони не мали спільного правителя, а кожне з них самостійно вирішувало свої справи. У містах не будували великих храмів, а найбільшими спорудами були зерносховища.

• 1) Знайдіть на карті дві головні річки індії.
• 2) У долині якої річки розвинулася Хараппська цивілізація?

Давні Індія та Китай.

Мохенджо-Даро. Сучасний вигляд.

Глиняна модель запряженого биками возу із Хараппи.

Про що можна дізнатися завдяки цій археологічній знахідці?

2. Землеробство. Зараз клімат долини Інду сухий, а літо дуже спекотне. Проте за часів існування Хараппської цивілізації він був набагато вологіший, а береги річки вкривали ліси. Щорічні розливи Інду добре зволожували землю. Місцеві жителі вирощували ячмінь, пшеницю, а також рис, просо та бобові, дині й фініки. Розводили овець, кіз, велику рогату худобу та курей.

Достеменно невідомо, чому населення остаточно залишило міста в середині ІІ тис. до н. е. та переселилося на захід. Найбільш вірогідною причиною вважають те, що клімат став занадто посушливим для землеробства.

Як зміна клімату вплинула на існування Хараппської цивілізації?

3. Ремісництво і торгівля. Жителі долини Інду мали добре розвинені ремісництво й торгівлю. Вони виготовляли вироби з бронзи, міді, кістки, мушель, сердоліку та іншого напівкоштовного каміння. Для виготовлення посуду використовували гончарний круг. Під час археологічних розкопок було знайдено зубні протези та зуби зі слідами лікування.

Як транспорт використовували вітрильні човни й запряжені биками вози. Жителі Хараппи торгували з народами Перської затоки, Криту, Месопотамії, Єгипту.

Якими були основні заняття жителів міст Хараппської цивілізації?

4. Мохенджо-Даро. До наших днів найкраще збереглося місто Мохенджо-Даро (імовірно, це було найрозвиненіше місто свого часу). Населення міста становило близько 40 тис. осіб. Воно було збудоване за єдиним планом, мало каналізацію та водогін, а вулиці були рівними й досить широкими.

Печатка з Мохенджо-Даро. Відтисками таких печаток позначали належність того чи іншого товару певній людині (зображені символи — ім'я власника бика).

Керамічний посуд Хараппської цивілізації.

Схема облаштування будинків у Мохенджо-Даро.

У центрі міста розташовувалися велика ринкова площа, головний резервуар для збору води та цитадель — споруда зі стінами заввишки понад 12 м. Можливо, її використовували для громадських зібрань або як сховище під час небезпек. Ця споруда могла вмістити до 5 тис. осіб. Місто оточували стіни й башти, які захищали не тільки від нападу ворогів, але й від повеней. Також у місті були численні верфі, громадська лазня.

Бронзова статуетка танцівниці з Мохенджо-Даро.

Висновки

• Хараппська цивілізація мала розвинені землеробство, ремісництво та торгівлю.
• Поселення досягли високого рівня розвитку: мали чітке планування, водогін, каналізацію.
• Занепад Хараппської цивілізації пов'язаний зі змінами клімату.

Запитання та завдання

• 1. Коли виникла Хараппська цивілізація? Одночасно з якими цивілізаціями вона існувала?
• 2. Якими були основні заняття населення міст?
• 3. Чому Мохенджо-Даро вважають найрозвиненішим містом свого часу?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно