Цивілізація долини Нілу
- 11-11-2022, 18:49
- 296
6 Клас , Всесвітня історія. Історія України 6 клас Голованов 2019
§ 9. Цивілізація долини Нілу
Установіть відповідність між поняттями та поясненнями.
- 1. Сахара
- 2. Тропіки
- 3. Дельта
- 4. Вельможа
- а) фізико-географічні зони, розташовані на північ і на південь від екватора, характеризуються спекотним кліматом
- б) знатна й багата особа, яка обіймала високу державну або придворну посаду
- в) пустеля в Африці, найбільша на Землі
- г) літера грецького алфавіту — Δ; район впадіння ріки в море, озеро, океан або іншу ріку (гирло)
1. Вплив природно-географічних умов на розвиток єгипетської цивілізації
ПАПІРУС (від грец. papyros — нільський очерет) — багаторічна трав'яниста рослина, із стебел якої в Стародавньому Єгипті виготовляли папір, одяг, взуття, плоти тощо.
У сузір'ї Великий Пес розташована найяскравіша зоря неба — Сиріус
На північному сході Африки протікає одна з наймогутніших річок світу — Ніл. Велична ріка несе свої води на північ серед безмежних піщаних пустель. За 200 км від місця впадіння в Середземне море Ніл розгалужується на шість рукавів, які утворюють трикутник, що нагадує перевернуту грецьку літеру «Δ» (дельта). Звідси й назва всієї заболоченої долини — Дельта. Ніл бере початок із самого серця Африки. Його витоки — Білий і Блакитний Ніл. Першому дає життя озеро Вікторія, що розкинулось у тропічних лісах екваторіальної Африки, а другий виток починається в горах Ефіопії.
Спекотне й сухе повітря, гарячі вітри, що дмуть із заходу, з пустелі Сахара, відсутність дощів — ось що зустріло людей, коли вони ступили на неродючу землю цієї країни. Волога була тільки в прибережних болотах, що поросли хащами папірусу, які населяли крокодили, змії, бегемоти. І ніколи б люди не оселилися тут, якби не одна особливість великої річки.
Перші поселенці помітили, що в червні з'являється блакитна зірка, яку вони назвали Сотіс (Сиріус). Варто було лише їй засяяти на небі, як за кілька годин вода в Нілі починала швидко прибувати, розтікаючись на багато кілометрів. Селяни раділи цій події.
У червні в горах, де бере початок Ніл, починали танути сніги, а в тропічних лісах наставав сезон дощів. Зливи вимивали з ґрунту перегній, що потрапляв у Білий Ніл, а потоки води з гір несли в Блакитний Ніл частинки мінеральних порід. Витоки з'єднують свої води, тому обсяг Нілу зростає в 6-7 разів.
У листопаді річка поверталася в русло, залишаючи на землі тонку й блискучу плівку намулу, що складалася з твердих частинок деревини та гірської породи, принесених Нілом від самих витоків. Ця плівка була чорного кольору, і, здавалося, земля ставала чорною. Тому жителі назвали свою країну Кемі, або Кемет («Чорна земля»). Намул був джерелом родючості, що забезпечувало нечувану врожайність землі й можливість заселення долини Нілу.
ШАДУФ — пристрій для підняття води на вищий рівень, схожий на колодязний «журавель».
БАГАТСТВО — накопичення у великій кількості цінностей, грошей, майна окремими особами.
ПРИВАТНА ВЛАСНІСТЬ (від латин. privatus — особистий, приватний) — форма привласнення, за якої знаряддя праці та продукти праці належать окремим особам.
КЛАСИ (від латин. clasis — розряд, група) — великі групи людей, на які поділяється суспільство одночасно з утворенням нерівності. Розшарування на класи (раби і рабовласники) відбулося з появою приватної власності на знаряддя праці. Багатства належали панівним класам. Пригнічені верстви були позбавлені власності.
Перші жителі прийшли в долину Нілу в V тис. до н. е. — у часи неоліту. Вони полювали, рибалили, вирощували пшеницю, ячмінь, льон, розводили свиней, биків, овець. Спершу люди селилися на краях долини, бо їх лякали повені. Та з розвитком землеробства поселенці почали рухатися ближче до русла Нілу.
Якими були єгиптяни? Про них ми дізнаємося з речових і писемних джерел. Середній зріст, сильна статура, чорне пряме волосся, інколи вони використовували перуку. Чоловіки носили короткі спідниці, жінки — довгий одяг.
Якщо землю долини не зрошувати, вона за кілька днів під спекою перетворюється на броню. Тому предкам єгипетських селян доводилося створювати систему каналів, вирубувати хащі папірусу, висушувати болота. Річковий мул щороку поновлював високу врожайність землі. Територію, що розташована вище від рівня повені, зрошували за допомогою шадуфів. Це давало змогу збільшити площу орної землі. Землеробство було головним заняттям тутешніх жителів. На лани виганяли худобу, яка затоптувала зерно в ґрунт.
З початком обробки міді та виготовлення посуду в Єгипті розвиваються ремесла. Висока врожайність рослин зумовила швидку появу надлишків зерна попри те, що єгиптяни використовували доволі примітивні знаряддя праці. Надлишки продуктів накопичувалися в руках знаті у вигляді багатства.
Раніше, ніж в інших народів, у Єгипті утворилася нерівність і приватна власність. Пригнічення незаможних верств посилювалося. Полонених, яких раніше вбивали, тепер перетворювали на рабів. Так у Єгипті з'являється експлуатація невільників.
Шадуф
Польові роботи: оранка - сівба - збір урожаю
З утворенням нерівності в Єгипті відбувається поділ населення на класи. Рабовласники здійснювали експлуатацію селян і рабів. Історія свідчить, що за утворенням класів неодмінно створюється й держава.
У Єгипті держава утворилася особливим шляхом. Жителі кожного великого селища будували зрошувальну систему, яка складалася з каналів і ставків. Таке поселення із зрошувальною системою ставало центром округу, який називають грецьким словом ном (у Єгипті було 42 номи).
НОМАРХ — так давні греки називали правителя ному. Найдавніша єгипетська назва цієї посади — «анджмер» — «той, хто копає канал».
На чолі кожного з них стояв місцевий правитель — номарх. Між номами не припинялася ворожнеча, спалахували війни. Ном-переможець поглинав ном, який програвав війну, а також його зрошувальну систему. Наприкінці IV тис. до н. е. утворилися дві сильні держави: Південний (Верхній) та Північний (Нижній) Єгипет. Північний Єгипет мав ще й інші назви — Дельта, Нижнє Царство.
Близько 3100 р. до н. е. цар Міна (греки його називали Менес) — правитель Південного Єгипту — підкорив Північний Єгипет і створив єдину державу, господарство якої цілковито залежало від стану зрошувальної системи. Нова держава захищала інтереси рабовласників, а тому вела грабіжницькі війни, щоб захопити якомога більше полонених і приєднати нові землі. Так Єгипет завоював Синайський півострів, Нубію та Ефіопію, захопивши території, багаті на корисні копалини.
Єгипетська держава була однією з перших держав в історії людства.
Настінний розпис гробниці номарха Пахері в місті Нехеб (сучасний Ель-Кабе)
Ритуальна глиняна плитка фараона Нармера Найперше свідчення про об'єднання Південного та Північного царств Єгипту
2. Хронологічні межі та періодизація історії Стародавнього Єгипту
ФАРАОН (від давньоєгип. «пар-о» — великий дім) — той, хто живе в палаці; у Стародавньому Єгипті — титул володаря держави, у руках якого зосереджена верховна влада.
Єгипетська держава проіснувала приблизно 2,5 тис. років: від створення об'єднаної держави близько 3100 р. до н. е. до часу її занепаду та завоювання персами в 525 р. до н. е. Саме тоді завершилася історія незалежного Єгипту, коли правили фараони. Країну було завойовано, і нею правили завойовники, змінюючи один одного протягом тисячоліть.
Щоб легше вивчати історію цієї країни, час існування незалежного Стародавнього Єгипту історики поділяють на основні періоди й вивчають кожен з них. Такий поділ історії минулого називають періодизацією.
Ще в ІІІ ст. до н. е. давньоєгипетський історик Манефон поділив історію Єгипту на три періоди: Раннє Царство, Середнє Царство, Пізнє Царство.
Сучасні історики склали детальнішу періодизацію: Раннє Царство (3100-2800 рр. до н. е.); Стародавнє Царство (28002250 рр. до н. е.); І Перехідний період (2250-2050 рр. до н. е.); Середнє Царство (2050-1750 рр. до н. е.); ІІ Перехідний період (1750-1560 рр. до н. е.); Нове Царство (1580-1085 рр. до н. е.); Пізнє Царство (1085-525 рр. до н. е.).
Але для нас, поки що, достатньо пам'ятати про три основні періоди, які пропонує Манефон: Раннє Царство, Середнє Царство, Пізнє Царство.
Цікавинка про давньоєгипетського історика Манефона — за посиланням https://is.gd/AXXw0O або QR-кодом
3. Повсякденне та господарське життя
Господарство Єгипту, урожайність землі залежали від стану зрошувальної системи. Тому піклування про ремонт і розвиток мережі каналів і ставків перетворилося на основне господарське завдання держави. Єгипетські номи стали територіальними округами, центрами господарської діяльності та догляду за зрошувальною системою. Така зрошувальна система охоплювала мережею каналів усю територію країни. Вона об'єднувала у своїх межах усе господарство країни. Саме ця суто господарча обставина була причиною й запорукою потужності держави в цілому.
ЧИНОВНИК — людина на державній посаді.
«ЦАРСЬКІ РОБОТИ» — трудова діяльність на користь держави або фараона: ремонт каналів, спорудження пірамід.
ІРИГАЦІЯ (від лат. irrigatio) — зрошування. Іригаційні споруди (дамби, канали, водосховища) єгиптянам були потрібні, щоб регулювати розливи Нілу й використовувати його води для штучного зрошування полів.
Зібраний урожай зерна надходив до державних сховищ. Свою частку врожаю єгиптяни несли до загальних їдальнь, де харчувалися всі сусідські землеробські общини нома. Один з помічників номарха контролював роботу поварів, розподіл їжі.
Керування державою здійснювали через чиновників. Найвпливовіші посади обіймали вельможі й родичі фараона. Перший радник фараона — чаті. За службу фараон надавав вельможам зЄмлі та рабів.
Трудовий люд працював у господарствах фараона, храмах й у вельмож, виконуючи повинності. Частина селян, звільнена від такої праці, виконувала загальнодержавні або «царські роботи»: будувала царські гробниці, храми, іригаційні споруди.
Ремісники не могли продавати свою продукцію, вони здавали її наглядачам. Окрім них, у державі були й вільні землероби, що входили до складу общини.
Після сплати податків селянам залишалася незначна частина врожаю, тому вони охоче наймалися на «царські роботи». До них залучалися й ремісники, які проводили весь час у важкій роботі. Але найважче від усіх жилося рабам, які не мали ані прав, ані майна. Наглядачі поводилися жорстоко, а важка праця робили становище рабів нестерпним.
ГІКСОСИ — сирійські кочові племена. Мовою єгиптян «гик-зхус» — царі пастухів.
ТРУДОВІ ЗАГОНИ — поділ селян і ремісників за професіями. Кожен загін включав людей різних професій.
Час від часу спалахували повстання рабів і бідноти. Одне з найбільших розпочалося близько 1750 р. до н. е. й охопило всю Єгипетську державу, послабивши її перед войовничими сусідами — кочівниками гіксосами, які завоювали країну більш як на століття, заснувавши в Дельті свою столицю — фортецю Аваріс.
Найбільше інформації вчені отримують із зображень у похованнях чиновників, які мали власний дім (пер джет). Жили в ньому голова сім'ї, дружина, діти, брати й сестри, батьки тощо. А ще — численні слуги, музики, співаки, танцюристи, кравці, перукарі, охоронці. Молодші члени сімейства брали участь в управлінні господарством.
Головна садиба та інші володіння були розкидані в різних кінцях країни. На багатого чиновника працювали наглядачі, писарі, зберігачі документів, управлінці. Вони контролювали людей, що працювали в господарстві (землероби, пастухи, рибалки, пекарі, пивовари, каменотеси, столяри, художники тощо).
Фараон з дружиною
Гробниця начальника садівників Хекаїба
Писар, рахівник зерна
Фігурка дівчинки
Землероби (фреска)
У садибах єгипетських багатіїв працювали трудові загони. Вони збирали врожай, перевозили продукти й ремісничі вироби, завантажували кораблі тощо. У «палатах майстрів», що належали вельможам, працювали ткачі, гончарі, ювеліри.
Платою за роботу були речі зі складів чиновника та вироби ремісників: зерно, гончарні вироби, знаряддя праці, робочий одяг, овочі, фрукти тощо.
Ремісники
Сцена полювання
У храмовому господарстві жерців свої обов'язки виконували прості та середнього достатку люди, служителі різних культів. Керували ними чиновники з царської та місцевої влади номів. Земельні наділи храми отримували від фараона як подарунок. Тут теж працювали трудові та ремісничі загони.
- 1. Чому нерівність породжує експлуатацію?
- 2. У чому полягає особливість природних умов Стародавнього Єгипту?
- 3. Охарактеризуйте населення давнього Єгипту.
- 4. Чиї інтереси захищала держава в Єгипті?
- 5. Розгляньте фото з космосу, на якому зображено частина Єгипту. Як називають цю територію?
- 6. Які міста, історичні та природні об'єкти, позначені на картосхемі Стародавнього Єгипту, співвідносятьс із цією місцевістю?
- 7. Гра на вибування. Дайте визначення або коротке пояснення термінів.
Грають дві команди. Перший учень у команді вибирає термін і пояснює його. Якщо відповідь правильна, термін викреслюють, учень передає естафету товаришеві по команді. У разі неправильної відповіді учень вибуває з гри, а цей термін пояснює гравець команди суперника і т. д. Правильність відповіді визначає вчитель. Перемагає та команда, у якій залишилося найбільше гравців.
Терміни: папірус, Кемі, Єгипет, шадуф, фараон, дельта, ном, номарх, жерці, класи, держава, чиновник, багатство, приватна власність, гіксоси, «царські роботи», трудові загони, іригаційні споруди, Раннє Царство, Середнє Царство, Пізнє Царство.
- 8. Складіть розповідь про: а) населення в Єгипті; б) типи господарств у країні; в) значення блакитної зірки Сотіс (Сиріус) для єгиптян.
Коментарі (0)