§ 28. Формування Китайської цивілізації

ПРИГАДАЙТЕ

• Які цивілізації виникли в долинах великих річок?

1. Природа китаю. Від гір Паміру та Гімалаїв на заході до Тихого океану на сході розкинулися безмежні простори, якими протікають дві великі річки — Хуанхе на півночі та Янцзи на півдні. Природа цих земель дуже різноманітна: на заході здіймаються гори, величезні площі займають пустелі, а на північному сході — родючі рівнини; на півночі клімат холодний, зими тут морозні та сніжні, а на півдні ростуть тропічні ліси. Саме тут розвивалася Китайська цивілізація, яка налічує 5 тис. років.

• 1) Якою є природа Китаю?
• 2) Знайдіть на карті (с. 82) дві головні річки Китаю.

2. Господарство. Перші землеробські поселення на території Китаю були зосереджені в долині річки Хуанхе. Ці м’які землі було відносно легко обробляти простими знаряддями. Проте щорічні розливи річки завдавали чимало шкоди, затоплюючи все навколо. Крім того, Хуанхе часто змінювала своє русло, тому її називали «річкою, що блукає».

На рівнинах півночі вирощували просо, а на півдні, у долині Янцзи, уперше почали вирощувати рис. Згодом він перетворився на основну харчову культуру Китаю.

Рисові тераси на півдні Китаю. Рис росте у воді, тому поля на терасах для його вирощування навесні затоплюють. Восени, коли рис достигне, воду зливають і збирають урожай.

Хуанхе (у перекладі означає «жовта річка»). Сучасний вигляд.

Чому Хуанхе отримала саме таку назву?

Янцзи. Сучасний вигляд.

Бронзовий ритуальний котел. ІІ тис. до н. е.

Нефритова фігурка бика. ІІ тис. до н. е.

Також тут навчилися вирощувати чай і вміли виготовляти особливу тканину — шовк. Її ткали з ниток, отриманих із розмотаного кокона гусениці тутового шовкопряда.

У ІІІ тис. до н. е. місцеве населення навчилося виплавляти мідь, у ІІ тис. до н. е. — бронзу, а в VII ст. до н. е. — залізо. Також здавна китайський народ виготовляв вироби з бамбуку і нефриту (виробне каміння).

Яку зернову культуру вирощували на півночі Китаю, а яку — на півдні?

3. Соціальний устрій. Правителем царства, головним жерцем та воєначальником був ван (цар). Він міг віддавати накази будь-якому своєму підданому та вважався власником усієї землі в царстві. Влада вана була спадковою. Селяни та ремісники сплачували податки, які йшли на потреби вана, його двору та війська.

Населення було поділене на п’ять рангів: до першого належав ван, до другого, третього й четвертого — чиновники, до п’ятого — просте населення (селяни та ремісники). Кількість і якість їжі, одяг, розмір будинку, земельного наділу визначалися за рангом людини. Поза рангами перебували раби, якими були військовополонені. Раб не міг стати вільною людиною.

Також усе населення, незалежно від рангу, об’єднувалося в роди. Рід був основною одиницею китайського суспільства. За тяжкі злочини карали не лише злочинця, але й весь його рід.

Хто такий ван? Яку роль він відігравав у давньокитайському суспільстві?

Макет-реконструкція міста Лінь-цзи (600-ті рр. до н. е.), яке вважалося найбагатшим містом свого часу. У ньому проживало до 200 тис. осіб. У плані місто утворювало прямокутник і було оточене земляним валом. Ліньцзи мало водогін та каналізацію.

Із яких матеріалів, на вашу думку, були виготовлені стіни та дахи будинків у Давньому Китаї?

Висновки

• Природа Китаю різноманітна. Основними річками є Хуанхе на півночі та Янцзи на півдні.
• Основними господарськими культурами Давнього Китаю були рис, просо та чай. Китайці навчилися виготовляти шовк.
• Правителем Давнього Китаю був ван. Населення поділялося на ранги та незалежно від рангу об'єднувалося в роди.

Запитання та завдання

• 1. Назвіть головні річки Китаю.
• 2. У чому полягає головна особливість вирощування рису?
• 3. Накресліть ієрархічну піраміду китайського суспільства.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно