Войти
Закрыть

Склавини й анти на теренах України. Походження українського народу

6 Клас

Більшість сучасних учених, які досліджують питання походження слов’ян, підтримують ідею, що початок формування українського народу, як і інших слов’янських, пов’язаний із розселенням антів та склавинів. Вітчизняний історик М. Грушевський доводив, що саме анти були предками українського народу. Він підтримував гіпотезу, що назва «анти» була початком формування слова «українці». Лінгвісти припускають: іранське ім’я народу «анти» в перекладі означає «край», «кінець». Але ця теорія не має чіткого наукового підтвердження. Відомо, що анти у ході Великого переселення народів проникли на Балкани, Верхній Дніпро, Донець та Дон. Згодом зазнали поразки від племен аварів із Центральної Азії. Тривалі аваро-слов’янські війни (568—635 рр.) спричинили розпад антського союзу. Із 602 р. антів в історичних джерелах не згадують. Поміркуйте, чому процес Великого переселення народів спричинив ослаблення антів....
0 Переглянути

Велике розселення слов’ян

6 Клас

Учені виділяють кілька етапів формування слов’янських народів: венедський, який називають зарубинецькою археологічною культурою, та антсько-склавинський. Представники зарубинецької археологічної культури жили по сусідству з войовничими сарматами. Саме їхні напади змушували давніх слов’ян переселятися ближче до Десни, у верхів’я Дніпра та Південного Бугу. Імовірно, саме про ці племена писав давньоримський історик Тацит, називаючи їх венетами. Археологи стверджують, що землі венедів і територія поширення зарубинецької культури (III ст. до н. е. — II ст. н. е.) — це одна і та сама місцевість. Кінець венедському етапу розвитку слов’ян поклало Велике переселення народів. Воно охопило практично всю Європу й істотно змінило її політичний, культурний та етнічний склад. Розгляньте карту. Визначте напрямки розселення слов'янських племен. Поміркуйте, чому давні слов'яни вибрали саме такі шляхи переселення, які позначено на карті....
0 Переглянути

Давні слов’яни

6 Клас

На думку істориків, процеси Великого переселення народів значно вплинули на життя слов'ян. Прочитайте свідчення готського дослідника Йордана (VI ст.) «Про походження та діяння гетів»: «Венеди походять від одного кореня і сьогодні відомі під трьома назвами: венедів, антів, склавинів». Чим відрізняються описи давніх слов'ян у Тацита і Йордана? Зверніть увагу, що історики, уривки з чиїх праць ви прочитали, не вживають сучасних нам топонімів. Поміркуйте, як можна дослідити історію слов'ян, щоб підтвердити чи спростувати отриману з давніх джерел інформацію. Складіть у зошиті коротку схему такого дослідження. Дослідники не мають єдиної теорії щодо походження слов’ян, оскільки слов’янські племена час від часу змінювали місця проживання. На думку більшості сучасних учених, прабатьківщиною слов’ян можна назвати землі від Вісли до Дніпра. Чому історики висувають так багато припущень про походження слов'ян і територію, яку вони заселяли? На межі нової ери слов’яни сформувалися як самостійна етнічна спільнота. Вони оселилися уздовж річок Вісла й Дністер, а також на Прип’ятському Поліссі, аж до Верхнього Подніпров’я. Тоді ж завершився поділ слов’янської спільноти на дві групи: східну й західну. У V-IX ст. частина слов’ян переселилася на Балканський півострів й утворила південну групу....
0 Переглянути

Розпад Римської імперії. Велике переселення народів

6 Клас

Активна зовнішня політика спричиняла постійні конфлікти Риму із сусідніми державами. І за часів республіки, і в добу імперії римлянам вдавалося перемагати ворогів чи принаймні досягати вигідних компромісів із ними. Проте на початку нової ери зросла небезпека від нових противників — войовничих варварів, що почали переміщуватися з північного сходу на захід. Пригадайте, кого і чому греки та римляни називали варварами. У II ст. до н. е. на північні рубежі Риму посилився тиск германських племен тевтонів та кімварів. Лише сила армії стримала варварів від масового проникнення на землі імперії. На початку II ст. Гай Марій розбив германців, але це була тільки перша хвиля майбутньої навали. Поміркуйте, чим римські землі могли привабити варварів. На початку нової ери Рим межував із територіями, підконтрольними франкам, готам, вандалам, лангобардам, саксам і англам. Ці племена не мали власної держави, але й не перебували на нижчому рівні розвитку. Пригадайте, якою була суспільна організація за родоплемінного ладу. Накресліть у зошиті таблицю й заповніть у ній пропуски....
0 Переглянути

Виникнення християнства

6 Клас

Економічний розвиток Римської імперії призводив до зубожіння дрібного вільного виробника. Усе частіше селяни й ремісники поповнювали лави жебраків, мігрували до великих міст і жили за рахунок подачок влади. Багато людей було у відчаї, вони втрачали віру у традиційні релігії. Украй складним було становище у підкорених Римом провінціях, де народ потерпав від сваволі власних правителів та римських чиновників. Саме в одній із провінцій Римської імперії — в Палестині — і зародилася нова релігія — християнство. Це вчення проголошувало віру в єдиного Бога, рівність усіх людей перед Ним, братерство народів. Засновником нової релігії вважають Ісуса Христа. Які історії про життя Ісуса Христа ви чули або читали? Чому християни називають його Спасителем? Вірян, істориків та релігієзнавців хвилює питання, чи існував Ісус Христос насправді. Вивчення різних джерел, зокрема Євангелій, які розповідають про його життя, свідчення істориків — його сучасників дали підстави стверджувати, що Ісус Христос — реальна особа. Він народився, можливо, близько 7-3 р. до н. е. у місті Віфлеєм, на півдні Юдеї. За християнськими віруваннями, Ісус Христос був сином Бога, хоча мав і земних батьків — Йосипа й Марію. Його сприймали як месію, рятівника грішників, посланця Бога на землі. У своїх проповідях Ісус Христос закликав поводитися таким чином, щоб бути достойними Царства Божого (Царства Небесного). Зокрема, пропонував послідовникам відмовитися від земних, матеріальних уподобань. Таке зречення є необхідною умовою духовного очищення. Тому до Царства Небесного можуть потрапити пересічні бідні й багаті люди — усі, хто здатен духовно оновитися....
0 Переглянути

Кризові явища в Римській імперії

6 Клас

Після періоду розквіту в Римській імперії почалася тривала криза. Органи влади не мали колишніх повноважень, повставали не лише провінції, а й легіони. Частина провінцій проголосила незалежність. Армія — опора імператорського Риму — втратила дисципліну, а відтак і боєздатність. Через нераціональні витрати спорожніла скарбниця, почалася інфляція — знецінення грошей. У результаті цього стрімко занепадала торгівля. Із припиненням загарбницьких війн Рим перестав отримувати достатню кількість рабів. Тому, щоб невільники працювали старанніше, господарі намагалися їх заохотити: виділяли землю, дозволяли створювати сім’ї, мати власне майно. Таких рабів називали колонами. Але втримати господарство їм було важко. Відтак колони потрапляли у боргове рабство, їх продавали вдруге, але вже із земельною ділянкою та боргами. Як ви вважаєте, чи існував спосіб подолати ці кризові явища?...
0 Переглянути

Римська імперія за нащадків Октавіана Августа

6 Клас

Ставши на чолі держави, Тіберій продовжував провадити політику Августа. Під час його правління посилилася влада імператора, збільшилася державна казна, удосконалилася система управління у провінціях. Водночас плебеї втратили свої останні політичні права, оскільки при Тіберієві коміцій більше не скликали. Починаючи з 15 р. всі судові процеси зі звинувачення в порушенні закону про образу величі були спрямовані проти представників опозиції (незгодних) сенату, результатом чого стали незліченні заслання, конфіскації майна і страти опозиційних аристократів. Із часом Тіберій став нелюдимим і підозріливим, що призвело до рішення покинути Рим і виїхати до Кампанії на Кіпрі. Із 21-го до 31 р. країною фактично правив префект преторіанців Сіян. Жертвою його честолюбства серед інших став Друз — син Тіберія. Відповідно до заповіту Тіберія наступниками стали Гай Калігула і Тіберій Гемелла. Калігула усунув свого суперника і став правителем Риму. Він прагнув зміцнити свою владу, відтак відновив заборонені Тіберієм гладіаторські бої та інші видовища; роздавав гроші незаможним і влаштовував бенкети для сенаторів; дозволив повернутися вигнанцям і помилував засуджених. Але такі заходи потребували значних коштів, тому Калігула наказав не лише підвищити податки, а й запровадити нові. Він проголосив себе божеством, звів на свою честь храм, у якому римляни поклонялися золотій статуї правителя....
0 Переглянути

Давньоримська культура

6 Клас

На початок II ст. до н. е. остаточно утвердився культ 12 головних римських богів. Він полягав у виконанні обрядів і жертвоприношень у точно визначені моменти й у чітко визначених формах. Винятково важливою формою культу була мантика — ворожіння жерців. Перед кожною важливою подією римляни зверталися до богів. Вони ворожили на польоті птахів або спостерігали, як священні кури клюють зерно. Також у римлян побутували гаруспіції — ворожіння після жертвопринесення. У Римській імперії утвердилося обожнення імператорської влади. Обожнення самого правителя, спочатку посмертне, а потім і за життя, почалося з Юлія Цезаря. Він першим почав поширювати уявлення про свою належність до богів. Громадяни влаштували для нього апофеоз — офіційні божественні почесті після смерті. Великого значення набув культ генія Августа, що безпосередньо стверджував його виняткову владу. Чим відрізнялося поклоніння богам в Елладі та Римі? Мистецтво Давнього Риму Римська культура увібрала традиції місцевих племен, зазнавши впливу більш розвиненої грецької культури, зокрема її науки, літератури, скульптури й архітектури. Якщо греки підтримували ідею краси вільної особистості, то римляни створили культ влади і сили. У культурі Риму надійно утвердилась ідея могутності держави, її світового володарювання й нездоланності. Наприклад, поет Вергілій у поемі «Енеїда» так сформулював призначення римського генія: «Ти народи повинен вести, о римлянине, владою своєю. Ось мистецтва твої — надавати звичаї світу, підлеглих щадити та завойовувати гордих»....
0 Переглянути

Римська імперія. Октавіан Август

6 Клас

Ще за життя Юлій Цезар проголосив своїм наступником племінника Октавіана Августа, який у момент загибелі Цезаря перебував на чужині. Диктатор заповів спадкоємцеві не тільки величезну державу, а й більшість свого майна. 25 відсотків статків Цезар заповів роздати римському народові. Але ця частина спадку дісталася Марку Антонію. Саме його сенатори призначили правителем держави. Антоній відмовився виконати волю Цезаря. Тоді Октавіан продав свою частину спадку та власне майно і роздав отримані кошти римлянам. Після цього популярність Октавіана стрімко зросла. Після нетривалої боротьби Октавіан і Марк Антоній змушені були примиритися, бо жоден із них не мав переваги над іншим. До їхнього союзу приєднався близький соратник Цезаря, намісник в Іспанії Лепід. Так виник другий тріумвірат. Союзники змусили сенат надати їм повноваження реформувати життя держави. Вони, як диктатор Сулла, запровадили проскрипції. Проскрипції — списки осіб, оголошених поза законом. За видачу або вбивство занесеного до списків призначалася нагорода (навіть рабам), за приховування — страта. Майно особи, внесеної до такого списку, конфісковували, а її нащадки втрачали почесні права та стан....
0 Переглянути

Диктатура Цезаря

6 Клас

Після багатьох переможних війн Риму в Середземномор’ї територія держави збільшилася, але внутрішня ситуація ускладнилася через становище дрібних землевласників. Коли чоловік служив у війську, він не мав можливості займатися господарством, відтак потрапляв у боргову залежність чи навіть перетворювався на раба. Раб, своєю чергою, не міг служити у війську. Отже, римська армія втрачала боєздатність, а суспільне напруження зростало. Дехто з політиків, наприклад Сципіон Африканський, пропонував великим землевласникам повернути землю державі, щоб чиновники перерозподілили її між бідними римлянами. Така реформа сприяла посиленню Риму. Прихильники цієї ідеї — популяри — почали об’єднуватися, їхнім намірам протистояли оптимати. У 133 р. до н. е. народний трибун, представник популярів Тіберій Гракх запропонував сенату передати безземельним громадянам державні землі, які були захоплені багатіями. Але інший трибун оптимат Марк Октавій застосував право вето. Тоді Тіберій Гракх за підтримки народних зборів домігся зміщення Октавія. Це викликало обурення сенату. До того ж вороги трибуна поширювали чутки, що нібито Гракх має намір позбавити сенат влади і правити одноосібно. І сенатори вирішили вбити Гракха....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 27 28 29 30 31 32 33 34 35 ... 40
Назад

Навігація