Войти
Закрыть

Періодизація історії Давнього Єгипту

6 Клас

Періодизація історії Єгипту. Єгипетська цивілізація існувала майже 3 тис. років. Вона не була сталою: спосіб життя людей, мистецтво, навіть релігія зазнавали поступових змін. Так само протягом усього часу не існувало неперервної єдиної держави. Були часи, коли Єгипет перебував під владою інших держав. Вчені умовно поділяють історію Давнього Єгипту на великі періоди — Старе, Середнє, Нове та Пізнє царства. Під «царством» мається на увазі період стабільності, коли Верхній та Нижній Єгипет було об’єднано під владою єдиного фараона. Перехідні періоди позначають час нестабільності, коли Єгипет не мав єдиного правителя. 2. Військова справа. У всі часи єгипетські правителі організовували грабіжницькі походи на сусідні землі. Найчастіше від них потерпали Нубія (країна на південь від Єгипту, де добували золото) та міста вздовж східного узбережжя Середземного моря. Будь-який військовий похід фараон мав очолювати особисто. Він їхав у колісниці попереду війська, вбраний в обладунок і блакитну корону. Єгипетське військо складалося з піхоти та бойових колісниць. Верхової їзди єгиптяни не знали. Також до єгипетського війська брали найманців-лучників із Нубії....

Повсякденне життя в Давньому Єгипті

6 Клас

Села і міста. Більшість населення Єгипту становили селяни, які жили в поселеннях на берегах Нілу в невеликих будинках. Спочатку такі будинки робили із суміші глини й соломи. Пізніше їх почали споруджувати з висушеної на сонці глиняної цегли. Будинки були одноповерховими й мали плоский дах. На ньому сушили фрукти, овочі тощо. Заможне населення жило у великих будинках із цегли та каменю. Вони складалися з декількох поверхів і містили багато кімнат, а також комори і хліви. Такі оселі мали двір, оточений стінами. Міст було мало. У них жили фараон та знать. Міста приваблювали ремісників і торговців з усього Єгипту. 2. Їжа. Більшість людей у Давньому Єгипті вживала просту їжу. Основними продуктами харчування були хліб, сушена риба, сочевиця й горох. Також єгиптяни споживали плоди рослин (виноград, інжир), фініки й мед використовували як підсолоджувач. Основним напоєм було густе ячмінне пиво. Воно мало набагато менший вміст алкоголю, ніж сучасне. Також єгиптяни вміли виготовляти різні вина....

Давньоєгипетське суспільство

6 Клас

Вищі верстви давньоєгипетського суспільства. На верхівці суспільної ієрархії був фараон. Він мав необмежену владу в Єгипті, йому належала вся земля в ньому. Фараон встановлював закони, за якими жила країна, і керував військом. Піддані вважали фараона живим богом. У його присутності всі мусили стояти, а під його поглядом піддані падали на коліна й схиляли голову вниз. Заборонялося повертатися до фараона спиною. Для того щоб залишити приміщення, де перебував фараон, необхідно було йти задки. Наступною після фараона йшла знать — чиновники і жерці. Найвпливовішими чиновниками були номархи, яким фараон доручав управління окремими територіями Єгипту. Інші чиновники мали свої обов’язки, наприклад контролювали проведення сільськогосподарських робіт, будівництва, керували окремими підрозділами в армії, збирали податки....

Природа та господарство Єгипту

6 Клас

Природа Єгипту. На північному заході Африки простягається величезна пустеля Сахара. Через неї з півдня на північ тече річка Ніл. Вона є єдиним джерелом життя у спекотній пустелі. У її водах водиться риба, на болотистих берегах, у заростях очерету, мешкають бегемоти, крокодили, а також птахи: ібіси, пелікани, гуси та качки. У долині Нілу виникла країна Єгипет, яку часто називають «дарунком Нілу». Вона поділяється на Нижній Єгипет — родючі землі навколо дельти Нілу, та Верхній Єгипет — посушливий регіон із вузькою смугою родючої землі вздовж берегів Нілу. 1) Розгляньте фрагмент карти. На які два регіони поділяється Єгипет? 2) У долині якої річки виникла Єгипетська цивілізація? 2. Господарство. Щороку в червні біля витоків Нілу йшли рясні дощі. Унаслідок цього річка розливалася, затоплюючи береги. У жовтні рівень води спадав, а на землі залишався товстий шар мулу. Така земля була родючою і її було відносно легко обробляти. Проте мул нерівномірно вкривав береги Нілу: у низинах накопичувалася волога, яка утворювала болота, а пагорби, навпаки, залишалися сухими. Щоб рівномірно розподіляти вологу, давні єгиптяни прокладали канали й дамби. Для регулювання кількості води в каналах ставили заслонки, які могли підніматися та опускатися. Якщо треба було доправити воду на пагорби, використовували спеціальні споруди для підйому води — шадуфи. Будівництво каналів і дамб — надзвичайно важка справа, до того ж щороку їх необхідно було відновлювати після розливів річки. Для успішного виконання цих робіт потрібні були зусилля не одного, а кількох поселень. Тому поселення об’єднувалися в ном та обирали людину, яка управлятиме ним, — номарха. Загалом у Єгипті існувало близько 40 номів....

Культура Месопотамії

6 Клас

Релігія. Жителі Месопотамії вірили в те, що світ створений різними богами, які управляють ним. Така форма релігії має назву політеїзм. Світ в уявленнях людей поділявся на три частини, які розташовувалися одна над одною. Нижнє, підземне царство було домом для померлих, у серединному світі жили люди та деякі духи, а у верхньому, небесному, — боги. Політеїзм — віра в багатьох богів. Міфологія — уявлення про навколишній світ та сили, які діють у ньому, а також збірка усних і писаних текстів, які сформувалися на основі цієї системи. 2. Міфологія. Міфологія Месопотамії формувалася на основі того, що люди бачили навколо себе і що їх найбільше вражало. Щороку розливаючись, Тигр і Євфрат вкривали водою рівнини Месопотамії. Не завжди початок таких повеней вдавалося точно передбачити. Тому одним з основних став міф про всесвітній потоп. Він розповідає, що боги прогнівалися на людей і затопили весь світ. Боги врятували лише одну благочестиву сім’ю, якій дарували безсмертя. Ще одним відомим міфом є розповідь про те, що боги виліпили людей із глини. Боги прагнули зробити їх схожими на себе, тому перші люди вийшли дуже гарними. Задоволені боги влаштували бенкет, а після нього вирішили вдосконалити свої творіння. Проте захмелілим богам не вистачило вправності, і вони зробили нових людей на диво потворними. Такими вони й вийшли у світ....

Писемність і наука у Дворіччі

6 Клас

Клинопис. Уперше писемність було винайдено в Шумері приблизно в IV тис. до н. е. Це були записи на табличках із вогкої глини, зроблені загостреними паличками з очерету. Слід від них схожий на маленькі трикутники або клинки. Тому археологи, які відкрили цю писемність, назвали її клинописом. Перші клинописні символи були пов’язані з обліком (наприклад, знак «три кози»). Потім система запису змінилася, і поєднання рисочок позначало не предмети або поняття, а склади. Це дозволило широко використовувати клинопис, ним навіть записували вірші. Його пристосували до різних мов: аккадської, хетської, ассирійської, перської. 2. Наука. Знання про світ у Месопотамії були тісно пов’язані з міфологією та релігією. І те, й інше було спробою пояснити світ. Богів вважали такими ж реальними, як сонце, небо чи вітер. Жерцям Месопотамії (саме вони зберігали і примножували знання) вдалося здійснити чимало відомих відкриттів. Завдяки тому, що храми розміщувалися на верхівках зикуратів, жерці мали чудову можливість спостерігати за нічним небом. Вони розробили досить точні місячний та сонячний календарі, за якими рік становив 365 діб, 6 годин, 15 хвилин і 41 секунду. За сучасними підрахунками, рік триває 365 діб, 6 годин, 13 хвилин, 52,6 секунди. Створення точного календаря було необхідним для передбачення розливів Тигру і Євфрату та планування сільськогосподарських робіт....

Кочівники

6 Клас

Кіммерійці. На північ від Дворіччя та Іранського нагір’я розкинулися степові простори — Великий степ. Він сягає на захід до Дунаю та Карпат, а на схід — аж до Китаю. Ці землі населяли кочові племена, які вчені називають іранськими або іраномовними, оскільки вони розмовляли схожими на перську (іранську) мовами. Найдавніше, у V ст. до н. е., у степах на північ від Чорного моря жив кочовий народ, який сусіди називали «гміррі», а ми їх знаємо як кіммерійців. Це перший народ на українських землях, чия хоча б приблизна назва нам відома. Хоча кіммерійці й були кочівниками, вони організовували постійні поселення для ремісників. Кіммерійці були войовничим народом і здійснювали набіги на держави Дворіччя. Вони розгромили військо Урарту, зруйнували столицю Мідії — Сарди, захопили Фригію та воювали в союзі з Ассирією проти її ворогів. Проте коли один із кіммерійських правителів надумав зрадити союзника, ассирійці розбили його військо й вигнали його зі своїх володінь. Ослаблені кіммерійці переселилися до Криму. У V ст. до н. е. вони взяли участь у будівництві грецького міста-колонії Кіммерік. Приблизно у 513 р. до н. е. перське військо царя Дарія I ступило на територію Великої Скіфії. Воно мало на меті захопити ці землі. Підійшовши до Борисфену (Дніпро) і не побачивши скіфів, Дарій направив до їхнього царя Іданфірса гінця з вимогою підкоритися й сплачувати йому данину. У відповідь цар надіслав Дарію послання у вигляді птаха, миші, жаби і п'яти стріл. Дарій розгадав його зміст: «Якщо ви, перси, не полетите на небо, як птахи, не сховаєтесь у землю, як миші, або не пострибаєте в озера, як жаби, то вас дістануть наші стріли». Проте він не прислухався до попередження й повів військо в наступ....

Персія

6 Клас

Один із нащадків Ахемена — Кір II Великий (правив у 559—530 рр. до н. е.) — повстав проти мідійського царя й зайняв його місце. Так він заснував нову державу, яку називають Персією Ахеменідів, або Перською імперією. Його наступники Камбіс II і Дарій I на цьому не зупинилися. Вони захопили величезні території: Дворіччя, Єгипет, Малу Азію, північно-західну частину Індії. Завойовані території перси розділили на регіони — сатрапії, кордони яких відповідали межам завойованих держав. Місцеве населення зберігало свої звичаї, мову та закони. Величезну державу об’єднувала мережа найкращих на той час доріг. У Персії існувала поштова служба, яка успішно працювала завдяки налагодженому механізму на «царській дорозі». Уздовж основних доріг розміщувалися поштові станції, віддалені одна від одної на таку відстань, яку можна подолати верхи за один день. Гонець, що прибував на станцію, передавав послання наступному. Така естафета тривала цілодобово, тому існували денні та нічні гінці. Весь шлях протяжністю 2,5 тис. км послання долало в середньому за сім днів....

Держави залізного віку: Ассирія і Халдейське царство

6 Клас

Ассирія. У III тис. до н. е. в регіоні Аккад на березі Тигру виникло місто Ашшур. Спочатку воно не було самостійним, а підкорювалося іншим містам-державам Дворіччя. Згодом Ашшур збагатився завдяки торгівлі та незаконному вивезенню металів. Разом із тим зросла й могутність міста, яке тепер прагнуло контролювати всю торгівлю в регіоні. Це стало причиною частих війн із сусідами, у результаті яких постало Ассирійське царство, або Ассирія. Ассирія неодноразово то завойовувала великі території, то знову втрачала свій вплив. Зрештою у IX ст. до н. е. розпочався період тривалого піднесення Ассирії. У цей час вона перетворилася на могутню імперію, яка за свого найбільшого розширення контролювала всю територію Дворіччя, східне узбережжя Середземного моря та Єгипет. Нові землі ассирійці підкорювали силою. Це стало можливим завдяки військовій реформі, яку провів ассирійський цар Тіглатпаласар III, що жив у VIII ст. до н. е. Ця реформа передбачала: створення організованої професійної армії, яку повністю утримувала держава (інші держави Месопотамії не мали такої армії — під час війни там скликали ополчення із селян); масове використання зброї з нового металу — заліза; організацію військ (чітко розділено роди військ: кіннота, розвідувальні та інженерні війська);...

Навігація