Войти
Закрыть

Імперія Цінь і Хань

6 Клас

Організація влади та перші династії. На території сучасного Китаю існувало багато різних держав — царств. Історики називають царства за іменем правлячої династії. Так, найдавнішою відомою нам династією була Шан, тому перша китайська держава теж мала назву Шан. За династії Чжоу було закладено підвалини подальшого розвитку наступних держав на території Китаю: поділ населення на ранги, безмежна влада правителя та сприйняття його як «сина Неба» — посередника між божественним Небом та людьми. При цьому лише доброчесний правитель міг отримати «мандат Неба» — можливість правити народом. Якщо ж правитель вів себе негідно, то Небо, як вірили давні китайці, відбирало в нього свій «мандат», тобто позбавляло влади. Китайські царства були дуже войовничими. Кожен правитель прагнув перемогти сусідів і змусити їх сплачувати данину. Тому територія Китаю постійно змінювалася: то розширювалася, то розпадалася на десятки та навіть сотні дрібних держав. 2. Династія Цінь. Правитель царства Цінь на ім’я Ін Чжен поступово завойовував сусідні держави. Останню з них він приєднав до своїх володінь у 221 р. до н. е. Він створив першу китайську імперію Цінь і взяв титул першого імператора держави Цінь — Ши Хуан-ді. Для того щоб його держава не розпалася, як це постійно траплялося з іншими князівствами раніше, Цінь Ши Хуан-ді здійснив перетворення:...

Формування Китайської цивілізації

6 Клас

Природа китаю. Від гір Паміру та Гімалаїв на заході до Тихого океану на сході розкинулися безмежні простори, якими протікають дві великі річки — Хуанхе на півночі та Янцзи на півдні. Природа цих земель дуже різноманітна: на заході здіймаються гори, величезні площі займають пустелі, а на північному сході — родючі рівнини; на півночі клімат холодний, зими тут морозні та сніжні, а на півдні ростуть тропічні ліси. Саме тут розвивалася Китайська цивілізація, яка налічує 5 тис. років. 1) Якою є природа Китаю? 2) Знайдіть на карті (с. 82) дві головні річки Китаю. 2. Господарство. Перші землеробські поселення на території Китаю були зосереджені в долині річки Хуанхе. Ці м’які землі було відносно легко обробляти простими знаряддями. Проте щорічні розливи річки завдавали чимало шкоди, затоплюючи все навколо. Крім того, Хуанхе часто змінювала своє русло, тому її називали «річкою, що блукає». На рівнинах півночі вирощували просо, а на півдні, у долині Янцзи, уперше почали вирощувати рис. Згодом він перетворився на основну харчову культуру Китаю....

Ведична цивілізація Індії

6 Клас

Арії. У середині II тис. до н. е. в Індію з північного заходу прийшли племена аріїв. На чолі племені стояв вождь — раджа. Племена часто об’єднувалися у племінні союзи. Прийшовши на нову місцевість, арії на деякий час залишалися на ній. Там вони будували укріплені села, засівали ячменем та пшеницею поля, в околицях випасали худобу. Коли пасовища та поля виснажувалися, арії переходили на інші землі. Священними тваринами вони вважали коня та корову. Поступово арії розселилися по всій Індії та змінили свій спосіб життя на осілий. Вони відрізнялися від місцевого населення зовнішнім виглядом: арії мали вищий зріст і набагато світлішу шкіру, ніж місцеве населення — дравіди. Поступово дравіди та арії змішувалися, і так сформувався єдиний індійський народ. Простежте на карті (с. 82) межу розселення аріїв у І тис. до н. е. 2. Веди. Арії шанували велику кількість богів і складали про них міфи. Священними книгами аріїв були Веди (у перекладі із санскриту — знання), складені у ІІ тис. до н. е. У них було зібрано не лише міфи та легенди, але й відомості про будову світу, історію, медичні знання. Вивчення й тлумачення Вед здійснювали жерці — брахмани. За назвою Вед період після приходу аріїв до Індії називають Ведичною цивілізацією....

Хараппська цивілізація

6 Клас

Виникнення Хараппської цивілізації. У VI—ІІ тис. до н. е. у долині річки Інд виникла велика цивілізація, названа Хараппською. Її основними центрами були міста Мохенджо-Даро, Хараппа та Лотхал. Загалом відомо близько 1 тис. поселень цієї цивілізації. Вчені вважають, що вони не мали спільного правителя, а кожне з них самостійно вирішувало свої справи. У містах не будували великих храмів, а найбільшими спорудами були зерносховища. 2. Землеробство. Зараз клімат долини Інду сухий, а літо дуже спекотне. Проте за часів існування Хараппської цивілізації він був набагато вологіший, а береги річки вкривали ліси. Щорічні розливи Інду добре зволожували землю. Місцеві жителі вирощували ячмінь, пшеницю, а також рис, просо та бобові, дині й фініки. Розводили овець, кіз, велику рогату худобу та курей. Достеменно невідомо, чому населення остаточно залишило міста в середині ІІ тис. до н. е. та переселилося на захід. Найбільш вірогідною причиною вважають те, що клімат став занадто посушливим для землеробства....

Ізраїльсько-Юдейське царство

6 Клас

Євреї. Історія єврейського народу тісно пов’язана з писемністю. Єврейський народ створив визначне літературне джерело — Біблію, де записав свою історію. Єврейське населення поділялося на 12 племен — «колін». Кожне з них очолювали вождь, якого називали суддя, і жрець, якого називали первосвященик. Оскільки вважалося, що первосвященики передавали волю Бога народу, вони мали велику вагу в житті єврейських племен. Усі «коліна» об’єднувала віра в єдиного бога — Ягве, який уклав завіт з обраним народом — євреями. Вони мали жити за його законами. Десять цих законів були записані на кам’яних скрижалях. Нам вони відомі як Десять заповідей. 2. Природні умови, господарство та повсякденне життя. Спочатку головним заняттям євреїв було відгінне скотарство. У II тис. до н. е. вони прийшли в Ханаан — край на березі Середземного моря. Зараз ці землі називають Палестиною. Євреї вірили в те, що цей край наданий їм Богом. У Ханаані вони швидко осіли й почали займатися землеробством і скотарством. Земля Ханаану родюча, але дуже кам’яниста і далеко не всюди придатна для сільського господарства. Тут немає великих річок, як у Єгипті або Месопотамії. Досить значну його територію займає кам’яниста пустеля. Спекотне й сухе літо тут триває від квітня до листопада. Решту року панує холодна та дощова, а іноді сніжна зима....

Фінікія та Карфаген

6 Клас

Природні умови. На східному узбережжі Середземного моря розташована вузька смуга родючих земель — Ханаан. На північ від неї простягаються гори Лівану. У середині III тис. до н. е. північ цього краю заселили фінікійці, які, на відміну від сусідніх народів, головним заняттям обрали торгівлю та ремесло. Це пов’язано з тим, що північ Ханаану кам’яниста й тому мало придатна для сільського господарства. Проте тут росте надзвичайно цінне дерево — кедр. Він може жити до тисячі років, а його висота досягає 50 м. Із легкої та міцної кедрової деревини фінікійці виготовляли свій головний скарб — кораблі, на яких подорожували просторами Середземного моря і торгували з народами, що жили на його берегах. Фінікійці заснували низку міст-держав: Тір, Сідон, Бібл, Гадес та багато інших. Кожним містом управляли власні монархи, жерці та рада старійшин. Найбільшого розквіту міста Фінікії досягли у II—I тис. до н. е. Фінікійські міста-держави вражали сучасників своїми багатствами. Тому неодноразово різні правителі прагнули заволодіти ними. Для захисту від таких зазіхань місто Тір було побудоване на острові, який із суходолом з’єднувала дамба завдовжки 800 м. Джерел води на острові не було — її привозили на кораблях, а під час облоги збирали дощову воду в спеціальні цистерни. Забудова в Тірі була настільки щільною, що його згадували як місто, у якому «риби більше, ніж піску»....

Практична робота. Мумії в Давньому Єгипті

6 Клас

Я не завдавав зла людям. Я не мучив тварин. Я не крав худобу, призначену для жертвопринесень. Я не чинив нічого поганого у священному місці. Я не намагався вивідати того, що мало бути таємницею. Я не чинив блюзнірства. Я не завинив перед богами. Я не допустив насильства над убогим. Я не обмовляв слугу перед його господарем. Я нікого не залишив голодним. Я нікого не примусив плакати. Я нікого не вбив. Я ні до кого не підсилав убивць. Я нікому не завдав болю. Я не підміняв міру для зерна. Я не підміняв міру для виміру поля. Я не обдурював із терезами. Я не хитав язичок терезів. Я не відривав молоко від уст дитини. Я не затримував у зрошувальному каналі воду, що мала текти на чуже поле. Я не гасив жертовний вогонь, коли він мав горіти. Я не забирав худобу з поля богів. Я не ставав на шляху процесії бога. [Наприкінці він чотири рази мав повторити] Я чистий!...

Піраміди

6 Клас

Потойбічне життя. Єгиптяни вірили, що після смерті на них чекає потойбічне життя. Проте для цього тіло мертвого мало бути збережене. Це відбувалося завдяки процесу муміфікації, або бальзамування. Дуже важливим був вид поховання. Лише фараони та найзаможніша знать могли збудувати для себе та своєї сім’ї гробниці. Прості люди ховали померлих у ямах, викопаних у пустелі. 2. Мастаби та піраміди. Перші єгипетські гробниці мали назву мастаби. Це були прямокутні цегляні будівлі з плоским дахом і підземними поховальними камерами. Гробниці також вирубували в скелях. Усередині їхні стіни прикрашали різьбленнями та розписами. Пізніше мастаби перетворилися на піраміди. Це відбулося так. У III тис. до н. е. фараон Джосер кілька разів наказував збільшити свою мастабу, добудовуючи нові й нові яруси. У результаті він отримав ступінчасту піраміду. Надалі піраміди будували вже не із цегли, а з вапняку та обкладали полірованими вапняковими плитами. Білий вапняк сяяв на сонці, тож піраміди вражали своїм величним виглядом, символізуючи могутність фараонів....

Боги і храми

6 Клас

Письмо. Для того щоб зберігати й передавати знання про світ, єгипетські жерці розробили власну систему письма. Вона була ієрогліфічною, тобто складалася з багатьох знаків-малюнків. Такі малюнки могли позначати як цілі слова, так і склади або приголосні звуки. Ієрогліфічні тексти наносили на стіни храмів і гробниць, а також на різноманітні магічні предмети. Ієрогліфами робили й повсякденні записи на папірусі: від податкових документів і наказів фараонів до особистих щоденників. 2. Мистецтво. Єгипетське мистецтво було підпорядковано суворим правилам. Храми, палаци, скульптури та розписи будували за єдиним принципом: вони мали демонструвати силу й могутність богів і фараонів. При цьому єгипетські ремісники вміли виготовляти речі тонкої роботи, а розписи всередині гробниць містили багато сцен із повсякденного життя....

Навігація