Малий Данило. Батьки і дитинство
- 25-10-2022, 22:40
- 393
7 Клас , Перший український король 7 клас Васильків 2020
Малий Данило
Батьки і дитинство
Княжич Данило народився, як вважають історики, найімовірніше, 11 грудня 1201 р., коли християни відзначають день пам’яті Святого Данила Стовпника, на честь якого хлопчик отримав ім’я.
Прародичі Данила — Ярослав Мудрий, Всеволод Ярославович, Володимир Мономах та Мстислав Великий — були визначними князями Русі-України. Не менший вплив мав батько Данила — «самодержець усієї Русі», славетний воїн, «муж владний», який не боявся ні меча гострого, ні події несприятливої, був виваженим правителем, звик перемагати ворогів, долати перешкоди й торувати шлях не лише мечем, а й розумом. В історію він увійшов як безстрашний та вправний полководець. Це був справжній лідер, який зумів завдяки хоробрості, витримці і розсудливості успішно керувати однією з найбільших середньовічних держав. Літописець цілком слушно не шкодував компліментів для нього: «Як той лев, сердитий же був... А хоробрий був, як той тур, бо він ревно наслідував предка свого Мономаха». Цей відважний та розважливий князь не випадково відзначений стародавнім римським іменем! Його звали Роман Мстиславович.
1. Розглянь схему з попередньої сторінки книжки. Доведи, що: а) предком князя Романа Мстиславовича був Володимир Всеволодович (Мономах); б) княжич Данило Романович належав до династії Рюриковичів. 2. Знайди в інтернеті зображення пам’ятника князеві Романові Мстиславовичу в селищі Колки Волинської області, фрагменти якого бачиш на світлинах цієї книжки.
Дізнайся, що означає цифра на щиті біля підніжжя постаменту, коли було споруджено пам’ятник та з якої нагоди. Віднайди з допомогою застосунку «Ґуґл Мапи» місце його розташування.
Пам’ятник Романові Мстиславовичу, автори ідеї та скульптори Петро, Ярослав, Ігор Мосійчуки, селище Колки, Волинська область
На жаль, подій, що відбувалися впродовж перших п’яти років XIII століття, Галицько-Волинський літопис не зафіксував, тому чимало діянь князя Романа залишилися невідомими. Попри це, йтиметься про талановитого полководця, воїна та дипломата — «некоронованого» короля Русі. Наприкінці XII століття він володів Володимирським князівством. Тоді ж галицька династія Ростиславовичів вигасла (останні її представники згинули в Угорщині), тому Роман у 1199 році зайняв місто Галич і створив могутню й об’єднану Галицько-Волинську державу. Невдовзі, уже наприкінці 1201, в 1202 й 1204 роках, він неодноразово прилучав до власних володінь Київ, ставши політичним лідером серед князів Русі-України.
Водночас він не лише займався військовими походами, а й дбав про розвиток міст. Князь Роман Мстиславович одразу збагнув, що гарантією потужної влади є самостійність і незалежність від тогочасної аристократії — боярства з його укріпленими фортецями, великими земельними уділами та приватними арміями. Тому він розважливо оцінив і цілеспрямовано обмежив свавілля галицької олігархії, приборкавши (інколи й дуже жорстоко) спрямовані проти нього виступи.
Подальшу мудрість князя підтверджує його ідея здійснення в Русі політики «доброго порядку». Головна мета цього нового курсу — припинення сварок та міжусобиць між руськими правителями. Сутність «доброго порядку» полягала в тому, що владу мав би отримати активний, рішучий і справедливий великий київський князь, який карав би всіх тих, хто чинили насильство над слабшими й забирали (чи грабували) їхні володіння. Щоб очільником став саме такий талановитий лідер, Роман вирішив запропонувати дивовижну для Русі новацію — виборність князівської посади. Долю держави, отже, мали вирішувати найвпливовіші удільні князі, які на з’їзді обирали б гідну особу і передавали їй управління над Києвом та Руссю-Україною. Очевидно, Роман Мстиславович надихався прикладом тогочасної Священної Римської імперії, де владу передавали у схожий спосіб. Шкода, що через опір інших, особливо керманичів Володимиро-Суздальщини, цей проект реалізувати не вдалося.
1. Як відомо, у Середньовіччі в Європі формувалися станово-представницькі монархії. Згадай значення цього поняття. Поміркуй, чи «добрий порядок», що його запропонував князь Роман Мстиславович, перетворив би Русь-Україну в станово-представницьку монархію?
Інтереси славетного князя сягали віддалених країн. Роман Мстиславович не тільки завзято втручався в польські справи та єднав руських правителів для спільних походів проти половців, а й вагомо впливав на розвиток політичної боротьби у Візантії та Священній Римській імперії. За свідченням візантійського хроніста Нікіти Хоніата, у 1200 році Константинополь (Царгород) урятувався від навали половців лише завдяки «Богом призваній фаланзі» руського самодержця. Того ж року укладено угоду з ромеями, результатом якої став шлюб Романа з донькою візантійського імператора, яка згодом народила двох синів. Отож потрібно хоч трохи розповісти про справжню ромейську принцесу, ясний розум, мораль і християнське благочестя якої перетворили її на одну з найвідоміших жінок-правительок першої половини XIII століття.
Мати Данила Романовича — донька василевса (імператора) Візантійської імперії — Єфросинія. Її дитинство минуло в монастирі, де вона отримала чернече ім’я — Анна. Безперечно, вона була освіченою й вихованою жінкою. Подальша доля продемонструвала її незламну волю та дипломатичний хист. Завдяки одруженню з нею князь Роман Мстиславович поріднився з потужними володарями середньовічної Європи. Наприклад, сестра Єфросинії була дружиною німецького короля Філіпа Швабського, з яким у Романа склалися приязні стосунки.
1. Дізнайся різні версії походження назви міста Галич. Яка із них, на твою думку, правдоподібніша? Чому території сучасних Івано-Франківської, Львівської і Тернопільської областей називають Галичиною? З’ясуй, коли з’явилася така назва. 2. Знайди в інтернеті та розглянь сучасний герб Івано-Франківської області. Яка із версій про походження назви міста Галич відображена герботворцем? Чи погоджуєшся ти з такою думкою? 3. Чому князь Роман Мстиславович одночасно налагоджував тісні зв’язки як із Візантійською імперією, так і з європейськими державами?
1. Розглянь мапу. «Читаючи» її умовні позначення, підтвердь, що Роман Мстиславович утворив Галицько-Волинське князівство. Покажи його територію. Які сучасні області України розпросторилися на теренах князівства? 2. Де розміщене місто Галич? Покажи на малі. Чому саме воно стало столицею об’єднаної держави? Поясни, враховуючи географічний чинник.
Старшим сином подружжя був Данило. А в 1203 році в Романа та Єфросинії народився другий син — Василько. Він став вірним помічником і соратником брата, беручи участь у більшості його походів і битв. Зауважимо, що вплив батьків на виховання дітей був вагомим. З одного боку, хлопці успадкували завзятість і військові таланти тата, з другого — навчилися християнської смиренності від мами. Завдяки цьому княжичі згодом гідно заступлять своїх предків і посядуть визначні місця в історії. Данило — як могутній правитель, король Русі, реформатор та вправний воїн. Василько — як князь Волині, не менш удалий ратник, вірний своєму обов’язкові й братові.
Дитинство і юність Данила Романовича припали на складні роки князівських уособиць. Коли хлопцеві ще не виповнилося чотири роки, його батько загинув. Ця несподівана трагічна пригода сталася влітку 1205 року біля містечка Завихост (тепер у південно-західній Польщі). За деякими свідченнями, Роман Мстиславович вів своє військо до Німеччини, на зустріч із Філіпом Швабським. Маршрут пролягав через землі краківського князя Лєшка
Білого, який був його родичем і другом. Несподівано між ними розгорівся конфлікт. Галицько-волинський князь повівся необережно і, можливо, від’їхав на полювання з кількома боярами. Його оточили поляки. У сутичці він загинув. Опісля Лєшко не міг пояснити причини суперечки і розкаювався у скоєному! Поблизу того сумного «вбивчого» місця він заснував монастир, де згодом абатисою (настоятелькою) стала його донька Соломея, потім проголошена Святою. Насправді «самодержець Русі» мав чимало недоброзичливців серед галицьких бояр. Можливо, що саме вони доклалися до загадкової смерті невгодного їм можновладця.
Князь Роман Мстиславович, художник Михайло Фіголь, портрет-реконструкція
Таємниця загибелі князя досі остаточно не з’ясована. Однак факт залишається фактом: у розквіті сил Романа Мстиславовича не стало. Здавалося, що через відсутність дорослих спадкоємців Галицько-Волинська держава пірне в морок роздробленості й розпадеться. До того ж, князівську родину почали переслідувати все нові й нові випробування. Княгині та її маленьким хлопчакам довелося рятуватися втечею.
1. Чи можна вважати достовірними портретні зображення діячів Русі-України? Чому портрети, створені різними художниками, відрізняються? За яких умов художній портрет може бути найбільш правдоподібним? 2. Розв’яжи хронологічну задачу. У 1205 році літописець записав: «По смерті ж великого князя Романа <...> велика смута настала в землі Руській. Зосталися ж два сини його: один, [Данило], чотирьох літ, а другий, [Василько], двох літ». Коли народилися княжичі?
Хоча Єфросинія-Анна залишилася без чоловіка, вона, відчуваючи підтримку від дітей та обов’язок зберегти за ними трон, розпочала боротьбу за владу з усіма претендентами, які відразу ж вирішили запанувати на «осиротілих» землях.
Передчасна загибель зруйнувала чимало сміливих і великих планів князя Романа Мстиславовича, проте це не завадило Галицько-Волинському князівству перетворитися в потужну державу, що на довгі роки стане домівкою для його нащадків.
Галицько-Волинський літопис про становище князів Данила і Василька після смерті Романа Мстиславовича:
«...Рюрик же, хоча прийшов у Галич, але не досягнув нічого, тому що по смерті Романовій зустрічався був король угорський Андрій з ятрівкою своєю [Єфросинією] у городі Саноці.
Прийняв бо він був Данила, яко милого сина свойого, і зоставив був у нього [в Галичі] залогу...
Коли ж минуло трохи часу, то привели галичани бояр Кормильчичів, що їх загнав був великий князь Роман за невірність, — вони бо вихваляли обох Ігорьовичів, Володимира й Романа. І, послухавши їх, галицькі бояри послали [послів] по них, [Ігорьовичів], і посадили їх: у Галичі — Володимира, а Романа — у Звенигороді. Княгиня ж Романова, узявши дітей своїх, утекла в [город] Володимир.
Однак Володимир [Ігорьович] і безбожні галичани, які йому помагали, іще ж хотіли скоренити плем’я Романове. Тому послав Володимир за радою галицьких бояр до володимирців попа з погрозою, кажучи їм: "Не зостанеться города вашого, якщо ви мені не видасте обох Романовичів [і] якщо не приймете брата мойого Святослава княжити у Володимирі”...
А назавтра княгиня [Анна], довідавшись [про це], вчинила раду з [воєводою] Мирославом, із пестуном, і на ніч утекли вони в Ляхи. При цім Данила узяв пестун перед себе [і] вийшов із города, а Василька взяв піп Юрій з кормилицею [і] вийшов із города дірою городської стіни. І не знали вони, куди втікати, бо Роман був убитий у Ляхах, а [князь лядський] Лестько миру не вчинив. Та Бог став на поміч: Лестько не спом’янув ворожнечі, а з великою честю прийняв ятрівку свою і дітей, зжалившись...»
1. Чому вдова князя Романа Єфросинія-Анна мусила з дітьми утікати з Галича, а згодом і з Володимира? Простеж за текстом літопису, в яких сусідніх правителів знайшли прихисток Данило і Василько. 2. Перевір, чи згадуваний в оповіді Лєшко Білий і літописний князь Лестько — одна й та сама особа. 3. Чому після загибелі князя Романа Мстиславовича Угорщина й Польща почали активно втручатися в галицько-волинські справи? 4. У 1927 р. український письменник Іван Филипчак створив історичну повість «Княгиня Романова». Чиє життя описав автор? Як головна героїня обстоювала права своїх синів після загибелі їхнього батька?
Доцільно згадати ще один чинник, що сприяв Данилові, — це волинські бояри, яких у літописі названо «кращими людьми його батька». Справді, їхній добробут залежав від князівської волі. Вони не мали спадкових володінь, як галицькі, отож були зобов’язані служити своєму володареві та захищати його. Тому вони й долучилися до виховання малолітніх Романовичів. А от із галицькими доводилося постійно воювати. Цьому є цікаве підтвердження. Коли Роман Мстиславович боровся проти непокірних, польські хроністи приписали йому вислів: «Не винищивши рою — не з’їси безпечно меду!». Згодом, коли князь Данило змагався за місто Галич, цю приказку повторив йому вірний товариш. Отже, батькові вчинки не були забуті!
1. Поміркуй, чому галицькі бояри чинили опір князівській владі й намагалися діяти самостійно? Чому волинські були залежними від князя? 2. У Русі-Україні деколи відбувалися народні заворушення, приводом до яких слугувала нестача доволі цінного на той час продукту. В Галичині він забезпечував добробут і могутність бояр, впливаючи на їх взаємини з князями та, як наслідок, на внутрішнє й зовнішнє становище краю. Що це за продукт? Поясни причини його «впливовості» на історичні події.
«Каталоги краківських єпископів» (XV ст.) про події у Галицькій землі на початку ХIII ст.:
«...Роман, князь Русі могутній, з військом своїм численним, Лєшком і Конрадом, князями Краківським та Сандомирським, біля Завихвоста розбитий був... Той же князь Роман у тринадцяті календи червня був убитий, у десяті календи липня похований у Сандомирі, та після викупу тіло його передано русам. Після того Суліслав, каштелян Сандомирський, за другим князя Лєшка наказом із військом польським до Русі входить і князя Святослава, батька дружини Конрада, з іншими чотирма князями полонивши, на дибі жалюгідній страчує, адже так князь Лєшко наказав».
«Календар краківський» (ХIII ст.) про загибель князя Романа Мстиславовича:
«...У 13 календи липня, в свято мучеників Гервасія і Протасія, [року Божого] 1205 Лєшко та Конрад, князі поляків, перемогли Романа й велике військо русів біля Завихвоста».
1. Як ти вважаєш, чому польські джерела, документуючи факт загибелі князя Романа, наголошують на могутності його війська і держави? 2. Як називають хроністи народ і державу, князем якої був Роман Мстиславович? 3. Поміркуй, про що свідчить згадка кількох польських князів у календарі. Чи брав участь князь Роман Мстиславович у їхній міжусобній боротьбі?
Монета «Давній Галич», Національний банк України, 2017 р.
1. Згадай, що таке «аверс» і «реверс» монети? Дізнайся, що зображено на аверсі та реверсі монети «Давній Галич». 2. Як називається наука, що вивчає монети? Як вона допомагає історикам?
Коментарі (0)