Войти
Закрыть

Монгольська навала на Русь-Україну

7 Клас

Після смерті Чингісхана його наступники не відмовилися від політики підкорення земель і народів. Похід на Русь очолив онук Чингісхана Бату, якого, услід за автором літопису, традиційно називають Батиєм. Його орда рушила на руські землі наприкінці 1237 р. й незабаром спустошила Північно-Східну Русь. Навесні 1239 р. монголи попрямували на південний захід. Першим на їхньому шляху був Переяслав, населення якого протягом кількох століть успішно боролося проти кочовиків. Однак того разу захисники руської твердині не змогли відстояти місто. Монголи захопили Переяслав, зруйнували й спалили його. Того самого року сумна доля спіткала й Чернігів. Наприкінці 1239 р. монгольська кіннота вдерлася в Крим, переслідуючи переможених половців. Завойовники захопили майже весь півострів. Наприкінці 1240 р. основні сили монголів на чолі з ханом Батиєм підступили до Києва й оточили місто. Ви вже знаєте, що Київ тоді перебував під владою Данила Романовича. Тож обороною міста від монгольської навали випало опікуватися тисяцькому князя - воєводі Дмитру. Такої великої армії для захоплення одного міста Бату не збирав ні до, ні після штурму Києва. Про тривалість облоги Києва, так само як і про точну дату падіння міста, у писемних джерелах збереглися різні свідчення. За одним літописним списком, монголи узяли Київ на Миколин день, тобто 6 (за «новим стилем» - 19) грудня 1240 р. В іншому списку дату не вказано, а лише зазначено, що місто трималося 10 тижнів і чотири дні. У будь-якому разі, облога була тривалою, а штурм - запеклим....
0 Переглянути

Галицько-Волинська держава від створення до монгольської навали

7 Клас

Від 1199 р. розпочалася нова сторінка не лише в житті волинського князя Романа Мстиславовича, а й в усій історії українських земель. Саме цим роком датують утворення Галицько-Волинської держави. Столицею об’єднаного князівства Роман обрав Галич. Князь вважав найважливішим завданням подолання опору галицького боярства. Планував також Роман Мстиславович об’єднати під своєю рукою й решту українських земель. 1202 р. він примусив київського князя Рюрика Ростиславовича зректися київського столу. Проте резиденцію до колишньої столиці Русі Роман не переніс, а посадив у Києві свого намісника. Уже як володар Київської землі галицько-волинський князь організовував походи для захисту Переяславщини й Київщини від половців. Дослідники називають кілька причин, чому Роман, здобувши владу над Києвом, не оселився там. По-перше, необхідність тримати під постійним контролем свавільних галицьких бояр. По-друге, участь Романа Мстиславовича в європейських подіях. Він був активним учасником міжусобної боротьби у Польщі. 1205 р., імовірно, був утягнутий у протистояння німецьких династій Гогенштауфенів і Вельфів. У бою під Завихвостом на Віслі (територія сучасної Польщі) 1205 р. Роман загинув. Передчасна смерть перекреслила чимало величних задумів Романа Мстиславовича. Утім, у літописі його змальовано як величного державця й героя: «Був він державцем всієї Руської землі, ... кидався був на поганих (половців), як той лев,... і переходив землю їх, як той орел, а хоробрий був, як той тур, бо він ревно наслідував предка свого Мономаха»....
0 Переглянути

Кочові народи степів України Х-ХІІІ ст. Крим у складі Візантії

7 Клас

Першою кочовою державою доби Середньовіччя, що включала терени сучасної України, був Хозарський каганат (середина VII-X ст.). До його складу входили приазовський, почасти причорноморський степи і більша частина Кримського півострова. Літопис свідчить, що слов’янські племена полян, сіверян і деревлян сплачували данину хозарам. На основних торговельних шляхах, що проходили через підконтрольні землі, хозари закладали укріплені зимовища. Поступово довкола них почали виникати поселення міського типу, заселені етнічно строкатим ремісничим та купецьким людом. Із зимовища-фортеці кагана виросло й столичне місто Ітиль у пониззі Волги, а згодом - Саркел на Дону. Каганат багатів завдяки міжнародній транзитній торгівлі, адже хозари контролювали основні торговельні шляхи, які зі Сходу й Візантії вели на землі балтів, фінів та слов’ян. У містах бурхливо розвивалося ремісництво, а в провінціях - землеробсько-скотарське господарство. За віруваннями населення Хозарії не було однорідним: поряд із язичниками в містах мешкали християни, мусульмани та іудеї. Перші київські князі також мусили сплачувати хозарам данину. Саме бажання позбутися залежності й підштовхнуло їх до війни з Хозарським каганатом. Перемігшії у 965 р., русичі перестали бути хозарськими данниками, проте спустілий степ відкрив шлях на Русь ордам печенігів....
0 Переглянути

Працюємо з джерелами. Твори давньоруської літератури як історичні джерела. Практичне заняття

7 Клас

Пригадайте, ким був і чим уславився Володимир Мономах. 2. Про які людські якості йдеться в «Повчанні дітям»? 3. Які якості цінували в людях найбільше наші предки? 4. Яких життєвих правил навчає Мономах своїх дітей? Чи втратили вони значення в наш час? 5. Чи можна вважати «Повчання дітям» історичним джерелом? Чому? «Тож, Бога ради, не лінуйтеся, я благаю вас. Усього ж паче - убогих не забувайте, але, наскільки є змога, по силі годуйте і подавайте сироті, і за вдовицю вступайтеся самі, а не давайте сильним погубити людину. Ні правого, ні винного не вбивайте і не повелівайте вбити його; не погубляйте ніякої душі християнської. Старих шануй, як отця, а молодих - як братів. Лжі бережися, і п’янства, і блуду, бо в сьому душа погибає і тіло. У домі своїм не лінуйтеся, а за всім дивіться. А коли добре щось умієте - того не забувайте, а чого не вмієте - то того учітесь, так само, як отець мій. Удома сидячи, він зумів знати п’ять мов, - а за се почесть єсть од інших країв. Лінощі ж - усякому лихому мати: що людина вміє - те забуде, а чого ж не вміє - то того не вчиться. А добре поводячись, не лінуйтеся ж ні до чого доброго... Хай не застане вас сонце на постелі»....
0 Переглянути

Галицьке та Волинське князівства у XII ст.

7 Клас

На теренах, які належали Галицькому та Волинському князівствам, здавна оселилися східнослов’янські племена, які вже в VII ст. досягли високого рівня розвитку господарських і суспільних відносин. Проте з їхніх племінних об’єднань не постали держави. Держава сформувалася навколо Києва. Як ви вже знаєте, володарі Київської держави прагнули розширити її межі, підкорюючи сусідні племена. З літопису довідуємося, що вже князь Олег воював проти уличів і тиверців, змусивши їх залишити обжиті місця й переселитися з Подніпров’я в межиріччя Дністра й Дунаю. Князь Володимир ходив на Волинь і приєднав до своїх володінь міста Перемишль і Червень, Ярослав Мудрий відвоював волинське місто Белз. Роздивіться карту на с. 93. 1. У басейнах яких річок лежали землі Галицького та Волинського князівств? 2. Яких територіальних меж сягали землі князівств на півночі й сході? 3. Який природний кордон відокремлював Галицьке князівство від сусідів на південному заході? 4. З якими державами межували князівства на заході? 5. Яким було розташування Галицького та Волинського князівств відносно Києва?...
0 Переглянути

Політичне і культурне життя Київського, Чернігівського й Переяславського князівств у другій половині XI - на початку XIII ст.

7 Клас

§ 13. Політичне і культурне життя Київського, Чернігівського й Переяславського князівств у другій половині XI - на початку XIII ст. • Суспільно-політичне та господарське життя Русі-України у другій половині XII - першій половині XIII ст. 1. Знайдіть на карті і назвіть удільні князівства Русі-України другої половини XII - першої половини XIII ст., розташовані на західних і східних її кордонах. 2. Які з цих князівств безпосередньо межували з половецьким степом? 3. З якими з удільних князівств сусідило Київське князівство? Яку територію воно охоплювало? 4. На якому боці Дніпра знаходилися Переяславське та Чернігівське князівства? Басейни яких річок охоплювали землі цих князівств? 5. Поміркуйте, як місце розташування та природні умови князівств впливали на їхнє політичне й господарське життя. Руські князівства від середини XII до середини XIII ст. • Київське князівство Найгостріші князівські суперечки впродовж XII - у першій половині XIII ст. точилися за київський стіл. Київ лишався на ті часи одним із найбільших і найбагатших європейських міст: там мешкало майже 50 тис. осіб. У Києві містилася й резиденція митрополитів. У Київському князівстві налічувалося найбільше в державі міст і містечок - близько 80. Найвизначнішими були Київ, Вишгород, Іскоростень, Овруч, Турів, Корсунь, Юр’їв. Джерелом багатства київських земель були родючі чорноземи й корисні копалини. Вигідне розташування князівства сприяло розвиткові торгівлі. Мережа річок пов’язувала Київську землю з найвіддаленішими куточками Русі та сусідніми країнами. Великі території, вигідне розташування, розвинене господарство Київського князівства приваблювали ласих до багатства князів - чернігівських, волинських, переяславських, ростово-суздальських, смоленських. Правителі в Києві змінювали один одного через 6-8 років, а то й частіше. І жоден не мав спокійного князювання, адже був змушений відбиватися від збройних домагань інших претендентів. Траплялися й змови, у яких активну участь брало київське боярство і навіть половці. У 1169 р. у боротьбу за київський стіл включився володимиро-суздальський князь Андрій Боголюбський - онук Володимира Мономаха. Зібравши велике військо й заручившись підтримкою половців, а також чернігівських і галицьких князів, Боголюбський рушив походом на Київ. Літопис свідчить, що після тривалої облоги місто здалося завойовникам і зазнало небачених руйнувань. Київ у XIII ст. Сучасна реконструкція Прочитайте уривок з...
0 Переглянути

Русь-Україна за Володимира Мономаха і Мстислава Володимировича

7 Клас

Володимир Мономах (1053-1125) - великий князь київський, смоленський, чернігівський і переяславський. Син князя Всеволода Ярославовича і візантійської княжни Марії з роду Мономахів. Засновник князівської гілки Мономаховичів. Автор твору «Повчання дітям». Перше десятиліття XII ст. збігло у боротьбі з половцями. Руські князі навчилися протистояти кочовикам і перемагали дедалі впевненіше. Найактивнішим учасником боротьби проти половців був переяславський князь Володимир Мономах. Блискучими перемогами він зажив слави оборонця руської землі. Тож коли 1113 р. в Києві помер князь Святополк, кияни, розчаровані його володарюванням, підняли повстання, вимагаючи собі за князя Володимира Мономаха. Як свідчить літопис, той спершу відмовлявся від київського столу, проте коли повстанці почали погрожувати масштабним свавіллям, погодився. Київ зустрів Володимира Мономаха «із честю великою». Іменем Мономах Володимир Всеволодович завдячував своєму діду - візантійському імператору Константинові Мономаху. Тринадцятилітнім підлітком Володимир Мономах почав брати активну участь у державних справах, а невдовзі став «мечем у руках батька свого» - мудреця й книжника. Не цурався юний князь і книжної мудрості, залишивши по собі видатний твір - «Повчання дітям»....
0 Переглянути

Київська держава за наступників Ярослава Мудрого

7 Клас

Як ви пам’ятаєте, Ярославові Мудрому довелося тяжко виборювати право на київський стіл. Аби його сини уникли князівських усобиць, він запровадив принцип наслідування княжінь (столонаслідування), що ґрунтувався на старшинстві. Літописець під 1054 роком повідомляє, що Ярослав віддав Київ старшому синові Ізяславові, Чернігівщину - Святославові, Переяславщину - Всеволодові, Володимир-Волинський - Ігореві, а Смоленськ - В’ячеславові і заповів їм «не переступати братнього уділу». Головним, за розпорядженням Ярослава, мав бути старший із братів. Словничок Уділ - у Русі-Україні так називали адміністративно-територіальну одиницю, якою управляв князь, залежний від великого київського князя. Тріумвірат - союз між трьома практично однаково могутніми політичними чи військовими лідерами. Найважливіші землі було зосереджено в руках старших Ярославовичів - Ізяслава, Святослава й Всеволода. Таким чином, виконуючи волю Ярослава Мудрого, його старші сини утворили тріумвірат. Спершу вони правили державою досить злагоджено. Київським князем вважався Ізяслав, однак за свідченням літописця, він охоче радився з молодшими братами. Роздивіться картосхему і дайте відповіді на запитання. 1. Які князівські уділи розташовувались у межах сучасної України? 2. На які з руських земель поширювалося правлінню тріумвірату? 3. Які з руських земель межували з половецьким степом? 4. Поміркуйте, чому Ярослав Мудрий у заповіті здійснив саме такий розподіл руських земель між синами. До яких наслідків, на вашу думку, міг призвести такий поділ?...
0 Переглянути

Культура Київської держави доби розквіту

7 Клас

§ 10. Культура Київської держави доби розквіту • Українська мова і писемність На думку вчених, витоки української писемності слід шукати у IX ст. Відомо, що влітку 863 р. візантійські брати-просвітителі Кирило і Мефодій переїхали до Моравії на запрошення князя Ростислава і там почали проповідувати християнство. Згодом їхня просвітницька діяльність поширилася на Балкани. Кирило і Мефодій зробили переклад Біблії з грецької на слов’янську мову й почали навчати слов’ян богослужіння рідною мовою. Для цього брати створили слов’янську абетку (глаголицю). Учні просвітників у Болгарії згодом удосконалили її, назвавши кирилицею (на честь одного з братів). Незабаром абетка почала проникати в Русь. Згодом кирилична система письма лягла в основу сучасної української, білоруської, болгарської, російської абеток. Мову, якою писали богослужбові книги, почали називати церковнослов’янською. Писемна мова дуже відрізнялася від тогочасної української, якою послуговувалися в усному мовленні. Її знали тільки освічені (письменні) люди - ченці, книжники, князі. Використання для письма іншої, ніж розмовна, мови було в ті часи звичним явищем. У Європі писемною (книжною, літературною) мовою для багатьох народів була латина, у Візантії - грецька. Про рівень письменності населення Київської держави ми знаємо не стільки завдяки збереженим книжковим пам’яткам (адже книги створювалися найосвіченішими людьми), скільки написам на побутових речах, зброї, стінах храмів, каменях тощо. Ви вже знаєте, що такі видряпані на поверхні написи називають графіті. У київських храмах пощастило знайти 170 написів-графіті ХІ-ХІІ ст. Археологи виявляють написи й на ремісничих виробах: пряслицях, ливарних формочках, господарських посудинах тощо. На пряслицях найчастіше зазначали імена власників: «Княжо єсть», «Молодило»; на посудинах писали про їхній вміст або називали ім’я власника. Пам’ятник Св. Кирилу та Мефодію у м. Мукачеві, Закарпатська обл. Сучасне фото Повідомлення про смерть великого київського князя Ярослава Мудрого. Графіті з Софійського собору в Києві Абетка, виявлена на стіні Софійського собору у Києві • Розвиток освіти Київська держава потребувала освічених людей. Їх готували у школах при церквах і монастирях. За князювання Володимира Святославовича в Києві вже була школа для навчання дітей з найближчого оточення князя. Ви дізналися й про школу при Софійському соборі, засновану Ярославом Мудрим, де навчалося 300 дітей бояр та священників. На...
0 Переглянути

Працюємо з джерелами. Правове становище різних верств суспільства за «Руською правдою». Практичне заняття

7 Клас

Звичаєве право - система санкціонованих державою правових звичаїв, за якою здійснюється правосуддя у певній державі, місцевості або для певної етнічної чи соціальної групи. Розвиток руського суспільства потребував узаконення змін, що відбувались у відносинах між окремими групами і станами населення. Спробу об’єднати існуючі правові норми було здійснено за Ярослава Мудрого близько 1016 р. Дослідники називають цей збірник «Правдою Ярослава», або «Найдавнішою правдою». Він складався з 18 статей, які започаткували славнозвісний звід законів - «Руську правду». Документ дописували упродовж кількох століть за синів («Правда Ярославичів») та онуків («Статут Володимира Мономаха») Ярослава. Як і решта середньовічних європейських «Правд», це був насамперед збірник законів звичаєвого права. Загалом «Руська правда» регулювала суспільні відносини в Київській державі. У її статтях ішлося про покарання за вбивство, побиття до синців чи крові, завдане каліцтво, виривання бороди й вусів, їзду на чужому коні, псування майна, переховування чужого холопа тощо. Характерно, що кровна помста, довкола якої за середньовіччя вибудовувалося звичаєве право багатьох народів, у збірнику зрештою була скасована. Ярослав Мудрий поставив кровну помсту під контроль держави, обмеживши її застосування. Його сини - Ізяслав, Святослав та Всеволод - назавжди її скасували, запровадивши державні правила для судочинства....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 15 16 17 18 19 20 21 22 23 ... 50
Назад

Навігація