Вражало внутрішнє оздоблення храму, прикрашеного, за словами літописця, «всякими красотами... золотом, сріблом і коштовним камінням». Вабили око фрески та мозаїки, розташовані на склепінні, стінах, стовпах, арках.

Фреска Софійського собору із зображенням музик. Кожен музикант має власний музичний інструмент: ліру, орган і флейту

Мозаїка Богоматір Оранта (загальний вигляд) Велична шестиметрова постать Богоматері Оранти (з грецької - «та, що молиться») на ввігнутій поверхні ніби оточена божественним світлом, яке створює навколо неї ореол вічного сяйва. Віками Оранту шанували як Молитовницю за землю Руську. У Софійському соборі за десять століть збереглася незмінною саме стіна з образом, тому мозаїку стали називати «Нерушимою Стіною». Під Орантою сяє барвами мозаїчна «Євхаристія» - символічна сцена причащання апостолів.

Христос Вседержитель. Мозаїка на головному куполі Софійського собору

Христос однією рукою притискає до себе Євангеліє, другою - благословляє вірян. Постать оточена чотирма архангелами (збереглося мозаїчне зображення лише одного з них. Інших дописав фарбами видатний художник Михайло Врубель у 1884 р.). На архангелах - шати візантійських імператорів, на головах - діадеми.

ПІДСУМОВУЮЧИ ВИВЧЕНЕ

Я ВЖЕ ЦЕ ЗНАЮ

• Витоки української писемності сягають IX ст. і пов’язані з християнською місією братів-просвітителів Кирила і Мефодія до слов’ян. Брати і їхні учні створили слов’янську абетку - кирилицю, яка почала проникати на терени Русі після її хрещення. Нині вона становить основу кириличного письма українців.

• Християнізація Русі сприяла появі освіти. Бурхливий розвиток шкільної освіти у слов’янських землях припадає на часи князювання Ярослава Мудрого і його нащадків.

• Рукописну літературу, що з’явилася на наших землях у часи розквіту Русі, умовно поділяють на дві групи. Це перекладені з інших мов книги, основу яких становили переважно біблійні тексти, і оригінальна, тобто створена на наших землях, література. Дійшли до нас і пам’ятки усної народної творчості, насамперед, пісні героїчного епосу - билини.

• Запровадження християнства у Київській державі сприяло бурхливому розвитку церковної архітектури. З’являлися дерев’яні храмові споруди, проте дедалі частіше для зведення церков почали використовувати камінь. Часто запрошували візантійських майстрів, досвід яких у поєднанні з місцевими традиціями сформував самобутню архітектуру Русі.

• З-поміж пам’яток образотворчого мистецтва, що збереглися з давньоруських часів, переважну більшість становлять фрески, мозаїки, книжкові мініатюри.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. Установіть хронологічну послідовність подій.

Спорудження Софійського собору, створення Остромирового Євангелія, спорудження Десятинної церкви.

2. Дайте визначення поняттям.

Церковнослов’янська мова, монументальне мистецтво, книжкові мініатюри, мозаїки, фрески.

3. Заповніть таблицю. Установіть, які з наведених термінів стосуються кожного з видів мистецтва: мініатюра, мозаїка, дитинець, садиба, храм, палаци-хороми, буквиця, житія, заставки, фреска.

4. Дайте відповіді на запитання.

• Яку мову й чому використовували для написання книг? • Які факти свідчать про поширення писемності за доби розквіту Київської держави? • Де за часів Русі-України виготовляли книги? Що відомо про найдавніші з них? • Що споріднювало види монументального мистецтва Київської держави? Чим вони відрізнялися? • Які споруди зводили руські будівничі?

Перевірте, чого навчилися з теми

1. Скільки років минуло від запровадження християнства як державної релігії до утвердження Ярослава Мудрого на великокнязівському столі? Скільки років тому відбулися ці події? Дати та обчислення позначте на лінії часу.

2. З наведеного переліку доберіть терміни для розповідей про утвердження християнства на наших землях, розвиток освіти, культури Русі-України. Відповідь оформіть у вигляді таблиці.

Билини, буквиця, графіті, дитинець, єпископ, ікона, книжкові мініатюри, митрополит, мозаїка, монастир, палаци-хороми, проповіді, священник, собор, фреска, церква, чернець.

3. Підготуйте розповідь про Володимира Великого чи Ярослава Мудрого за планом: 7. Коли жив; за якого часу мав найбільшу владу, унаслідок яких подій здобув її? 2. Опишіть зовнішність історичного діяча, схарактеризуйте його вдачу. Що, на вашу думку, вплинуло на формування його характеру? 3. Висловіть власне ставлення до історичного діяча (які вчинки й справи викликають захоплення, а які ви не можете схвалити; як ставитеся до засобів, якими він прагнув досягти мети).

4. Роздивіться ілюстрації із зображенням історичних пам’яток. Де, коли, за яких обставин, навіщо (для кого/для чого, на честь кого/чого) було створено наведені пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва? Що відомо про їхнє призначення? Яка країна, на вашу думку, мала найбільший вплив на розвиток культури Русі-України? Відповідь обґрунтуйте. Зробіть висновок про рівень розвитку культури Русі-України періоду Володимира Великого і Ярослава Мудрого.

5. Використовуючи наведені дані, вкажіть подію і/або установіть причинно-наслідковий зв’язок.

6. Роздивіться картину П. Андрусіва «Французькі посли в Ярослава Мудрого».

Поміркуйте, де й коли могли відбуватися зображені події. Які наслідки мали події, змальовані на картині? Представники яких професій і верств суспільства присутні у сюжеті? Спробуйте впізнати відомі вам історичні постаті, складіть діалог між героями картини.

7. Установіть, про що йдеться в уривках з літопису, розташуйте події у хронологічній послідовності.

A. «І став княжити Володимир у Києві один. І поставив він кумири на пагорбі, поза двором теремним: Перуна дерев’яного, і Хорса, і Дажбога, і Стрибога, і Сімаргла, і Мокош. І приносили їм люди жертви, називаючи їх богами, і приводили синів своїх і жертвували їх цим бісам, і оскверняли землю требами своїми».

Б. «Бояри ж, відповідавши, сказали: "Якби лихий був закон грецький, то не прийняла б хрещення баба твоя Ольга, що була мудрішою за всіх людей”. А Володимир, відповідавши, мовив: "То де ми хрещення приймемо?”. І вони сказали: "Де тобі вгодно”».

B. «Коли ж охрестили Володимира в Корсуні, то передали йому віру християнську, кажучи так: "Хай не спокусять тебе деякі з єретиків. А ти віруй, так говорячи: "Вірую во Єдиного Бога, Отця Вседержителя, Творця неба і землі”...».

Г. «І коли Володимир прибув, повелів він поскидати кумирів - тих порубати, а інших вогню оддати. Перуна ж повелів він прив’язати коневі до хвоста і волочити з Гори по Боричевому узвозу на ручай, і дванадцятьох мужів приставив бити його палицями».

Д. «Мстислав вийшов на лови, і розболівся, і помер. І положили його у Чернігові в церкві святого Спаса, що її він спорудив був сам; було бо зведено її при ньому так заввишки, як, на коні стоячи, можна рукою досягти. Після цього ж узяв волость його всю Ярослав і став єдиновладником Руської землі».

Е. «А печеніги почали йти на приступ, і зступилися вони на тім місці, де ото є нині свята Софія, митрополія руська; бо тоді це було поле поза городом. І сталася січа люта, і ледве одолів під вечір Ярослав, і побігли печеніги в різні боки, і не знали вони, куди втікати».