Войти
Закрыть

Князювання Володимира Великого

7 Клас

Князь Володимир (?-1015) увійшов в історію як видатний політик, адміністратор і реформатор. Найголовнішою заслугою князя Володимира вважається запровадження на Русі християнства. За це й отримав прізвисько Великий. Він став єдиновладним правителем Русі у 980 р. після запеклої боротьби зі своїми братами. Володимир розпочав своє князювання з того, що відправив варягів, які допомогли йому здобути владу, до Константинополя служити візантійському імператору, а своїх дружинників посадив намісниками в багатьох містах Русі. Він продовжував політику розширення своїх володінь. У 981 р. Володимир підкорив Червенські міста (Волинь, Червень, Белз і Перемишль). До Русі було приєднано землі в басейні Західного Бугу. Незабаром тут збудували фортецю Берестя, а на Волині заснували нове місто Володимир. Це спричинило суперництво з Польщею. Упродовж 981-982 рр. князь двічі приборкував в’ятичів, а пізніше — радимичів та хорватів....
0 Переглянути

Князювання Святослава

7 Клас

Князь Святослав уславився як відважний воїн і талановитий полководець. Він здійснив декілька походів із метою зміцнення Русі-України та змусив сусідні держави зважати на її інтереси. Дії Святослава відповідали духові епохи, коли середньовічні правителі силою зброї формували території своїх держав. На відміну від Ольги, Святослав був язичником. Намовляння матері охреститися категорично відкидав, пояснюючи це тим, що з цього буде сміятися вся князівська дружина. Перебуваючи у постійних походах, він зміцнював княжу владу і продовжив адміністративні реформи, започатковані Ольгою, зі зменшення впливу родової знаті. Першочерговим своїм завданням Святослав уважав усунення хозарської загрози. У 964-966 рр. він здійснив вдалий похід проти Хозарського каганату. Святослав спершу підкорив племінний союз в’ятичів, які мешкали на річці Ока і сплачували данину хозарам. Також звільнив від хозарської залежності й примусив сплачувати данину Києву неслов’янські племена мерю, мурому, мещеру, черемисів, мордву, буртасів і волзьких булгар. Після цього війська князя спустилися Волгою до її гирла і, завдавши поразки хозарам, оволоділи їхньою столицею містом Ітіль. Далі, рушивши на Північний Кавказ, Святослав також підкорив та обклав даниною племена аланів, або ясів (предків осетинів), і адигів, або касогів (предків адигейців і черкесів), приєднав місто Таматарха на Таманському півострові (одержало нову назву — Тмуторокань) і хозарську фортецю Саркел (одержала назву Біла Вежа)....
0 Переглянути

Князювання Ігоря та Ольги

7 Клас

Наступником Олега на київському престолі став син Рюрика — Ігор. Князь Ігор (? — 945) продовжував справу свого попередника, згуртовуючи східних слов’ян у єдину державу. Розпочав своє правління боротьбою з деревлянами та уличами, які вийшли з покори Києву. Ігор наклав на них значно більшу данину, ніж раніше. У відповідь уличі залишили Середнє Подніпров’я і переселилися в межиріччя Дністра і Південного Бугу. У 915 р. біля кордонів Київської держави вперше з’явилися нові тюркомовні кочовики — печеніги. Ігорю вдалося укласти з ними союз і здійснити спільний похід на болгар. Але вже 920 р. цей союз було розірвано і розгорілось протистояння, яке вдалося вгамувати в 936 р. Ігор, як і його попередники, здійснював походи на Візантію. У 941 р. він організував великий морський похід. Проте він завершився поразкою: візантійці спалили флот русичів «грецьким вогнем». Розгніваний князь із залишками свого війська вчинив погром прибережним містам....
0 Переглянути

Виникнення та становлення Русі-України

7 Клас

У VIII-IX ст. у східних слов’ян набирають сил державотворчі процеси. Внаслідок об’єднання окремих союзів племен виникають нові утворення — племінні княжіння. Кожне з них мало власну територію. Сучасна наука вважає, що ці об’єднання мали елементи державності. За свідченням арабських авторів, на східнослов’янських землях існували три об’єднання: Куявія (землі полян із Києвом), Славія (землі ільменських словенів) і Артанія (історики не можуть визначити, де вона була розташована). Вважається, що племінне княжіння полян у Середньому Подніпров’ї, відоме арабам як Куявія, стало осередком, довкола якого розбудовувалася східнослов’янська державність. Які перші державні утворення виникли на теренах східних слов’ян? 2. Київське князівство Аскольда У середині IX ст. сформувалося Київське князівство, яке охоплювало, головним чином, полянські землі навколо Києва. У літописі це князівство називають «Руською землею», а його правителями — князів Аскольда та Діра, яких уважають представниками династії Києвичів, що походила від легендарного Кия. Арабські автори стверджували, що Дір княжив перед Аскольдом, був «першим зі слов’янських царів». Проте в літописі Аскольда і Діра завжди згадують разом. Хоча інші джерела стверджують, що вони були норманами. Князі звільнили полян від сплати данини хозарам і прагнули поширити свою владу на інші слов’янські племена: сіверян, деревлян, уличів, полочан, кривичів....
0 Переглянути

Східні слов’яни — предки українців у VI–IX ст.

7 Клас

Велике переселення народів спричинило значні зміни на політичній та етнічній карті Європи. Його складовою з V ст. було Велике переселення (розселення) слов’ян. У той період слов’янські племена антів і склавинів зі своєї прабатьківщини у межиріччі Дніпра і Вісли рушили до Подунав’я, наблизившись до володінь Східної Римської імперії (Візантії). Кордони імперії не стали серйозною перешкодою для подальшого розселення слов’ян. На кінець VII ст. слов’яни майже повністю оволоділи і колонізували Балканський півострів. На зламі VI-VII ст. слов’яни також активно просувалися на північ і північний схід, заселяючи землі балтських та угро-фінських племен. Результатом Великого розселення слов’ян стало формування нових територіальних об’єднань слов’ян, що їх прийнято поділяти на східних, західних і південних. Коли відбувалося Велике розселення слов’ян? Які терени опанували слов’яни в результаті Великого розселення?...
0 Переглянути

Вступ до середньовічної історії України

7 Клас

У 7 класі ви серед інших навчальних предметів продовжите вивчення систематичного курсу історії, але вже як два окремі предмети: всесвітня історія та історія України. Проте слід не забувати, що історія, як наука — єдина. Історія України є складовою всесвітньої історії. Історія як наука вивчає минуле людських спільнот, які заселяли нашу планету від найдавніших часів і до сьогодення. Влучним для розуміння історії є вислів Папи Римського Франциска: «Історія допомагає нам прямувати сьогоднішнім днем у майбутнє». «Провідниками» в складних подіях і процесах історії є історики. В основу їхньої цікавої, але й дуже складної праці покладені дослідження історичних фактів та історичних подій, на основі яких вони реконструюють минуле. Словничок Історичні факти — не вигадані випадки, які відбувалися насправді та підтверджені історичними джерелами. Історичні події — сукупність пов’язаних між собою важливих фактів суспільного життя, які становлять єдине ціле. Історична періодизація — поділ історії на певні періоди, що є історичними етапами суспільного або культурного розвитку країн та народів і характеризуються визначними подіями, явищами або процесами....
0 Переглянути

Внесок Русі-України у формування європейської цивілізації

7 Клас

Єпископ Тітмар Мерзебурзький був вражений величчю середньовічного Києва. Він писав, що у столиці королівства (саме так він називав Руську землю) — понад чотириста церков і люду незчисленна сила, що то місто велике і сильне. Поміркуйте, як розвиток Русі-України залежав від релігійного фактора. Руський культурний простір формувався під впливом християнської традиції. Але це не означає, що середньовічна культура сучасних українських земель копіювала здобутки візантійських чи болгарських культур. Досягнення інших народів стимулювали розвиток власного творчого потенціалу. Так, учений-енциклопедист Михайло Максимович наголошував на унікальності «Повісті минулих літ», «Слова о полку Ігоревім» і «Слова» Кирила Турівського. Чи погоджуєтеся від з думкою Михайла Максимовича? Аргументуйте свою відповідь. Візантійські письменники зауважували, що у жителів руських земель розвивалося народовладдя. Так, Прокопій писав, що «тут з давніх часів живуть так, що порядкує громада, і для того всі справи, чи щасливі, чи лихі, йдуть до громади»....
0 Переглянути

Узагальнення і тематичний контроль. Руські удільні князівства у складі сусідніх держав. Кримське ханство

7 Клас

«Ольгерд... пішов у похід в Дикі Поля проти татар. З ним вирушили також чотири його племінники, сини новогрудського князя Коріята, княжичі: Олександр, Костянтин, Юрій та Федір. І коли вони, минувши Канів і Черкаси, дійшли до урочища Сині Води, то побачили в полі велику татарську орду з трьома царками на чолі, поділену на три загони... Татари не змогли довго витримати лобового натиску Литви й почали відступати та втікати у розлогі степи. На побоїщі залишилися вбиті три їхні царки...» «Магнати і шляхта змусили юну королеву [Ядвігу] в державних інтересах Польщі відмовитися від нареченого з австрійського дому і вийти заміж за литовського князя Ягайла...» «...а гетману його, видатному князю Костянтину Івановичу Острозькому дай Боже здоров’‎я і щастя вперед ліпше як нині; побив силу велику московську, щоб так побивав сильну рать татарську, проливаючи кров їхню бусурманську». 4. Визначте, які найважливіші зміни впливали на розвиток українських земель у XIV-XV ст....
0 Переглянути

Пам’ятки середньовічної культури XІV–XV ст. Юрій Дрогобич

7 Клас

Незважаючи на наслідки монгольської навали, поділ земель між сусідніми державами, освіта і культура на теренах України продовжували розвиватися. І церква в цьому грала першорядну роль. Так, духовенство і надалі навчало дітей при церквах і монастирях. Заможні ж люди наймали дяків, аби навчати своїх дітей удома. Церковні книги використовували як підручники. Подальшу освіту охочі здобували самостійно. Насамперед вивчали грецьку та латинську мови. Оскільки на українських землях не було закладів вищої освіти, українці прагнули потрапити до європейських університетів: Болонського, Краківського, Падуанського, Гейдельберзького, Празького. Дехто з них досяг значних успіхів. Найвизначніший учений XV ст. українського походження — астроном, філософ і астролог, перший серед українців доктор медицини й філософії, ректор Болонського університету, професор Ягеллонського університету у місті Краків Юрій Котермак, відомий як Юрій Дрогобич. Він — перший дослідник українського походження, чию наукову роботу було опубліковано. Це «Прогностична оцінка поточного 1483 р.». Окрім іншого, у ній автор ознайомив читача зі Східною Європою. Юрій Котермак написав латиною сім трактатів, низку віршованих промов і послань до Папи Римського. Усі свої твори він незмінно підписував: «Юрій із Дрогобича, русин»....
0 Переглянути

Сільське господарство. Ремесла і торгівля. Магдебурзьке право

7 Клас

Основою економіки українських земель у складі Великого князівства Литовського, як і раніше, залишалися хліборобство і традиційні промисли: мисливство, бортництво, рибальство. Важливість промислів зумовлювали наслідки монгольської навали і небезпечне сусідство з ординцями. Величезні території східноукраїнських земель перетворилися на суцільні мисливські й бортні уходи, тобто угіддя. Міщани та селяни займалися сезонним уходництвом — вирушали у знелюднені краї по мед і хутро. Їх називали уходниками. Згодом серед уходників утворилися групи за заняттями: соляники — попередники чумаків, а також стрільці, бобровники, рибні ловці та інші. Чому такі промисли були вигіднішими за землеробство? На інших українських землях землеробство розвивалося активніше: використовували нову техніку, зокрема колісний плуг, соху з лемешем та сошником. Це дало змогу орати нові землі. Традиційно тут вирощували ячмінь, жито, пшеницю. Поширювалося городництво та садівництво. Протягом XIV-XV ст. помітно зросло велике феодальне землеволодіння. Так, уже наприкінці XIV ст. на українських землях налічували кілька десятків латифундій — великих приватних земельних володінь, у яких застосовували працю залежного населення....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 3 4 5 6 7 8 9 10 11 ... 50
Назад

Навігація