Князювання Ігоря та Ольги
- 6-11-2022, 20:01
- 280
7 Клас , Історія України 7 клас Сорочинська, Гісем 2020
§ 4. Князювання Ігоря та Ольги
1. Правління князя Ігоря
Наступником Олега на київському престолі став син Рюрика — Ігор. Князь Ігор (? — 945) продовжував справу свого попередника, згуртовуючи східних слов’ян у єдину державу. Розпочав своє правління боротьбою з деревлянами та уличами, які вийшли з покори Києву. Ігор наклав на них значно більшу данину, ніж раніше. У відповідь уличі залишили Середнє Подніпров’я і переселилися в межиріччя Дністра і Південного Бугу.
У 915 р. біля кордонів Київської держави вперше з’явилися нові тюркомовні кочовики — печеніги. Ігорю вдалося укласти з ними союз і здійснити спільний похід на болгар. Але вже 920 р. цей союз було розірвано і розгорілось протистояння, яке вдалося вгамувати в 936 р.
Ігор, як і його попередники, здійснював походи на Візантію. У 941 р. він організував великий морський похід. Проте він завершився поразкою: візантійці спалили флот русичів «грецьким вогнем». Розгніваний князь із залишками свого війська вчинив погром прибережним містам.
Використання «грецького вогню». Мініатюра з візантійської хроніки
Присяга Ігоря перед Перуном
Чому похід Ігоря 941 р. завершився невдало?
Словничок
«Грецький вогонь» — таємна зброя візантійців. Це була палаюча суміш, яку під тиском викидали з бронзових труб або наливали в мушлі й кидали їх із катапульт на ворожі судна. Склад цієї суміші настільки ретельно приховувався, що всі її складники дотепер не відомі. Імовірно, вона містила смолу, сірку, селітру і нафту. «Грецький вогонь» не можна було загасити, він горів навіть на воді.
Княгиня Ольга зустрічав тіло князя Ігоря. Худ. В. Суриков, ескіз
По трьох роках, зібравши ще більші сили, Ігор повторив похід, але цього разу битися не довелося. Візантійці відкупилися даниною та уклали нову угоду, яка підтверджувала права руських купців на ринках Візантії. Хоча умови угоди були дещо гіршими, ніж з Олегом.
У 944 р. Ігор також здійснив похід на Закавказзя, де розорив і пограбував міста Дербент, Шарван і Бердаа (згодом не змогло відродитися) та з великою здобиччю повернувся додому.
Утримання чималої дружини і здійснення далеких походів потребували значних ресурсів. Щоб збільшити свій дохід, Ігор спробував, всупереч традиції, зібрати данину з деревлян двічі. Це викликало опір. Очолювані князем Малом деревляни восени 945 р. розгромили дружину Ігоря і вбили самого князя. «Якщо внадиться вовк до овець, — пояснювали вони свій учинок, — то виносить по одній усе стадо, якщо не вб’ють його. Так і сей: якщо не вб’ємо його, то він усіх нас погубить».
Що призвело до загибелі князя Ігоря?
2. Помста княгині Ольги
Після загибелі князя Ігоря правителем мав стати його син Святослав, та оскільки той був іще хлопчиком, до його змужніння київський престол (до 964 р.) посідала дружина Ігоря Ольга. Княгиню Ольгу (бл. 910-969) літописець називав «мудрішою за всіх людей», характеризував як вродливу, розумну, енергійну жінку, а водночас — як далекоглядну, холоднокровну та досить жорстоку правительку.
Першочерговим своїм завданням Ольга вважала придушення деревлянського повстання і помсту вбивцям свого чоловіка. У ті часи кровна помста була неписаним законом. Подані в літописі чотири помсти княгині Ольги вбивцям свого чоловіка фактично спричинили знищення деревлянського княжіння.
Яку мету мала помста Ольги? Чому Ольга так жорстоко помстилася деревлянам?
3. Реформи княгині Ольги
Загибель Ігоря гостро поставила питання реформи системи державного управління на Русі та, зокрема, порядку стягування данини.
Ольга впорядкувала полюддя. Було окреслено землі, з яких через певні проміжки часу стягувалася визначена данина. За княжою скарбницею було закріплено «ловища» — землі, багаті на хутрового звіра, що забезпечувало її постійним прибутком. Установлювалися «уроки» та «оброки», які повинні були виконувати підлеглі в розмірах, що не позбавляли їх засобів до існування. Запровадженням «уставів» було, ймовірно, впорядковано адміністративні й судові дії на місцях княжих дружинників. Улаштовувалися також «становища» і княжі «погости» — місця зберігання данини та осередки центральної влади.
За князювання Ольги у Києві з’явилася нова князівська резиденція — Ольжин двір із «теремом кам’яним». Археологічні розкопки свідчать, що це був, імовірно, двоповерховий, укритий червоним шифером кам’яний палац, прикрашений мармуром і декоративною керамікою.
Які реформи провела княгиня Ольга?
Княгиня Ольга із сином Святославом
Купальня княгині Ольги на р. Кам’янка (м. Коростень, Житомирська область)
Словничок
Реформи — перетворення, зміни, нововведення в якій-небудь сфері суспільного життя.
4. Зовнішньополітична діяльність княгині Ольги
Княгиня Ольга, на відміну від своїх попередників, у зовнішній політиці віддавала перевагу дипломатії, а не війні.
У 946 р. (за іншими даними — 957 р.) Ольга відвідала Константинополь. Княгиня, ймовірно, прагнула відновити давні привілеї для руських купців і сплату візантійцями данини Києву.
Хрещення Ольги. Мініатюра з літопису
Купіль для хрещення в соборі Св. Софії у Константинополі
За повідомленням літописця, у Константинополі було досягнуто домовленості, що у разі необхідності руські дружини служитимуть імператорові, а Візантія здійснюватиме щорічну плату на користь Русі. На виконання угоди Ольга надсилала руських воїнів, допомагала Візантії у війні з арабами, норманами і болгарами.
Важливим кроком у налагодженні відносин з Візантією стало хрещення княгині. Проте княгиня не наважилась хрестити Русь.
Взаємини з Візантією не були такими райдужними, як пише літописець. Щоб збалансувати відносини, Ольга у 959 р. надіслала своїх послів до імператора Священної Римської імперії Оттона І — наймогутнішого правителя тогочасної Європи з проханням надати єпископа для хрещення Русі. Цей акт був скоріше засобом тиску на Візантію, ніж справжнім прагненням. Тому місія на чолі з ченцем Адальбертом, що діяла на Русі протягом 961-962 рр., не мала успіху. А протидія служителів язичницьких культів та загроза фізичної розправи змусили німецьких ченців рятуватися втечею.
ВИСНОВКИ
Князь Ігор намагався зміцнювати владу Києва над східнослов’янськими княжіннями силою. Але це призвело до його загибелі. Для подальшого розвитку держави виникла потреба впорядкувати питання щодо розмірів і порядку збирання данини.
Внутрішньополітичні заходи княгині Ольги сприяли тіснішому об’єднанню колишніх окремих східнослов’янських племінних володінь у єдиний державний організм. У зовнішньополітичній діяльності княгиня Ольга визначила нові підходи, надаючи перевагу мирним засобам над воєнними.
ЗАКРІПИМО ЗНАННЯ
- 1. Які кочові племена з явилися на кордоні Русі за правління князя Ігоря?
- 2. Що призвело до конфлікту князя Ігоря з деревлянами?
- 3. Яку мету ставила собі княгиня Ольга, здійснюючи реформи?
- 4. Обговоріть у групах. Коли відбувся перший в історії дипломатичний візит до Константинополя очільника Київської держави? Який результат цієї місії?
- 5. За допомогою додаткових джерел підготуйте історичний портрет князя Ігоря або княгині Ольги.
Коментарі (0)