Войти
Закрыть

Суспільне і церковне життя на теренах України у XIV-XV ст.

7 Клас

Шляхта — привілейований панівний стан у Польщі, Угорщині, Литві, на українських та білоруських землях, що у XIV-XVIII ст. входили до складу Польського королівства та Великого князівства Литовського. Належність до шляхетського стану забезпечувала людині широкі права і привілеї, що відділяли її від інших верств суспільства. Верхівку панівного стану утворювала титулована знать — нащадки князів Рюриковичів і Гедиміновичів. Належати до цього стану можна було лише за народженням. Повсякденне життя князя — це вирішення політичних питань (як загальнодержавних, так і з місцевою владою, приміром розв’‎язання конфліктних ситуацій), збереження й примноження власних володінь. Найбільших землевласників називали магнатами. Це були князі й пани, проти яких боролася рядова шляхта. Урешті-решт протистояння завершилося зрівнянням прав магнатів і шляхти у Другому Литовському статуті. Значний політичний і економічний впив мали литовсько-руські родини: Вишневецькі, Заславські, Корецькі, Острозькі, Четвертинські, Чорторийські. Деякі з них нерідко чинили рішучий опір вищій владі....

Утворення Кримського ханства. Ґереї. Суспільний устрій та культура ханства

7 Клас

У XIII ст. Крим, як і вся Південно-Східна Європа, зазнав монгольської навали. Тож і тут Золота Орда утворила свій улус — Кримський. Однак еміри дозволили італійцям заснувати на узбережжі торговельні колонії. Найвідомішими серед них були Суґдея, Кафа та Чембало. Однак з часом могутність Золотої Орди стала слабшати через внутрішні ханські чвари. А це, своєю чергою, призвело до територіальних втрат. Так, у другій половині XIV ст. українські терени, підконтрольні Орді, почали відвойовувати литовські князі. Хто з литовських правителів завдав відчутної поразки ординцям? На кримському ж півострові сформувалося незалежне від Золотої Орди Кримське ханство. Утворення цієї держави пов’‎язане з ім’‎ям Хаджі-Ґерея. Дехто з дослідників дотримується версії, що майбутній хан народився в Литві, де перебував у вигнанні його батько. А Велике князівство Литовське підтримувало войовничих ханів, адже ослаблення небезпечного сусіда було для литовців дуже вигідним....

Держава Феодоро у Криму

7 Клас

Феодоро — середньовічна держава у Криму. Її територія займала південно-західну гірську частину півострова. Дослідники вважають, що центром цього князівства було сучасне городище Мангуп. Але таку назву на позначення столиці стали вживати після 1475 р., а до того місто, напевно, називали Феодоро. У IX ст. ці землі контролювала Візантійська імперія. Наприкінці X — на початку XI ст. Феодоро раптом почало занепадати. Науковці вважають, що причиною цього міг стати як напад печенігів, так і землетрус. Життя у місті відродилося аж у 60-ті роки XIV ст. — і землі навколо нього об’‎єднали в одну державу, яку й назвали Феодоро. Розгляньте світлину фортеці. Поміркуйте, чому для Феодоро було важливим мати гарно укріплену цитадель....

Кревська унія 1385 р. і українські території. Опір руських князів політиці централізації та його наслідки

7 Клас

Дослідники вважають, що Велике князівство Литовське до кінця XIV ст. було своєрідною федерацією земель-князівств, зокрема українських Київського, Чернігово-Сіверського, Волинського та Подільського. Зміни сталися з приходом до влади великого князя литовського Ягайла Ольгердовича, за владу з яким боровся впливовий політик і талановитий полководець князь Вітовт. У складній ситуації Ягайло вирішив об’‎єднатися із польськими можновладцями, які прагнули залучити Литву до боротьби з Тевтонським орденом. У 1385 р. у містечку Крево Ягайло уклав Кревську унію, що передбачала долучення до польської корони земель Великого князівства Литовського й перехід у католицтво усього підлеглого Ягайлу язичницького населення Литви. 1385 р. — укладення Кревської унії. Унія — об’‎єднання держав, зазвичай під короною єдиного монарха. Наступного року Ягайло уклав династичний шлюб із польською королевою Ядвігою. Відтоді у Великому князівстві Литовському посилився польський вплив і поширився католицизм. А от васальна залежність удільних князів і надалі обмежувалася виплатою данини та наданням військової підтримки. У всьому іншому вони користувалися широкою автономією. Наприклад, київський князь Володимир Ольгердович навіть карбував власну монету....

Інкорпорація руських удільних князівств до складу Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського та інших держав

7 Клас

По смерті Юрія II Болеслава відновилася боротьба за владу. Польський король Казимир III оволодів Львовом. Та місцеві бояри на чолі з Дмитром Дедьком покликали на допомогу татар. Саме тому Казимир III змушений був визнати боярина Дмитра Дедька управителем. Проте польський король не відмовився від намірів захопити Галичину і після смерті Дмитра у 1349 р. узяв під контроль Львів, Белз, Холм, Берестя та Володимир. Однак не лише Казимир прагнув правити Галичиною. Ці землі хотів отримати і литовський князь Любарт. Так, у 1359 р. йому вдалося відвоювати Володимир, Берестейщину і Белзьку та Холмську землі. Проте поляки перейшли у контрнаступ і повернули собі деякі території. Урешті в 1352 р. Польща і Литва уклали перемир’‎я: Галичина відійшла до Польщі, а Волинь із містами Володимир, Луцьк, Белз, Холм та Берестейщина до Литви. Цей поділ Казимир III і Любарт скріпили Трактатом про вічний мир 1366 р. Та боротьба за Галичину не припинилася....

Культура Галицько-Волинської держави ХIII — першої половини XIV ст.

7 Клас

Важливим історичним джерелом і видатною пам’‎яткою культури є Галицько-Волинський літопис. На відміну від «Повісті минулих літ» він складений не за роками. Його текст емоційний, образний, містить яскраві художні прийоми. Це єдине систематичне й докладне джерело з історії Галицько-Волинського королівства і загалом південно-західних руських земель. Літопис характеризує стосунки між руським князями. Крім історичної хронології Галицько-Волинської держави, літопис містить згадки про трьох діячів культури: про «премудрого художника Тимофія», «хитреця скульптора Авдія» та «славутного співця Митуса». Пригадайте імена визначних діячів культури Русі-України. Освіта Дослідники вважають, що традиції Русі-України розвивалися на галицько-волинських землях і в освіті, якою, як і раніше, опікувалася церква. Початкові школи існували при храмах та монастирях. У них навчали читати, писати і співати. Текстами для навчання слугувала церковна література. Спочатку навчали писати уставом — великими каліграфічними літерами, а потім напівуставом. Ще згодом з’‎явився скоропис — тип письма, у якому слова скорочували. Віднайдені науковцями предмети для письма, написи на стінах церков, бересті, зброї та знаряддях праці засвідчують, що серед ремісників, купців, бояр і дружинників було чимало грамотних. У Звенигороді, Перемишлі, Галичі, Бересті було знайдено бронзові та кістяні писала для писання на воскових табличках, а також берестяні і пергаментні князівські грамоти....

Галицько-Волинська держава за наступників Данила Романовича та її розпад

7 Клас

По смерті князя Данила 1264 р. Королівство Руське розпалося на кілька частин. Західну Волинь утримав у своїх руках брат Данила Василько, заповівши ці землі своєму єдиному синові. Решту земель розділили між собою сини Данила — Лев, Шварно та Мстислав. Найенергійнішим виявився Лев Данилович. До своїх володінь він приєднав Люблінську землю, частину Закарпаття із Мукачевим. По смерті Шварна він посів Холмське князівство, у 1272 р. переніс свою столицю до Львова. Був мужнім воїном і полководцем, але складні зовнішньополітичні обставини ускладнювали економічний розвиток галицько-волинських земель. Князь Лев визнав зверхність монгольського хана Ногая, який у той час контролював Крим і Причорноморські степи. За підтримки Ногая Лев Данилович здійснив успішні походи проти Литви і Польщі....

Король Данило — будівничий Галицько-Волинської держави

7 Клас

На думку дослідників, Данило Романович вирізнявся сильним характером і наполегливістю в досягненні мети. У 1220-1230 рр. він доклав величезних зусиль для відновлення Галицько-Волинської держави. Знать Волині підтримувала князя. А численне галицьке боярство, заможне і зі значною військовою силою, постійно протиставляло йому інших князів, які не претендували на першість. Навесні 1238 р. у битві під Дорогочином Данило ущент розгромив німецьких лицарів-хрестоносців Тевтонського ордену. Літопис так розповідає про цю подію: «Данило сказав: "Не гоже є держати отчину нашу крижевникам-темпличам, тобто соломоничам”. І пішли вони на них із великою силою, узяли город місяця березня, і старійшину їх Бруна схопили, і воїв захопили, і вернулися обидва у Володимир». Тільки Данило Романович утвердився в Галичині, як мусив протистояти ослабленню князівської влади через навалу Батия. Виявила непокору частина завжди вірних Романовичам волинських бояр. Данило придушив боярську опозицію, а влітку 1245 р. у великій битві під Ярославом ще й здолав польсько-угорське військо. Проте відносини з ханом Батиєм залишалися найбільшою загрозою для князя....

Походи монголів на Русь. Підпорядкування руських князівств Монгольській імперії (Золотій Орді)

7 Клас

У монгольських степах на зламі XII-XIII ст. утворилася нова держава кочовиків — Монгольська імперія. Її батьком став один із племінних монгольських вождів — Темучин. У 1206 р. йому вдалося остаточно ствердити свою верховну владу і стати ханом. Відтоді його називають Чингісханом (імовірно, у перекладі означає Владика Безмежжя). Цей правитель поставив собі за мету завоювання нових земель. Розгляньте карту. Визначте, які території мали підкорити на своєму шляху монголи, аби дістатися земель сучасної України. За потреби скористайтеся додатковими джерелами. Чингісхан та його нащадки прагнули підкорити не лише кочовий світ Євразії, а й сусідні осілі народи. Напрямок, який обрали монголи для здійснення мети, проходив Великим шовковим шляхом. У 1221 р. Чингісхан наказав захопити території на захід від орди і «дійти до самого міста Кивамен-кермен», тобто Києва. Рішення Чингісхана мав втілити хан Субедей — полководець, якого Чингісхан називав одним із «вірних псів війни». Субедей виступив у похід на чолі загону у двадцять тисяч воїнів. Учені припускають, що перший похід монголів на руські землі був лише розвідкою. Субедей за допомогою ще одного «пса війни» Джебе вдався до хитрощів. Вони запропонували домовитися про мир і щедро обдарували половецьких ханів. Як тільки половці залишили свої позиції, Субедей і Джебе одразу ж порушили обіцянки. Їхні війська наздогнали і половців біля Дону. А згодом монголи увірвалися до Криму, захопили Судак і спокійно перезимували на кримських пасовищах. У 1222 р. тесть галицького князя Мстислава Удатного половецький хан Котян звернувся по допомогу до руських князів: «Якщо не допоможете нам, будемо ми сьогодні порубані, а вас назавтра порубають». На з’‎їзді у Києві було прийнято рішення дати монголам бій у половецьких степах, причому русичі мали перевагу: проти кочовиків виступило досвідчене важкоозброєне військо....

Навігація