Доба героїчних походів козацтва. Хотинська війна

§ 12. ДОБА ГЕРОЇЧНИХ ПОХОДІВ КОЗАЦТВА. ХОТИНСЬКА ВІЙНА

1616 р. - взяття запорізькими козаками на чолі з Петром Сагайдачним турецької фортеці Кафи.

1618 р. - похід 20-тисячного козацького війська Петра Сагайдачного в Московію для підтримки королевича Владислава. Деулінське перемир'я. Приєднання до Польщі Чернігово-Сіверщини та Смоленщини.

1621 р. - участь козацького війська під проводом Петра Сагайдачного в Хотинській війні на боці Речі Посполитої.

Яка роль, за визнанням сучасника, належала українським козакам на чолі з гетьманом П. Сагайдачним у битві під Хотином 1621 р.? Чому перемога під Хотином принесла козацтву славу «рятувальника християнської цивілізації»?

У своїй книжці «Хотинська війна» учасник подій польський комісар Якуб Собеський, батько майбутнього польського короля Яна Собеського, писав: «Коронний гетьман Карл Ходкевич, верхи на коні, стояв біля свого шанця, коли примчав гонець зі звісткою, що козаки з кількома польськими загонами захопили вже табір Османа і що для остаточної перемоги бракує тільки підмоги... Після несподіваного вторгнення запорожців у табір Османа турків охопила паніка: люди всіх станів були в невимовній тривозі, а сам Осман, який так недавно гадав, що нема на світі нікого могутнішого за нього, тепер на власні очі бачив усю непевність свого становища».

1. Чому козацькі морські експедиції перших десятиліть 17 ст. називають добою героїчних походів?

На перші два десятиліття 17 ст. припали особливо вдалі морські походи козаків на турецькі фортеці. Тому про ці часи говорять як про добу героїчних морських походів козацтва. Козаки на своїх чайках атакували турецькі фортеці - Очаків, Акерман, Кілію, Ізмаїл у Північному Причорномор’ї, Кафу в Криму, Варну в Болгарії, Синоп і Трапезунд у Туреччині й навіть околиці столиці Османської імперії - Константинополя. Так, улітку 1606 р. запорожці завдали удару одночасно по трьох фортецях - Акерману, Кілії, Варні. Справжнє потрясіння султанського двору спричинила морська експедиція козаків 1614 р. Флотилія чайок перетнула Чорне море. Висадившись під Трапезундом, козаки переможним походом пройшли по турецькому узбережжю, здобули Синоп, знищили гарнізон фортеці, арсенал, спалили місто й кораблі турків.

Навесні наступного року на 80 чайках запорожці рушили тепер вже на турецьку столицю, де завжди, крім флоту, стояла султанська гвардія в 30 тис. вояків. Козаки спалили портові споруди и повернули назад.

Найпотужнішого удару козаки на чолі з Петром Конашевичем-Сагайдачним завдали 1616 р., коли було здобуто Кафу та визволено кілька тисяч бранців.

Переможні походи козаків викликали захоплення й подив у Європі, адже тогочасна турецька військова міць уважалася нездоланною.

Здобуття Кафи запорожцями. Гравюра з книги «Вірші на жалісний погреб...». 1622 р.

• Це перше зображення воєнної події в українській друкованій книжці. На другому плані гравюри - мури турецької фортеці Кафи. На першому - козацькі човни, що атакують турецькі галери.

• Чому П. делла Ванне, перебуваючи в Персії, переконував іранського шаха Аббаса Великого заручитися підтримкою козаків у боротьбі проти Туреччини?

У своїй книжці «Подорожі», що вийшла друком у 50-х рр. 17 ст. у Римі, італійський мандрівник, письменник П'єтро делла Валле писав: «Турки не мають на Чорному морі жодного міста, що його не взяли б козаки... В усякому разі, вони зараз на Чорному морі є такою значною силою, що коли додадуть більше енергії, то цілком контролюватимуть... Після серйозних роздумів про їхній стан, про їхні політику й звичаї я не маю сумніву щодо того, що з часом вони створять могутню республіку, бо, на мою думку, навіть уславлені спартанці, не кажучи вже про сицилійців, карфагенян і навіть римлян, не починали так знаменито і вдало».

Розгляньте карту на стор. 83. • 1. Які українські землі входили до складу Речі Посполитої у першій половині 17 ст.? • 2. Які терени охоплювали Османська імперія та її васали? • 3. Які турецькі міста-фортеці Північного Причорномор’я та Криму були плацдармом для нападу на українські землі? • 4. На які фортеці здійснювали походи козаки в першій чверті 17 ст.?

Українські землі в першій половині 17 ст.

2. Чим уславив своє ім’я гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний?

Початок гетьманування П. Сагайдачного припав на 1616 р. На гетьманство його обирали кілька разів.

Залишаючись нібито вірним королю, гетьман неухильно відстоював козацькі права. Так, усупереч численним домовленостям із польським урядом, які забороняли козакам здійснювати походи проти Туреччини, П. Сагайдачний вдавався до нових і нових атак, що загострило відносини між Османською імперією та Польщею аж до стану війни. Така ситуація була на користь козацтву: за умов постійної загрози з боку Туреччини Польща не наважувалася знищити козацтво - свого союзника в боротьбі проти турків.

Беручи активну участь у тогочасній європейській політиці, наприклад підтримуючи наміри польського королевича Владислава здобути корону Московської держави, гетьман на початку літа 1618 р. повів 20-тисячне козацьке військо на Москву.

З розповіді Якуба Собеського: «Конашевич надзвичайно спритно, страшенно збентеживши ворога, злучився з Владиславом під самою Москвою, столицею держави. Проніс переможні корогви свої безмежними просторами, спустошив вогнем і мечем недружні землі,обернувши в сумні руїни такі незвичайні, сильні своєю позицією та залогами міста, як Єлець, Шацьк, Ливни, Калуга».

• Як автор розповідає про похід П. Сагайдачного?

Хрест з дарчим написом Петра Сагайдачного, переданий ним у 1622 р. Богоявленському собору в Києві.

Незабаром московський уряд уклав мирну угоду з Річчю Посполитою, яку було підписано 1 грудня 1618 р. у с. Деуліні. За угодою, перемир’я між двома державами укладалося на 14,5 року; Владислав відмовлявся від своїх прав на московський престол, Польща отрималаСмоленщину й Чернігово-Сіверщину.

П. Сагайдачний був ініціатором відновлення вищої ієрархії православної церкви. У 1620 р. було запрошено єрусалимського патріарха Феофана, коли той повертався з Московії. Патріарх висвятив нового київського митрополита (И. Борецького) та єпископів. Козацький загін, що постійно перебував при патріархові, не дав можливості польській владі заарештувати Феофана, і, коли той завершив свою місію, його з почестями перепровадили до молдавського кордону. Відновлення ієрархії православної церкви в Україні польський уряд не визнав, проте до каральних дій не вдався, бо Польща перебувала в стані війни з Туреччиною.

Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний.

Особистість

Петро Конашевич-Сагайдачний (1577-1622). Справжнє прізвище Конашевич. Сагайдачний - це прізвисько, що походить від слова «сагайдак» - шкіряна сумка або дерев'яний футляр для стріл, а також лук. Сагайдачним Петра Конашевича назвали за майстерну стрільбу з лука. Народився в сім'ї дрібного українського православного шляхтича. Дістав початкову домашню освіту, а згодом навчався в Острозькій академії та Львівській братській школі. Наприкінці 16 ст. подався на Запоріжжя, де швидко здобув авторитет. Брав участь у численних походах козаків, а незабаром став їх очолювати. Він здобув заслужену шану сучасників. «Був то чоловік великого духу, що сам шукав небезпеки, легковажив життям, у битві був першим, коли доводилося відступати - останнім...» - повідомляє про нього тогочасне джерело.

Усе віщувало велику битву. Навіть ніч пахла грозою. Сагайдачний пильно вдивлявся в пітьму, намагаючись натрапити на певний знак, що спрямував би його до козацького табору. Сюди, під Хотин, він повернувся з Варшави з добрими новинами: король потребує допомоги запорожців у війні з Туреччиною і готовий визнати справедливими козацькі вимоги. А польські воєначальники, з якими годину тому мав докладну розмову, погоджуються з його планом вирішальної битви під час тієї - Хотинської, як назвуть її нащадки, - війни. З Божою поміччю вдасться розбити турків, і тоді володарі сусідніх держав змушені будуть зважати на козацтво.

Так у думах збігло чимало часу. Вже й посвітлішав східний край неба, а сліду все-таки не видно. Доведеться пробиватися навмання. Аж раптом - сліди кінських копит! Сагайдачний повернув коня й попрямував за ними. Ніч довго не відступала. Передгрозова задуха й важкі кошлаті хмари тримали її, чорнокрилу, в полоні.

Безсилим був і легкий світанковий вітерець. Пітьма відійшла несподівано. І то вже був день. День, який розпочався не ранком, а бідою. Бо коли розвиднілось, Сагайдачний жахнувся: кінські сліди привели його не до козацького табору, а в турецький стан. Небо зловісно блискало, та замість краплин дощу в запорізького полководця полетіли ворожі стріли. Порятунок один - утеча. «Ех, якби ти, коню-брате, вмів літати», - тільки й подумав Сагайдачний, рвучко повернувши назад.

Кінь мчав так швидко, що, здавалось, ось-ось наздожене ніч. Проте стріли були прудкішими. Сагайдачний відганяв від себе думки про смерть, бо не втрачав надії на порятунок. А та надія темною смугою лісу бовваніла на обрії.

Отак, на півкроку випереджаючи власну долю, дістався він лісу. Відчув його вологий подих, зітхнув з полегшенням і - закляк від пекучого болю.

Втративши мить, зрозумів: життя вислизає з його рук - вороги оточували його. Тоді сторчголов полетів з коня...

Цілий день проблукав Сагайдачний лісом. Млоїло душу. Ні думок, ні почуттів. Тільки пекучий біль. Думка сяйнула разом із золотим зблиском сонячних променів у Дністровому плесі: «Хай йому грець, ми ще позмагаємось», - посміхнувся Сагайдачний і пірнув у прохолодну глибінь.

Портрет гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного на коні. Гравюра з книги «Вірші на жалісний погреб...». 1622 р.

• Це зображення було одним із ранніх портретів у гравюрі. Воно дає змогу краще уявити зовнішність гетьмана в останні роки його життя. Цей мистецький твір багатий на деталі, які свідчать про український костюм 17 ст. (гетьман у жупані - приталеному верхньому одязі з дорогої тканини, поли якого сягали нижче колін), козацькі клейноди (гетьманська булава), зброю (шабля, сагайдак), шляхетський герб гетьмана.

• Про які риси вдачі П. Сагайдачного свідчить описаний епізод?

3. Якою була роль козаків у Хотинській війні?

5-7 червня 1621 р. в урочищі Суха Діброва на Черкащині відбулася спільна рада реєстрового й нереєстрового козацтва, на якій розглядалися пропозиції польського сейму про участь козацтва у війні проти Туреччини. Крім козаків, у ній взяли участь нещодавно висвячений митрополит Йов Борецький, майже 300 священиків, 50 ченців. Митрополит виступив із палкою промовою, охарактеризував становище православ’я в Україні як критичне, від чого, за словами сучасника, «гнівом сповнилися козацькі серця».

Герб Війська Запорізького. Гравюра з книги «Вірші на жалісний погреб...». 1622 р.

Козацька рада ухвалила виступити спільно з поляками за умови виконання польським урядом низки вимог, зокрема визнання прав козацтва, розширення реєстру, дотримання релігійної рівноправності, підтримки відновленої церковної ієрархії. Ці умови мало повідомити королю козацьке посольство, очолене П. Сагайдачним. Командувати 40-тисячним козацьким військом рада доручила Яцьку Бородавці. Тим часом під Хотинською фортецею (тепер - Чернівецька обл.) зійшлися 35-тисячна польська й 250-тисячна турецько-татарська армії. Польське командування з нетерпінням чекало на козацькі загони. «А тут пройшла чутка, - писав учасник подій польський комісар Якуб Собеський, - ніби козаки не прийдуть. Розпач був на обличчях жовнірів і командування: голови схилилися, почулися дорікання...».

Незабаром з Варшави прибув П. Сагайдачний. З’ясувавши з польським командуванням деталі операції, він рушив під Могилів, де перебували козаки. Під час маршу від Могилева до Хотина його було обрано гетьманом. Під керівництвом П. Сагайдачного козаки відбили дев’ять штурмів, здійснили серію нічних атак, які, за винятком однієї, були успішними.

Козацька тактика суттєво відрізнялася від польської. Коронний гетьман Карл Ходкевич надавав перевагу обороні, козаки ж прагнули діяти наступально. Більшість турецьких атак була спрямована проти козацького табору, а найголовнішим своїм завданням султан вважав знищення війська козаків. Отож найвагоміший внесок у перемогу під Хотином зробило українське козацтво. Завдяки Хотинській війні Польща відвернула загрозу втрати чималих територій. Перша гучна перемога над турецькою армією, здобута в суходільних боях, мала величезне міжнародне значення. Вона спростувала думку про непереможність Туреччини і спричинила спалах визвольної боротьби підкорених турками народів. Після Хотинської війни змінилися зовнішньополітичні плани османського уряду: відтоді Туреччина на тривалий час відмовилася від наміру завоювати всю Європу. Позначилася війна й на внутрішньому становищі Оттоманської Порти: розлючені поразкою яничари вбили султана Османа ІІ. Цей заколот став провісником занепаду могутньої імперії.

1. Іменний меч гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного. Подарунок польського королевича Владислава за перемогу під Хотином. На мечі напис, який підтверджує обставини його урочистого вручення.

2. Хотинська фортеця. Сучасний вигляд.

• Які події описує джерело? • Які рядки свідчать про дипломатичні заходи П. Сагайдачного й козацького посольства у Варшаві? • Як уривок з листа характеризує роль українського козацтва в політичному житті тих часів?

З листа католицького єпископа Франческо Чіріолі в липні 1621 р.: «Серед католиків, у тому числі й церковників, не бракує впливових осіб, які є покровителями членів козацького посольства, з огляду на теперішню загрозу війни з турками. А згаданий Сагайдачний відкрито заявляє, що королівство не одержить ні найменшої допомоги від жодного козака і від більшої частини схизматиків, якщо ці їхні вимоги не будуть вислухані. З іншого боку, багато з цих сеньйорів не тільки вважає, що було б величезною шкодою втратити допомогу козаків, військо яких вихваляють як більш боєздатне і краще організоване, ніж те, яке очолює коронний гетьман, але й підкреслюють небезпеку, що ці козаки не будуть битися проти турків, і тому говорять, що в цей момент необхідно піти на поступки козакам так, щоб вони залишилися вдоволені».

Перевірте себе

1. Установіть хронологічну послідовність подій: • Хотинська війна; • похід 20-тисячного козацького війська П. Сагайдачного до Московії на допомогу королевичу Владиславу. Деулінське перемир'я; • козацьке повстання під проводом М. Шаули та С. Наливайка.

2. Яке нове воєводство виникло у складі Речі Посполитої на українських землях у першій половині 17 ст.? • У яких напрямках здійснювали свої походи українські козаки на турецькі володіння? • Визначте місце розташування фортеці, біля якої відбулася битва польсько-козацького війська з армією Османської імперії в 1621 р.

3. На які з перелічених фортець здійснювали свої морські походи українські козаки: • Акерман; • Хотин; • Кілія; • Ізмаїл; • Трахтемирів; • Кам'янець; • Кафа; • Збараж; • Трапезунд; • Синоп; • Кодак; • Очаків?

4. Дайте відповіді на запитання: • Чим були спричинені морські походи козаків перших двох десятиліть 17 ст.? Якими були їхні наслідки? • Чому похід на Москву вважають виявом дипломатичного хисту гетьмана П. Сагайдачного? Якими були результати походу? • У чому виявлялося піклування П. Сагайдачного про православну церкву? Яке значення мали заходи щодо її підтримки? • Як відбувалася та чим закінчилася Хотинська війна? Якими були її наслідки?

5. Передчасну смерть П. Сагайдачного сприйняли в Україні як велику втрату. З приводу цієї сумної події ректор Київської братської школи К. Сакович написав «Вірші на жалісний погреб...», у яких стверджував ідею безсмертя подвигів, слави й доброчинства гетьмана:

На безсмертну заслужив славу, наш гетьмане!

Ні, вона у забутті, певно, не постане;

Поки Дністер і Дніпро многорибні плинуть,

Доти справи всі твої славно будуть линуть.

Не впадеш у глибину безличну,

Не загинеш у літах - маєш славу вічну!

• Чи свідчить цей уривок про великий авторитет гетьмана у тогочасному українському суспільстві? • Свої міркування підтвердіть конкретними фактами. Висловіть ставлення до цієї постаті.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно