Церковне життя в XVI ст.

§8. Церковне життя в XVI ст.

Яка релігія була державною в Польщі?

Яку релігію сповідували більшість українців?

Якими були умови Люблінської унії?

Упродовж уроку з’ясуйте, як і чому змінилося становище православної церкви у XVI ст.

1. Становище української православної церкви в XVI ст. Зверніть увагу — це важливо!

І до, і після Люблінської унії більшість потужних українських князів XVI ст. та іншої шляхти залишалися прихильниками православної конфесії, інколи спеціально тим підкреслюючи свою окремішність та приналежність до старожитнього руського світу. Завдяки цьому православна церква в українських землях тривалий час отримувала надійні матеріальну підтримку та політичний захист.

Та, незважаючи на підтримку князів, становище української православної церкви (Київської митрополії) в XVI ст. поступово погіршувалося через ряд зовнішніх і внутрішніх чинників.

До зовнішніх чинників відносять ослаблення впливу Вселенського (Константинопольського) патріарха через захоплення турками-османами власне Константинополя; штучне виділення у 1589 р. окремого Московського патріархату з претензіями на зверхність над Київською митрополією; перебування більшості українських земель у складі держав, які однозначно підтримували римо-католицьку церкву, — Польщі, Литви та Угорщини.

Були також чинники, які ослаблювали Київську митрополію зсередини. Поширення патронату — права світських феодалів призначати церковнослужителів у своїх володіннях — призвело до ослаблення церковного управління, падіння дисципліни і моральності духовенства, а отже і авторитету церкви загалом. Окрім того, Річ Посполита створювала умови для зростання впливу своєї державної релігії. Римо-католицька віра вважалася більш престижною; в католиків на той час були кращі заклади освіти, католику легше було здобути королівської ласки. Це призводило до поступового переходу української шляхти у римо-католицтво і ослаблювало матеріальне та політичне становище православної церкви.

1. Хто був опорою православної церкви в українських землях у XVI ст.?

2. Якими були зовнішні чинники погіршення становища Київської митрополії у XVI ст.?

3. Якими були внутрішні чинники погіршення становища Київської митрополії в XVI ст.?

Корона королів Угорщини

Із тестаменту (заповіту) князя Лева Воронецького 1601 р.

(Пожертвував) на (православну) церкву св. Трійці маєтків у селах Татаринівці, Красний Луг, Юсківці, Якимівці та Загурівці. На церкву князь пожертвував також Євангеліє та срібні речі. Згадується, що Святотроїцький храм був зведений його коштами. При церкві мав бути шпиталь.

1. Доведіть, що князь Лев Воронецький був меценатом.

Герб князів Воронецьких

Дослідник про особливості права патронату.

Михайло Довбищенко (український історик)

...В ряді випадків слуга, який відзначився перед паном, але не міг більше нести за віком чи станом здоров’я військову службу, отримував парафію (як священик)... (А) маючи сильних покровителів ... чи навіть короля, шляхтич отримував ... настоятельство в монастирі чи ... єпископську кафедру... (найчастіше не маючи при цьому) відповідного виховання та ... освіти... (бо в) XVI ст. (православної) семінарії на Русі не було.

Золотий дукат — одна з монет, якими послуговувалися в Польщі, Литві та Речі Посполитій

Дослідник про українських єпископів XVI ст.

Митрополит Макарій (Булгаков) (російський історик церкви) .Тільки за іменем і зовнішнім одягом були духовними сановниками. А насправді вони були світськими панами, жили й поводились як пани, турбувалися лише про власні маєтки та інтереси.

1. Розгляньте в рубриці «Зверніть увагу - це важливо!» текст, виділений коричневим кольором, а потім, у попередньому перед цим документі - текст виділений синім кольором. Чи міг митрополит Макарій бути упередженим - спеціально підкреслювати вади українських ієрархів? Чи були у нього для цього підстави? Обґрунтуйте свої твердження.

Митрополит Макарій (1816-1882)

Дослідник про перехід нащадків відомого захисника православ’я князя В-К. Острозького в католицтво.

Томаш Кемпа (польський історик)

З-поміж дітей Костянтина Острозького найраніше перейшли у католицизм первісток син Януш і дочка Катерина. Середній син Костянтин перейшов у католицизм у 1583 р. Воєвода (київський) К. Острозький болісно переживав відхід від православ’я своїх дітей.

Ювілейна монета «Родина Острозьких»

Примітка. За сприяння батька Януш якийсь час перебував при дворі імператора Священної Римської імперії у Відні.

1. Висловіть припущення. Заради чого старий Острозький відправив сина до Відня? Як це вплинуло на релігійні переконання Януша?

2. Особливості реформаційних та контрреформаційних рухів Зверніть увагу — це важливо!

У XVI ст. Європу охопив рух за реформування римо-католицької церкви - Реформація. Він породив декілька нових церков, які називалися протестантськими (бо протестували проти католицизму). До України протестантизм проник із Польщі, але масового поширення не набув. Протестантами стали лише незначна частина заможних містян і шляхти. Натомість реформаційні ідеї про очищення церкви і зближення її з прихожанами відчутно вплинули на життя православних українців.

Європейські реформаційні ідеї в українських землях проявилися в перекладі Святого Письма українською мовою перший переклад - Пересопницьке Євангеліє 1556—1561 рр., у збільшенні кількості шкіл та появі закладів, які надавали середню і вищу освіту, а також у поширенні практики підтримки церкви і нагляду за нею братствами - об’єднаннями її прихожан.

З другої половини XVI ст. набрала обертів Контрреформація - активна боротьба католицької церкви проти протестантів. У Речі Посполитій Контрреформація проявлялася в забороні протестантам займати державні уряди (посади) та сприянні діяльності ордену єзуїтів - провідників Контрреформації. Але єзуїти в Речі Посполитій діяли методами прихильників Реформації і створили за підтримки держави мережу шкіл - єзуїтських колегіумів. В єзуїтських колегіумах давали якісну освіту, але після закінчення навчання молоді українські шляхтичі часто зрікалися рідної віри, приймаючи католицьку.

1. Які особливості реформаційного руху на українських землях у XVI ст.?

2. Як втілювалися реформаційні ідеї в Україні? Коли було створено Пересопницьке Євангеліє?

3. У чому проявилася Контрреформація на теренах Речі Посполитої?

Печатка ордену єзуїтів

Дослідниця про єзуїтські колегіуми.

Наталя Яковенко (український історик)

...З другої половини XVI ст. почали множитися ... єзуїтські колегіуми. Існували два типи колегіумів - середнього і вищого рівнів. Перші давали типову освіту гуманістичної школи... Другі (так звані повні колегіуми) мали спеціальні класи вищих наук - філософії (два або три роки) і теології (богослов’я) (чотири роки); філософські студії передбачали також вивчення логіки і математики...

1. З якого часу почали створюватися єзуїтські колегіуми в Україні?

2. Чим відрізнялися повні колегіуми від інших єзуїтських шкіл?

Детальніше про... те, як з’явився старий Новий рік

Систему обрахунку днів за час одного оберту Землі довкола Сонця (рік) називають календарем. У Європі ще з античних часів користувалися Юліанським календарем, який був створений і запроваджений за вказівкою римського імператора Юлія Цезаря в 46 р. до н. е. Але рік за юліанським календарем довший на 11 хвилин 14 секунд за істинний сонячний рік. Так що кожні 128 років набігав цілий зайвий день. У XVI ст., до прикладу, весняне рівнодення за календарем наступало через десять днів після того, коли воно відбувалося в природі. Щоб виправити помилку, Папа Римський Григорій XIII в 1582 р. увів новий календар (григоріанський). Але православний собор у Константинополі і Вселенський (Константинопольський) патріарх Єремія II визнали цю реформу такою, що суперечить церковним канонам (законам). Тому і до сьогодні православна церква відзначає свята за старим стилем (юліанським календарем), у той час як міжнародним стандартом вважається календар григоріанський (новий стиль). Через це в Україні спочатку одночасно з усім світом відзначають Новий рік, а згодом - православний старий Новий рік. Календарна реформа ще більше загострила стосунки між католиками та православними в українських землях.

Папа Римський Григорій XIII

Вселенський (Константинопольський) патріарх Єремія II

1. Чим відрізняються Григоріанський та Юліанський календарі?

Дослідник про причини поширення розгалужень протестантизму в Речі Посполитій у XVI-XVII ст.

Ігор Лоський (український історик)

Найбільш різноманітні розгалуження знаходили собі тут прихильність. Починаючи з головних визнань - лютеранського, кальвінського і гуситського, і кінчаючи ... антитринітарськими (які заперечували догмат про Святу Трійцю)... Без сумніву, діяли (в Речі Посполитій) ті самі причини, що і в Європі., (але) діяли і специфічні причини - ... економічний, а головно - політичний антагонізм (протистояння поглядів та інтересів) поміж шляхтою і духовенством. (Окрім того) джерелом переходу на нововірство у багатьох був скептицизм - скептицизм шляхтича, що побував у Європі і вкусив від «дерева пізнання» поганського Ренесансу. Реформація для цього шляхтича була просто європейською модою.

Печатка М. Лютера, символ лютеранства

Фауст Социн

1. Які протестантські віровчення були поширені в Речі Посполитій?

2. З яким протестантським віровченням пов’язаний Фауст Социн?

3. Православні братства Зверніть увагу — це важливо!

В умовах покатоличення та ополячення українців з другої половини XVI ст. великого поширення набули братства - об’єднання православних українців для підтримки рідної їм церкви та захисту своїх прав.

Братства опікувалися церквою: доглядали споруду, слідкували за тим, щоб священики виконували свої обов’язки, виступали проти зловживань вищого духівництва; займалися благодійністю: організовували шпиталі для хворих і немічних, благодійні обіди для бідних, допомагали людям у скрутному становищі; здійснювали за можливості протекцію (підтримку) православних: допомагали вступити до ремісничого цеху, вирішити проблеми з торгівлею, відстоювати свої права в суді; проводили просвітницьку діяльність: відкривали середні школи, в яких навчали рідною мовою, друкарні, в яких найчастіше друкували книги грецькою, старослов’янською та руською (староукраїнською) мовами, створювали бібліотеки. Братства стали справжньою опорою православної церкви, українців і української культури. Найбільш давнім і впливовим було Львівське братство. В 1586 р.

Антіохійський патріарх Йоаким, затвердивши статут братства, надав йому право зверхності над іншими братствами та право нагляду за духовенством і в тому числі за єпископами. Тоді ж почала діяти перша братська школа, а дещо згодом Львівське Успенське братство отримало право ставропігії, тобто право самостійного підпорядкування безпосередньо патріархові, а не місцевим єпископам.

1. Поясніть значення слова братства.

2. Охарактеризуйте напрямки діяльності братств.

3. Яке братство вперше отримало право ставропігії? Коли?

Дослідник про поширення братств.

Ярослав Ісаєвич (український історик)

Наприкінці XVI - на початку XVII ст. братства організовувалися в більшості міст Галичини, Холмщини, Підляшшя. Так, 1589 р. організаційно оформилися братства в Рогатині та Красноставі, 1591 р. - у Бересті та Городку, 1592 р. - у Комарні... виникають братства також в окремих селах. Близько 1615 р. стало діяти Богоявленське братство в Києві, а близько 1617 р. - Чеснохрестське Хрестовоздвиженське) братство в Луцьку.

1. Назвіть братства, які виникли в XVI ст.

2. Коли виникли братства в Києві та Луцьку?

Руїни Хрестовоздвиженської церкви Луцького братства у XIX ст.

Учасник братського руху обґрунтовує релігійне підґрунтя благодійної діяльності братств. Кирило-Транквіліон Ставровецький (викладач грецької мови у братській школі Львова, а згодом Вільна, богослов) Бог створив людей рівними і єдиними, дарував їм душу розумну, дав їм весь видимий світ ... сенс життя людей полягає в повсякденній трудовій діяльності на благо суспільства ... знання, наука і освіта повинні супроводжувати людину впродовж усього її життя.

1. Подумайте. Які з висловлених думок близькі до ідей реформації, а які - до традиційних уявлень християнської церкви?

Коли в Україні було надано ставропігію Львівському братству, ...

в Англію вперше було завезено тютюн, а доти козаки нічого не чули про тютюн та люльку і при цьому добре почувалися.

Підсумуйте свої знання.

1. Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними.

- 1582 р. - запровадження Григоріанського (нового) календаря.

- 1586 р. - надання ставропігії Львівському братству. Утворення першої братської школи у Львові.

- 1589 р. - виділення Московського патріархату.

- 1615 р. - утворення Київського Богоявленського братства.

- 1617 р. - фундація Луцького Хрестовоздвиженського братства.

2. Поясніть значення понять: право патронату (в релігійній сфері Речі Посполитої), Реформація, Контрреформація, братства, ставропігія.

3. Підготуйте повідомлення: «Прояви Реформації та Контрреформації на українських землях».

4. Аргументовано підтвердіть чи спростуйте думку. Українські братства - захисний щит для православ’я у XVI-XVII століттях.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно