Західноукраїнські землі у складі володінь австрійських Габсбургів. Реформи Марії-Терезії та Йосифа І
- 23-09-2022, 21:36
- 317
8 Клас , Історія України 8 клас Бурнейко, Наумчук
§39. Західноукраїнські землі у складі володінь австрійських Габсбургів. Реформи Марії-Терезії та Йосифа II
Як потрапила під владу Австрії Буковина?
Що називали копним, а що вотчинним судом?
Що таке мануфактура?
Упродовж уроку з’ясуйте значення реформ Марії-Терезії та Йосифа II для українських земель
1. Під владою австрійських цісарів
Зверніть увагу — це важливо!
На кінець XVIII ст. у складі Австрійської імперії перебувало близько 20% українських земель. Колишні володіння Речі Посполитої були об’єднані в королівство Галичини і Лодомерії з центром у м. Львів. Звично ці території називали Галичиною, але її західну частину - Західну Галичину - складали польські землі, а східну частину - Східну Галичину - землі українські. Буковину включили до королівства Галичини та Лодомерії на правах автономії, а Закарпаття було частиною Угорського королівства Австрійської імперії. На всі ці території поширилося австрійське законодавство.
У соціальній сфері Австрія зафіксувала ті права різних станів суспільства, які вони мали і раніше. Втім, серед землевласників і поселенців краю побільшало представників німецької національності загалом і представників австрійського уряду, в управлінській системі зокрема.
Австрійський двір активно підтримував римо-католицьку церкву. Через це прихожанами греко-католицької церкви були переважно закріпачені селяни-українці. Зближення греко-католицьких священиків, які мали кращий доступ до освіти, з українським селянством краю в майбутньому зіграє важливу роль для відновлення української державності.
Погано розвиненим залишалося господарство краю. Закріпачені селяни в низинних панських господарствах обробляли землю, а в горах переважно розводили овець. Розмір панщини інколи сягав 6 днів на тиждень. За винятком Львова, більшість міст краю залишалися дрібними. Нерідко їх мешканці займалися сільським господарством і навіть відробляли панщину. Мануфактур не було, продовжувало розвиватися ремісництво, в кращому випадку - цехове. Розвинутими були соледобування, деревообробка, обробка шкіри та ткацтво. Почалось освоєння галицьких нафтових джерел.
1. До яких адміністративних одиниць Австрії належали Буковина, Закарпаття та Галичина?
2. Ким, переважно, були прихожани греко-католицької церкви? Чому?
3. Яким було господарство українських земель у складі Австрії?
Русин Закарпаття
Марія-Терезія
Детальніше про...
адаптацію новоприєднаних земель до австрійського правового поля.
На землях, що відійшли до Австрії від Речі Посполитої, ще якийсь час продовжувало діяти законодавство сусідньої держави і навіть збиралися місцеві сеймики. Лише 1786 р. на ті території було поширено дію австрійських законів.
1. Чому йде мова про сусідню, а не про неіснуючу державу?
2. *Як відповідь на питання № 1 пов’язана з ілюстрацією поруч?
Герб королівства Галичини і Лодомерії
Дослідник про Королівство Галичини і Лодомерії.
Василь Верига (український історик в еміграції)
Австрія (1772 р.) зайняла Галичину, покликуючись формально на те, що у XIII ст. Галицько-Волинська держава була короткий час під пануванням угорських королів, які в тому часі титулували себе ... король Галичини і Володимири (від міста Володимир на Волині). Марія Терезія ... прийняла теж титул королеви Галичини і Володимири, і той титул австрійські цісарі (імператори) носили аж до 1918 р.
1. Чому, володіючи Краковом із прилеглими землями, австрійські цісарі не долучили до свого титулу «король польський» (підказка на с. 251)?
Ярмарок біля собору Святого Юра, А. Кароль
Очевидець про Львів у кінці XVIII ст.
Ф. фон Краттер (німецький мандрівник)
...Коли Австрія заволоділа цим містом, тут можна було бачити переважно убогі хати і будинки, з яких одні загрожували обвалом, а інші вже завалилися, тому що багато будинків мали двох, трьох і чотирьох власників, які не дбали про ремонт, ... і про санітарні споруди. Вулиці в місті були так погано вимощені, що було більше ям, ніж каналів. Ринок гарний, займає правильний чотирикутник, з гарними великими чотири- і п’ятиповерховими кам’яницями, побудованими
переважно в доброму італійському стилі.
1. Спробуйте провести паралелі між становищем Львова та становищем Речі Посполитої загалом у часи її поділів.
Детальніше про...
початок видобутку нафти в українських Карпатах
У XVII-XVIII ст. нафту просто збирали з відкритих ям (зверніть увагу на ілюстрацію). Промисловий видобуток нафти починається з 1771 року. Тоді у селі Слобода-Рунгурська на Коломийщині копали колодязь для видобутку солі. Але з глибини 24 м пішла нафта. Протягом 100 років з цього колодязя щодоби одержували 100 кг нафти. Нафту застосовували для освітлення, зберігання деревини та вичинення шкіри. Була вона також хорошим засобом проти випадіння шерсті овець.
2. Реформи Марії-Терезії та Йосифа II
Зверніть увагу — це важливо!
У 40- 60-х рр. XVIII ст. Австрійська імперія зазнала декілька відчутних поразок у війнах через слабкість війська та недосконалість системи управління імперією. Щоб змінити ситуацію на краще, імператриця Марія-Терезія (правила в 1740—1780 рр.) та її син-співправительЙосиф II (1765-1790 рр.) провели ряд реформ (змін, удосконалень). Реформи стосувалися різних сфер, але для західноукраїнських земель важливе значення мали лише окремі з них.
Аграрна (сільськогосподарська) реформа передбачала обмеження панщини трьома днями на тиждень, надання селянам земельних наділів, хай і не у власність, але в особисте користування, заборону панам самим судити своїх селян - для цього призначалися спеціальні державні чиновники. Окрім того, селяни отримували ряд особистих прав: вільного одруження, торгівлі, навчання дітей, права особисто звертатися до суду тощо. Більше того, указами Йосифа II 1780- 1782 рр. селяни отримали особисту свободу, а в 1789 р. - панщину (безоплатну примусову працю на власника землі).
Релігійна реформа зрівняла у правах римо-католицьку, греко-католицьку (цей термін офіційно введено в дію з 1774 р.) та протестантські церкви. Церкву загалом підпорядкували державі, а священиків прирівняли до державних службовців. У 1773 р. в Австрії було розпущено орден єзуїтів. В українських землях було дозволено проводити богослужіння рідною мовою.
1. Чому за правління Марії-Терезії та Йосифа II було проведено реформи в Австрії?
2. Що передбачала аграрна реформа?
3. Що передбачала релігійна реформа?
Вибирання нафти з відкритих ям
Імператор Йосиф II
Учасник подій пояснює свої дії впливом філософії (в даному випадку ідей Просвітництва).
Иосиф II (австрійський імператор)
Покладаючи на себе найбільш славну з європейських корон, маю намір поставити філософію законодавицею моєї держави; на підставі її принципів Австрія повинна одержати зовсім новий вид. ... Привілеї, фанатизм і розумовий гніт повинні зникнути, кожний з моїх підданих буде користуватися природженими йому природними правами (людини).
Дерев'яний храм Манявського скиту сьогодні
Дослідник про реформи Йосифа II.
Тетяна Шевченко (український історик)
Йосифінські реформи були класичним проявом філософських та політичних ідей епохи Просвітництва, ... з його вірою у всемогутність розуму, епохи, модою якої було схвалення лише того, що відповідає критеріям раціональності і корисності.
Примітка. Йосиф II провів ревізію українських монастирів і, незалежно від конфесії, закрив ті, які не утримували притулків, шпиталів тощо, у тому числі Манявський скит з великою бібліотекою.
1. *Порівняйте висловлювання Иосифа II та дослідниці. Назвіть 2-і характерні риси світогляду просвітників за Т. Шевченко і доповніть цей перелік ще декількома за текстом Иосифа II.
Йосиф II за плугом, шарж початку XX ст.
Дослідник про аграрну реформу Йосифа II.
Василь Верига (український історик в еміграції)
Иосиф II ... уважав ... стан селянський найважнішим станом, тому що він своєю працею годує і збагачує інші стани. ... (1786 р.) встановлено робочий день - улітку 12 годин, взимку - 8. Закон 1782 р. формально скасував особисту залежність селян від панів-дідичів і надавав елементарні громадянські права.
Примітка. Йосиф II також відновив право сільських громад на самоврядування та на спільне користування лісами, пасовиськами, річками, ставками.
1. За текстом зробіть висновки від протилежного за зразком: «реформа обмежила робочий день до 12 годин, отже до реформи він тривав... і т. д.».
3. Освітня реформа. Наслідки реформ для українських земель
Зверніть увагу — це важливо!
Освітня реформа передбачала впровадження загальної освіти. Для цього вводилося три типи шкіл: однокласні парафіяльні, в яких користувалися місцевою мовою; у малих містечках - трикласні (тривіальні) з німецькою та польською мовами навчання; у більших містах - чотирикласні (нормальні), що готували учнів до навчання у гімназіях (середніх школах) та університетах. У 1784 р. на базі закритої єзуїтської гімназії відновив діяльність Львівський університет, при якому діяв Руський інститут з українською мовою навчання. Тимчасово у Відні і на постійній основі у Львові та Ужгороді діяли греко-католицькі духовні семінарії.
Не скрізь проголошені зміни однаково легко втілювалися в життя. Чи не найбільший опір реформам чинили великі землевласники, які не хотіли позбутися дармової, фактично рабської, праці кріпаків. Деякі зміни не прижилися одразу. До прикладу, після смерті Йосифа II було знову відновлено панщину, а українському селянину було ой як не просто відстояти, а то і дізнатися про свої права.
І все ж реформи Марії-Терезії та Йосифа II дозволили ліквідувати найпотворніші прояви кріпосного права, дали можливість селянам на законній основі боротися за свої права і, зокрема, самим звертатися до суду. Завдяки цьому зменшилася кількість повстань, а отже руйнувань та насильства. В церкві і парафіяльних школах зазвучала українська мова. Завдяки освітній реформі початкова освіта стала доступною для селян і зросла освіченість греко-католицьких священиків. З часом вони стануть ідейними лідерами місцевої української людності.
1. Які зміни відбувалися у сфері освіти протягом 70-80-х рр. XVIII ст.?
2. Хто найбільше опирався реформам?
3. Назвіть основні наслідки реформ Марії-Терезії та Иосифа II для західноукраїнських земель.
Детальніше про...
Львівський університет
Створений 1661 р. на базі єзуїтського колегіуму, він перебував у статусі єзуїтської академії до 1773 р., коли орден єзуїтів розпустили, а їх Львівську академію закрили. 1784 р. відбулося урочисте відкриття Львівського університету. З 1787 по 1809 рр. при університеті діяв Руський інститут. Інститут мав 2 відділи - філософський та богословський. Тут готували греко-католицьких священиків. Навчання для них проводили руською мовою. Старанних студентів університету заохочували грошовими нагородами, стипендіями, публічними похвалами, записом у книгу пошани. Лінькуватих - заносили в книгу ганьби, а за незадовільну поведінку виганяли з лекцій і навіть карали арештом. Розмір державної стипендії коливався від 50 до 100 гульденів на рік. Плата за навчання у цей же час становила 18 гульденів за рік.
Будівля Львівського університету 1784 р.
1. Коли діяв і які мав особливості Руський інститут Львівського університету?
2. Як стимулювали студентів університету до якісного навчання?
Галицькі селяни з книги Я. Головацького
Дослідниця про наслідки селянської реформи.
Тетяна Шевченко (український історик)
Хоча селянські бунти і далі вибухали в імперії, але селяни, відчуваючи, що центральна влада знаходиться на їхньому боці, вдавалися у пошуках справедливості до закону, а не до насильства. Зокрема, в українській частині Галичини до середини XIX ст. практично не було села, яке б не подавало в суд на свого поміщика.
1. Висловіть обґрунтоване судження про те, чи були результативними звернення селян до імператорських судів.
Коли в Україні було введено в дію термін «греко-католицька церква»...
у Швейцарії фізик Жорж Луї Лесаж створив одну з перших моделей електричного телеграфу. Перший телеграф діяв між двома кімнатами винахідника.
Підсумуйте свої знання.
1. Запам’ятайте дати і події.
- 1773 р. - припинив існування орден єзуїтів.
- 1774 р. - в Австрії вперше запроваджено термін «греко-католики».
- 1780-1782 рр. - ліквідація особистої залежності селян в Австрійській імперії.
- 1784 р. - відкриття оновленого Львівського університету.
2. Підготуйте коротку довідку «Адміністративний поділ українських земель у складі Австрії».
3. Підготуйте усну доповідь «Зміст основних реформ Марії-Терезії та Йосифа II».
4. Доведіть або спростуйте твердження: «Реформи Марії-Терезії та Йосифа II негативно позначилися на становище підвладних Австрії українських земель».
Коментарі (0)