§ 23. Військо Запорозьке в системі міжнародних відносин. Практичне заняття

Успіхи Національно-визвольної війни поставили перед Б. Хмельницьким та козацькою старшиною чимало внутрішньо- та зовнішньополітичних завдань. Серед останніх найважливіше полягало у міжнародному визнанні Війська Запорозького, налагодженні дипломатичних зав’язків та пошуку союзників. Поява козацької держави істотно змінила міжнародне становище Східної Європи. Щойно завершилася Тридцятилітня війна, було укладено Вестфальський договір, який перекроїв кордони між європейськими країнами. Послабилися позиції Німеччини, Ватикану й частково Речі Посполитої. Натомість помітно зміцнювалося становище Швеції.

Щоб ліквідувати козацьку державу, Річ Посполита намагалася заручитися підтримкою Франції, Австрії, німецьких князівств, Ватикану, Молдови, Валахії, Трансільванії, Московії, Криму й Османської імперії. Зі свого боку, козацька Україна прагнула домогтися не лише дружніх взаємин із цими країнами, а й схилити їх до підтримки своїх інтересів.

Розділіть клас на 5 груп, кожна з яких розглядатиме відносини держави Військо Запорозьке із однією з названих держав (Річ Посполита, Османська імперія, Московія, Кримське ханство, Швеція і Трансильванія). Проаналізуйте джерела, дайте відповіді на запитання. В кінці заняття кожна з груп має представити позитивні та негативні наслідки співпраці Війська Запорозького з різними країнами. У групах 1-5 розгляньте малюнок до офорту Т. Шевченка, прочитайте текст до нього (джерело 1) і дайте відповіді на запитання. 1. Про дипломатичні зносини з якими країнами дізнаємося з малюнка та тексту до нього? 2. Які події Національно-визвольної війни передували тим, що зображені художником? 3. Послів якої країни зображено на передньому плані картини? 4. Поміркуйте, який сенс автор малюнка вкладав у слова «одначе рада (окрім славного лицаря Богуна) присудила єднать царя московського».

Малюнок до офорту «Дари в Чигирині 1649 року». Художник Т. Шевченко. 1844 р.

1. «Із Царяграда, із Варшави і Москви прибували посли з великими дарами єднать Богдана і народ український, уже вольний і сильний. Султан, окреме великого скарбу, прислав Богданові червоний оксамитовий жупан на горностаєвій хутрі, [к]шталт княжої порфири, булаву і шаблю, одначе рада (окрім славного лицаря Богуна) присудила єднать царя московського».

1. Українська козацька держава і Річ Посполита

У групі 1 ознайомтеся з текстом джерела 2 і дайте відповіді на запитання. 1. За яких умов було написано лист? 2. Про що свідчить заклик короля обмінятися посольствами? 3. Яке значення для міжнародного становища козацької держави мало джерело 3? 4. Що засвідчує встановлення договірних відносин між державами? Пригадайте, який київський князь та за яких умов уклав перший договір із Візантією.

2. «... після покори і вірнопідданських почуттів, висловлених у листі до нас, і після укладення пунктів з вельможним воєводою... і завжди військо запорозьке, зберігаючи віру і вірнопідданські доброчинства, кров свою проливало за достойність королів своїх панів і за цілість Речі Посполитої...

Тому й тепер самі нашою особою вирушивши і наблизившись, з цим до вірності твоєї і до війська нашого запорозького [послів] посилаємо, бо, покликавши на допомогу бога, авторитетом своїм хочемо цей вогонь загасити, а не воювати далі.

Отже наказуємо, щоб ви, залишивши всяку ворожу запеклість, відступили від нашого війська миль на десять і вислали до нас своїх послів [з зазначенням], чого від нас і Речі Посполитої бажаєте. А ми даємо нашу королівську обіцянку в тому, що, ... готові послати з нашого боку комісарів, поважних сенаторів, і все що слід відносно вольностей і свобод війська запорозького обіцяємо зробити і в усьому наше військо запорозьке задовольнити».

Лист Яна ІІ Казимира до Б. Хмельницького. 5 серпня 1649 р.

З перших днів Хмельниччини лідером «партії компромісу», яка шукала способів примирення з повсталими, став Адам Кисіль. Йому, як досвідченому дипломату й православному українцю, було доручено вести перші переговори з Б. Хмельницьким у лютому 1649 р. в Переяславі. Для того, щоб продемонструвати польським дипломатам власний авторитет, Б. Хмельницький запросив на перемовини послів Московії та князівства Трансильванія. А. Киселю було доручено урочисто передати Б. Хмельницькому клейноди, що означало офіційне визнання Річчю Посполитою його гетьманської влади. Перемир’я передбачало припинення воєнних дій на три місяці. Б. Хмельницькому було обіцяно видати Д. Чаплинського, а також позбавити Я. Вишневецького права претендувати на посаду коронного гетьмана. Умови Переяславського перемир’я були компромісними. Б. Хмельницький наголосив, що війну буде відновлено в разі невиконання вимог повсталих. З іншого боку, перемир’я було успіхом української дипломатії, адже воно дало змогу виграти час для підготовки переможної військової кампанії 1649 року. В обстановці загостреного національного конфлікту й ворожнечі прагнення Киселя не мали популярності ні серед українців, ні серед поляків.

Адам Кисіль. Невідомий художник. Близько 1653 р.

Прочитайте тексти джерел 3-6, роздивіться портрет діяча. Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання.

1. Висловіть власну думку: чому українці, зневажаючи А. Киселя, дорікали йому, що його «українські кості лядським (польським) м’ясом поросли», а у Польщі його вважали шпигуном Б. Хмельницького - «зрадником, гадюкою, хлопом і русином»? 2. Як гадаєте, яку власну політичну мету висловлює А. Кисіль (джерело 3)? Чи вважав він за можливе створити незалежну українську державу? Чи наполягав на рівноправному союзі українців-литовців-поляків у складі Речі Посполитої? Обґрунтуйте. Чи можна було дипломатичним шляхом вирішити українсько-польське питання, як про це пише А. Кисіль (джерело 4)? 3. На підставі джерел 4 і 5 зробіть висновок: у чому полягала трагедія українського воєводи-дипломата А. Киселя? 4. Уявіть себе українським/ою представником/цею делегації на переговорах між Річчю Посполитою та козаками на чолі з Б. Хмельницьким. Як би ви намагалися врегулювати цей конфлікт? Яку б позицію відстоювали?

3. «Наші предки об’єдналися з поляками на добровільних і рівноправних засадах, тобто як вільні з вільними, наділені свободою з наділеними свободою. Три речі, а радше свободи, творять вільну республіку, - три їх протилежності призводять до рабства. Там, де існує свобода, щоб виявляти успадковану гідність, де є свобода розпоряджатися володіннями, де є свобода сумління, над яким панує один Бог і ним править, там є вільна Річ Посполита. Однак там, де так віриш, як кажуть, так дотримуєшся гідності, як мусиш, тримаєш володіння не в такій свободі, як хочеш, - там згасає свобода і настає рабство».

А. Кисіль про українську шляхетність

4. «Я майже зів’яв, весь змучений і в здоров’ї покалічений, три роки постійно спілкуюся з королем, щоб кров християнська не лилася, щоб остання частина народу нашого козацького не загинула».

З листа А. Киселя до Б. Хмельницького

5. «Хоча завжди до мене недовіра була у всієї Речі Посполитої і називають мене не захисником, а зрадником вітчизни - що ж із цим робити, коли так каже суспільна думка? По іншому не можна».

З листа А. Киселя до Яна ІІ Казимира

6. «Він жив так, що не можна було довести його вини - тільки завжди був під підозрою і всіма своїми виправданнями не міг змусити вірити в його щирість. Він був греко-руської віри, хвалив римсько-католицьку віру і спротивлявся унії. Похоронну службу по ньому правили в православних та католицьких храмах».

Лист папського нунція Яну ІІ Казимиру

2. Відносини з Османською імперією

Для того, щоб утвердити Українську державу на міжнародному рівні, її керівництву важливо було знайти союзників поза межами Польщі та Литви. Перед Військом Запорозьким стояло завдання зруйнувати усталену систему міжнародних відносин, адже в ній не було місця для козацької держави. Гетьманський уряд розвивав відносини з різними державами, проте найбільш реальними кандидатами на роль протектора на той час були Османська імперія та Московське царство.

На 1648 р. Османська імперія, яка була втягнута у власні війни, уникала загострення відносин із Річчю Посполитою. Польський король Владислав IV із середини 40-х років XVII ст. спрямував зусилля на створення антитурецького союзу. Тому Османська імперія підтримала визвольні змагання українців та зобов’язувала свого васала - Кримське ханство - надавати їм воєнну допомогу. При цьому всіляко протидіяла утвердженню Української держави як незалежної, наполягаючи на прийнятті протекції султана.

У групі 2 ознайомтеся з текстом джерела 7 і дайте відповіді на запитання. 1. На яких умовах Б. Хмельницький був готовий прийняти «підданство Високої Порти»? 2. Наведіть аргументи «за» та «проти» прийняття козацькою державою підданства Османської імперії. 3. Поміркуйте, навіщо Б. Хмельницький наполягав на укладанні не лише військового, а й торговельного союзу? 4. Чиї інтереси порушував пункт про заснування «портових міст нижче порогів»? Чи могла Порта погодитися на такий пункт? 5. Поясніть, яке значення для налагодження двосторонніх відносин мав обмін резидентами (дипломат, що постійно проживає у певній країні) між Військом Запорозьким та Османською імперією?

7. «Цісар й. м. (його милість) турецький дозволяє козацькому війську та його державі плавати по Чорному морю до всіх своїх портів, міст і островів... та інших портів і до портів чужоземних володарів і християнських держав, з якими мають вести торгівлю, товари, що їх захочуть продавати, купувати і міняти, за своєю волею зупинятись у портах, в’їжджати в них, коли захочуть, без жодної затримки, перешкоди і труднощів.

Для підтримки нової торгівлі Запорозького Війська та його держави цісар й. м. турецький звільняє їх купців від всяких мит, оплат і податків, а також їхні товари, які вони схочуть вивозити до його держави.

Резидент Війська Запорозького і землі його буде проживати в Стамбулі у належній пошані і безпеці. Цей резидент має добиватися справедливості скривдженим козацьким купцям. Військо Запорозьке також приймає резидента цісаря й. м. у своєму портовому місті.

Щоб затримати свавільних людей, які схочуть на море вибігати, Військо Запорозьке з відома цісаря й. м. заснує кілька портових міст нижче порогів, аж до злиття ріки Бугу з Дніпром, звідки і торгівля має іти і безпека на морі від свавільників має бути зміцнена. Християнських в’язнів у турків, так і турецьких у християн козацьким купцям можна буде вільно викуповувати».

Проєкт договору Війська Запорозького з Османською імперією про торгівлю. 50-ті роки XVII ст.

Ознайомтеся з уривком із праці сучасного українського історика В. Горобця (джерело 8) й дайте відповіді на запитання. 1. Чому науковець називає ситуацію навесні 1653 р. «кризовою»? Підтвердьте або спростуйте таку думку фактами. 2. Пригадайте з середньовічної історії України, коли та на яких умовах Кримське ханство стало васалом Османської імперії. Поміркуйте, у чому різниця між васалітетом та протекторатом. 3. Висловіть власну думку, чому Б. Хмельницький не погодився на запропоновані умови.

8. «Шукаючи шляхи виходу з кризової ситуації, в яку дедалі більше скочувалась козацька Україна, гетьман Хмельницький ще на початку березня 1653 р. вислав до Стамбула посольство й доручив добитися від султана Магмеда IV взяття війська

Запорозького під свою протекцію. У відповідь до Чигирина відбуло велике посольство ... з повідомленням, що султан ... погоджується виявити Військові Запорозькому свою високу ласку і взяти його "в підданство і покровительство”. При цьому Стамбул запропонував Хмельницькому протекторат на умовах, що були значно кращі, ніж ті, які визначали статус Криму. Гетьманський уряд мав би передати Порті ... місто Кам’янець-Подільський. Як плату за покровительство й опіку. сплачувати данину в розмірі десяти тисяч золотих і десяти тисяч волів та овець. Військова складова протекції мала втілитися в участі козацького війська у війнах, що вела Порта.

За таких умов Хмельницький . намагався розіграти турецьку карту в політичній грі з Москвою. І, як показав розвиток українсько-російських взаємин у наступні місяці, це йому блискуче вдалося».

В. Горобець. «Світанок Української держави»

3. Українсько-московські відносини

У групі 3 ознайомтеся з текстом джерел 9, 10 і виконайте завдання до них. Розділіться на дві групи. Уявіть, що в одній із груп - дипломати, що захищають інтереси Б. Хмельницького, а в другій - царя Олексія Михайловича. Підготуйте аргументи на користь вимог, які ви маєте відстояти. Оберіть від кожної групи спікера, що представить ці аргументи під час дискусії. Поміркуйте, чому кожна сторона вважає свої аргументи вагомішими?

9. «1. Насамперед зволь, твоя царська величносте, підтвердити права і вольності наші військові, як споконвіку бувало у Війську Запорозькому, що своїми правами служили, й вольності свої мали в добрах і в судах. Щоб ані воєвода, ані боярин, ані стольник у суди військові не втручалися, але від старших своїх щоб товариства судимі були: де троє людей козаків, тоді двоє одного мають судити.

2. Військо Запорозьке в числі 60 000 щоб завжди повне було.

3. Шляхта [...] щоби при своїх шляхетських вольностях перебувала, і між собою старших на уряди судові збирала й добрами своїми й вольностями володіла, як за королів польських бувало.

4. В городах урядники щоб із наших людей обирані були на то достойні, які мають підданими твоєї царської величності управляти й надходження належні, правдиві, в казну твоєї царської величності віддавати.

6. [...] щоб усе Військо Запорозьке саме між собою гетьмана обирало, а його царській величності повідомляло.

7. Маєтностей козацьких щоб ніхто не відбирав. [...] Вдови козацькі, що позалишалися, й діти їхні щоб у такій же вольності жили, як предки, батьки їхні. [...]

13. Права, споконвіків від княжат і королів, як духовним і мирським людям, щоб ні в чому не порушені були.

14. Послів, які одвіку з чужих приходять до Війська Запорозького, [...] вільно прийняти».

Звернення гетьмана Б. Хмельницького до царя Олексія Михайловича. 17/27 лютого 1654 р.

10. «Божою милістю ми, великий государ, цар и великий князь Олексій Михайлович [...] єсмо наших царської величності підданих Богдана Хмельницького, гетьмана Війська Запорозького, [...] і все Військо Запорозьке, що [...] з милості Божої учинилися під нашою государською високою рукою [.], пожалувати веліли колишні їхні права й вольності військові, які віддавна бували за великих князів руських и за королів польських [...] І ми [...] пожалували, веліли їм бути під нашою царської величності високою рукою з колишніми їхніми правами й привілеями, які їм дані від королів польських і великих князів литовських, і тих їхніх прав і вольностей порушувати нічим не веліли, й судитися їм веліли від своїх старших за своїми колишніми правами, [а наші царської величності бояри й воєводи в ті їхні військові суди втручатися не будуть]. А число Війська Запорозького указали єсмо, за їхнім же чолобиттям, учинити спискового 60 000, завжди повне. [...] А з турським султаном і з польським королем без нашої царської величності зносин не підтримувати. И за нашим царської величності жалуванням нашим царської величності підданим Богдану Хмельницькому, гетьману Війська Запорозького, і всьому нашому царської величності Війську Запорозькому бути під нашою царської величності високою рукою за своїми колишніми правами й привілеями за всіма статтями, які писані вище цього [...]».

Жалувана грамота царя Олексія Михайловича гетьману Б. Хмельницькому і всьому Війську Запорозькому. 27 березня 1654 р.

4. Відносини з Кримським ханством

Суперечливий характер мали відносини Війська Запорозького з Кримським ханством. Політика Речі Посполитої щодо козацтва й татар сприяла зближенню кримської еліти з керівництвом українських повстанців. Між ними було укладено військово-політичний союз, спрямований проти Речі Посполитої. Проводячи спільні воєнні кампанії, ханський уряд намагався будь-що не допустити посилення козацької держави у регіоні, усвідомлюючи, що тим самим істотно послабляться позиції Криму.

У групі 4 ознайомтеся з текстом джерел 11, 12, розгляньте картину та дайте відповіді на запитання. 1. Як змінювалися відносини між Військом Запорозьким та Кримським ханством упродовж 1648-1654 рр.? 2. Чому кримський хан висловлюється проти союзу козаків з Московією? 3. Які країни могли виступити проти козаків у разі збереження союзу з царем? Чому?

11. «Після повернення наших послів. зрозуміли ми, що хочете дотримати братерство. Цьому ми з усім Запорозьким військом вельми раді, тільки те нас дивує, що ваша ханська милість пишеш, щоб ми від царя московського відступилися. То є річ неподібна, бо розуміємо, що ваша ханська милість турецькому цесареві нічого лихого не мислить. А що ваша ханська милість докладаєш у своєму листі, що коли ми не відступимося від московського царя, то венгрів, мунтян та волохів на нас намислиш повернути і сам, знісшись із ляхами, захочеш пустошити наші краї, то це ми назад повернулися і . на кордонах наших очікуємо.

Тільки побажай. залишитися з нами в братерстві, до нас посланця свого якнайшвидше зволь послати».

Лист Б. Хмельницького до кримського хана Мехмед Гірея IV. Жовтень 1654 р.

12. «Пане Хмельницький, гетьмане з Військом Запорозьким! Вислухавши ваших посланців і, не затримавши їх, якнайшвидше відправляємо.

Якщо ви хочете бути з нами, вчините; якщо ви відлучитеся від Москви, то будете нам приятелями, як славної пам’яті Іслам Гірей хан, брат мій старший, був у приязні добрій з вами, так теж і мене будете мати за приятеля. Якщо ж ви боїтеся поляків, що вам будуть чинити кривди, [то] я на тому [стою], що вам не вчинять жодної кривди. Щоб то за приязнь була між нами, коли б вам яка кривда була від ляхів. І взагалі ми обіцяємо, що жодної кривди не будете мати від них. Якщо ви теж відлучитеся від Москви, то будемо в ліпшій приязні, ніж перед тим [була]».

Лист кримського хана Мехмед Гірея IV до Б. Хмельницького. Грудень 1654 р.

5. Спроби створення союзу зі Швецією та Трансильванією

Помітне місце у зовнішньополітичній діяльності українського уряду посідало питання створення коаліції з Придунайськими князівствами. Бурхливий розвиток визвольної боротьби привернув пильну увагу Молдови, Трансільванії та Валахії. У 1648 р. Б. Хмельницький відправив посольство до трансильванського князя, який у той час шукав підтримки у боротьбі за вакантний польський престол. Дьордь ІІ Ракоці навіть направив до гетьмана посольство з проектом союзного договору. Б. Хмельницький засвідчував готовність піти на створення антипольської коаліції та надати воєнну допомогу проти Речі Посполитої.

У групі 5 ознайомтеся з текстом джерела 13 і дайте відповіді на запитання. 1. Чому Б. Хмельницький вважав за необхідне підтримувати дружні стосунки з Трансильванією? 2. Про які непорозуміння з господарем Молдови йдеться у листі гетьмана? 3. Користуючись картою на с. 175 поясніть, чому коаліція з Придунайськими князівствами значно покращила б становище козацької держави.

13. «Світлійший князю Семигороду, пан і приятелю прешановний! Постановили ми провідати добре здоров’я світлості вашої через послів наших і незмінне бажання наше до всякої послуги в. світлості оголосити. Просимо через них з звичайної своєї прихильності нас сповістити, а коли трапиться якийсь неприятель - допомогу подати. Ми також готові протистояти неприятелям вашої світлості, коли б потреба зайшла, і що в. світлість накаже - вірно і щиро виконати. Що користь чи некористь нам може бути - просимо нас повідомити.

Спеціально ці пункти світл. князю оголосити: Хоч з світл. господарем молдовським дійшло до війни, але непорозуміння ці усунено через замирення, і приязнь обопільно укріплено, так що в. світлість всі свої справи до нас через його землю можеш полагоджувати...

Коли ж на нас схоче напасти якийсь неприятель, особливо Поляки, - зволиш нас не лишати, а простягти руку для оборони! Вашій же світлості обіцяють свою приязнь господарі Валахії й Молдови, як і всі татари - звичайнім своїм братерстві з нами і переконанню про необхідність для них нашої приязні і братства, за нашим впливом і посередництвом».

Лист Б. Хмельницького до князя Трансильванії Дьордя ІІ Ракоці. 22 березня 1656 р.

Ознайомтеся з текстом джерела 14 і дайте відповіді на запитання. 1. Чому Б. Хмельницький прагнув установити союзні відносини зі Швецією? 2. Укладанню якого міжнародного документа передувало наведене листування? Як цей документ був пов’язаний з Україною та Швецією? 3. Про укладання якого союзу гетьман повідомляє короля? Чому він був важливий для Швеції?

14. «Найясніший королю Швеції, наш вельмишановний пане і друже!

... сповіщаємо цим [листом], що як від початку ми підняли зброю проти поляків на захист віри й вольності, так і тепер не перестаємо боротися проти кожного, хто хотів би сісти нам на шию, і сподіваємося, що сам Всевишній Бог помститься за насильство і знущання над нами.

Ми не допомагали нікому і не підтримували нікого з ворогів, незважаючи на багато прохань з їхнього боку, виходячи тільки з того переконання, що це буде приємно вашій найяснішій величності, і також, що добудемо за це безсумнівну прихильність. З успіхами, здобутими з Божою допомогою, від душі вітаємо вашу найяснішу величність і бажаємо, щоб дальші дії були так само щасливими. Бажаємо насамперед, щоб ваша найясніша величність знала, що ми з’єднані і пов’язані з вашою найяснішою величністю не іншим зв’язком, ніж тим, яким ми зобов’язані обом найсвітлішим воєводам Молдови і найсвітлішому князеві Трансильванії».

Лист Б. Хмельницького до шведського короля Карла X Густава. 16 листопада 1656 р.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. У науковій літературі зовнішню політику Б. Хмельницького часто розглядають на тлі поділу тогочасних європейських країн на протестантські, католицькі та православні. Поміркуйте, чим обґрунтовано такий підхід. Висловіть власне судження щодо такого поділу.

2. Істинною чи хибною є позиція, висловлена Б. Хмельницьким, що після 1654 р. відносини Війська Запорозького з Московським царством нагадували відносини Кримського ханства з Османською імперією.

3. Користуючись матеріалом підручника і додатковими ресурсами, складіть історичний портрет А. Киселя. Зробіть порівняльний аналіз історичних портретів А. Киселя та Б. Хмельницького.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Історія України 8 клас Власов, Панарін (поглиблене вивчення 2021)", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)