Освіта і наука. Києво-Могилянська академія. Григорій Сковорода

§40. Освіта і наука. Києво-Могилянська академія. Григорій Сковорода

Що передбачала освітня реформа в Австрії?

Які навчальні заклади називали усестановими?

Що в Росії називали повітом?

Упродовж уроку підберіть докази зв’язку між розвитком освіти і загальним розвитком країни

1. Початкова і середня освіта

Зверніть увагу — це важливо!

У XVIII ст. в усіх регіонах України початкову освіту можна було здобути в парафіяльних школах різних конфесій при церквах і монастирях, але на Лівобережжі та Запорожжі таких шкіл було більше, а у володіннях Речі Посполитої - менше. Заможніші люди наймали учителів для навчання вдома. Після ліквідації козацького устрою та поділів Речі Посполитої в українських землях, що відійшли до Росії, кількість початкових шкіл суттєво зменшилась, а в землях, що відійшли до Австрії, навпаки, була запроваджена загальна освіта з рідною мовою навчання в початкових (парафіяльних) школах.

Для надання середньої освіти в землях Гетьманщини і Слобожанщини діяли всестанові Чернігівський, Харківський та Переяславський колегіуми. В Західній Україні та на Правобережжі середню освіту надавали єзуїтські колегіуми, але, починаючи з третьої чверті і до кінця XVIII ст., ситуація суттєво змінилася. В Австрії єзуїтські католицькі колегіуми були перетворені на світські навчальні заклади, в Росії ж, навпаки, Чернігівський, Переяславський, а дещо згодом (1817 р.) і Харківський колегіуми стали духовними семінаріями.

Проте для управління державою потрібні були освічені, відповідно до інтересів конкретної держави, люди. Тому в Росії по повітових містах створювали російськомовні 2-річні малі училища для дітей купців та міщан, а по губернських містах 4-річні головні училища для дітей дворян (згадайте, як називалися подібні школи в Австрії).

1. Де населення України здобувало початкову освіту?

2. Які заклади надавали середню освіту в різних регіонах України?

3. Як нововведення в середній освіті Росії та Австрії позначилися на школах України?

Нагрудний хрестик

Дослідник про українську парафіяльну школу в землях, що належали Російській імперії.

Дмитро Багалій (український історик)

Школа містилася біля церкви й поділялася на дві хати; в одній жив дяк (керівник церковного хору) з сімейством, у другій поміщалася школа з довгими столами, за котрими сиділи три класи школярів: у першому - ті, що учили буквар, у другому - де учили часослов і у третьому - де навчали псалтирі, у 2-у і 3-у учили й письму. Школярами були й малі діти, й дорослі. Писали або крейдою на чорних дощечках, або чорнилами на папері. З 3-го класу вибирали охотників до класу церковного ... співу, чим займалися тричі на тиждень - зимою у кімнаті дяка, а весною на дворі під повіткою. ... Батьки платили дякові за науку і ... (продуктами), і грішми. Як хто кінчав школу, то повинен був принести горщик здобної каші, покритий хусткою. Дяк брав собі хустку, кашу поїдали школярі, а горщик розбивали на дворі у дрібні черепочки. Із школярів складався хор, регентом котрого був дяк.

Парафіяльна школа з Черкас (Музей народної архітектури і побуту у с. Пирогово Київської обл.)

1. Підберіть факти з документа для захисту твердження: «Початкова освіта у XVIII ст. мала релігійний характер».

1. Займіть обґрунтовану позицію. Цей малюнок ілюструє джерело чи доповнює його?

Джерело про способи покарання за погане навчання. З вірша тогочасного учня

Казав мені бакаляр промовити: аз, аз,

А як же я не вимовив - він по пиці: раз, раз.

Крикнув же він удруге: ану кажи: буки.

Ой ще ж бо я не вимовив - попав в його руки.

Крикнув далі в третій раз, щоб вимовив - віде,

А вже його жвава рука до чуприни їде.

Ой, як сказав учетверте: вимовляй живіте,

Ну-те ж, хлопці, зараз його на лавку кладіте.

І просився, і молився, а ще більш злякався,

Бо задали такого хльосту, що й світа зцурався.

Примітка. Аз, Буки, Віде, Живіте - назви літер слов’янського алфавіту - А, Б, В, Ж, а бакаляр - це учитель.

1. Перерахуйте традиційні на той час способи покарання учня.

Дослідник про Харківський колегіум.

Дмитро Багалій (доктор історії, академік)

... У 1726 р. перенесено було з Бєлгорода у Харків середню духовну школу - славний Колегіум, котрий зробився центром освіти на Єлободській Україні. (Його) помістили у будинкові, купленому у Шидловського.

Графічна реконструкція будинку Харківського колегіуму О. Б. Лейфрейда

Колегіум утримувався на ... прибутки (Покровського монастиря і пожертви). Князь Голіцин подарував колегіуму село і 4 хутори. ... (У колегіумі навчали) піїтиці (віршуванню), риториці, філософії, богословію, слов'янській, грецькій, латинській, a потім французькій і німецькій мовам. Викладалися ті науки на російській мові, але розмовляли поміж себе учні, мабуть, по-українськи. ... Число учнів доходило до 500. Щоб готувати (для колегіуму) освічених учителів, талановитих учнів, що скінчали Колегіум, посилали для дальшої науки навіть ... у Німеччину.

1. Порівняйте перелік предметів початкової школи і колегіуму.

2. Спеціалізована та вища освіта. Києво-Могилянська академія

Зверніть увагу — це важливо!

У XVIII ст. в українських землях з’являються перші спеціалізовані навчальні заклади - такі, які навчають людей якоїсь окремої професії. Зокрема, у Львові, Києві та Єлисаветграді (нині - Кіровоград) відкрили перші медичні училища. В тому ж Єлисаветграді - артилерійську школу для підготовки спеціалістів по обслуговуванню гармат, а в Миколаєві - штурманське училище для підготовки фахівців із водіння кораблів.

Найавторитетнішим вищим навчальним закладом України залишалася всестанова Києво-Могилянська академія. В ній діяла власна бібліотека і навчалися студенти з різних куточків України та інших слов’янських країн. Оскільки академія виховувала зі своїх спудеїв (студентів) українців, а не малоросіян, то після 1709 р. кількість студентів було скорочено з двох тисяч до двохсот, почали звільняти викладачів, яких вважали недостатньо відданими російському цареві, не допускали до навчання студентів з Речі Посполитої. З 1784 р. в Києво-Могилянській академії було заборонено викладання українською мовою.

Центром науки та культури на західноукраїнських землях був Львівський університет. В ньому діяли богословський, правничий, філософський і медичний факультети. Університет мав власну бібліотеку, друкарню та астрономічну обсерваторію. Мовою навчання була латинська.

1. Назвіть перші спеціалізовані заклади в Україні. Які професії вони надавали?

2. Яким чином обмежувалися права українців у Києво-Могилянській академії?

3. Який заклад на західноукраїнських землях надавав вищу освіту?

Єфрем Йосипович Мухін

Детальніше про...

Медико-хірургічне училище у Єлисаветграді (Кіровограді)

За 10 років свого існування (з 1788 р.) Єлисаветградська медико-хірургічна школа підготувала 255 лікарів та підлікарів. За все XVIII сторіччя в Росії медичну освіту здобуло 2000 лікарів, тобто кожен восьмий здобував освіту в українському Єлисаветграді. Випускником, викладачем цієї школи, а згодом першим деканом медичного факультету Московського університету став засновник травматології Єфрем Мухін.

Феофан Прокопович, киянин, церковний і науковий діяч, один із організаторів Російської академії наук

Дослідник про відбір українських науковців до Росії.

Василь Микитась (доктор філологічних наук, професор)

1701 р. на вимогу Петра I до Москви направляють шість викладачів Києво-Могилянської академії... Від 1701 до 1762 р. на посади професорів і вчителів було направлено близько 100 чоловік, не кажучи вже про студентів. За вказаний період ректорів Московської академії було 21 чоловік, з них вихідців з Києва 18, а з 25 префектів (заступників ректора) - з Київської академії 23. ... Коли ... було засновано Московський університет, то ... переїхало до Москви понад 250 чоловік. (Коли) 1758 р. надійшов царський указ про «добровільний» набір студентів до Петербурзької медико-хірургічної академії; бажаючих перейти туди виявилося (лише 37) ... чоловік. ... (А вже) за 1754- 1768 pp. туди забрали з академії 300 кращих студентів...

1. Заповніть пропуск. Українці допомогли піднятися з колін.

2. У чому були позитивні і негативні сторони описаної політики Росії?

Миколаїв наприкінці XVIII ст.

Детальніше про...

Чорноморське штурманське училище у Миколаєві

Чорноморське штурманське училище було відкрито 1798 р. До училища приймалися діти службовців, різночинців та дворян у віці 9 років. Курс навчання був розрахований на 8 років і проводився на надзвичайно високому рівні. Викладалися предмети: правопис, арифметика, геометрія, навігація, астрономія, геодезія, користування морськими картами і інструментами, англійська мова, малювання і креслення планів.

3. Наукові знання. Григорій Сковорода

Зверніть увагу — це важливо!

З діяльністю Києво-Могилянської академії пов’язаний розвиток науки в Україні. У лекціях професорів використовувалися елементи біології, математики, фізики, астрономії, архітектури. Найвидатнішими українськими вченими XVIII ст. стали: духовні діячі і математики Феофан Прокопович та Іван Фальковський; засновник акушерства (лікарської допомоги жінкам під час вагітності, пологів і після них), дослідник педіатрії (лікування дітей) та фітотерапії (лікування травами) Нестор Амбодик-Максимович; засновник епідеміології (науки про дослідження епідемій і боротьби з ними, передусім чумою), член 12 академій світу Данило Самойлович; засновник травматології (лікування і попередження травм), ініціатор щеплень від віспи та холери Єфрем Мухін. Усі вони - випускники Києво-Могилянської академії.

Філософія (з грецької - люблю і мудрість) - це наука про пізнання світу. Найбільшим українським філософом XVIII ст. був випускник Києво-Могилянської академії Григорій Сковорода. Деякий час він викладав у Переяславському та Харківському колегіумах, але залишив викладацьку діяльність і протягом 25 років мандрував Україною. Своїми філософськими думками ділився у трактатах - наукових творах. Щоб донести свої думки до звичайних людей, писав вірші та банки, які увійшли до збірки «Сад божественних пісень» та «Байки харківські». Його вірші виконувалися кобзарями, а байки передавалися з вуст у вуста, стаючи народними.

Сковорода був мандрівним філософом. Вважав, що гонитва за грошима, підлість, заздрість, підлабузництво, хитрість та інші духовні вади призводять до різних хвороб. Натомість давав практичні поради, як стати щасливим. Основні умови щастя за Григорієм Сковородою - це справжня дружба, улюблена праця, свобода людини. Сковорода був набожним, але вірив, що стати ближчим до Бога можна через пізнання самого себе. Щоб пізнавати і вдосконалювати себе, треба навчатися протягом усього життя.

1. Назвіть відомих українських науковців. В яких галузях вони працювали?

2. У якій формі Сковорода викладав свої філософські думки?

3. Що, на думку філософа, робить людину щасливою?

Сучасний герб с. Веприк

Дослідник про Нестора Амбодика-Максимовича.

Василь Микитась (доктор філологічних наук, професор) Юнака із села Веприк Гадяцької сотні на Полтавщині Нестора Максимовича (Амбодика) ... з Києво-Могилянської академії забрали до Петербурга в Головне народне училище, ... (Згодом він) організував Петербурзьку акушерську школу, що переросла в Клінічний повивальний інститут, нині інститут акушерства і гінекології Академії медичних наук. Максимович-Амбодик створив перші вітчизняні підручники «Мистецтво сповивання» та «Ботаніки початкові основи».

Нестор Амбодик-Максимович

Примітка. В даному випадку політика «вимивання» талановитих людей із підкорених земель допомогла не тільки Н. Амбодику особисто, але і багатьом людям загалом.

1. Згадайте випадок, коли така ж політика допомогла, на якийсь час, покращити життя Гетьманщини. Підказка: див с. 221-222.

Особистість.

Григорій Сковорода (1722—1794)

Ім’я (повне). Григорій Савич Сковорода. Пізніше філософ любив називати себе Григорієм Вар-Савою, тобто Сином Спокою.

Народження. Народився у с. Чорнухах Лубенського полку Гетьманщини (сучасна Полтавська обл.).

Походження. Батько був малоземельним козаком.

Освіта. Закінчивши повітову школу, у 12-річному віці вступив до Києво-Могилянської академії, де з перервами навчався до 1754 р. Вільно володів церковнослов’янською, німецькою, латинською, грецькою, польською мовами.

Початкові умови формування особистості. Мав чудовий голос. Завдяки цьому у дитинстві співав у церковному хорі, а в студентські роки був солістом придворної капели у Петербурзі. Попри це знав і не забував, як живе більшість його співвітчизників, та відзначався набожністю, здійснював паломництво до церковних святинь Москви та Києва.

Ключові події життя.

До 1769 р. У 1750- 1753 рр. у складі російської місії перебував в Угорщині. Ймовірно, в цей час відвідував інші європейські країни. Протягом 1754- 1769 рр. учителював у Переяславському колегіумі, потім - у маєтку полковника Томари, згодом - у Харківському колегіумі. Навчав піїтиці, синтаксису, етиці, грецькій мові. Залишив викладання через конфлікт із церковними владиками.

З 1769 р. починається мандрівний період у житті Сковороди. Біблія, флейта, чоботи про всяк випадок і кілька підшивок робіт - весь його пожиток. Під час мандрівок писав трактати, байки, вірші. Жив із пожертв та дрібних заробітків. Його називали «українським Сократом». Помер 1794 року у віці 72 роки. В день смерті сам викопав собі могилу, умився, вдягнув білу сорочку, підклав під голову свої книжки. Заповів написати на своєму надгробку: «Світ ловив мене, та не впіймав».

Наслідки діяльності. Оскільки ряд творів письменника і філософа передавалися із вуст в уста, важко переоцінити його діяльність, бо виросло покоління, а то і не одне, під впливом його творів та його способу життя. Навіть через кількадесят років по смерті філософа Тарас Шевченко, згадуючи дитинство, писав: «...кругом листочки обведу Й списую Сковороду...».

1. Сформулюйте судження щодо наслідків діяльності Г. Сковороди.

2. Відшукайте відомі вислови або уривки творів Григорія Сковороди в мережі Internet

3. Продовжіть речення. Твори Г. Сковороди не тільки переказували.

Мандрівний філософ Григорій Савич Сковорода

Вустами мислителя.

Григорій Сковорода (український філософ)

- Чи не дивина, що один у багатстві бідний, а інший у бідності багатий?

- Що може бути солодше за те, коли любить і прагне до тебе добра душа?

- Одне мені тільки близьке, вигукну я: о школо, о книги!

- Щоб пізнати Бога, треба пізнати самого себе. Поки людина не знає Бога в самім собі, годі шукати Його в світі протягом усього життя.

1. Пригадайте, що Г. Сковорода вважав основними умовами щастя. Визначте, про які цінності йдеться у висловах мудреця.

Коли в Україні

відкрили медико-хірургічне училище в Єлисаветграді, ... Англія проголосила Австралію своєю колонією.

Підсумуйте свої знання.

1. Запам’ятайте, які колегіуми діяли на Лівобережжі та в Слобожанщині.

2. Відшукайте і вивчіть, які спеціалізовані навчальні заклади діяли в українських містах.

3. Підготуйте усну доповідь «Кращі українські науковці XVIII ст.».

4. Поясніть. Як стосується імперії такий факт із природознавства? Щоб зацвіли квіти на кроні дерева, його коріння має всотати максимум поживних речовин із землі, в якій закріпилося.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно