§ 30. УКРАЇНА ЗА ГЕТЬМАНУВАННЯ ІВАНА МАЗЕПИ

1. ЯКОЮ БУЛА ВНУТРІШНЯ І ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА ІВАНА МАЗЕПИ

Які верстви населення України могли підтримувати Мазепу в його політиці? Чому?

Мазепа Іван Степанович — гетьман України (1687—1709)

Народився в с. Мазепинці (тепер Білоцерківський район Київської обл.) в сім'ї дрібного українського шляхтича. Навчався у Києво-Могилянській академії, потім в єзуїтській колегії у Варшаві. На кошти польського короля Яна Казимира здібного юнака послали в Голландію, Італію, Німеччину і Францію, де він вивчав основи фортифікації, гарматну справу та інші науки. Володів кількома мовами, грав на бандурі, добре знав літературу, військову справу, цікавився мистецтвом, писав вірші.

Після завершення навчання перебував на дипломатичній та військовій службі у польського короля. Згодом перейшов на службу до гетьмана Петра Дорошенка, потім потрапив на Запорожжя. Тут Мазепа спочатку жив як простий козак, але згодом обійняв посаду генерального осавула.

Після усунення царем Івана Самойловича Івана Мазепу було обрано гетьманом Війська Запорозького. Новий гетьман відразу підписав ще й Коломацькі статті, де підтверджувалися козацькі права та привілеї, зокрема, зберігалися права гетьмана і старшини на надані царем маєтки, 30-тисячне реєстрове військо, компанійські полки тощо. Водночас подальші українсько-московські відносини будувалися з позиції обмеження прав гетьмана.

Які положення статей обмежували самостійність гетьмана? Як це мало відобразитися на його політиці?

Історик В’ячеслав Станіславський про Коломацькі статті

В основу договору було покладено Глухівські статті 1669 р. Нові положення погіршували правове становище козацької держави. Так, були обмежені права гетьмана на пожалування маєтків та право Війська Запорозького обирати і зміщати гетьмана. Підтверджувалися право й обов’язок старшини козацької стежити за гетьманом та писати на нього доноси в Москву, а також заборона зовнішньополітичних взаємин. Постанова про розміщення стрілецького полку в Батурині посилювала присутність російських військ у Гетьманщині.

Визначальною метою політики Івана Мазепи було прагнення об’єднати землі Лівобережжя, Слобожанщини і Правобережжя в єдиній Україні, яка уявлялась як держава західноєвропейського зразка зі збереженням традиційного козацького устрою. Саме тому він докладав чимало зусиль, аби піднести роль українського гетьмана і старшини. Послідовно відстоюючи інтереси козацької верхівки, Іван Мазепа заохочував її даруванням земель (роздав старшині близько 1 тис. маєтків).

Унаслідок підтримки гетьмана старшина залучалась до освоєння занедбаних раніше земель, розвитку нових міст, ремесел, промислів і торгівлі. Будувалися рудні, млини, папірні, порохові мануфактури, гуральні. За часів його гетьманування збільшилося виробництво полотна, канатів, поширилися посіви окремих технічних культур, культивувалися нові овочі і фрукти.

Політика гетьмана спрямовувалася на утвердження станового поділу суспільства. На Лівобережній Україні гетьман унормував дводенну панщину. Окрім панщини, селяни змушені були платити податок на утримання найманих гетьманських і царських полків, кількість яких постійно зростала, на спорудження мостів і шляхів, на гетьманський двір. Тих, хто не міг сплатити всіх поборів, позбавляли землі.

Водночас Іван Мазепа докладав чимало зусиль для захисту рядового козацтва від надмірного тиску з боку старшини. Так, 1691 р. гетьман видав новий універсал, яким забороняв перехід козаків у селянський стан, а селянам дозволялося подавати до суду скарги на панів. Гетьманськими постановами скасовувались і найобтяжливіші податки.

Значну увагу у внутрішній політиці І. Мазепа приділяв культурно-просвітницькій діяльності. Гетьман вкладав величезні кошти з державної скарбниці та власні у розвиток вітчизняної науки, освіти, мистецтва, книгодрукування. Щедрі пожертви гетьмана змінили вигляд багатьох міст, зокрема Києва, Батурина, Чернігова та ін.

Складними для І. Мазепи були стосунки із Запорозькою Січчю. Адже гетьман намагався вгамувати незалежні настрої січової старшини і підпорядкувати Січ собі. Для контролю за політикою та відносинами січовиків на кордонах Січі було зведено Новобогородицьку та Новосергіївську фортеці. У новозбудованих фортецях розміщувалися гетьманські та царські війська, що змусило Січ рахуватися з розпорядженнями гетьманської адміністрації.

Захист Москви давав гетьману можливість протистояти зовнішнім вторгненням інших сусідніх держав, передусім Кримському ханству та Речі Посполитій. Але він вимушений був долучатися до зовнішньополітичної діяльності царя, що оберталося постійним втягуванням українського козацтва у виснажливі війни, які вела Московська держава. Крім великих людських жертв, ці війни розорювали українське населення.

Тож політика підтримки Московії підривала авторитет гетьмана серед населення, створювала соціальне напруження, негативно впливала на ставлення до нього більшості мешканців Гетьманщини. Народ називав його «вітчимом» України. А московські урядники, за твердженням істориків, говорили, що «ніколи не було гетьмана кориснішого і вигіднішого для царя, як Іван Степанович Мазепа».

На основі тексту й ілюстрацій складіть перелік основних заходів внутрішньої зовнішньої політики Івана Мазепи.

1 — гетьманська столиця Батурин (реконструкція С. Дмитрієнка);

2 — Соборна церква Миколаївського військового монастиря на Печерську в Києві, зведена коштом Мазепи у 1690—1695 р.;

3 — Богоявленський собор Братського монастиря (1690—1693 рр.), збудований коштом гетьмана

4 — полковник, сотник, козак часів І. Мазепи;

5 — Новобогородицька фортеця. Реконструкція О. Харлана

Проти гетьмана відбувалися локальні заворушення — то в Лубенському і Миргородському полках, то в Гадяцькому, Полтавському і Київському полках. Але з допомогою найманців і московських військ гетьман придушував ці виступи.

2. ЯК РОЗГОРТАЛОСЯ ПОВСТАННЯ ПІД ПРОВОДОМ СЕМЕНА ПАЛІЯ у 1702—1704 рр.

Чому повстання набуло такого широкого розмаху? Які були причини поразки повстання?

Мазепа, прагнучи об’єднати всі українські землі під своєю владою, постійно цікавився ситуацією на Правобережній Україні. Він добре знав ситуацію з відновленням правобережного козацтва. Відомо йому було і про нову спробу польського сейму розформувати козацькі полки. Після цієї постанови польське військо почало витісняти козацькі загони із Фастова, Вінниці, Богуслава та інших правобережних міст. Козаки опирались і між військами виникали постійні сутички.

За такої ситуації 1702 р. Семен Палій ініціював проведення у Фастові наради, куди запросили козацьку старшину, православних шляхтичів, духовенство, міщан. Учасники наради вирішили стати на боротьбу проти польського панування в краї. Навесні розпочався масовий повстанський рух. Аби надати виступу більшого розмаху, у різні регіони Правобережжя було направлено козацькі загони. Повстання швидко охопило території Брацлавського, Київського, Подільського та південну частину Волинського воєводств. Семен Палій погрожував, що відвоює Правобережну Україну по р. Вісла. Він склав таємну присягу на вірність цареві та гетьману І. Мазепі.

Уряд Речі Посполитої наполягав на участі Московського царства у придушенні визвольного руху на Правобережжі. Проте царський уряд не втручався в боротьбу на Правобережжі. У березні й травні 1703 р. правобережним козакам було надано навіть царське жалування.

Семен Палій. Художник О. Данченко

Водночас московський цар Петро І був союзником польського короля Августа II у війні зі Шведським королівством, що спалахнула 1700 р. Тому про надання військової допомоги правобережним козакам у боротьбі з польським королем або про прилучення регіону до московської держави навіть не йшлося. Це також порушило б умови «Вічного миру», підписаного Московським царством і Річчю Посполитою.

Тим часом у січні-лютому 1703 р. Річ Посполита направила проти повстанців 15-тисячне військо, якому вдалося придушити окремі осередки антипольської боротьби і захопити Летичів, Бар, Вінницю. Поблизу Старокостянтинова каральне військо зустрів загін козаків і повсталих селян на чолі з Самусем. Однак повстанці зазнали великих втрат і відступили.

Повстанців також розбили і в запеклих боях під Брацлавом. Тяжко пораненого прибічника Палія полковника Андрія Абазина вороги захопили в полон і стратили. Повстання на Поділлі, Брацлавщині і Волині було придушено. Почалася жорстока розправа: всіх повстанців, захоплених зі зброєю, карали на смерть.

Проте масові покарання не привели до покори місцевого населення. На початку 1704 р. Самусь та Іскра приїжджали на Лівобережжя, щоб домогтися прийняття їх разом із козацьким військом, населенням і зайнятою ними територією під протекторат Московського царства. Однак гетьман Мазепа рішуче відмовився бути посередником у цій справі. Він посилав у Москву доноси на Палія, звинувачував його у зраді і відносинах з магнатами, прихильниками Швеції й неодноразово пропонував царському урядові розправитися з козаками. Гетьман із підозрою став стежити за очільником правобережних повстанців, особливо після контактів Семена Палія з кошовим отаманом Запорозької Січі Костем Гордієнком.

Андрій Абазин

Покажіть на карті 6, які райони охопило повстання. Поясніть, чому саме ці райони виявились його базою.

У лютому 1704 р. цар надіслав Палію листа з вимогою звільнити всі зайняті правобережними козаками міста на користь поляків і спільно з ними виступити проти шведів. Але цей наказ козацький ватажок не виконав. Тоді за вказівкою царя військо гетьмана Мазепи перейшло Дніпро і зайняло Київщину та Волинь. Повстанці проти цього війська бойових дій не вели, намагаючись знову підняти Брацлавщину і Поділля.

У липні того самого року за наказом Івана Мазепи Семена Палія було заарештовано. Згодом його перепровадили до Москви, а потім відправили на заслання до Сибіру. Після арешту Палія повстання, що тривало з 1702 по 1704 рр., припинилося.

Чому Іван Мазепа виступав проти Семена Палія і повстанців? Чи згодні ви із висновком істориків? Поясніть свою думку.

Історик Петро Михальчук про арешт Палія Мазепою

Мазепа «здав» козацького ватажка царським властям, звинувативши у зв’язках зі шведами з двох причин. По-перше, надто протилежними були соціальні інтереси Палія, що могло спровокувати виступи низів і на Лівобережжі проти старшини і гетьманської влади.

По-друге, популярний серед козацьких низів Палій був небезпечним конкурентом, а Мазепа пам’ятав, як вправно вміє Москва маніпулювати настроями народних мас, використовуючи їх висуванців.

Військо Мазепи поступово зайняло всю Київщину, Волинь та частину Східної Галичини. Річ Посполита (частину території якої окупували шведи) вже не могла претендувати на Правобережну Україну. За таких обставин відбулося тимчасове об’єднання двох частин українських земель під його владою.

3. ЯК ВПЛИНУЛА НА УКРАЇНУ ПІВНІЧНА ВІЙНА

Чому Іван Мазепа в ході війни схилився на бік союзу зі Швецією?

У Північній війні, що розпочалася 1700 р., Московська держава прагнула отримати вихід до Балтійського моря та приєднати балтійські території. Україна ж своїх інтересів у військових діях не мала. Незважаючи на це, цар Петро І вимагав від України більше матеріальних і людських ресурсів.

Із 1700 р. українські козаки воювали проти шведів далеко за межами України — у Лівонії, Литві, Польщі, Білорусі та ін. При цьому козаками командували царські офіцери й генерали, які поводилися з ними жорстоко й грубо. Крім великих людських втрат, війна завдала значних збитків господарству України. Адже козаки вирушали на війну на власних конях, зі своєю зброєю та амуніцією, власним коштом утримували себе і не могли вести домогосподарство.

Особливо великий економічний тягар несла Україна з 1706 р., коли сюди передислокувалися московські війська. На утримання та забезпечення всім необхідним 70-тисячної армії цар наказав гетьману І. Мазепі підготувати запаси коней та волів, зерна, продовольства та фуражу, селітри й пороху. На населення лягав обов’язок будівництва мостів і фортець.

Ставало зрозуміло, що цар Петро І розглядає Україну як свою вотчину, розпоряджається нею заради потреб Москви. Так, ходили чутки, що цар Петро І збирається з українських земель створити князівство і усунути І. Мазепу від гетьманства. Така політика могла призвести до нового поділу українських земель між Річчю Посполитою і Московським царством у разі їхньої перемоги над Швецією або до втрати української державності при переході під польську зверхність у разі шведської перемоги.

Тож тягар війни та зовнішньополітична ситуація зумовили кризу у відносинах із Московською державою.

За цих обставин українська верхівка почала шукати контакти з противниками Москви. Іван Мазепа розпочав переговори з підтримуваним Швецією польським королем Станіславом Лещинським. Згодом до перемовин залучився шведський король Карл XII. На початку 1708 р. Мазепа і Лещинський уклали угоду, за якою Україна як велике князівство мала входити до складу Польщі. Та головним для Мазепи був договір про союз зі Швецією, який уклали того ж року. Текст угоди зберігся лише у викладі гетьмана Пилипа Орлика — наступника Івана Мазепи.

На яких умовах було підписано угоду? Чим, на вашу думку, керувалися учасники переговорів, вступаючи у цей союз?

Зміст українсько-шведської угоди 1708 р. за викладом Пилипа Орлика:

— Україна і землі, до неї прилучені, мають бути вільними й незалежними;

— король шведський зобов’язується оберігати їх від усіх ворогів і посилати війська на допомогу гетьману і старшині;

— зокрема, король має вислати туди негайно помічні війська, коли того буде вимагати потреба та коли цього будуть домагатися гетьман та його Стани;

— усе завойоване на території Московії, але колись належне «руському» (українському) народові, має бути повернене до Князівства українського;

— Мазепа має бути князем українським або гетьманом довічним;

— після його смерті Генеральна Рада мала обрати нового гетьмана;

— король шведський не має права привласнювати собі ні титула, ні герба Князівства українського;

— для забезпечення цієї угоди і в інтересах безпеки шведського війська на території України на весь час війни передаються шведам міста Стародуб, Малин, Батурин, Гадяч і Полтава.

Карл XII

Станіслав Лещинський

Іван Мазепа

У вересні 1708 р. шведські війська вступили на територію Лівобережної України. Прийнявши рішення про перехід на шведський бік, 24 жовтня Мазепа покинув Батурин і вирушив на зустріч зі шведським королем. Разом із гетьманом до короля перейшли невелике 4-тисячне козацьке військо, генеральна старшина та 7 із 12 полковників. Основна ж маса козацьких військ як на Лівобережжі, так і на Правобережжі, не пішла за Мазепою, не зрозуміла й не підтримала його намірів. Вони піднялися на партизанську боротьбу проти шведських військ, разом із московськими військами й козаками захищали міста й села.

У відповідь на дії Івана Мазепи царське військо у листопаді 1708 р. захопило і зруйнувало гетьманську резиденцію — Батурин. Під час каральної операції за різними оцінками загинуло від 11 до 15 тисяч батуринців. Саме місто було пограбовано, а потім (за наказом князя Меншикова) спалено, а церкви знищено.

Карл XII і Мазепа намагалися залучити на свій бік Запорозьку Січ. Кошовий отаман Кость Гордієнко і невелика група запорозької старшини зуміли повести за собою незначну кількість козаків. 28 березня 1709 р. у Великих Будищах (Полтавщина) було укладено договір між Карлом XII, Мазепою і Запорозькою Січчю. Карл XII, приймаючи гетьмана Мазепу та кошового отамана Гордієнка під свою владу, зобов’язався не укладати мирного договору з царем доти, поки Гетьманщина не буде повністю звільнена від Москви, а козакам не будуть повернені давні права й привілеї.

І хоча більшість козаків, які залишились у Запорожжі, вороже поставилася до мазепинців, Петро І віддав наказ про зруйнування Запорозької Січі. Царські війська на чолі з полковником П. Яковлєвим 14 травня 1709 р. захопили та зруйнували Чортомлицьку Січ. Нападники вбили наказного кошового отамана, 38 курінних отаманів та багатьох козаків, а потім спорудили плоти, встановили на них шибениці із закатованими козаками і відправили вниз по Дніпру. Московити зруйнували січові укріплення, спалили курені, церкву та інші будівлі, а майно січовиків — 40 гармат, запаси пороху, військове спорядження, клейноди та ін. вивезли. За розпорядженням Петра І московська православна церква проголосила Івану Мазепі анафему (прокляття). Відтоді щороку на Великдень у всіх православних храмах Московського царства (з 1721 р. — Російської імперії) виголошувалася ця анафема.

Шведські і московські війська зійшлися під Полтавою. Армія Петра І налічувала 42 тисячі осіб та 102 гармати. Шведи змогли виставити 24 тис. вояків і 4 гармати (інші їхні частини були задіяні в облозі Полтави та прикривали тили). Поранений напередодні в ногу, Карл XII передав загальне командування своєму фельдмаршалу.

Козаки І. Мазепи у цій битві участі не брали, вони охороняли шведський обоз і тримали в облозі Полтаву, що не дозволило царським загонам оточити військо Карла XII. 27 червня 1709 р. відбулася Полтавська битва, у якій шведи зазнали поразки.

Втрати шведів складали 9 тис. осіб (вбитих та поранених), у полон потрапило багато генералів та офіцерів. Рештки війська відступили вздовж р. Ворскли. Карл XII, Мазепа, Гордієнко та близько 50 старшин разом із загонами шведів і козаків (3 тис. осіб) форсували Дніпро і відійшли у турецькі володіння. Мазепа, разом з Карлом XII, дістався до м. Бендери (нині місто Тігіна, Молдова), що розташовувалося на території, підвладній османцям. У цьому місті гетьман помер у ніч з 21 на 22 вересня 1709 р.

Особистість і діяльність гетьмана України Івана Мазепи, який став широко відомим у Європі ще за життя, і сучасники, і нащадки оцінювали неоднозначно.

Чому характеристики Івана Мазепи були і є протилежними? Яка з наведених, на вашу думку, є більш об’єктивною? Чому?

Пилип Орлик у надгробному слові над Мазепою

Той великий славний муж, що залишився на старі літа без нащадків і з великим майном, жертвував усім, щоби ви бороти волю своїй Батьківщині. Він не вагався зректись усього, що може бути найдорожче на цій землі, й віддав власне життя за визволення рідного краю з-під московського ярма... Ім’я Мазепи житиме вічно зі славою в пам’яті нашого народу, бо він бажав для нього свобідного розвитку всіх його безконечних можливостей.

Український історик XIX ст. Микола Костомаров

Гетьман Мазепа як історична особа не був представником жодної національної ідеї... Поляк за вихованням і прийомами життя, він перейшов в Малоросію і там зробив собі кар’єру, підлещуючись... до московських властей... Мазепа обманював і поляків, і малоросіян, і царя, і Карла... Він обманював і своїх українських співучасників привидом незалежності, а насправді збирався їх ввергнути з усією країною в рабство.

Цар Петро І

Король шведський і самозванець Лещинський перехилили на свій бік зрадника Мазепу й присягою умовили відірвати Малу Русь, зробити з неї незалежне князівство під владою того зрадника, приєднавши до цього князівства й Волинь.

Український історик початку XX ст. Володимир Антонович

Мазепа був «чоловіком, найбільш освіченим серед українських діячів», «природним талантом», «справжнім політиком».

Коли придивитися до його діяльності, то можна переконатися, що він був дуже щирим і гарячим патріотом, бо завжди дбав про повну автономію свого краю.

Український історик XX ст. Михайло Грушевський

Не любили в народі «вельмишановного Мазепу» і не без причини. А проте, не був він ворогом українському народові. Навпаки, судячи по всьому, він був українським патріотом, — хотів високо піднести Україну, її освіту й культуру...

Перевірте засвоєне на уроці

1. Які були основні заходи гетьмана Івана Мазепи?

2. Чому Івана Мазепу не підтримувала більшість населення України?

3. Чому і в яких районах розгорнулось повстання Семена Палія?

4. Чому повстання завершилося поразкою?

5. Як вплинула на розвиток України Північна війна до Полтавської битви?

6. Чому Іван Мазепа, з одного боку, проводив широку благодійну діяльність, а з іншого — сприяв погіршенню становища більшості населення?

7. За яких обставин Іван Мазепа вирішив укласти союз зі Швецією?

8. Як ви оцінюєте діяльність гетьмана Івана Мазепи?

Домашнє завдання

1. У 1705 р. відомий митець І. Мигура створив гравюру «Гетьман Мазепа в оточенні добрих справ». Як він показує «добрі справи» гетьмана? Чому могла бути створена така гравюра?

2. Особистість гетьмана Мазепи, порівняно з іншими історичними діячами України, — чи не найулюбленіший образ у художніх творах: літературних, образотворчих, музичних, зокрема і зарубіжних. Складіть перелік творів різних видів мистецтва і розкажіть, яким у них зображено гетьмана.

І. Мигура. Гравюра «Гетьман Мазепа в оточенні добрих справ»

скачать dle 11.0фильмы бесплатно