Південноукраїнські землі й Крим у XVIII ст.
- 14-10-2022, 01:35
- 267
8 Клас , Історія України 8 клас Гупан, Смагін, Пометун
§ 36. ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ Й КРИМ у XVIII ст.
1. ЯК ВПЛИВАЛИ НА УКРАЇНУ РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКІ ВІЙНИ XVIII ст.
Якою була участь України у російсько-турецьких війнах? Якими були їх наслідки?
Упродовж XVIII ст. Російська імперія спрямувала свої зусилля на відвоювання в Османської імперії південно-українських земель, Криму та виходу до Чорного моря.
Росія намагалася досягти цієї мети в російсько-турецьких війнах другої половини XVIII ст., у яких використовувала людські та матеріальні ресурси України. Зокрема кровопролитною і витратною для українців стала російсько-турецька війна 1768—1774 рр. До бойових дій залучали десятки тисяч козаків. Чимало з них загинули та були скалічені. Окрім того, згідно з розпорядженнями влади, українське населення зобов’язували надавати кошти на забезпечення потреб російської армії, придбання для неї великих партій волів, коней, возів.
Війна завершилася підписанням Кючук-Кайнарджійського договору.
Якими були умови договору? Знайдіть на карті 7 території, приєднані до Росії.
Підсумки російсько-турецької війни 1768—1774 рр. за мирним договором:
— Росія приєднала території між Південним Бугом і Дніпром у їхній нижній течії;
— Росія здобула фортеці на Чорному морі, а також землі аж до Кубані;
— Росія дістала право вільного судноплавства по Чорному морю;
— Кримське ханство визнано незалежним від Османської імперії.
Проте підписання мирного договору не вичерпало територіальних претензій між Росією і Туреччиною. Згодом обидві імперії розпочали нову російсько-турецьку війну 1787—1791 рр. До російської армії ввійшли козацькі підрозділи, сформовані з колишньої території Гетьманщини, Слобідської України та Запорозької Січі. Особливо вдало козацькі полки діяли в обороні Кінбурна, облозі та взятті Очакова.
Про що доповідав князь Потьомкін Катерині II? Яким був внесок козаків у цю перемогу?
Із Донесення князя Григорія Потьомкіна в червні 1788 р.
Флот капудан-паші розгромлений, 6 кораблів лінійних спалено та 2 піддалися... 30 суден розбиті... у полон узято людей 3000, вбито не менше... Ця перемога отримана... малими веслувальними суднами, в кожному по 60 запорожців... Цими суднами керують запорожці, котрих є двадцять тисяч на чолі з їх отаманом Сидором Білим.
Перед штурмом Очакова кошовий отаман Антін Головатий отримав наказ захопити турецьке укріплення на острові Березань, що прикривало Очаків. Козацькі чайки підійшли до скелястих берегів острова. Козаки, взявши на плечі гармати, під вогнем турецьких батарей атакували ворога і оволоділи береговими окопами та його артилерією. Згодом у полон здався весь турецький гарнізон. У козаків загинули полковий старшина, 4 курінних отамани та 24 козаки. За цей подвиг А. Головатий був нагороджений Георгіївським хрестом. За взяття Очакова козацьке військо дістало назву Чорноморського козацького війська.
Чому взяття Очакова було важливим для російської армії? Як художники відобразили драматизм події?
1 — Я. Суходольський. Штурм Очакова (XIX ст.);
2 — план турецької фортеці Очаків (розфарбована гравюра, 1790-ті рр.)
Вагомим був внесок козаків у взятті фортеці турків на Дунаї — Ізмаїла, який вважався неприступним. Під час штурму фортеці чорноморці, незважаючи на шалений вогонь противника, дерлися на бастіони до турецьких батарей. Подолавши опір, козаки проникли всередину укріплень. Допомога російських військ дала змогу втримати позиції і завершити розгром турецького гарнізону. Понад 400 козаків загинуло під час штурму Ізмаїла.
Переможна для Росії війна завершилася підписанням Ясського мирного договору, за яким кордон між Туреччиною і Росією проходив по Дністру.
Які були умови договору? Знайдіть на карті території, приєднані до Росії.
Підсумки російсько-турецької війни 1787—1791 рр. за мирним договором:
— Туреччина визнала Кримське ханство володінням Росії;
— Росія здобула території між Південним Бугом і Дністром, у т. ч. Очаків;
— Росія приєднала все Північне узбережжя Чорного моря.
Сподіваючись на подяку, козаки-чорноморці прагнули відродити козацькі вольності у межиріччі Дністра і Південного Бугу. Але царський уряд відправив козаків подалі з України. Козакам-чорноморцям дозволили оселитися на Таманському півострові в межиріччі Кубані та Дону, де вони заснували Кубанське козацьке військо.
2. ЯКІ ПОДІЇ ПРИЗВЕЛИ ДО ЛІКВІДАЦІЇ КРИМСЬКОГО ХАНСТВА
Складіть хронологічний ланцюжок подій, що призвели до ліквідації Кримського ханства.
За Кючук-Кайнарджійським миром 1774 р. Кримське ханство проголошувалось незалежним від Османської імперії. Проте Росія зберігала за собою фортеці Керч та Єнікале, а її війська залишилися на півострові, що фактично означало контроль Росії над Кримом. У такій ситуації ханський уряд відмовився від «протекторату». Відповіддю на це стало введення на територію ханства 25-тисячного корпусу російської армії, за підтримки якої новим ханом було проголошено Шагін-Гірея.
Правління хана Шагін-Гірея (1777—1783 рр.) позначилося спробами модернізувати державу. Він переніс столицю ханства з Бахчисарая до Кафи, створив уряд у складі 12 міністрів, постійне наймане 6-тисячне військо європейського зразка та налагодив карбування власної монети.
Проте російська влада не була зацікавлена в успішній Кримськотатарській державі і постійно втручалася у політику хана. Зокрема, за наказом імператриці Катерини II, головнокомандувач Олександр Суворов силою виселив із Криму християнське населення (понад 30 тисяч вірмен і греків) до Азовської губернії під приводом його захисту від насильств мусульман. Греки й вірмени становили майже все торговельно-ремісниче населення півострова і були основними платниками податків до ханської скарбниці.
Зрештою, російська імператриця Катерина II вирішила, що склалися всі умови для ліквідації кримськотатарської державності на півострові, у зв’язку з чим видала відповідний маніфест.
Як Катерина пояснювала рішення про приєднання Криму? Які були реальні причини цього приєднання?
Із маніфесту Катерини II про приєднання Криму до Росії (1783 р.)
Перетворення Криму на незалежну область не дало спокою Росії, а перетворилося на турботи зі значними витратами. Досвід показав, що незалежність мало притаманна татарським народам. І для того, щоб зберегти її, нам потрібно... виснажувати свої війська важким рухом, здійснюючи такі витрати, як за часів війни. Така морока з кримською незалежністю спричинила понад 7 млн витрат. Беручи до відома ці обставини, ми прийшли до рішення... зробити Кримський півострів не кублом розбійників і бунтівників, а територією Російської держави.
Шагін-Гірей розмовляє з Олександром Суворовим
Хана Шагін-Гірея було заслано до Росії. Згодом йому дозволили переїхати до Туреччини, де невдовзі стратили за султанським наказом.
У Криму ж російська влада почала відбирати кращі землі й дарувати їх дворянам і чиновникам. Кримських татар витісняли на безплідні землі, що призвело до негативних демографічних наслідків для корінного населення. Упродовж наступного століття населення Криму скоротилося з 500 тисяч до 200 тисяч осіб, а його основну частину вже становили переселенці з інших регіонів Росії.
3. ЯК ВІДБУЛАСЯ КОЛОНІЗАЦІЯ ПІВДЕННОЇ УКРАЇНИ РОСІЄЮ
Визначте основні соціальні групи, які освоювали Південь України. Які були результати цього освоєння наприкінці століття?
У другій половині XVIII ст. південні українські землі увійшли до складу Російської імперії. Відтоді почалося їх активне заселення як у межах відповідної політики російського уряду, так і стихійно. На запорозьких землях засновувались господарські хутори і слободи козацької старшини та козаків. Тут широко практикувалося використання вільнонайманої праці селян-утікачів та запорозької сіроми. Відсутність кріпацтва і наявність вільних земель стимулювали переселення сюди людей з усієї України.
У 50-х роках XVIII ст. на південних землях Вольностей Війська Запорозького низового російська влада створила нові адміністративно-територіальні одиниці — Нова Сербія і Слов’яносербія. Сюди переселилося кілька сотень сербів, угорців, болгар, греків. Згодом населення Нової Сербії збільшилося за рахунок козаків із Лівобережної України, і там було утворено Новоросійську губернію.
Російська влада і далі залучала до колонізації Північного Причорномор'я іноземців.
Як ви думаєте, чому і навіщо царський уряд створював такі пільгові умови для переселенців?
Із маніфесту Катерини II про запрошення іноземних колоністів на поселення до Росії (1763 р.)
1. Усім іноземцям дозволяємо в Імперію Нашу в’їжджати і селитися, де хто забажає, у всіх Наших Губерніях. 2. Не повинні такі прибулі на поселення в Росію ніяких податей платити, і ніяких... служб служити... від всяких податків вільні. 3. Усім іноземцям, які прибули на поселення в Росію, буде всяка підтримка до хліборобства... до заснування мануфактур, фабрик, заводів. 4. На побудови будинків, на потрібні до хліборобства і до рукоділля всякі інструменти, припаси і матеріали видавати будемо з казни Нашої позики грошові без відсотків... 6. Всякому бажаючому іноземцю в Росію на поселення дозволяємо майно своє ввозити... для власної потреби, а не на продаж.
Представникам російських панівних верств надавали можливості для створення маєтків у новій губернії. Зокрема, дворянин міг одержати 1,5 тис. десятин землі за єдиної умови — заселити не менше 13 селянських дворів.
Водночас відбувалась і стихійна колонізація цих земель державними і поміщицькими селянами-утікачами, колишніми запорозькими козаками, солдатами, міщанами.
Утвердивши свою владу на нових землях, російський уряд почав закріпачення селян. Уже в 1796 р. царським указом було заборонено самовільні переходи поміщицьких і державних селян.
Господарська діяльність переселенців здебільшого орієнтувалася на вирощування зернових культур, насамперед озимої пшениці на продаж. Важливе місце в їхньому господарстві відігравало й тваринництво, продукти якого реалізовували і на внутрішніх ринках, і в країнах Західної Європи.
Наприкінці XVIII ст. на південних українських землях було засновано низку нових міст. У 1787 р. — Катеринослав (нині — Дніпро), котрий став центром намісництва. Того самого року — Херсон, де зводився ливарний завод, а на верфях міста почали будувати воєнні і торговельні кораблі. Водночас Херсон розвивався і як вітчизняний торговий порт на Чорному морі, з якого вивозили зерно до Західної Європи. У 1789 р. закладено Миколаїв, що згодом став великим суднобудівним центром. Завдяки масштабному будівництву цей регіон мав одні з найбільших у Російській імперії показники приросту населення.
Як виникали і розбудовувалися нові міста на півдні України? Як їх описує Яворницький і бачить сучасник — відомий митець XVIII ст. — Федір Алексєєв?
Із книги Дмитра Яворницького «Історія міста Катеринослава»
Разом із роздачею запорозької землі почалася споруда нових в краї міст... Усі споруди повинні були зводитися в гігантських розмірах. Але з усіх міст Катеринослав мав принести славу імператриці Катерині II і увічнити її ім’я назавжди...
У 1782 році місто Катеринослав мало 2194 душі населення, чотири церкви — російську, грецьку, католицьку і вірменську, два училища для дітей дворян і різночинців... Для залучення в місто торгових людей відкриті були чотири ярмарки, на які приїжджали не тільки навколишні мешканці, а й продавці з Кримського півострова.
1 — Ф. Алексєєв. Вид Миколаєва, 1794 р.
2 — Ф. Алексєєв. Вид Херсона, 1797 р.
Перевірте засвоєне на уроці
1. У яких російсько-турецьких війнах другої половини XVIII ст. брали участь козаки?
2. Яким чином Кримське ханство було приєднано до Росії?
3. Коли і як відбувалась колонізація Росією Південної України?
4. Які були наслідки участі козаків у російсько-турецьких війнах?
5. Як вплинули результати цих війн на подальший розвиток українських земель?
6. Як ви вважаєте, чого прагнула влада Росії, проводячи колонізацію Південної України? Як така політика могла вплинути на майбутнє цих територій?
Домашнє завдання
1. Складіть план: Заходи уряду Російської імперії з колонізації Південної України.
2. Підготуйте повідомлення «Князь Потьомкін і його роль в історії України».
3. Знайдіть відомості та підготуйте презентацію з історії заселення чи розбудови міста (місцевості) на півдні України.
Коментарі (0)