§ 41. РОЗВИТОК АРХІТЕКТУРИ, ОБРАЗОТВОРЧОГО ТА МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВ у 20—90-х рр. ХVIII ст.

1. ЯКІ СТИЛІ ПАНУВАЛИ В УКРАЇНСЬКІЙ АРХІТЕКТУРІ

Які видатні пам’ятки архітектури були створені у ці часи? Які особливості архітектурних стилів цього періоду?

В архітектурі 20—90 рр. XVIII ст. співіснували різні стилі, насамперед бароко (з декоративною пишністю) та класицизм (з античною суворою лінійністю).

У вітчизняній архітектурі стилю бароко вирізнялися храми, споруджені за взірцями західного бароко, характерного для католицької Європи (Італія, Австрія, Польща), і православні храми, зведені у східному бароковому стилі (Росія, Лівобережна та Наддніпрянська Україна). Зокрема, на Правобережжі й західноукраїнських землях у європейських католицьких традиціях західного бароко зведено: Домініканський костьол та собор Св. Юра у Львові (керував будівництвом Бернард Меретин), Успенський собор у Почаєві (збудований Ґотфрідом Гофманом). Крім цих найвидатніших пам’яток, будувалось багато інших споруд такого типу.

Визначте і перелічіть риси, притаманні архітектурі західного бароко, що простежуються на всіх пам'ятках.

1 — собор Св. Юра у Львові; 2 — скульптурна група Юрія-змієборця на фасаді собору Св. Юра; 3 — ратуша в Бучачі; 4 — Успенський собор у Почаєві

Для розвитку архітектури в українських землях, що опинилися під владою Росії, важливе значення мало скасування указу Петра І (1721 р.) про заборону будувати споруди з цегли у містах (крім Москви і Санкт-Петербурга). Муроване будівництво сприяло розвитку барокового пишного рельєфного і ліпного оздоблення споруд.

На підросійській території України в стилі східного бароко працював видатний німецький архітектор Йоган Шедель, який очолював спорудження визначних на сьогодні пам’яток: дзвіниці Києво-Печерської лаври, надбудови дзвіниці в Софійському соборі, митрополичого будинку. У цьому стилі працював у Києві й відомий італійський архітектор Бартоломео Растреллі, який збудував всесвітньо відомі Маріїнський палац та Андріївську церкву.

Визначте на пам’ятках і перелічіть ознаки, притаманні архітектурі східного бароко. Порівняйте споруди з пам’ятками західного бароко, знайдіть відмінне і подібне.

1 — велика дзвіниця Лаври; 2 — Г. Шитюк. Андріївська церква у Києві; 3 — М. Сажин. Трьох’ярусна дзвіниця Софії Шеделя; 4 — митрополичий будинок Софійського собору; 5 — Маріїнський палац у Києві

Серед українських архітекторів у стилі пізнього бароко будували Іван Григорович-Барський і Степан Ковнір. Іван Григорович-Барський був вихованцем Києво-Могилянської академії і співпрацював із Йоганом Шеделем, удосконалюючи свої навички. Його проекти, зберігаючи риси європейського бароко, набували простоти і демократичності, органічно поєднуючись із загальним стилем міських староукраїнських забудов. Він спроектував перший київський водогін, павільйон-фонтан Самсон у Києві на Подолі, Покровську церкву, надбрамну церкву з дзвіницею в Кирилівському монастирі, церкву Миколи Набережного поблизу Дніпра, старий гостинний двір та інші київські споруди, а також цілу низку будівель в інших містах України.

Визначте і перелічіть особливості, притаманні будівлям Івана Григоровича-Барського. Порівняйте його стиль із класичним бароко. У чому ви бачите спільне і відмінне?

1 — павільйон-фонтан Самсона в Києві; 2 — церква Миколи Набережного поблизу Дніпра в Києві; 3 — Покровська церква на Подолі в Києві; 4 — собор Різдва Богородиці в Козельці

Про що свідчить наведений документ? Які висновки щодо особистості й епохи можна зробити?

З епітафії Івана Григоровича-Барського

Тут покладено тіло... Івана Григоровича Барського, що працював над різними будівлями: воду провадив у цьому місті, будував муровані церкви, дзвіниці й доми. Першу церкву збудував у Кирилівському монастирі з дзвіницею, церкву Покровську [на Подолі] й Набережно-Миколаївську; дзвіницю збудував у Золотоніському Красногорському монастирі, дзвіницю в Петропавлівському монастирі, в Соборно-Успенському соборі з церквою. Іще [збудував] міський магазин і гостиницю...

Визначним українським архітектором був Степан Ковнір. Спочатку він працював під керівництвом Йогана Шеделя, Василя Нейолова та інших професійних зодчих, а згодом і сам отримав кваліфікацію «кам'яного будівництва майстра». За його участю зведені так званий Ковнірівський корпус та дзвіниці на Ближніх і Дальніх печерах у Лаврі, Кловський палац та ін. Його стилю було притаманне дещо простонародне тлумачення європейського бароко, що стало оригінальною відмінністю «українського бароко» другої половини XVIII ст.

Визначте і перелічіть особливості, притаманні будівлям Степана Ковніра. Порівняйте його стиль з класичним бароко. У чому ви бачите спільне і відмінне?

Ковнірівський корпус Києво-Печерської лаври

Кловський палац

Ознаки барокової архітектури набули в Україні надзвичайного поширення — навіть у дерев'яних спорудах народних майстрів. Прикладом є найвизначніша пам’ятка дерев’яної церковної козацької архітектури XVIII ст. — Троїцький собор, зведений у колишньому запорозькому місті Самар (нині неподалік від м. Новомосковська). Цей храм звів народний майстер Яким Погребняк із дерева — без жодного цвяха. Троїцький собор належить до 100 найкращих дерев’яних споруд світу.

У чому виявляється особливість архітектури Троїцького собору?

Українське або козацьке бароко протягом XVIII ст. поширилося й у світському будівництві: збройні арсенали, адміністративні будівлі, приватні будинки старшини, вищого церковного духовенства. Донині таких будівель уціліло дуже мало, оскільки російська влада затаврувала їх як «мазепинський стиль» і заборонила таке будівництво.

Згодом в архітектурі відбувся перехід до класицизму, елементи якого почали з’являтися в Україні ще з середини XVIII ст. Для класицизму були характерні суворість і чіткість архітектурних форм, відмова від пишного оздоблення, світлі кольори (стіни переважно жовті, а колони — білі). Першими зразками класицизму в архітектурі західноукраїнських земель стала прибудова кафедральної Успенської церкви у Володимирі-Волинському, на Гетьманщині — палац Петра Румянцева-Задунайського в с. Качанівка, що на Чернігівщині, палац Кирила Розумовського в Батурині та ін.

Троїцький собору м. Новомосковськ, Дніпропетровська обл.

Визначте і перелічіть ознаки, притаманні архітектурі класицизму, що простежуються в цих пам’ятках.

1 — палац Петра Румянцева-Задунайського в с. Качанівка;

2 — палац Кирила Розумовського в Батурині

2. ЯКІ ПАМ’ЯТКИ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА СТВОРЕНО у XVIII ст.

Які стилі та особливості притаманні образотворчому мистецтву тих часів?

В українському живописі XVIII ст. також відбувалася зміна стилів — від бароко до класицизму. Для українського барокового живопису визначальним став вплив європейської школи, захоплення якою витісняло попередні національні традиції. Відображенням таких зрушень стала реконструкція Троїцької надбрамної церкви Києво-Печерської лаври у XVIII ст. Розписи церкви, у яких виявився нідерландський вплив, зроблені під керівництвом Алімпія Галика. Рецепт такої краси полягав у поєднанні високої майстерності з українською національною традицією.

Розписи цікаві й тим, що чимало зображень має подвійне значення: у них «зашифрована» історія. Наприклад, у розписі «Нікейський собор» з одного боку зображено патріарха, далі українську старшину, а з іншого — російських воєвод.

Існує легенда про імператрицю Єлизавету, яка пообіцяла звести Андріївську церкву. Минав час, а церкву так і не звели. Тож, за легендою, коли імператриця вкотре відвідала Україну, ченці запросили її до Троїцької надбрамної церкви. Вони показали розпис у притворі «Вхід святих до раю», де була зображена свята з вежею в руках (її стратили, скинувши з вежі). Ченці пояснили Єлизаветі, що це вона йде і несе церкву Св. Андрія. Після цього було зведено храм за проектом Растреллі.

Визначте і перелічіть ознаки, притаманні монументальному живопису українського бароко, що простежуються на цих пам’ятках.

1—3 — розписи Троїцької надбрамної церкви Києво-Печерської лаври; 4 — «Нікейський собор», «Вхід святих до раю», «Трійця»

На той час поширювався особливий портретний жанр. Портрети військової верхівки та ктиторів (опікунів, меценатів, церковних старост) зображувалися у фрагментах церковного розпису. Такі портрети можна знайти і на пишних церковних іконостасах. Показовою в цьому плані є ікона Покрови з портретом Семена Сулими, його родини і російської імператриці Анни Леопольдівни (село Сулимівка Київської області).

Які ознаки живопису українського бароко відобразились на цих пам’ятках?

1 — ікона Покрови з портретом Семена Сулими, його родини і російської імператриці Анни Леопольдівни. Із села Сулимівка Київської області (перша половина XVIII ст );

2 — ікона Покрови із зображенням чернігівського полковника Павла Полуботка (перша половина XVIII ст.);

3 — ікона «Святий Миколай» із церкви Святого Миколая Набережного у Києві;

4 — ікона «Моління» з Вознесенської церкви в селищі Березна

Із часом живопис набував усе більше елементів класицизму. Найвидатнішими майстрами цього напряму у XVIII ст. були Дмитро Левицький, Антон Лосенко, Володимир Боровиковський. Ці митці, як і багато інших, залишаючись українцями по крові й культурі, навчалися за кордоном, у майстернях видатних художників, і працювали потім у Петербурзі, примножуючи славу Російської імперії.

Яким чином українські митці перетворювались на російських художників? У чому особливість манери живопису В. Боровиковського?

Іван Крип’якевич про Володимира Боровиковського

На тлі тогочасного мистецтва й життя московської Півночі відбиває постать українського релігійного маляра й портретиста Володимира Боровиковського (1757—1825). Він походив із Миргорода на Полтавщині, зі старої козачої родини, у якій малярство було родовим. Малярем-іконописцем був його батько Лука Боровик, малярами були його дядько... й всі три брати — Василь, Петро та Іван. Молодий Володимир навчився малярства в родинній хаті й уже як відомий маляр виїхав до Петербурга... «Портрети, — пише Гнедич, — виходили в Боровиковського задивляючі. Він добре володів гамою фарб, вмів надати їм чарівної гармонії... коли зі звичайних орденів виходив барвовий акорд...»

Які ознаки портретного живопису доби класицизму можна побачити на цих портретах?

Д. Левицький. Портрет Дені Дідро

А. Лосенко. Портрет актора Федора Волкова

В. Боровиковський. Портрет Софії Раєвської

У творчості народних художників поширеними образами стали повстанці, гайдамаки, ватажки Коліївщини. Найулюбленішим з-поміж інших був образ «козака Мамая». Сюжет картин про нього (відомо понад 100 варіантів) завжди один і той самий: підібравши під себе ноги, сидить на землі молодий козак. Обличчя у нього гарне, вуса довгі, а з начисто голеної голови спускається за ліве вухо тонкий, довгий «оселедець». У багато оздобленому вбранні, на ногах — червоні чоботи, в зубах — люлька. У руках козака — бандура, а за плечима, іноді на землі чи на дереві, — козацька зброя. Збоку, теж на землі, лежать шапка, пляшка й чарка. Позаду нього до списа прив'язаний кінь, іноді є й інші люди. Народну картину із цим зображенням можна було побачити майже в кожній хаті.

Які ознаки народного живопису відображено на цих картинах? Чим, на вашу думку, можна пояснити таку популярність картин із цим сюжетом?

Невідомі художники XVIII ст. різних регіонів України. Козак Мамай

3. ЯК РОЗВИВАЛОСЯ МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО

Які основні жанри музичного мистецтва розвивались у ці часи?

У XVIII ст. в Україні поряд із музичною народною творчістю продовжила свій розвиток і професійна музика. Для тодішньої української музики характерним було посилення її зв'язків із західноєвропейською музичною культурою. Останній гетьман Кирило Розумовський утримував у Глухові власний оркестр і театр, де ставилися італійські опери. Зібрана ним нотна бібліотека — одна з найдавніших у Східній Європі. У Глухові було відкрито музичну школу для підготовки придворних хористів, де викладали вокальний спів, гру на скрипці, флейті та басах. Багатьох українських співаків брали до придворних труп Петербурга.

Навчали музики і в Київській академії, яка мала гарний хор і оркестр. Тут виконували духовні та світські музичні твори, зокрема італійського бароко. Звідси почало поширюватися виконання «побожного» співу в церквах після літургії у «концертах». Усі урочистості, важливі події академічного життя, народні гуляння на площах Києва супроводжувалися переважно хоровим співом і музикою студентів.

Видатними українськими композиторами XVIII ст. були Максим Березовський і Дмитро Бортнянський. Обидва — вихованці Глухівської музичної школи, після короткого перебування в Петербурзі продовжили навчання в Італії. Навчання Максима Березовського було особливо тріумфальним. Він учився в Болонській музичній академії одночасно із Моцартом. З оперою «Демофонт» Березовський переміг у конкурсі на розміщення імені кращого учня на «золотій дошці» академії, випередивши у цьому змаганні Моцарта.

Тут Березовський здобув звання академіка-композитора і став членом Болонського філармонічного товариства. Після повернення до Петербурга Березовський продовжував плідно працювати. Створив духовні композиції «Вірую», концерт «Не отвержи мене» та інші.

Дмитро Бортнянський учився у Венеції. По поверненні до Петербурга з Італії написав понад сотню творів хорової духовної музики, а також чимало світських творів різних жанрів. Бортнянський зробив успішну кар’єру при імператорському дворі. У творчій спадщині композитора опери: «Креонт», «Алкід», «Сокіл», «Син-суперник» та ін. У більшості творів Бортнянського помітний вплив української народнопісенної творчості.

Дмитро Бортнянський

Свій слід в українській музичній культурі залишив і композитор Артемій Ведель. Він не захотів виїздити з України, і коли його силоміць привезли до Москви, він при першій нагоді втік до рідного краю, за що потрапив до категорії неблагонадійних. Ведель ігнорував італійську моду і зосереджувався на опрацюванні українських музичних традицій. Він писав переважно духовні музичні твори, створив хорову капелу в Москві, керував хорами в Києві і Харкові.

Артемій Ведель. Скульптурна робота Михайла Грицюка

Водночас із професійним музичним мистецтвом розвивалася й побутова народна музична культура. На Запорозькій Січі музиканти грали під час походів і святкування перемог, скликали на козацькі ради. У Києві цього часу існував музичний цех, здійснював супровід усіх офіційних заходів та навіть приватних свят. Із середини XVIII ст. у місті діяв постійний оркестр із 16 музикантів. При оркестрі діяла й музична школа.

Як і раніше, лірники й кобзарі-бандуристи у своїх піснях оспівували народну героїчну визвольну боротьбу. На святах, урочистостях у міщанських сім'ях, сільських весіллях, ярмарках часто грали мандрівні музиканти (лірники, бандуристи, цимбалісти та ін.). Серед традиційних українських народних музичних інструментів на той час були цимбали, ліра, кобза тощо.

Яку роль відігравала музична народна творчість у житті населення?

1 — невідомий художник XVIII ст. Цимбаліст;

2 — колісна ліра XVIII ст.;

3 — кобза ладкова XVIII ст.

Перевірте засвоєне на уроці

1. Схарактеризуйте розвиток архітектури на українських землях.

2. Назвіть імена видатних архітекторів XVIII століття.

3. Які шедеври живопису було створено у ці часи?

4. Які зміни відбулися в цей час у розвитку української музики?

5. Які пам'ятки архітектури вам сподобались найбільше? Які з них ви хотіли б побачити?

6. У чому полягали особливості розвитку живопису у 20—90 рр. XVIII ст.?

7. Який зі стилів живопису XVIII ст. вам найбільше сподобався? Які його особливості?

8. Чому народні картини вважають своєрідним відображенням тогочасного українського життя?

Домашнє завдання

1. Продовжіть складання таблиці: «Українська культура другої половини XVIII ст.»

2. Підготуйте повідомлення про одного з діячів культури цього періоду.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно