Містобудування, архітектура, образотворче мистецтво та драматургія XVI - першої половини XVII ст.
- 17-10-2022, 23:18
- 723
8 Клас , Історія України 8 клас Власов, Панарін 2021
§ 9. Містобудування, архітектура, образотворче мистецтво та драматургія XVI - першої половини XVII ст.
1. Особливості містобудування
Львів у XVII ст.
З поширенням в Україні магдебурзького права міські будівничі (передусім на землях у складі Польщі) дедалі частіше почали використовувати елементи регулярної забудови з чітким, відповідно до геометричної сітки, розташуванням основних будівель та ансамблів - головної площі, кварталів, вулиць. Центральною частиною міста, з якої й починалося будівництво, була площа з ратушею посередині (ілюстрація на с. 64) - ринкова площа (1) у вигляді прямокутника або квадрата. Від кожного її рогу відходило по дві вулиці (2). Кілька вулиць розташовувалися паралельно до сторін площі, інколи вулиці перерізували окремі сторони. Найважливіші вулиці перетинали все місто.
Захисну функцію виконували мури (3), якими обводили місто, а також рови (4) й вали (5). На мурах зводили оборонні вежі (6) та облаштовували по кілька в’їзних брам (у Львові дві) (7). Захисні споруди обмежували територію міста, тому його внутрішня забудова була надзвичайно щільною. Житлові будинки зводили на невеличких ділянках землі, вони були кількаповерховими, розташовувалися впритул один до одного. На вулицю виходив тільки вузенький фасад із порталом і двома вікнами поруч - для освітлення сіней та кімнат, а на другому й третьому поверхах - по троє вікон (8).
Приміщення на першому поверсі таких споруд використовували для господарських потреб: як крамниці, склади, різні контори. Другий і третій поверхи були житловими. Будинки споруджували з каменю, тому їх називали кам’яницями. Нова забудова зазвичай поєднувалася з традиційною. Так, зокрема, постали житлові квартали Львова, який правив за взірець для багатьох міст.
На Київщині та Брацлавщині, які потерпали від татарських і ногайських нападів, міста здебільшого виникали поблизу замків і перебували під їхнім захистом. Для зведення міських укріплень використовували також вали й рештки оборонних споруд минулих часів. Київ, Володимир, Чернігів, Новгород-Сіверський зберігали давнє планування, в основу якого було покладено особливості рельєфу. Житлова забудова цих міст лишалася майже повністю дерев’яною.
СЛОВНИК
Фасад - передній бік будинку або споруди в архітектурі.
Портал - архітектурно оформлений вхід до споруди.
Роздивіться зображення Львова (с. 64) та Києва (с. 32, 54) XVII ст. Уявіть себе архітектором / архітекторкою. Ваше завдання - спроєктувати економічно та культурно розвинене місто XVII ст. Який регіон та місцевість, архітектурний стиль, план забудови, матеріали використаєте для будівництва? Які споруди прикрасять місто? Яку назву воно матиме? Які ролі в житті міста відіграватимуть учасники вашої групи? Свій вибір поясніть.
2. Стиль ренесанс у світській та церковній архітектурі
Містобудування на українських землях XVI ст. зазнавало відчутного впливу мистецького стилю ренесанс. Особливо яскраво ренесансні риси втілено в західноукраїнських містах. Та це й не дивно, адже проєкти забудови міст часто замовляли архітекторам-європейцям.
Унікальною пам’яткою ренесансної світської архітектури є ансамбль споруд центру Львова - площа Ринок. Чи не найдосконаліший її зразок - Чорна кам’яниця. Таку назву пам’ятка отримала в середині XIX ст., коли її фасад пофарбували в чорний колір. А споруджено будинок у 1588-1589 рр.
Найошатніша з житлових будівель, найвидатніша пам’ятка світського ренесансного будівництва Львова - будинок Корнякта на площі Ринок. Це єдина тогочасна споруда в житловій забудові міста, зведена на двох будівельних ділянках. Внутрішній двір з трьох боків оточують відкриті аркади-лоджії. Будинок звели у 1580 р. італійський архітектор Петро із Барбони та його учень Павло Римлянин.
Каплиця Боїмів у Львові
Вежа Корнякта і Успенська церква у Львові
Чорна кам’яниця у Львові
СЛОВНИК
Каплиця - невеличка споруда без вівтаря для відправ і молитов.
На початку XVII ст. помітні зміни спостерігалися і в церковному будівництві. Ширше використовували камінь. Окрасою Львова є каплиця Боїмів, збудована у 1615 р. та оздоблена розкішним різьбленням.
З-поміж пам’яток ренесансного церковного будівництва Львова найвідомішими є ансамбль Успенського братства, який складається з Успенської церкви, каплиці Трьох Святителів, дзвіниці (вежі Корнякта).
3. Оборонний стиль в архітектурі
Роздивіться зображення українських замкових споруд XVI-XVII ст. на с. 67, дайте відповіді на запитання й виконайте завдання. 1. Виділіть спільні та відмінні риси в зовнішньому вигляді зображених споруд. 2. Як гадаєте, які фактори вплинули на їхній зовнішній вигляд?
Усталену в попередню епоху баштову систему, коли основу фортифікації становили високі й товсті мури, українські архітектори застосовували до кінця XVII ст. Міські укріплення на Подніпров’ї та Лівобережжі будували переважно з дерева.
У XVI ст. відбудовували та модернізували старі фортеці, проте будували й нові. На початку століття було відновлено Київський замок, на спорудженні якого, за свідченням джерел, працювало 20 тис. теслярів. Крім того з’явилися Вінницький, Корецький, Білоцерківський замки.
Особливості тогочасної архітектури яскраво втілює величний Меджибізький замок (у нинішньому смт Меджибіж Хмельницької обл.), докорінно перебудований у середині XVI ст. Замок спорудили на високому мисі, де зливаються річки Південний Буг і Бужок. Пам’ятка є прикладом замку перехідного типу - від споруд з оборонними стінами і вежами до замків-палаців.
Макет Київського замку
Меджибізький замок. Сучасне фото
Будівництво оборонних споруд не втратило значення і в XVII ст. Перевагу віддавали бастіонним укріпленням - невисоким п’ятикутним виступам і вежам, висунутим за межі стін, що давали змогу вести вогонь уздовж мурів. Саме такі укріплення мала Жовква, заснована наприкінці XVI ст., та Броди, що виникли в 30-х роках XVII ст.
Бастіонна система вплинула й на будівництво палаців. Поєднання рис нової оборонної архітектури з палацовою властиве замкам Збаража (нині Тернопільська обл.) та Підгірців (нині Львівська обл.). Замок у Збаражі будували князі брати Криштоф та Юрій Збаразькі, починаючи з 1620 р. Укріплення складалися з високих та широких валів. Усередині укріплення розташовано двоповерховий житловий палац.
Замок у Збаражі. Сучасне фото
Палац у Підгірцях. Сучасне фото
Палац у с. Підгірцях Бродівського району Львівської області є найдовершенішим зразком палацової архітектури XVII ст. в Україні. Будівля дає уявлення про зміни у зведенні магнатських резиденцій: від суворих оборонних замків до розкішних палаців. Його споруджено для великого коронного гетьмана Польщі Станіслава Конецпольського на місці давнішого укріплення. Будівництво тривало протягом 1635-1640 рр. Проєктував замок французький інженер Г. Л. де Боплан.
Використовуючи додаткові джерела інформації, спростуйте чи підтвердіть думку: «На теренах України у XVI-XVII ст. риси оборонної архітектури мали навіть окремі церкви, монастирські споруди, синагоги тощо». Результати роботи представте класові.
4. Розвиток скульптури
СЛОВНИК
Скульптура - вид образотворчого мистецтва, твори якого мають об’ємність, тривимірність і виконуються з твердих або пластичних матеріалів. Має два основні різновиди - круглу (статуя, бюст тощо) та рельєф (об’ємне зображення на площині).
У XVI ст. водночас і в тісному зв’язку з архітектурою бурхливо розвивалося мистецтво скульптури. Львівські споруди Чорної кам’яниці, будинку Корнякта, каплиці Трьох Святителів, Успенської церкви прикрашені скульптурними рельєфами та пишним різьбленням.
Набули поширення скульптурні портрети. Їх установлювали насамперед на надгробках, які замовляли, щоб уславити образ померлого, увічнити його для нащадків. В Успенській церкві Києво-Печерського монастиря 1579 р. було встановлено надгробок К. І. Острозького: одягнений у лицарський обладунок князь спочивав на ложі. Така композиція скульптури цілком відповідала ренесансним традиціям: померлого нерідко зображали ніби уві сні.
Скульптури на даху будинку Корнякта
5. Іконопис і світський живопис
Яскраві національні риси втілено в різьбленому обрамленні ікон та іконостасів. Справжньою перлиною українського мистецтва є іконостас П’ятницької церкви, створений львівськими митцями в першій половині XVII ст. Шедевром по праву вважають іконостас Успенської церкви у Львові. Ікони для нього малювали видатні львівські художники Федір Сенькович та Микола Петрахнович.
СЛОВНИК
Іконостас - стіна з ікон у храмі східного (візантійського) обряду, яка відокремлює вівтар від центральної частини церкви.
Традиції перемишльської школи розвивали у кількох провінційних осередках, серед яких чільне місце належить Самбірському. Там працювали кілька митців на чолі з Федуском - автором храмового «Благовіщення» 1579 р. із церкви в Іваничах поблизу Володимира на Волині. Від другої чверті століття зросла роль львівського осередку.
Благовіщення. Ікона з церкви в Іваничах поблизу Володимира на Волині. 1579 р.
Від першої половини XVII ст. збереглися оригінальні зразки київської школи релігійного малярства. Найвизначнішою її пам’яткою є храмова ікона Святого Миколая в церкві Святого Миколая Набережного.
Роздивіться портрет К. Збаразького і виконайте завдання. Уявіть, що ви працюєте в Національному музеї історії України. Вам необхідно презентувати картину «Портрет князя Криштофа Збаразького». У підготовці екскурсії можна використати слова: жупан - приталене вбрання під верхнім одягом ; делія, або кунтуш - верхній одяг, який носили поверх жупана; персидська парча - тканина, яку використовували для пошиття верхнього одягу.
Портрет князя Криштофа Збаразького. Невідомий художник. 1622-1627 рр.
Наприкінці XVI ст. виник світський портретний живопис. Його найдавнішим зразком є портрет короля Стефана Баторія, створений для львівської ратуші Войцехом Стефановським (1576). Проте з оригінальних пам’яток зберігся лише портрет сяноцького каштеляна й перемишльського старости Яна Гербурта. Лише в пізніших копіях відомі портрети членів родини князів Острозьких.
Активно розвивався портретний живопис у XVII ст., хоча збереглися відтоді лише поодинокі оригінальні зразки. Портрет був популярним серед вищих верств суспільства. У замках збирали цілі галереї.
Зразком парадного портрета першої половини XVII ст. (найдавнішим серед збережених) є рідкісне зображення на повен зріст князя Криштофа Збаразького. Портрет одного з останніх представників давнього князівського роду, який належав до найвпливовіших і найзаможніших в Україні, створено впродовж 1622-1627 рр.
Портрет Стефана Баторія. Художник В. Стефановський. 1576 р.
Інші світські жанри розвивалися мало й відомі лише з поодиноких фактів та пам’яток. Так, свідченням розвитку історичного малярства є символічна композиція «Рокош під Сандомиром». Про батальне малярство свідчить картина «Битва при Клушино» з костьолу в Жовкві, яка нині зберігається у Львівській картинній галереї.
6. Книжкова гравюра
СЛОВНИК
Гравюра - вид мистецтва графіки, що охоплює різноманітні способи ручного оброблення дощок чи металевих пластин і друкування з них відбитків.
У 1574 р. з появою першої надрукованої І. Федоровим в Україні книги - «Апостола» - з’явилася книжкова гравюра. Нове мистецьке явище започаткували зображення Євангеліста Луки та друкарська марка І. Федорова.
Євангеліст Лука. Гравюра з «Апостола» 1574 р.
З-поміж тогочасних українських гравюр окремі присвячено світським сюжетам. Зокрема, ілюстрація до «Віршів на жалісний погреб шляхетного лицаря Петра Конашевича-Сагайдачного...» була першим українським світським портретом у гравюрі, першим в українському мистецтві кінним портретом.
7. Розвиток музичного мистецтва
XVI-XVII ст. - період розквіту музичного мистецтва на українських теренах. Найбільшого розвитку набули жанри народної пісні та думи, які прославляли героїв боротьби проти турків і татар. Як правило, пісні супроводжувалися грою на різних музичних інструментах: бандурі, лірі, цимбалах, кобзі. Часто темами пісень ставали соціально-побутові сюжети (відносини між людиною та природою, праця на землі, особисті стосунки між людьми). Оспівували працьовитість, героїзм, любов до рідної землі. Виконавцями дум та історичних пісень були мандрівні співці - кобзарі, бандуристи, лірники. Вони ходили українськими містами й селами, інколи супроводжували козаків у походах.
Поряд із народною музикою розвивалось і музичне мистецтво у братських школах та Києво-Могилянській колегії. Чимало випускників колегії ставали відомими, потрапляли до дворів європейської знаті, де робили гарну кар’єру.
СЛОВНИК
Думи - ліро-епічні твори українського фольклору на історико-героїчну та побутову тематику.
З розвитком інструментальної музики у Києві, Львові, Кам’янці та інших містах виникли музичні цехи на кшталт ремісничих. Цехові музиканти грали на весіллях, різноманітних народних святах чи церемоніях.
8. Зародження театру
Прочитайте інформацію про появу вертепу на українських землях, роздивіться ілюстрації, дайте відповіді на запитання. 1. Що ви знаєте про сучасний вертеп? 2. Чи зазнав змін цей театр упродовж століть? Відповідь обґрунтуйте.
СЛОВНИК
Вертеп - старовинний пересувний ляльковий театр, де виконували п’єси на релігійні та світські теми.
Розвиток українського театру сягає часів Русі-України, де були популярні виступи народних співців та скоморохів.
У середині XVI ст. на українських теренах виникли шкільні театри, які діяли при братських школах. На уроках риторики учні вчилися декламувати вірші, створювати й виголошувати промови. Викладачі писали вірші на релігійну та світську тематику, а учні виконували їх під час свят і зустрічей зі знатними особами. Згодом на українських землях набула поширення шкільна драма, яка передбачала постановку релігійних творів латиною. Спочатку шкільні драми ставили тільки у єзуїтських колегіумах, але згодом вони з’явилися і в православних школах. Для відпочинку глядачів між актами релігійної драми ставили комедійні сценки - інтермедії.
Вертепна скринька
Ляльки вертепу
Від XVII ст. веде початок вертеп - ляльковий театр. Вистави вертепу відбувалися у спеціальній двоярусній дерев’яній скриньці, що мала вигляд двоповерхового будиночка. Вистава складалася з двох частин: релігійної та інтермедійної з побутовими мотивами. Релігійна частина відбувалася на верхньому ярусі будиночка. Тут ставили сцени про народження Христа, винищення немовлят царем Іродом, про його смерть. Потім дійство переходило на нижній ярус скриньки, де розігрували сцени з народного життя. Персонажі розмовляли народною мовою. Актори за допомогою різних пристроїв рухали ляльок і розмовляли різними голосами.
ПІДСУМОВУЮЧИ ВИВЧЕНЕ
ВИСЛОВІТЬ ВЛАСНУ ДУМКУ ЩОДО ЗАПРОПОНОВАНИХ ТВЕРДЖЕНЬ
- З поширенням магдебурзького права в українських містах з’явилися елементи регулярної забудови, яка передбачала чітке розташування будівель.
- У XVI ст. в українській архітектурі з’явилися риси європейського стилю ренесанс. Потребами часу було обумовлено будівництво захисних споруд - фортець, замків, храмів, а також палаців з бастіонними укріпленнями.
- В українському образотворчому мистецтві поряд із традиційними жанрами (фрески, іконопис, книжкова мініатюра) з’явилися нові - скульптура, гравюра, портретний і батальний живопис.
- У XVI-XVII ст. на українських землях активно розвивалося музичне мистецтво. Набули поширення народні історичні пісні й думи на соціальну та побутову тематику.
- XVII ст. - час розвитку шкільної драми й лялькового театру-вертепу на українських землях.
ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ
1. Про яке мистецьке явище йдеться в тексті джерела? Про що свідчить поширення цього жанру?
У листі до сестри (1616) князь Заславський писав: «Прошу, дай мені, ваша милість дорога пані сестро, намалюватися і пана (чоловіка) проси, ваша милість, а я теж зображення своє пошлю вашій милості, принаймні знадобиться страшити дітей, коли будуть на чомусь дуже наполягати».
2. У параграфі часто згадується ім’я Корнякта. Використовуючи додаткові матеріали, з’ясуйте факти його біографії. Ким він був? Чому на його честь назвали вежу і палац у м. Львові? Який внесок у розвиток міста Львова зробив? Чи можна його назвати меценатом? Ваше дослідження оформіть у вигляді проєкту-презентації.
3. Виберіть із переліку пам’ятки, створені в XVI-XVII ст. Свій вибір поясніть.
Десятинна церква в Києві; гравюри Львівського «Апостола»; мініатюри Пересопницького Євангелія; ікона Богородиці з Успенської церкви в с. Дорогобужі; ікона Успіння Богородиці Олексія Горошковича; Меджибізький замок; Луцький замок; будинок Корнякта; ікони М. Петрахновича для Успенської церкви у Львові; портрет князя Криштофа Збаразького; Софійський собор у Києві.
4. Здійсніть уявну або реальну мандрівку до краєзнавчого музею свого регіону чи будь-якого музею України (посилання на віртуальні експозиції ви можете знайти в е-додатку до підручника). Поцікавтесь історією одного з експонатів XVI-XVII ст. Результати екскурсії представте класові.
5. Дайте відповіді на запитання.
► Чим відрізняється містобудування та архітектура XVI ст. від архітектури попередніх століть? ► Що було особливого в будівництві оборонних споруд? ► Які особливості мали українська скульптура та живопис у другій половині XVI ст.? ► Чому появу гравюри пов’язують із початком книговидання? ► Які особливості будівництва тогочасних оборонних споруд? ► Які ознаки мав український живопис у першій половині XVII ст.? ► Яка тематика українських історичних пісень?
Коментарі (0)