Передумови та причини Національно-визвольної війни. Воєнні події 1648-1649 рр.
- 19-10-2022, 22:34
- 414
8 Клас , Історія України 8 клас Власов, Панарін (поглиблене вивчення 2021)
§ 18. Передумови та причини Національно-визвольної війни. Воєнні події 1648-1649 рр.
Прочитайте текст джерела й дайте відповіді на запитання. 1. Що найбільше обурювало українців у їхньому становищі? 2. Пригадайте, які документи гарантували українцям права, про порушення яких ідеться у джерелі. 3. Чи змінилися вимоги українців до влади з часів козацьких повстань 90-х років XVI ст. та 20-30-х років XVII ст.?
«Насамперед просимо, щоб неволя, гірше турецької, якої зазнав наш руський народ, що додержується старовинної грецької віри, від унії була скасована, тобто щоб як з давніх часів, так і тепер вся старовинна Русь додержувалася грецького закону. Щоб при руському народові скрізь у Короні і Литві залишалися владицтва і всі церкви. Назви унії щоб не було, а тільки римський і грецький закони, так як з’єдналася Русь з Польщею... Коли залишаться лише два закони, римський і грецький, як було раніше, тоді унія не турбуватиме наш християнський народ, братів наших, і без неї ми справді у згоді житимемо... Просимо, щоб київський воєвода був з руського народу і додержувався грецького закону, ...щоб наш київський митрополит мав місце в сенаті його милості короля, щоб ми, Русь, мали щонайменше трьох сенаторів: серед світських - воєводу і київського каштеляна, які б у сенаті захищали нашу віру і права руського народу».
Пункти козацьких вимог до короля Яна Казимира та польського уряду. 24 лютого 1649 р.
1. Передумови та причини Національно-визвольної війни
Наприкінці XVI - у першій половині XVII ст. в Україні відбулися важливі зрушення, що торкнулися всіх верств тогочасного суспільства. Однак найбільше вони вплинули на козацтво. Не випадково саме тоді спалахували численні козацькі повстання. І хоча, починаючи з виступу К. Косинського, кожне наступне повстання козаків відзначалося вищим рівнем організованості, охоплювало більшу територію, засвідчувало вдосконалення військової вправності та вищий ступінь усвідомлення козаками мети боротьби, жодне з них тієї мети не досягло. Тим часом становище українських земель у складі Речі Посполитої не змінювалося, а українці не мали в цій державі жодного шансу на повноцінний політичний розвиток. Польська влада вважала українські землі своїми, цю саму ідею підтримували окатоличена українська шляхта та магнати. Козацтво поступово перебрало на себе функції виразників національних ідей, що засвідчило появу у суспільстві сили, спроможної розпочати визвольну боротьбу.
Прочитайте тексти джерел 1-3 й дайте відповіді на запитання. 1. На яких причинах козацьких повстань наголошує автор джерела 1? З чим це пов’язано? 2. Спираючись на здобуті знання, підтвердьте або спростуйте думку автора (джерело 1). 3. Що обурювало Б. Хмельницького (джерело 2) в становищі козацтва? 4. Про які особливості становища православних у Речі Посполитій свідчить джерело 3?
1. «Різні літописці вважають, що причиною воєн козацьких був собор Берестейський, бо саме після нього новоутворена унія внесла смуту серед православних, бо саме тоді Наливайко першим повстав на поляків. Проте літописець польський Веспасіан Коховський, засвідчує, як ляхи нестерпно тяжкий глум над людом українським чинили, над храмами божими глумилися, як силою брали у благочестивих маєтності їхні, а самих смертю карали, честі та влади позбавляли, навіть до суду не допускали; як козаків всіляко озлобляли, з усякої скотини і з бджіл десяту частину брали.
...Якщо ж траплялося, що козак хоч чимось провиниться, то такими карами його карали, що й погані б придумати не могли, і так уже, караючи, самих себе перевершували, що невірних у цьому за ніщо мали. Хіба могли фараони у тортурах з поляками зрівнятися?»
«Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки». 1710 р.
2. «Пани державці та старости на втіху собі нестерпно кривдять нас і тяжко ображають, позбавляючи не тільки вбогого майна, а й свободи, посягаючи на наші хутори, луки, сіножаті, ниви, зорані поля, ставки, млини, бджоляні десятини, хоч усе це й належить до володінь Вашої королівської милості. І що тільки комусь із них у нас, козаків, сподобається, силою відбирають, а нас самих, безневинних, обдирають, б’ють, мордують, до в’язниць кидають, на смерть за наші маєтності вбивають, так що багато кого з нашого товариства поранено й знівечено. А наші пани полковники, добровольні слуги їх милостей панів старост, замість того, щоб нас од такої біди й напасті захищати, допомагають панам урядовцям кривдити нас».
З листа Б. Хмельницького до польського короля (друга половина 1647 - початок 1648 рр.)
3. «Православ’я в Речі Посполитій зазнає таких утисків, яких не терплять і греки в турецькій неволі: забрано у православних церкви, монастирі й кафедри, заборонено вільне провадження відправ, бідні православні вмирають без причастя, не можуть прилюдно відправляти похорон; у Любліні, Сокалі, Белзі та інших містах через відібрання церков православні мусять потай ховати своїх померлих у підвалах і домах».
Зі скарги волинської шляхти в настановах послам на сеймі 1645-1646 рр.
ПРИЧИНИ ВІЙНИ
- Зміцнення феодальної земельної власності та посилення кріпацтва.
- Погіршення становища міщанства, засилля іноземців у містах.
- Обмеження козацьких прав «Ординацією Війська Запорозького...».
- Посилення релігійного гніту й утиски православ’я.
- Відсутність власної держави та перспектив її створення.
- Полонізація і покатоличення національної еліти.
Хутір Б. Хмельницького в Суботові. Малюнок-реконструкція Г. Логвина
ЗАУВАЖТЕ
У роки «золотого спокою» на українських землях Речі Посполитої активно поширювалося польське шляхетсько-магнатське землеволодіння. Це мало вкрай негативні наслідки для козацького господарювання і спровокувало конфлікт особисто в житті Б. Хмельницького. Польський шляхтич, чигиринський підстароста Даніель Чаплинський для збільшення прибутків намірився прибрати до рук хутір Суботів, що належав Б. Хмельницькому. Восени 1647 р. він напав на хутір і відібрав його. Богдана ж було звинувачено в незаконному захопленні маєтку і ув’язнено. Б. Хмельницький, шукаючи правди, звернувся до короля, проте останній не поспішав допомогти козакові, тож залишався єдиний вихід - «податися на Низ, до інших таких подібних покривджених».
2. Заходи Богдана Хмельницького з підготовки до війни
У 1648 р. розпочалося нове козацьке повстання проти панування Польщі. Його підтримали не лише селяни й міська біднота, а й духовенство, заможні містяни, дрібна українська шляхта. Завдяки цьому повстання швидко перетворилося на всенародну війну, яку історики назвали Національно-визвольною. Очолив багаторічну боротьбу за національне визволення від польського панування Богдан Хмельницький.
ІСТОРИЧНА ПОСТАТЬ
Богдан Хмельницький. Художник М. Хмелько. 1953 р.
Богдан Хмельницький (1595-1657) - гетьман України, творець Української держави. Походив із дрібної української шляхти (по матері - з козацької родини). Освіту здобув в одній із київських шкіл та у Львівській єзуїтській колегії, добре знав кілька мов, історію, юриспруденцію, військову справу тощо. Брав участь у походах проти Кримського ханства, а в часи повстань 30-х років XVII ст. виступав на боці козаків. У січні 1648 р. на Запорозькій Січі підняв повстання, поклавши початок Національно-визвольній війні українського народу проти Речі Посполитої. Проявив себе не лише як видатний полководець, а і як тонкий дипломат, домігшися визнання Європою Української держави як суб’єкта міжнародного права.
На початку 1648 р. Б. Хмельницький сформував перший повстанський загін, установив зв’язок із козаками на Січі й 25 січня оволодів нею. Невдовзі відбулася козацька рада, на якій Б. Хмельницького було обрано гетьманом Війська Запорозького. Гетьман розіслав універсали до українського народу із закликом вступати до лав козацького війська. Налагодив виробництво пороху, організував закупівлю зброї та боєприпасів, досяг домовленостей про перехід реєстрових козаків на бік повстанців із початком воєнних дій.
Прочитайте текст джерела й дайте відповіді на запитання. 1. Що, на думку Б. Хмельницького, найбільше дратувало поляків? Чому? 2. До яких соціальних верств насамперед звертається гетьман? Про що це свідчить?
«Поляки поклали святою ціллю своєї політики опанувати наш лад самоуправи й вибору і наставляють над нами урядників, як і де інде, не на те, аби вони розказували міщанам і селянам поправу, лише на те, аби силою могли задержувати міста. Я вже з тількох прикладів знаю, що свобода найменше тоді певна, коли не маємо перед собою журби й ворога, а найліпше борониться її в готовості й напруженню.
Дуже було б добре, аби вже раз на поляків, не відкладаючи, сполучно, одним ударом козаки й селяни вдарили. Мені здається, що се більше чесно, ліпше і безпечніше, коли поляки почують залізо у власній середині, коли будуть мати щоденно перед очима ворогів, будуть бачити, як здобуваються і самим пострахом займаються міста, – аж тоді знелюблять війну, вернуть волю козакам, аби мати спокій».
Універсал Б. Хмельницького. 1648 р.
Заручившись підтримкою Османської імперії, у лютому-березні 1648 р. у Бахчисараї українські посли уклали угоду з кримським ханом Іслам Гіреєм ІІІ про військову допомогу у війні проти Речі Посполитої. У такий спосіб гетьман прагнув уникнути несподіваного нападу татарських і ногайських орд, що було б особливо небажаним під час воєнних дій проти Речі Посполитої та змусило б вести одночасно дві війни. Крім того, татари вступали у війну з потужною кіннотою, якої бракувало козакам.
Кримський хан Іслам Гірей ІІІ
Приготування Б. Хмельницького не були таємницею для польських воєначальників. Коронний гетьман М. Потоцький прагнув будь-що запобігти розгортанню повстання. З метою придушення козацького виступу він наказав канівському полковникові 13 лютого виступити на Низ. Через день і сам рушив на Черкащину, де мали збиратися урядові війська. Проте й приготування коронного гетьмана не були таємницею для Б. Хмельницького. Коли ж польські війська увійшли на землі Війська Запорозького, Б. Хмельницький вирішив не чекати появи противника, як це робили керівники попередніх повстань, і віддав наказ вирушати в похід.
Розгляньте карту на с. 167 і дайте відповіді на запитання. 1. Звідки почався рух повстанського війська на чолі з Б. Хмельницьким навесні 1648 р.? 2. Де відбулися перша та друга битви Національно-визвольної війни? 3. Куди рушило військо Б. Хмельницького після перших битв? 4. Де відбулася остання, найбільша битва 1648 р.?
3. Воєнна кампанія 1648 р.
Битва під Жовтими Водами. Художник Ю. Саницький. 1999 р.
Перша битва Національно-визвольної війни відбулася 5-6 травня 1648 р. на берегах річки Жовті Води. Повстанці оточили польське військо й швидко розгромили його.
Наступна битва з основними силами поляків на чолі з великим коронним гетьманом М. Потоцьким і польним коронним гетьманом М. Калиновським відбулася 16 травня під Корсунем. Гетьман послав наперед полк на чолі з Максимом Кривоносом. Унаслідок атаки головних сил Б. Хмельницького й перекопського мурзи Тугай-бея, а також загону М. Кривоноса польське військо було розгромлене. Ніколи раніше Річ Посполита не зазнавала такої нищівної поразки у боротьбі з українським козацтвом. У правлячих колах говорили «швидше про втечу, ніж про оборону».
Перемоги на Жовтих Водах і під Корсунем стали сигналом для повстань по всій Україні й визвольного походу української армії на захід. Б. Хмельницький збирав війська в Білій Церкві, формував нові органи влади, а керувати визволенням Правобережної України послав полковника М. Кривоноса.
До кінця липня було визволено з-під польської влади все Лівобережжя, а до кінця серпня - Брацлавське, Київське, Подільське (крім м. Кам’янця) воєводства на Правобережжі, східні й південні райони Волинського воєводства. Польська шляхта прагнула придушити повстання. Особлива жорстокість, якою вирізнявся Я. Вишневецький, змусила взятися за коси навіть найсмирніших та слабких. Проте і сам М. Кривоніс бував немилосердним. За розправи над католиками та євреями Б. Хмельницький покарав полковника.
Національно-визвольна війна 1648-1657 рр.
Роздивіться картини Ю. Саницького на с. 166 та М. Самокиша на с. 168 й дайте відповіді на запитання. 1. Чим відрізнявся зовнішній вигляд вояків польської армії та козаків? 2. Як озброєні козаки? Про що це свідчить?
Мирні переговори виявилися безрезультатними, тож у вересні 1648 р. воєнні дії поновилися. Неподалік містечка Пилявці поблизу Старокостянтинова (нині - с. Пилява Хмельницької обл.) для нової битви зійшлися коронне військо та українська армія. До участі в Пилявецькій битві були залучені найкращі сили повстанців на чолі з досвідченими полковниками. Під Пилявцями українська армія налічувала вже понад 100 тис. вояків. Польські сили разом з озброєними слугами становили близько 80-90 тис.
Бій Максима Кривоноса з Яремою Вишневецьким. Художник М. Самокиш. 1934 р.
Після корсунського розгрому коронні гетьмани М. Потоцький та М. Калиновський потрапили в полон. Замість них уряд Речі Посполитої призначив командувати армією князя Владислава Заславського, Миколая Остророга й сина великого коронного гетьмана С. Конецпольського Олександра. Довідавшись про це, Б. Хмельницький так схарактеризував трійцю полководців: «перина» (за пухку статуру), «латина» (за схильність до вчених занять, а не до війни) й «дитина» (за молодість і недосвідченість). У польському війську панували легковажність і безлад. Шляхта, розраховуючи на швидку перемогу, вирушила в той похід, як на полювання.
Вирішальна битва 11-13 вересня завершилася для польської армії нищівною поразкою. Повстанців вона надихнула на нові перемоги, активізувала селянські рухи на Західній Україні.
26 вересня Б. Хмельницький почав облогу Львова. Доля міста була вирішена, коли козаки на чолі з М. Кривоносом захопили Високий замок. Проте гетьман не бажав руйнувати Львів, а прагнув змусити магістрат виконати умови козаків. Місто сплатило 200 тис. талярів викупу, більша частин якого пішла на оплату татарам. 26 жовтня гетьман із військом рушив далі - на Замостя. Захоплення Замостя відкривало б повстанцям шлях на Варшаву, тому в столиці почали обговорювати питання про скликання посполитого рушення.
Унаслідок перемоги під Пилявцями й походу української армії на Львів та Замостя на початку листопада 1648 р. майже всі українські землі було визволено від польського панування. Річ Посполита опинилася на межі воєнної катастрофи. Але українське військо було стомлене, погано забезпечене боєприпасами, порохом, провіантом, наближалася зима. Покладаючи великі надії на претендента на польський престол Яна Казимира, Б. Хмельницький погодився на перемир’я.
ЗАУВАЖТЕ
Серед поляків була поширена легенда про чудесне заступництво блаженного Яна з Дуклі, колишнього настоятеля Бернардинського костелу, який з’явився у хмарах над Львовом і змусив відступити козацько-татарські війська.
Хмельницький та Тугай-бей під Львовом. Художник Я. Матейко. 1885 р.
23 грудня 1648 р. Б. Хмельницький урочисто в’їхав до Києва, де, як і скрізь, радо вітали переможця. Назустріч українським полкам вийшли Патріарх Єрусалимський Паїсій, який перебував тоді в Києві, й київський митрополит Сильвестр Косів. Студенти Києво-Могилянської академії виголосили на честь героя свої вірші-панегірики.
Прочитайте текст джерела й дайте відповіді на запитання. 1. У якому тоні написано універсал? Як називає себе гетьман Б. Хмельницький у документі? 2. Подумайте, чому гетьман не іменує себе правителем козацької держави.
«Богдан Хмельницький гетьман з військом його королівської величності запорозьким. Всім взагалі і кожному зокрема, кому про це відати належить... повідомляємо, що по дорозі нас зустрів ... посол його королівської величності, якою нам Господь Бог всемогутній благословив на престол в особі його милості королевича Яна-Казиміра. Король пише, щоб ми, відмовившись від цієї непотрібної війни і пролиття крові християнської, повернулись назад в свої землі при умові певної угоди і збереження попередніх свобод. Про це вашій милості панам повідомляю цим універсалом. Вимагаємо, щоб і ваші милості також уже не порушували волі його королівської величності, ніякої злоби не мали як проти своїх підданих, так і проти руської релігії. Навпаки аби в мирі і ласці перебували, щоб наші вороги не раділи. І боронь боже, щоб ще крім того хтось упертий і злобний кинувся на пролиття крові нашої християнської або вбивство бідних людей. Якби до нас дійшла звістка про саме таке порушення миру й спокою, встановленого його королівською величністю, то це напевно призвело б до великої шкоди Речі Посполитій, чого ми не хочемо.
Їх милостей ласкавих панів покірний слуга Богдан Хмельницький, гетьман війська його королівської величності запорозького власною рукою».
Універсал Б. Хмельницького польській шляхті. 12 грудня 1648 р.
4. Воєнна кампанія 1649 р. Зборівський договір
Навесні 1649 р. польські війська, порушивши умови перемир’я, розпочали воєнні дії. 30 червня українські й татарські війська взяли місто Збараж (нинішня Тернопільська обл.), біля якого розташувалися основні сили поляків, в облогу. Генеральний наступ розпочався 27 липня. Завдяки налагодженій розвідці Б. Хмельницький дізнався, що з Варшави до Зборова (нині - Тернопільська обл.) рушило польське військо на чолі з королем Яном ІІ Казимиром, обраним королем у листопаді 1648 р.
У ніч проти 6 серпня Б. Хмельницький оточив польський табір та містечко Зборів. Польська армія зазнала великих втрат, перемога була близька, проте кримський хан Іслам Гірей порушив попередню домовленість і перейшов на бік короля Речі Посполитої. Для нього поява на північному кордоні сильної козацької України була небажаною. До того ж, Бахчисарай прагнув долучити Варшаву до війни з Москвою. Висунуті ханом вимоги, серед яких визнання 40-тисячного реєстру Війська Запорозького, були досить важкими. Проте вибору у поляків не було.
Після напружених перемовин 8 серпня 1649 р. було укладено Зборівський мирний договір. Визнання автономії Війська Запорозького давало можливість гетьманському урядові продовжити боротьбу за незалежність. Водночас Зборівський мирний договір, укладений під тиском обставин, не відповідав фактичним успіхам Національно-визвольної війни.
Діорама «Зборівська битва 1649 р.». Музей «Зборівська битва» (м. Зборів, Тернопільська обл.). Художник С. Нечай
Умови Зборівського мирного договору 1649 р.
- Владу гетьмана встановлено на території Київського, Брацлавського й Чернігівського воєводств.
- Заборона розміщувати польські війська на цих теренах.
- Державні посади мали право обіймати лише православні.
- Реєстр 40 тисяч.
- Амністія учасникам війни.
- Шляхта поверталася у володіння, а селяни – до виконання повинностей.
Прочитайте текст джерела й дайте відповіді на запитання. 1. Чому, на думку істориків, Зборівський договір не відповідав фактичним успіхам Національно-визвольної війни? 2. Яке він мав значення в історії України? 3. Чому умови договору не задовольняли жодну зі сторін? Визначте, які з пунктів договору були найбільш неприйнятними для української, а які для польської сторони.
Остання сторінка Зборівського реєстру 1649 р. з підписами Б. Хмельницького, І. Виговського та печаткою Війська Запорозького
«1. При усяких давніх вольностях його королівська милість Військо Запорозьке захищає (проти давніх жалуваних грамот свою жалувану грамоту одразу видає).
2. Кількість війська для зацікавлення підданих і заохочення до служби Речі Посполитій має складати сорок тисяч Війська Запорозького... І складення реєстру гетьманом Війська Запорозького має завершитись не пізніше нового року (до Різдва Христового). щоб ті в козацтві зберігали вольності козацькі, а інші ... панам своїм підлягали.
3. Чигирин у нинішньому стані має довічно залишатись при булаві Війська Запорозького.
4. Що ж раніше діялось під час повстання - не має бути ніяким чином покарано.
6. Військо коронне не має перебувати в містах, де козаки зі складу реєстрового війська перебуватимуть.
8. ... Його королівська милість дозволяє мати місце в сенаті преосвященному його милості отцю митрополиту київському.
9. Майно і землю у воєводствах Київському, Брацлавському і Чернігівському його королівська милість обивателям стану шляхетського віри православної і грецької надавати обіцяє.
11. Горілкою козаки торгувати не мають права, виготовляти - лише на свої потреби...»
Зі Зборівського договору. 1649 р.
ПІДСУМОВУЮЧИ ВИВЧЕНЕ
ВИСЛОВІТЬ ВЛАСНУ ДУМКУ ЩОДО ЗАПРОПОНОВАНИХ ТВЕРДЖЕНЬ
- Повстання під проводом Б. Хмельницького стало початком великомасштабної Національно-визвольної війни українського народу. Основу повстанського війська становили козаки, проте в його лавах було багато селян, містян та вихідців із дрібної шляхти.
- Успіхи воєнних дій 1648 р. засвідчили військовий талант Б. Хмельницького та сприяли поширенню Національно-визвольної війни на теренах Волині, Поділля й Галичини, що відкривало перспективи звільнення усіх українських земель.
- Кампанія 1649 р. розгорталася на тлі загострення зовнішньополітичної ситуації, адже утвердження Української держави однаково непокоїло як Річ Посполиту, так і Кримське ханство.
ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ
1. Установіть хронологічну послідовність подій.
• Облога Львова • укладення Зборівського мирного договору • обрання Б. Хмельницького гетьманом • Корсунська битва • Пилявецька битва.
2. Коли та за яких умов було написано лист короля Яна Казимира до Б. Хмельницького, цитату з якого наведено?
«Тому й тепер самі нашою особою вирушивши і наблизившись, з цим до вірності твоєї і до війська нашого запорозького [послів] посилаємо, бо, покликавши на допомогу Бога, авторитетом своїм хочемо цей вогонь загасити, а не воювати далі. Ми певні в цьому, оскільки самі нашою королівською особою хочемо шукати заходів, щоб ці внутрішні заколоти заспокоїти. Чекаючи всього цього в цілому від твоєї вірності, обіцяємо вам нашу королівську милість».
3. Скільки років минуло від утворення Речі Посполитої до початку Національно-визвольної війни? Які події цього періоду негативно вплинули на польсько-українські відносини?
4. Дайте відповіді на запитання.
• Що спричинило Національно-визвольну війну середини XVII ст.? • Де відбулися та як закінчилися перші битви армії Б. Хмельницького з польським військом? • Які результати мала воєнна кампанія 1649 р.?
5. Порівняйте наслідки Жовтоводської, Корсунської, Пилявецької та Зборівської битв. Визначте вплив кожної з них на перебіг Національно-визвольної війни.
6. Зробіть висновки-узагальнення про здобутки та втрати першого етапу Національновизвольної війни (1648–1649).
Коментарі (0)