Козацькі літописи — цінне історичне джерело
- 25-10-2022, 20:44
- 466
8 Клас , Історія України 8 клас Хлібовська, Наумчук 2021
§ 43. Козацькі літописи — цінне історичне джерело
Практична робота № 5
Мета. На основі витягів із козацьких літописів XVII-XVIII століть визначити способи та засоби, до яких вдавалися гетьмани, старшина, аби відстояти суверенітет козацької держави.
Завдання 1. Об’єднайтеся в малі групи. Пригадайте:
1) що таке літописи; 2) які літописи вам відомі; 3) у чому цінність літописів як історичних джерел.
Завдання 2. Порівняйте вузьке значення поняття «літопис» з «Енциклопедії історії України» з характеристикою козацьких літописів сучасного дослідника. Чи співпадають визначення?
З «Енциклопедії історії України» (Інститут історії України НАНУ) про літописи
«...У вузькому значенні літописами називають лише рукописні тексти, створені ... в минулі часи. ... З точно датованими за роками записами про те, що відбувалося, а (також) тексти записів, розташованих у хронологічному порядку без розбивки на річні статті».
Юрій Луценко (український мовознавець) про козацькі літописи
«За (Літописом Григорія Граб’янки), а також за літописами Самовидця і Величка закріпилася назва «козацькі літописи». Але така назва — досить умовна, бо кожен цей твір є складною, багатоплановою композицією, в якій поєднуються характеристики історичних діячів, описи подій — битв, повстань, змов тощо, окремі документи, тлумачення тих чи інших періодів життя України, — і яка надто далека від традиційної літописної форми».
Завдання 3. Прочитайте уривок з універсалу Богдана Хмельницького від 1648 року та витяг зі статті 65 чинної Конституції України. Визначте, що об’єднує ці документи.
Літопис Граб’янки. З універсалу Богдана Хмельницького
«Не бійтеся, отож, поляків, ваші милості, шляхетно уроджені малоросійські брати наші! Хай би й найбільші були їхні війська, але станьте за благочестя святе, за цілість вітчизни і бороніть давні права та вольності разом з нами проти цих наружників і руйнівників, як ставали за свою правду славні борці (що вже засвідчено), предки наші, руси. Майте надію, що звільнитеся від теперішнього свого лиха і що в наших прийдешніх битвах із супостатами допоможе нам всемогутня божа благодать».
Зі статті 65 Конституції України
«Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов’язком громадян України.
Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону».
Завдання 4. Ознайомтеся з уривком з літопису. Обґрунтовано доведіть чи спростуйте твердження: «Гетьман Богдан Хмельницький сприяв піднесенню міжнародного авторитету козацької держави».
Літопис Граб’янки про прийом Богданом Хмельницьким послів різних держав
«У цей же час у Хмельницького побували і посли багатьох королівств, бо, після повернення на Україну, він привернув до себе увагу народів. Ці посли везли з собою слова вітання і численні дарунки. Зокрема, Рокоцій сподівався від нього особливої допомоги, він хотів домовитися, щоб (коли він підступить до Кракова) козаки рушили на Варшаву, а за це обіцяв зробити Хмельницького удільним князем київським по обох берегах Дніпра, князівство ж це — Руссю мало прозиватися і повинне було Польщі підкорятися. Прийшли до нього з поклоном з Боснії, прийшли румельці із-за Дунаю, як одновірці просили про допомогу. Були люди з господарства Мултянського і Волоського (Буркалабі) і від далеких татар (волзьких та ногайських), всі клялися у шанобі та говорили про готовність поряд із його головою та життям і своє класти. ... Навіть турки, обдарувавши його титулом руського монарха, надіслали каптан, меч, знамено та булаву і наказали паші силистрийському та хану кримському при потребі всіляку військову допомогу своїм воїнством надавати».
Завдання 5. Порівняйте уривок з літопису та витяг з твору Ліни Костенко. Яка проблема українського державотворення є спільною для XVII та XXI століть?
Літопис Самійла Величка про розбрат у Гетьманщині
«Отак у той нещасливий і пагубний час, Нужда з Бідою, розпростерши свої прапорці, нищили і внівець обертали бідну малоросійську Україну, оскільки з одного боку, від Дніпра, виникла з низодніпровських лугів манія, згаданий Суховій, який зі своїм козацьким та ординським військом, як тільки хотів, сваволив і шкодив людям, а з другого боку, від Московського царства, знову для помсти, наступав на Україну із сильними військами князь Ромодановський.., прийшов до згоди і поєднався після недовгого воєнного змагання з тодішнім чернігівським полковником Дем’яном Ігнатовичем Многогрішним».
Із твору Ліни Костенко «Записки українського самашедшого»
«Злагода! Єдність!» — товчуть, як у ступі, а де ж та єдність? Перегризлися між собою. Хочуть збудувати державу. Так державу ж треба будувати з підмурка, щоб кожен свою цеглинку поклав. А з того каміння, що за пазухою, держави не збудуєш».
Завдання 6. Ознайомтеся з літописними уривками, наведеними нижче. Доберіть з документів цитати, які доводять думку: «Мудрий господар — сильна країна».
Літопис Самійла Величка про Івана Сірка
«...це був той їхній (низовців) справний і щасливий вождь, який із молодих літ аж до своєї старості, бавлячись воєнними промислами, не тільки значно воював Крим і палив у ньому деякі міста, але й також погромлював у диких полях, було то на різних місцях, численні татарські чамбули і відбивав полонений християнський ясир».
Літопис Самовидця про початок гетьманування Івана Мазепи
«... новопоставлений гетьман, постановивши порядок у війську, розіслав по всій Україні, щоб ту сваволю припинили, а тих бунтівників втихомирили, а якщо кому якась кривда від когось є, щоб законно вирішували, а самосуд не чинили...»
Літопис Григорія Граб’янки про Семена Палія
«З-посеред тих вільноохочих запорозьких ватагів або охочих полковників виділявся Семен Палій... не допускав, щоб татари Польщу та Росію воювали і опустошали, але й сам ходив і свої загони посилав на села татарські... і руйнував їх... Супроти нього не раз ходили походами Кримські та Білгородські татари, ведучи з собою як підмогу яничар. Вони підходили навіть до Фастова (де була резиденція Палія), хотіли тут його взяти. Проте він... їх побивав і проганяв».
Завдання 7. На основі опрацьованих документів та власних міркувань запропонуйте кілька варіантів продовження речення: «Щоб Україна горя не знала та в Європі процвітала, ...». Результати роботи представте на загал.
Коментарі (0)