Реєстрове козацтво. Козацькі повстання кінця XVI ст.
- 25-10-2022, 21:31
- 703
8 Клас , Історія України 8 клас Щупак 2021
§ 14. Реєстрове козацтво. Козацькі повстання кінця XVI ст.
Покажіть на карті (с. 62) місце розташування укріплення-прообразу Січі, збудованого князем Д. Вишневецьким. Поясніть, чому козаки обрали саме цей район для створення Січей.
1. РЕЄСТРОВЕ КОЗАЦТВО
Діємо: практичні завдання
Накресліть в зошиті шкалу часу та позначте на ній етапи формування реєстрового козацтва.
Велике князівство Литовське, а з 1569 р. — Річ Посполита, гостро потребували військової сили для захисту кордонів і воєн із сусідами. Тому доволі швидко владні кола цих держав звернули увагу на козацтво й намагалися його залучити до своєї військової системи.
Історичні подробиці
Після Люблінської унії на всіх українських землях постала військова система Речі Посполитої. Було створене постійне Кварцяне військо, яке формувалося із найманих вояків і фінансувалося з четвертої частини («кварти») королівських прибутків.
Уже перша згадка про козаків у 1489 р. вказує на їхню участь у складі польсько-литовського війська під час походу проти ординців.
Перший достеменно відомий факт вербування козацького підрозділу на довготривалу службу поза українськими землями мав місце під час литовсько-московської війни 1534-1537 рр. У 1560 р., у черговій литовсько-московській війні, знову було навербовано козацькі підрозділи.
У 1572 р. за короля Сигізмунда II Августа на постійну службу було наймано 300 осіб. Козаки мали бути вписані у певний реєстр. Від цього вони й дістали назву «реєстрові». Тих, хто не потрапив до реєстру, називали нереєстровими, або випищиками. Офіційно вони титулувалися як Військо Запорозьке, або Військо Низове.
Піший козак реєстрового полку (середина XVII ст.)
Король Стефан Баторій у 1578 р. до оплати додав реєстровим козакам ще й дозвіл на перебування на південній Київщині. Тут у м. Трахтемирів (нині село в Черкаській області) було засновано козацький шпиталь і арсенал. До кінця століття чисельність реєстру збільшилася до 1000 осіб.
Козацтво в XVI — першій половині XVII ст.
За картою визначте території поширення козацтва.
Козацтво вважало, що реєстр — це офіційне визнання його як окремого суспільного стану і підтвердження його прав. Саме тому однією з головних вимог було збільшення реєстру. Щодо чисельності, то на Січі намагалися не виписувати певного реєстру козаків, а лише приймати гроші на утримання всього Війська Запорозького. Цей аспект, а також намагання закріпити за собою управління певною територією було причиною конфліктів у відносинах як усередині козацької спільноти, так і з урядом Речі Посполитої.
Поміркуймо!
- 1. Поміркуйте, чому січовики уникали складання реєстру. У чому полягала хитрість?
- 2. На вашу думку, чому прагнення козаків збільшити реєстр і закріпити за собою в управлінні певну територію викликало занепокоєння уряду Речі Посполитої? Спрогнозуйте, як розвиватимуться відносини між козаками й урядом внаслідок цих дискусій.
2. ФОРМУВАННЯ КОЗАЦЬКОГО СТАНУ
Для більшості козаків потрапити до складу шляхетського стану було неможливо (оскільки шляхтою могли бути лише спадкові землевласники). Відповідно козацтво почало обстоювати себе і свої права як окремого стану, який за своїм статусом дорівнював шляхті.
Безпосереднім ядром козацтва були так звані слуги-бояри. Ці вояки не мали шляхетського походження і своїми правами були повністю зобов’язані великим князям. Головною особливістю слуг-бояр була пам’ять про отримані від великих князів права. Відповідно представники цього прошарку вважали себе князівськими вояками. Отже, у XVI ст. на землях Центральної України існувало певне населення, яке не було селянами, несло військову повинність, пам’ятало про старі привілеї від великих князів, проте не мало фактичних прав і гарантій з боку держави. Тому перед козацтвом, як нащадком слуг-бояр великих князів, постала необхідність зафіксувати себе в соціальній структурі держави як певний привілейований стан, єдиним обов’язком якого була військова служба.
Таким чином, козацтво існувало як окрема група населення, об’єднана способом життя та інтересами. А з появою реєстрового війська фактично козацтво оформилося як певний стан. Хоча офіційно уряд Речі Посполитої не визнавав за козаками такого статусу.
Поміркуймо!
- 1. Поясніть, чому козацтво прагнуло визнання себе як окремого соціального стану.
- 2. Чому Річ Посполита не хотіла визнавати козацтво окремим станом?
3. КОЗАЦЬКІ ПОВСТАННЯ кінця XVI ст.
Боротьба козацтва за свої права наприкінці XVI ст. вилилася у збройне протистояння з великими магнатами й державною владою.
3.1. КОЗАЦЬКЕ ПОВСТАННЯ НА ЧОЛІ З КРИШТОФОМ КОСИНСЬКИМ (1591-1593 рр.)
Першим повстанням був виступ козаків на чолі з Криштофом Косинським у лютому 1591 р. Приводом до повстання виступив земельний конфлікт між Криштофом Косинським і сином князя Василя Острозького Янушем, який силою забрав маєток Косинського в Рокитній. Косинський марно намагався захистити свої права за допомогою державних урядовців. Серед козаків наростало обурення: якщо вже старшина не зміг мирним шляхом забезпечити свої права на власність, то годі й казати про можливості й безпеку рядового козацтва.
До кінця 1592 р. козацьке військо фактично оволоділо всією Київщиною і рушило походом на Волинь. Однак 23 січня 1593 р. у битві біля с. П’ятка (нині Житомирська область) повсталі зазнали поразки. А в травні 1593 р. Криштоф Косинський загинув у Черкасах.
Це було єдине повстання козаків, коли проти них діяли не державні війська, а лише військові сили місцевих українських магнатів.
3.2. ПОДІЇ ПІСЛЯ ПОРАЗКИ ПОВСТАННЯ КОСИНСЬКОГО
Загибель ватажка лише відтермінувала новий спалах протистояння. За рік відбулися важливі зміни і серед влади, і серед козацтва.
Так, князь В.-К. Острозький зробив усе, аби домовитися з козаками і в майбутньому уникнути прямого протистояння з ними. Як наслідок, головною силою з придушення козацьких повстань надалі виступили вже не війська магнатів, а збройні сили Речі Посполитої. До того новим коронним гетьманом (очільником королівського війська) став Станіслав Жолкевський, який підтримував рішучі дії проти козаків.
Певні зміни відбулися і в козацькому середовищі. Так, до запорожців долучився Семерій (або Северин) Наливайко зі своїм вояцтвом. Його військо складалося з прикордонного населення різного соціального походження.
Онлайн-вправа «Козацькі повстання кінця XVI ст.»
https://cutt.ly/db8QZzr
Діємо: практичні завдання
За картою на с. 62 визначте райони повстань К. Косинського та С. Наливайка.
Відео «Повстання К. Косинського і С. Наливайка» («Козацька звитяга», тривалість 06 хв 09 с)
https://cutt.ly/qkC5ghq
3.3. ПОВСТАННЯ ПІД ПРОВОДОМ СЕМЕРІЯ НАЛИВАЙКА
Історичні подробиці
Семерій походив зі слуг-бояр князів Острозьких, жив при дворі князя В.-К. Острозького, служив у його війську й навіть воював проти козаків у 1591-1593 рр.
Згодом С. Наливайко звернувся до козаків з проханням прийняти його і його вояків до своїх лав, що й було зроблено.
Після об’єднання із запорожцями С. Наливайка було обрано гетьманом.
Семерій Наливайко (портрет роботи художниці Наталії Павлусенко, серія «Герої козацької України», 2013 р.)
У 1594 р. С. Наливайко на чолі козаків розпочав воєнні дії. Помічниками були уславлені січові керманичі Матвій Шах, Криштоф Кремпський, Григорій Лобода та ін. Перша битва козаків і коронних військ відбулася під Білою Церквою 23-24 березня 1596 р. Табір запорожців витримав натиск коронної кінноти. Втрати були великі з обох боків.
Саме в цей час козацтво дедалі частіше почало заявляти про себе як про носія влади на центрально-українських землях. Ходили навіть чутки про прагнення С. Наливайка утворити тут окрему державу.
Проте в середовищі повсталих не було єдиної думки про те, що робити далі. Тому С. Наливайко вирішив відступити на схід, намагаючись виграти час для того, щоб домовитися з урядом. Козацьке військо переправилося через Дніпро й зупинилося в урочищі Солониця біля м. Лубни на Полтавщині. Повсталі збудували потужні фортифікаційні споруди.
Спроба коронного війська за допомогою штурмів розгромити козаків зазнала фіаско. Проте нестача припасів і незгода в середовищі повсталих зруйнували єдність козаків. Частина козацької старшини пішла на переговори з С. Жолкевським. Було організовано заколот, заколотники захопили С. Наливайка з його соратником Матвієм Шаулою і видали їх С. Жолкевському.
Хоча С. Жолкевський обіцяв не чинити насилля проти козаків, однак 8 червня 1596 р. жовніри напали на табір. Чимало повстанців загинуло. С. Наливайко був страчений у Варшаві.
Після цих подій у Речі Посполитій вирішили, що козацтво державі не потрібне. Тим більше, що зовнішніх війн тоді не було. Натомість шляхта й особливо магнати намагалися здобути землю на Східному Поділлі, Київщині та Лівобережжі, й козацтво було перешкодою їхнім прагненням.
ЗНАЮ МИНУЛЕ || ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ || ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
Знаю і систематизую нову інформацію
1. Упорядкуйте хронологічну послідовність.
Доберіть із додаткових джерел або підручника із всесвітньої історії три-чотири події, які відбувалися в хронологічних межах цієї послідовності у Європі.
2. Назвіть причини формування реєстрового козацтва. Поясніть, як створення козацького реєстру впливало на відносини в середовищі українського козацтва.
3. Схарактеризуйте повстання кінця XVI ст. за схемою: «причини → привід → рушійні сили → результат → наслідки».
Обговорюємо в групі
1. Висловте судження, чому Річ Посполита провадила щодо реєстрового козацтва подвійну політику: саме королі були засновниками реєстрового козацтва, однак уряд намагався обмежити, а то й ліквідувати його.
2. Зверніть увагу на роль князя В.-К. Острозького в подіях повстання під проводом К. Косинського. Дайте оцінку діям князя.
Мислю творчо
Прочитайте уривок із праці української історикині Наталі Яковенко та визначте, чому Речі Посполитій не вдалося знищити козацтво.
«Перший же після розгрому повстання сейм 1597 р. оголосив козаків військовими злочинцями і ворогами держави..., а гетьману доручив винищити їх до останку. Нездійснимість цієї ухвали, як і багатьох пізніших схожого змісту, витікала з тієї цілком очевидної причини, що козаччина вже переросла межі урядового контролю, просякнувши все українне життя...
Цей сповнений самоповаги прошарок був переконаний, що його незалежність оплачена податком крові й вірною службою королю, а будь-який наступ на неї розцінював як замах на вищу справедливість».
Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію.
Запам’ятайте їх:
1572 р. — Упровадження реєстрового козацтва
1578 р. — Реформа Стефана Баторія
1591-1593 рр. — Козацьке повстання під проводом Криштофа Косинського
1594-1596 рр. — Козацьке повстання під проводом Семерія Наливайка
Коментарі (0)