Походи козаків першої чверті XVII ст. Петро Конашевич-Сагайдачний
- 25-10-2022, 21:32
- 742
8 Клас , Історія України 8 клас Щупак 2021
§ 15. Походи козаків першої чверті XVII ст. Петро Конашевич-Сагайдачний
Пригадайте, що вам відомо про військове мистецтво козаків. Що таке козацька чайка? Яку роль відігравало козацтво від часу свого виникнення?
1. ПОХОДИ КОЗАКІВ першої чверті XVII ст.
На початку XVII ст. Річ Посполита розпочала серію війн і козацтво було тією військовою силою, якої потребувала держава.
У 1600 р. запорожці на чолі з Гаврилом Крутневичем взяли участь у поході коронного війська до Молдови. У 1602 р. козаки під проводом Самійла Кішки воювали проти шведів у складі військ Речі Посполитої. Завдяки цим походам з козаків було знято заборони.
Найважливішим напрямом козацької військової активності був захист південного кордону й походи проти Османської імперії і її васалів — Кримського ханства і Буджацької орди.
Та крім цього, військо Запорозьке перейшло в рішучий наступ углиб володінь Османської імперії, організовуючи воєнні морські експедиції до берегів Чорного моря і аж до околиць Стамбула.
Самійло Кішка (портрет XVII ст.)
Довідка про Самійла Кішку
https://cutt.ly/7nfWOBH
2. ПЕТРО КОНАШЕВИЧ-САГАЙДАЧНИЙ
Одним з успішних козацьких лідерів першої третини XVII ст. був Петро Конашевич-Сагайдачний.
Діємо: практичні завдання
За допомогою карти (с. 62) назвіть основні напрямки походів П. Конашевича-Сагайдачного.
Історичні подробиці
Петро Конашевич народився приблизно 1582 р. у шляхетській родині. Освіту здобув в Острозькій академії.
Наприкінці 1590-х років П. Конашевич вступив до лав Війська Запорозького, де отримав прізвисько Сагайдачний. Під проводом Г. Крутневича й С. Кішки взяв участь у походах на початку XVII ст. Також, вірогідно, він був залучений до переговорів з польськими урядовцями щодо козацьких прав і свобод.
Петро Конашевич-Сагайдачний (портрет роботи художниці Наталії Павлусенко, 2016 р.)
Відео «Петро Конашевич-Сагайдачний» («Козацька звитяга», тривалість 06 хв 16 с)
https://cutt.ly/0kC5lbb
Пригадайте, що вам відомо про П. Конашевича-Сагайдачного з раніше вивченого матеріалу.
Як гетьман, П. Конашевич-Сагайдачний уперше відзначився в успішному поході 1616 р. на Кафу. Козацький флот під його орудою розгромив османську ескадру в Дніпровсько-Бузькому лимані. У Кафі було звільнено кілька тисяч бранців.
У другій половині 1618 р. запорожці виступили на допомогу війську королевича Владислава, який був претендентом на московський престол. Козаки на чолі з П. Сагайдачним пройшли від Сіверщини до Москви. По дорозі було захоплено кілька міст і розгромлено московське військо, яке заступило шлях. Лише слабкість війська Речі Посполитої врятувала московську столицю від захоплення.
Воєнним успіхам сприяли нововведення П. Сагайдачного в тактиці ведення бою, оновлення артилерії й озброєння козацької піхоти.
Дипломатична діяльність гетьмана мала на меті закріпити права козацтва, відновити православну ієрархію й роль Києва як духовного і політичного центру. Завдяки діяльності П. Сагайдачного козацтво виразніше виявило свою роль як захисника інтересів українського народу.
Таким чином, козацтво з корпоративної військової спільноти перетворилося на суспільну силу загальноукраїнського значення.
3. ВІЙСЬКО ЗАПОРОЗЬКЕ І ХОТИНСЬКА ВІЙНА
Найбільшу славу П. Сагайдачний здобув під час Хотинської війни (1620-1621 рр.).
Історичні подробиці
Хотинська війна (1620-1621 рр.) — війна між Османською імперією і Річчю Посполитою. Головною причиною була боротьба за Молдову. Перемога Речі Посполитої у важкій війні стала можливою завдяки участі козаків на чолі з П. Конашевичем-Сагайдачним на боці Речі Посполитої.
У 1620 р. султан і король відрядили свої війська до Молдови, аби підтримати на престолі кожен свого ставленика. 8-11 вересня відбулася битва біля с. Цецори (неподалік Ясс). Польське військо було знищене.
Султан Осман II вирішив не зупинятися на прикордонному конфлікті, а завдати удару вглиб Польського королівства. У серпні 1621 р. Османське військо чисельністю 100 тис. осіб рушило через Молдову до Хотина, аби скористатися місцевою переправою через Дністер.
Війська Великого князівства Литовського на чолі з гетьманом Яном Ходкевичем і королевичем Владиславом у вересні підійшли до Хотина і заступили шлях противнику. Сюди ж прибували навербовані за кордоном роти, а також загони із числа мобілізованої шляхти. Проте цих сил було замало, і всі розуміли, що без допомоги козаків перемоги не буде.
На Січі вирішили виступити на захист Речі Посполитої, хоча й були побоювання у щирості намірів союзників. Козацьке військо здійснило марш-кидок від Дніпра до Дністра та вчасно приєдналося до королевича Владислава і Я. Ходкевича.
Османи атакували понад десять разів, причому здебільшого позиції козаків. Проте запорожці не лише вистояли, а й провели кілька вдалих контратак. Крім цього, козацький флот завдав потужних ударів по морських комунікаціях турків.
Фактично козаки врятували Річ Посполиту від катастрофи і захистили рідні землі. Проте чимало вояків загинуло чи померло від поранень. П. Конашевич-Сагайдачний також отримав тяжке поранення, внаслідок якого помер 20 квітня 1622 р. у Києві.
Систематизуйте отриману під час уроків інформацію про П. Конашевича-Сагайдачного. Виконайте творчий проект (презентація, буктрейлер до уявної книги, інстаграм-історія, просвітницький відеоролик тощо) «Гетьман П. Сагайдачний — видатний політик і полководець».
Петро Сагайдачний (гравюра з твору Касіяна Саковича «Вірші на жалісний погреб шляхетного лицаря Петра Конашевича-Сагайдачного», 1622 р.)
ЗНАЮ МИНУЛЕ || ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ || ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
Знаю і систематизую нову інформацію
Упорядкуйте хронологічну послідовність. Назвіть дати історичних подій цієї послідовності.
Обговорюємо в групі
Опрацюйте в групі судження і доберіть аргументи на користь думки: «Козацтво першої третини XVII ст. відігравало суперечливу роль. З одного боку, воно виступало захисником інтересів українського народу, здійснюючи боротьбу проти турків і виступивши на захист православ’я. З іншого боку, саме воєнна активність козаків у турецьких володіннях спричиняла загострення відносин між Османською імперією і Річчю Посполитою, що мало наслідком спустошливі для українських земель війни».
Мислю творчо
1. Творчо попрацюйте з історичною хмаринкою:
- а) поясніть значення слів, наведених у хмаринці;
- б) з’ясуйте, яке зі слів не належить до хронологічних меж параграфа;
- в) складіть коротку захопливу оповідку про воєнні операції козаків першої третини XVII ст.;
- г) за матеріалами параграфа створіть власну хмаринку слів і поясніть її зміст.
2. Прочитайте оцінку Хотинської війни, яку надав український історик Петро Сас. Подумайте, що він мав на увазі. «...На полях Хотинської війни вирішувалася не лише доля Речі Посполитої, а й значною мірою і доля християнської цивілізації.»
Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію.
Запам’ятайте їх:
1616 р. — Взяття Кафи козаками на чолі з Петром Конашевичем-Сагайдачним
1621 р. — Хотинська битва
Коментарі (0)