Хронологічна таблиця 8 клас Хлібовська, Наумчук 2021
- 25-10-2022, 20:51
- 348
| ... |
Узагальнення за розділом: «Українські землі у 20-90-х роках XVIII століття»
- 25-10-2022, 20:45
- 761
| Дорогі діти! Ось ви засвоїли матеріал п’ятого розділу підручника й дізналися, що, всупереч ліквідації козацького устрою на Правобережжі і Лівобережжі, зруйнуванню останньої Запорозької Січі, українці не втратили своєї ідентичності. Права і свободи вони відстоювали то помірковано разом з Павлом Полуботком і Кирилом Розумовським, то відчайдушно разом з Олексою Довбушем і Максимом Залізняком. Ваші однолітки Марічка та Ігор настільки вражені тією добою, що вирішили ще раз пережити події буремних років. Не залишайтесь осторонь і ви, адже щасливо там жити, де гуртом робити. Щоб здійснити мандрівку в часі, вам потрібно пройти сім історико-географічних регіонів та виконати сім завдань: або в зошиті, або в гаджеті, використавши QR-код. Отже, вдалої вам мандрівки! Останні польські королі фактично були ставлениками ____ імператорів. Водночас набирали потуги сусідні ____ та Пруссія. Це призвело до поділів країни між її сильнішими сусідами. Перший поділ Речі Посполитої відбувся в ____ році. До ____ імперії приєднали Галичину. За другим поділом, що відбувся в ____ році, до Російської імперії увійшла фактично вся ____ Україна. У результаті третього поділу ____ року Росія поширила владу на Західну ____. Крім того, скориставшись ослабленням ____ імперії, Австрія в 1774 році приєднала ____. А оскільки ____ потрапило під її владу ще раніше, то наприкінці XVIII століття всі українські землі опинились у складі двох імперій — Російської та Австрійської.... |
Козацькі літописи — цінне історичне джерело
- 25-10-2022, 20:44
- 472
| «...У вузькому значенні літописами називають лише рукописні тексти, створені ... в минулі часи. ... З точно датованими за роками записами про те, що відбувалося, а (також) тексти записів, розташованих у хронологічному порядку без розбивки на річні статті». Юрій Луценко (український мовознавець) про козацькі літописи «За (Літописом Григорія Граб’янки), а також за літописами Самовидця і Величка закріпилася назва «козацькі літописи». Але така назва — досить умовна, бо кожен цей твір є складною, багатоплановою композицією, в якій поєднуються характеристики історичних діячів, описи подій — битв, повстань, змов тощо, окремі документи, тлумачення тих чи інших періодів життя України, — і яка надто далека від традиційної літописної форми». Завдання 3. Прочитайте уривок з універсалу Богдана Хмельницького від 1648 року та витяг зі статті 65 чинної Конституції України. Визначте, що об’єднує ці документи. Літопис Граб’янки. З універсалу Богдана Хмельницького «Не бійтеся, отож, поляків, ваші милості, шляхетно уроджені малоросійські брати наші! Хай би й найбільші були їхні війська, але станьте за благочестя святе, за цілість вітчизни і бороніть давні права та вольності разом з нами проти цих наружників і руйнівників, як ставали за свою правду славні борці (що вже засвідчено), предки наші, руси. Майте надію, що звільнитеся від теперішнього свого лиха і що в наших прийдешніх битвах із супостатами допоможе нам всемогутня божа благодать».... |
Особливості української архітектури, образотворчого мистецтва й музики
- 25-10-2022, 20:30
- 326
| У кінці XVIII століття з розвитком військової справи та внаслідок входження до Російської імперії Північного Причорномор’я потреба в оборонних спорудах зменшилася. Старі фортеці перетворили на нові міста. Такими стали, до прикладу, Херсон, Миколаїв, Одеса. Для них характерне чітке планування вулиць і площ, збільшення громадської та житлової забудови. Поширення набувають палацово-паркові ансамблі (поєднання палацу та парку), як-от — Маріїнський палац у Києві. У XVIII столітті на території Гетьманщини та Слобожанщини продовжувало розвиватися бароко. Кращими його зразками того часу стали Преображенська церква в селі Великі Сорочинці 1732 року та Покровська церква в Києві 1766 року. З’являється також новий стиль, привнесений з Європи, — рококо. Його подекуди називають ще пізнім бароко. Він відзначався легкістю та вигадливістю оздоблень. Улюбленою деталлю декору стала мушля (французькою «рококо»), яка й дала назву цілому мистецькому стилю. Андріївська церква в Києві, собор Святого Юра у Львові, Успенський собор Почаївської лаври, ратуша в Бучачі — кращі архітектурні пам’ятки рококо в Україні.... |
Розвиток освіти і науки у XVIII столітті
- 25-10-2022, 20:30
- 476
| У XVIII столітті в усіх українських землях початкову освіту можна було здобути в парафіяльних школах різних конфесій при церквах і монастирях, але на Лівобережжі та Запорожжі таких шкіл було більше, а у володіннях Речі Посполитої — менше. В обов’язки сільських священників входило: навчати сиріт, не дозволяти їм блукати вулицями і вести бродяжницький спосіб життя. Заможніші люди наймали вчителів для навчання вдома. Після ліквідації козацького устрою та поділів Речі Посполитої в українських землях, що відійшли до Російської імперії, кількість початкових шкіл суттєво зменшилась, а в землях, що відійшли до Австрійської держави, навпаки, була запроваджена освіта рідною мовою навчання у парафіяльних школах. Для надання середньої освіти в землях Гетьманщини і Слобожанщини діяли всестанові Чернігівський, Харківський та Переяславський колегіуми. У західноукраїнських землях освіту надавали школи при василіанських монастирях та греко-католицькі семінарії. Єзуїтські колегіуми були перетворені на світські (нецерковні) навчальні заклади — гімназії. У підросійській Україні гімназії запровадили з першого десятиліття XIX століття. До прикладу, Київська гімназія постала в 1809-1811 роках. Проте для управління державою потрібні були освічені, відповідно до інтересів конкретної держави, люди. Тому в Російській імперії по повітових містах створювали російськомовні 2-річні малі училища для дітей купців та містян, а по губернських містах — 4-річні головні училища для дітей дворян.... |
Поділи Речі Посполитої: зміни в становищі західноукраїнських земель та Правобережної України
- 25-10-2022, 20:29
- 404
| Протягом усього XVIII століття спостерігається ослаблення Речі Посполитої. Серед причин того ослаблення, які й призвели до поділів цієї держави, можна виділити кілька основних. Внутрішньополітичні. Боротьба за польський трон часто призводила до збройного протистояння між союзами магнатів і шляхти. Шляхта обирала нового короля, а обравши — жорстко контролювала через рішення сейму. Більше того, кожен шляхтич-депутат у сеймі мав право вето — право не дозволяти прийняття будь-якої постанови. Це робило державу слабкою і майже некерованою. Економічні. Починаючи з Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького, в Речі Посполитій почався економічний спад. Наступні війни та повстання завдавали величезних розорень і господарських втрат. Ні сейм, ні король не підтримували вітчизняне виробництво: за кордон вивозили сировину, а завозили готові вироби. Річ Посполита поступалася Російській імперії в конкурентній торгівлі на Балтійському морі. До того ж шляхетська республіка не мала дієздатної армії. Зовнішньополітичні. З ослабленням Речі Посполитої, зросло втручання Франції, Швеції, Австрії, Росії в її внутрішні справи через підтримку різних угруповань шляхти. До прикладу, в 1717 році Московське царство виступило «замирювачем» між королем і шляхтою. Під загрозою військ Петра І сейм прийняв усі умови договору, продиктовані Росією, та увійшов в історію як «німий сейм». Відтоді російський вплив на польську політику тільки зростав. Останні польські королі фактично були ставлениками російських імператорів. Водночас набирали потуги сусідні Австрія та Пруссія.... |
Причини й особливості гайдамацького та опришківського рухів у XVIII столітті
- 25-10-2022, 20:29
- 546
| Після того, як Петро І вивів свої війська з Правобережжя, ті землі перейшли під владу Речі Посполитої. Але після затяжної Північної війни цей край був спустошений. Щоб заселити його селянами, магнати та королівські урядники звільняли новопоселенців від панщини на 15-20 років. Завдяки тому за відносно короткий час сільське господарство на Правобережжі відновилося. Маєтки магнатів за розміром та розкішшю не поступалися королівським. Але ж, щоб утримувати пишні палаци з військовими залогами, потрібні великі кошти. Тому після завершення пільгового терміну для новопоселенців, магнати швидко відновили на Правобережжі фільварки, а панщина подеколи сягнула до 4-6 днів на тиждень. Зросли і повинності: селян активно залучали до будівництва і ремонту панських осель, шляхів та мостів. Окрім того, з кожного селянського двору збирали продукти. Ситуація в містах не була кращою. Багато з них здрібніли, втратили магдебурзьке право і перейшли під пряме управління королівських урядників або магнатів. Православні єпархії під тиском короля та сейму поступово приймали унію. За рішенням сейму до посад у містах допускалися лише греко-католики. В окремих містах, наприклад у Кам’янці (нині — Кам’янець-Подільський), заборонялося мешкати євреям та православним.... |
Включення Кримського ханства та Північного Причорномор’я до складу Російської імперії
- 25-10-2022, 20:28
- 393
| У другій половині XVIII століття загострилася боротьба між Російською та Османською імперіями за контроль над Чорним морем і його північним узбережжям. У результаті війни між обома імперіями, яка тривала упродовж 1768-1774 років, було підписано вигідний для Російської держави Кючук-Кайнарджійський мирний договір. Згідно Кючук-Кайнарджійського договору 1774 року, Російська імперія отримала землі між Дніпром та Південним Бугом, кілька османських фортець, набула права безперешкодного плавання російських кораблів по Чорному морю. Окрім того, за наполяганням Катерини II, Кримське ханство було визнане незалежним, хоч насправді потрапило під пильний російський контроль. Кримські татари не бажали миритися з такою російською опікою, тож невдовзі відмовилися від неї. У відповідь, на територію Криму відразу були введені російські війська. Прикриваючись гаслом допомоги братам-християнам, протягом 1778-1779 років Катерина II організувала відселення вірмен та греків з Криму. Це завдало відчутного удару по скарбниці ханства, адже саме вірмени і греки були основними платниками податків.... |
Нова (Підпільненська) Січ
- 25-10-2022, 20:26
- 394
| Оскільки, за наказом Петра І, Чортомлицька Січ була спалена, а козакам було заборонено селитися на Запорожжі, в наступні двадцять п’ять років вони зводили Січі у володіннях Кримського ханства. Так спочатку постала Кам’янська Січ (бо на річці Кам’янка), а згодом Олешківська Січ (бо в урочищі «Олешки»), Лише з огляду на загрозу чергової війни з Османською імперією, а також завдяки клопотанням гетьмана Данила Апостола, російський уряд дозволив запорожцям повернутися в їхні давні володіння. Отож, 1734 року на річці Підпільній козаки збудували Нову Січ, яка стала адміністративним центром усього Запорожжя. Біля Нової Січі виникло торгово-ремісниче передмістя Гасан-Баша (Гасан-Базар) та пристань. Землі Запорожжя поділялися на паланки — окремі адміністративно-територіальні одиниці з власним гербом та печаткою. В адміністративному центрі паланки, який, як і Січ, мав укріплення, проживала паланкова старшина, розміщувалися козацька залога, суд, церкви, ремісничі майстерні, проводилися ярмарки. Суттєвими особливостями Нової Січі були її контрольованість імперською владою — в межах зовнішнього коша (Гасан-Баші) навіть було споруджено російську цитадель-фортецю з військовою залогою — та господарська спрямованість її мешканців — запорожці рідше брали участь у військових походах, а більше займалися господарством. Основною формою господарювання на Січі були зимівники. Кожен козак міг отримати земельний наділ та створити власний зимівник. Козаки займалися землеробством, садівництвом, городництвом, а також скотарством і промислами. Пасовиська, ліси, рибальські угіддя вважалися загальною власністю. Разом з тим, поступово утворилося коло впливових і заможних козаків, які мали великі землеволодіння і найчастіше були старшинами. Для обробітку землі вони наймали незаможних козаків — сірому.... |
Ліквідація Гетьманщини та козацького устрою на Лівобережжі й Слобожанщині
- 25-10-2022, 20:25
- 365
| Зважаючи на потребу в українських ресурсах під час чергової війни з Османською імперією та королівством Пруссією, російська імператриця Єлизавета Петрівна задовольнила клопотання козацької старшини про відновлення посади гетьмана. Новим гетьманом у 1750 році було обрано (а по суті призначено імператрицею) Кирила Розумовського. «Правління гетьманського уряду» припинило свою діяльність. З приїздом Кирила Розумовського в 1751 році на Лівобережжя відбулися адміністративні зміни. Зокрема, Гетьманщину повернули до відомства Колегії іноземних справ, а влада гетьмана поширилася на Київ та Нову (Підпільненську) Січ. Усе це означало розширення автономних прав Гетьманщини. Під час гетьманування Кирило Розумовський розгорнув активну діяльність в українських землях: відбудував Батурин, куди переніс столицю; розбудував Глухів, що залишився гетьманською резиденцією; налагодив діяльність старшинської ради, яка управляла Гетьманщиною за відсутності гетьмана; самостійно призначав полковників та роздавав землю у приватну власність. Щоправда, така бурхлива діяльність насторожила імператрицю, і Єлизавета Петрівна заборонила здійснювати самостійну зовнішню політику та призначати полковників і генеральну старшину без її згоди, встановила контроль над українськими фінансами.... |
