1. Повернення козаків у свої давні володіння

Пам’ятний знак на місці Олешківської Січі (нині Херсонський район Херсонської області)

Оскільки, за наказом Петра І, Чортомлицька Січ була спалена, а козакам було заборонено селитися на Запорожжі, в наступні двадцять п’ять років вони зводили Січі у володіннях Кримського ханства. Так спочатку постала Кам’янська Січ (бо на річці Кам’янка), а згодом Олешківська Січ (бо в урочищі «Олешки»), Лише з огляду на загрозу чергової війни з Османською імперією, а також завдяки клопотанням гетьмана Данила Апостола, російський уряд дозволив запорожцям повернутися в їхні давні володіння.

Отож, 1734 року на річці Підпільній козаки збудували Нову Січ, яка стала адміністративним центром усього Запорожжя. Біля Нової Січі виникло торгово-ремісниче передмістя Гасан-Баша (Гасан-Базар) та пристань. Землі Запорожжя поділялися на паланки — окремі адміністративно-територіальні одиниці з власним гербом та печаткою. В адміністративному центрі паланки, який, як і Січ, мав укріплення, проживала паланкова старшина, розміщувалися козацька залога, суд, церкви, ремісничі майстерні, проводилися ярмарки.

Нова (Підпільненська) Січ із передмістям Гасан-Баша

Суттєвими особливостями Нової Січі були її контрольованість імперською владою — в межах зовнішнього коша (Гасан-Баші) навіть було споруджено російську цитадель-фортецю з військовою залогою — та господарська спрямованість її мешканців — запорожці рідше брали участь у військових походах, а більше займалися господарством. Основною формою господарювання на Січі були зимівники. Кожен козак міг отримати земельний наділ та створити власний зимівник. Козаки займалися землеробством, садівництвом, городництвом, а також скотарством і промислами. Пасовиська, ліси, рибальські угіддя вважалися загальною власністю. Разом з тим, поступово утворилося коло впливових і заможних козаків, які мали великі землеволодіння і найчастіше були старшинами. Для обробітку землі вони наймали незаможних козаків — сірому.

• 1. Які Січі були зведені козаками після зруйнування Чортомлицької Січі?
• 2. Що таке паланка?
• 3. Якими були особливості Нової Січі?

2. Отаманування Петра Калнишевського

Вперше Петра Калнишевського обрали кошовим отаманом у 1762 році. Пізніше козаки десять років поспіль (1765-1775 роки) переобирали його на цю посаду. Петро Калнишевський кілька разів їздив до Петербурга, щоб відстояти давні межі Вольностей Запорозьких. Кошового отамана непокоїло, що із середини XVIII століття розпочалася так звана сербська колонізація, коли вихідці з османсько-австрійського прикордоння отримали дозвіл від російського уряду селитися у верхів’ях Інгулу та Інгульця. Пізніше вихідці з Молдови утворили Новослобідський козацький полк, просунувшись ще південніше Нової Сербії. Згодом впритул до найсхідніших запорозьких околиць започаткувалася друга округа сербських колоністів — Слов’яносербія.

На Запорожжі не існувало кріпацтва, тож селяни з Лівобережжя, Слобожанщини, Правобережжя знаходили тут бажану свободу. Незважаючи на вимоги поміщиків, Петро Калнишевський не видавав утікачів. Отаман заохочував освоєння нових земель, роздаючи їх селянам. Завдяки йому було створено 45 нових сіл та 4 тисячі зимівників.

Але на Січі існували внутрішні соціальні протиріччя. Через збільшення впливу заможних козаків і жалюгідне становище бідноти в 1768 році під час чергових перевиборів Петра Калнишевського стався «бунт сіроми». Повсталі обрали собі окремого кошового отамана, випустили в’язнів, пограбували будинки старшини та заможних козаків. Хоча Петро Калнишевський придушив повстання, але соціальні проблеми на Січі залишилися.

• 1. Чому Петро Калнишевський неодноразово їздив до Петербурга?
• 2. Чому селяни з Лівобережжя, Слобожанщини, Правобережжя втікали на Запорожжя?
• 3. Про що свідчить факт повстання на Січі?

Запорожжя та запорожці після 1734 року

Попрацюйте з картою.

• 1. Відшукайте межі запорозьких земель, паланки та паланкові центри.
• 2. Знайдіть межі Нової Сербії, Новослобідського полку, Слов’яносербії.
• 3. Покажіть Задунайську та Банатську Січі, річку Кубань.

3. Ліквідація Запорозької Січі

У той час, як на Запорожжі значною мірою збереглися козацькі права і вольності, в Російській імперії панувало кріпосне право. Існування автономної Січі не подобалося Катерині II. Із Січі не видавали кріпаків-утікачів, чорноземи Запорожжя були ласим шматком для російського дворянства. Доки існувала Січ, доти існувала гайдамаччина на Правобережжі, бо запорожці становили ядро гайдамацьких ватаг. Зі знищенням Січі царський уряд завдав вирішального удару по гайдамаччині. До того ж, здобувши за допомогою запорожців чергову перемогу над Османською імперією, Катерина II вирішила, що вони їй більше не потрібні.

За наказом імператриці, війська генерала Петра Текелія, повертаючись із війни між Російською та Османською імперіями 1768-1774 років, 4 червня 1775 року оточили Нову Січ, столицю свого вчорашнього союзника. Сили були надто нерівними, тож козаки капітулювали. Із Січі до Петербурга вивезли клейноди, артилерію, боєприпаси, скарб, архіви. Всі будівлі, окрім фортифікаційних, зруйнували. Частину козацької старшини було заслано до Сибіру. Більш віддані імперії і менш вірні власному народові старшини отримали дворянські титули та землі. На колишніх Вольностях Війська Запорозького наближені до Катерини II стали власниками великих землеволодінь. До 1784 року тут було роздано понад 4 мли десятин землі.

Григорій Потьомкін, ініціатор ліквідації Нової Січі, Після її зруйнування отримав близько 150 тисяч десятин землі

За задумом імператриці, козаки мали стати селянами чи містинами, але доля запорожців склалася по-різному. Одні залишилися, інші переселилися в османські володіння, створивши Задунайську Січ, інші — в австрійські, де заснували Банатську Січ. Решта козаків і надалі використовувалась у військових кампаніях Російської імперії як Військо вірних козаків, згодом — Чорноморське козацьке військо. Цьому війську було повернуто частину січових прапорів та дозволено жити за давнім козацьким устроєм між Дністром і Південним Бугом. Згодом нащадків запорожців переселили в долину ріки Кубань. Вони живуть там і донині.

• 1. Чому Катерина II прийняла рішення зруйнувати Нову Січ?
• 2. Коли Нова Січ перестала існувати?
• 3. Як склалася доля козаків після ліквідації Нової Січі?

Петро Калнишевський

(1691-1803)

1. Що в портреті вказує на владу Петра Калнишевського як кошового отамана?

Ім’я (повне). Петро Іванович Калнишевський.