§ 27 Практичне заняття № 5

Що таке національне відродження?

Коли розпочалося національне відродження на Галичині, а коли — на Буковині та Закарпатті?

Які суспільно-політичні течії діяли в Західній Україні?

Тема. Особливості культурницького та політичного етапів національного відродження на західноукраїнських землях.

Мета. З’ясувати, як пов’язані культурницький та політичний етапи національного відродження; що пришвидшило політизацію українського руху в Західній Україні; чи в однакових умовах відбувалося національне відродження у різних західноукраїнських регіонах; якими були особливості програмових засад західноукраїнських політичних партій.

Хід заняття

Завдання 1. Об’єднайтесь у пари та виконайте одне із завдань (від 2 до 7) за вказівкою учителя.

Завдання 2. Опрацюйте документи № 1-3. Визначте, хто сприяв національному відродженню на західноукраїнських землях у другій половині XIX століття. Як пов’язані розвиток культури і науки з політичною самостійністю? Свою думку аргументуйте цитатами.

№ 1 Дослідник про місце Галичини в історії України. Іван Крип’якевич (український історик):

«XIX сторіччя — це епоха діяльності інтелігенції... Українська інтелігенція доходила до національної свідомості ступенево... Спершу за головне поле своєї діяльності вона вважала письменство і науку... Але пізніше інтелігентна верхівка перейшла до... (роботи з народом) і в народі відкрила великі революційні сили, що скупчувалися коло економічних і соціальних питань. Спираючись на маси і організовуючи їх, інтелігенція розвинула в собі політичний інстинкт і перейшла до активних виступів. Ідеал самостійної України зайняв перше місце в національній ідеології».

№ 2 Дослідник про значення української інтелігенції XIX ст. у формуванні модерної української нації. Сергій Єкельчик (український історик):

«У XIX ст. письменники, журналісти та історики вперше заговорили про Україну як про сучасну націю. Вони побачили зв’язок, спершу дуже опосередкований, між єдиною мовою та культурою та правом на політичний суверенітет».

№ 3 Сучасник подій про українців на початку XX ст. (текст 1907 р.). Вільгельм Фельдман (польський публіцист):

«У XX ст. багато народів постало із попелу, але відродження небагатьох відбулося так швидко і енергійно, як відродження українців Австрії... Їхнє несподіване й бурхливе зростання сталося в основному завдяки тому, що вони навчилися взаємодопомозі та впертій боротьбі за свій кожен здобуток».

Завдання 3. Опрацюйте документи № 4-6. Визначте, що вплинуло на збільшення українських публікацій у регіоні. Чи можна стверджувати, що Галичина стала центром українського друкованого слова? Свою думку аргументуйте цитатами.

№ 4 Основний державний закон про загальні права громадян для королівств і земель, які представлені у Рейхсраті від 21 грудня 1867 р. (витяг):

«Кожен має право висловлювати свої думки у межах законності, виражати вільно свої думки словесно, письмово або у пресі... Преса не повинна бути підпорядкована цензурі... Австрійські громадяни мають право зборів та асоціацій. Реалізація цього права регулюється спеціальними законами».

№ 5 Руські (українські) публікації в імперії Габсбургів у 1880-1886 рр.

№ 6 Дослідник про українську пресу Галичини. Іван Кревецький (український історик):

«У Галичині у другій половині XIX ст. друкувалося 70% усієї української преси».

Завдання 4. Опрацюйте документи № 7-9. Визначте, до чого закликає учасник «буковинської трійці». Чи міг бути Чернівецький університет центром національного відродження на Буковині? Свою думку аргументуйте цитатами.

№ 7 Сучасник подій про значення української мови. Сидір Воробкевич (учасник «буковинської трійці»):

Мова рідна, слово рідне!

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько,

А лиш камінь має.

Як же мову ту забути,

Що нею учила

Нас всіх ненька говорити,

Ненька наша мила.

Ой, шануйте, поважайте

Ріднесеньку мову,

І навчайтесь розмовляти

Своїм рідним словом.

№ 8 Закон про заснування університету в Чернівцях від 31 березня 1875 р. (витяг):

«Зі згоди обох палат імперської ради Я (Франц Йосиф) даю розпорядження про таке:

1. У Чернівцях буде засновано університет, який повинен розпочати свою діяльність зимовим семестром 1875/76. Мова, якою проводитимуться заняття та вестимуться справи, німецька...»

№ 9 Національний склад студентів Чернівецького університету в 1902 році:

Завдання 5. Опрацюйте документи № 10-12. Визначте, які соціальні та культурні труднощі були у русинів (українців) Закарпаття. Чи відчували вони свою єдність з іншими русинами? Свою думку аргументуйте цитатами.

№ 10 Сучасник подій про становище Закарпаття. Михайло Драгоманов (український громадський діяч):

«Єсть іще одна частина нашої спільної батьківщини, котрої я не можу забути ніколи, немов пораненого брата. Се Угорська Русь. Одвідавши двічі в 1875-76 рр. ту сторону, я пересвідчився, що там про простий люд або ніхто не дума, або беруться до нього такими способами, котрі зарані засуджені на невдачу...»

№ 11 Сучасник подій про мовну проблематику на Закарпатті. Юрій Жаткович (український історик):

«...жалую, чого не пишуть мало-руськи письменники и нині такым язиком и таков ортогафіов, як писали Котляревський и его сверстники. Тогда бы діло малоруських о много лутше ширилося и о много більше прихильников мало, як нині...»

№ 12 Сучасник подій про братерство закарпатців і галичан. Олександр Духнович (громадський діяч, канонік Пряшівської єпархії):

Бо свої то за горами — не чужі:

Русь, єдина, мисль одна у всіх в душі;

Также само веселимося, єсли там

Час веселий, галичане, граєт Вам;

А жієм тут тим же серцем і душой,

З тим же словом і во вірі той самой,

Так, що єсли хто боліє як-нибудь,

Нашой братьи біль такий же тисне грудь.

Вот, як нині, увереньє шлем до вас:

Что Карпати не розлучат вічно нас.

Завдання 6. Опрацюйте документи № 13-15. Визначте, коли сформувалися москвофільський і народовський рухи. Що сприяло зростанню популярності народовців? Свою думку аргументуйте цитатами.

№ 13 Дослідник про течії у суспільно-політичному русі Галичини. Ігор Чорновіл (український історик):

«У 1866 р. український рух пережив визначну подію... Богдан Дідицький, редактор головної руської газети того часу «Слово», надрукував статтю, в якій невдачі 1848 р. пояснював тим, що галичани не бажали визнати себе частиною великоруського народу, єдиного від Сяну до Амура. Прийнято вважати, що цей маніфест задекларував зародження нової течії в Галичині — «москвофільства». Відмінна від нього українофільська течія мала назву «народовців».

№ 14 Із листа-протесту народовців до редактора політичного часопису «Русь», 1867 рік:

«...(ми є) ісповідники величнього завіту нашого незабутнього кобзаря, Тараса Шевченка... Славимося 15-мільйонним народом... ім’я його єсть руський чи український, земля, його ненька рідна, Русь-Україна. З тим мужицьким, латами покритим, народом стоятимемо разом укупі, як вірні його діти».

№ 15 Сучасник подій про причини поширення ідей народовців. Филимон Тарнавський (греко-католицький священик):

«Москвофільська ідея мала на першому плані русифікацію народних мас, а не соціяльне питання. В українців ішли в парі справи національні, економічні й соціяльні. Українська ідея була ідеальніша, пускала глибше коріння в народні маси...»

Завдання 7. Опрацюйте документи № 16-18. Визначте, у чому основна відмінність програмних цілей РУРП та УНДП. Чому перші українські політичні партії виникли у Західній Україні, а не в Наддніпрянщині? Свою думку аргументуйте цитатами.

№ 16 Витяг із програми Русько-української радикальної партії.

«Зваживши, що теперішні економічні, політичні і культурні потреби нашого простого народа і інтелігенціі такі, що обі наші старші партіі — народовська і москвофільска, — при своіх основах і цілях, не в стані заспокоїти тих потреб, — ми, руско-украйінскі радикали, порозумівшися приватно... виступаємо отсе яко нова партія під назвою Руско-украйінска радикальна партія з ось якою програмою:

1) В справах суспільно-економічних... хочемо колективного устрою праці і колективної власності засобів продукційних.

2) В справах політичних хочемо повної волі особи, слова, сходин (зборів) і товариств, друку і сумління, забезпечення кожній одиниці, без різниці статі, якнайповнійшого впливу на вирішення всіх питань політичного життя; автономії громад, повітів, країв, у справах, котрі тілько їх дотикають; надання кожному народові можливості якнайповнійшого розвитку культурного.

3) В справах культурних... домагаємося, щоби всі здобутки культури і науки сталися власністю всього народу».

№ 17 Витяг з програми Української національно-демократичної партії:

«Наша партія ... домагається:

Поділу Галичини на частину східну (з Лемківщиною) руську (українську) з руським (українським) соймом у Львові і на західну польську (мазурську) (без Лемківщини) з польським соймом в Кракові; а так само поділу Буковини на частину руську (українську) і волоську (румунську) та прилучення української частини Буковини до східної Галичини. В такий спосіб має постати одна українська провінція в австрійській державі.

Тому, що наш руський (український) народ мешкає не лишень в Австрії (в Галичині і на Буковині), але і поза її границями (в Угорщині і в Росії), наша партія буде старатися зв’язати і піддержувати зносини з угорськими і російськими русинами (українцями), щоби витворити почуття національної (народної) єдності на цілій землі, заселеній нашим народом і щоби на цілім просторі руських (українських) земель наш народ здобув собі повну свободу та став паном своєї долі».

№ 18 Дослідник про ідею політичної самостійності України. Ігор Гирич (український історик):

«...федералістична система Австрії сприяла формуванню і визріванню ідеї політичної окремішності України».

Завдання 8. Обміняйтеся результатами роботи з виконання завдань. Нову інформацію запишіть короткими тезами.

*Завдання 9 (додаткове). Проаналізуйте документ № 19. Підготуйте відповіді на запитання: 1) якій події присвячене фото? 2) де відбулася ця подія? 3) у якому році зроблено фото? 4) кого із зображених особистостей ви вивчали? 4) про що свідчить участь у з’їзді жінок? 5) *яким чином фотографія пов’язує національне відродження у Західній Україні з Наддніпрянщиною?

Учасники з'їзду українських письменників з нагоди 100-річчя виходу в світ «Енеїди» І. Котляревського, Львів.

Зліва направо:

1-й (нижній) ряд: Михайло Павлик, Євгенія Ярошинська, Наталя Кобринська, Ольга Кобилянська, Сильвестр Лепкий, Андрій Чайковський, Кость Паньківський.

2-й ряд: Іван Копач, Володимир Гнатюк, Осип Маковей, Михайло Грушевський, Іван Франко, Олександр Колесса, Богдан Лепкий.

3-й (верхній) ряд: Іван Петрушевич, Філарет Колесса, Осип Кишакевич, Іван Труш, Денис Лук'янович, Микола Івасюк.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно