Войти
Закрыть

Практичне заняття. Розквіт Русі-України

7 Клас

Намалюйте в зошиті шкалу часу (або скористайтеся графічною комп'ютерною програмою чи інтернет-сервісом). Позначте на шкалі часу основні події князювання Володимира Святославича і Ярослава Володимировича. 2. Зіставте (знайдіть спільні і відмінні риси) в розвитку Русі-України. Результати запишіть у накреслену в зошиті таблицю. Майте на увазі, що не всі чарунки можуть бути заповнені. 3. Схарактеризуйте правове становище різних верств населення Русі-України, спираючись на матеріал підручника. Запишіть характеристики в накреслену в зошиті таблицю....
0 Переглянути

Культура Русі-України наприкінці X — у першій половині XI ст.

7 Клас

Розквіту культури Русі-України сприяло прийняття християнства, зміцнення держави, поширення зв’язків з іншими державами, насамперед із Візантією. Основою народної культури віками залишалася усна народна творчість — казки, перекази, легенди, приказки, загадки, прислів’я, пісні. Вони сягають часів язичництва, проте із часом доповнюються і змінюються. Частина цього спадку дійшла до нашого часу. Приблизно в Х—ХІ ст. виник новий вид усної народної творчості, який у XIX ст. назвали билини (перша назва — старини). Варто запам'ятати! Билина (старина) — жанр народної творчості, героїчний епос. За змістом билина — героїчний епос, властивий багатьом країнам середньовічної Європи. Головними героями цих творів є реальні або вигадані особи: три богатирі — Ілько (Ілля) Муромець, Добриня Микитич, Олешко Попович. Одним з героїв билин про трьох богатирів під прізвиськом «Красне Сонечко» є великий князь київський Володимир Святославич; прообразом богатиря Добрині Микитича є воєвода князя Володимира Великого — Добриня; легендарні Котигорошко, Джурило, Кирило Кожум’яка, Вольга та Минула Селянинович, Святогор....
0 Переглянути

Політичний устрій, суспільне та господарське життя Русі-України за доби розквіту (кінець X — перша половина XI ст.)

7 Клас

Слов’яни та Русь-Україна як держава пройшли кілька етапів свого політичного розвитку. У ранніх слов’ян (I—II—VIII ст.) у період «воєнної демократії» на чолі племені стояв вождь (князь), який спирався на воїнів — дружину. Таку форму організації влади і суспільства історики традиційно називають вождівством. Вождем ставав найсміливіший, найхоробріший воїн. У період становлення Русі-України (IX — перша половина X ст.) перші літописні князі, спираючись на вірну дружину, підкорювали сусідні племена, збирали ненормоване полюддя і ділилися награбованим із дружиною. Частину здобичі перепродували у Візантію або інші держави. Головною відмінністю в цей період було панування династії Рюриковичів — влада князя Ігоря і княгині Ольги перейшла у спадок до їхнього сина Святослава Ігорьовича. Великі зміни відбулися за княгині Ольги: упроваджено систему збору податків і призначено перших князівських намісників замість племінних князів. Таким чином були закладені основи держави — князівства. У період розквіту Русі-України (кінець X — перша половина XI ст.) за Володимира Великого були ліквідовані всі племінні князівства, а дружина почала отримувати платню землею за службу. Справу свого батька продовжив Ярослав Мудрий....
0 Переглянути

Русь-Україна за Ярослава Володимировича (Мудрого, 1019—1054 рр.)

7 Клас

Дорога до влади над Києвом і Руссю-Україною майбутнього князя Ярослава Володимировича тривала чотири роки: від 1015 до 1019 рр. Батько посадив його намісником у м. Новгороді. Після смерті київського князя Володимира Святославича (Великого) між його синами розпочалася жорстока боротьба за батьківський престол. Під час неї четверо синів Володимира загинули: Борис і Гліб (перші руські святі), Святополк і Святослав. Автор «Повісті минулих літ» звинуватив у вбивстві Бориса та Гліба їхнього старшого брата Святополка, який у літописі дістав прізвисько «Окаянний», проте не всі сучасні історики погоджуються саме з такою версією подій. Проти Святополка з Новгорода виступив Ярослав, який і переміг у боротьбі та посів батьківський престол у Києві. Оскільки переможений Святополк був зятем польського князя Болеслава, то тесть на короткий час відвоював для Святополка Київ. Ярослав утік до Новгорода, набрав дружину з варягів і відвоював у Святополка Київ. 2. ПРАВЛІННЯ ЯРОСЛАВА В КИЄВІ (1019-1054 рр.) Після поразки Святополка у Ярослава залишився ще один конкурент — брат Мстислав, тмутороканський князь. Унаслідок поразки Ярослава від мстиславового війська київський князь був змушений віддати Мстиславу весь лівий берег Дніпра, крім Переяславського князівства. Після угоди 1026 р. між братами запанував мир: Ярослав допомагав Мстиславу у його походах на Кавказ, а Мстислав — брату в походах проти поляків і балтських народів. Історики навіть використовують термін «дуумвірат» (співправління двох володарів) для характеристики цього періоду в історії Русі....
1 Переглянути

Русь-Україна за Володимира Святославича (Великого, 980—1015 рр.)

7 Клас

Піднесення політичної і економічної могутності Русі-України пов’язане з правлінням князя Володимира Святославича (названого згодом Великим) і його сина Ярослава Володимировича (Мудрого). Ще малим хлопцем Володимир керував Новгородом від імені батька — князя Святослава. По смерті Святослава між його синами Ярополком та Олегом розгорнулася боротьба за князівський престол, оскільки Русь-Україна не знала закону про спадкування влади. Ярополку вдалося перемогти Олега й об’єднати всі володіння Рюриковичів — Київ, Деревлянську землю і Новгород. Володимиру довелося втікати «за море», найімовірніше у Скандинавію. Проте 980 р. за допомогою варязьких найманців Володимир захопив владу в Києві, а Ярополк був підступно вбитий під час переговорів із братом. Ще під час походу з Новгорода на Київ Володимир захопив Полоцьке князівство, підкорив кривичів, дреговичів і сіверян. Підкорив Володимир і плем’я білих хорватів у Прикарпатті. Верхню Наддністрянщину було остаточно включено до складу Русі. Князь також підкорив племена в’ятичів і радимичів....
0 Переглянути

Узагальнення до розділу 1 «Виникнення і становлення Русі-України»

7 Клас

Від V до кінця X ст. українські землі пережили разючі зміни. Велике переселення народів привело до появи слов’ян на історичній арені та Великого розселення слов’ян у V-VII ст. по території Центральної, Східної і Південної Європи. • Давні слов’яни традиційно займалися землеробством, присадибним скотарством та ремеслами. Наші предки з’являються в історії під назвами: «венеди», «склавини» й «анти». Анти опанували ліси та лісостеп. Короткочасне існування вождівства антів закінчилося їхньою поразкою від тюркомовних кочовиків аварів на початку VII ст. • У VII-IX ст. на території сучасної України формувалися літописні племінні східнослов’янські союзи: поляни, деревляни, волиняни, сіверяни, уличі, тиверці, білі хорвати. У середині IX ст. за участі норманів, які шукали річковий шлях до Константинополя (Царгорода), навколо Києва на землях полян було утворено князівство Аскольда і Діра. • За період другої половини IX - середини X ст. організація влади і суспільства пройшла еволюцію від вождівства до держави. • З приходом у Київ наприкінці IX ст. літописного князя Олега територія Русі значно розширилася. Князь обклав частину східних слов’ян даниною і уклав першу торговельну угоду з Візантійською імперією. Справу Олега продовжив князь Ігор. Саме він став засновником династії Рюриковичів, що правила Руссю-Україною всі століття її існування. • З приходом у середині X ст. до влади княгині Ольги внормовано податки й налагоджено мирні зв’язки з Візантією. Ольга, як і Аскольд, охрестилася, хоча більшість населення надалі лишалася язичниками....
0 Переглянути

Практичне заняття. Русь-Україна від літописних антів до Святослава

7 Клас

У зошиті або за допомогою графічної програми на комп’ютері намалюйте шкалу часу, яка б включала Велике переселення народів, вождівство антів, легендарне заснування Києва, час існування східнослов’янських племінних союзів, хронологічні рамки та важливі події правління Олега, Ігоря, Ольги, Святослава. Визначте, які події збігаються в часі. 3. Уявіть себе журналістом/журналісткою. Використовуючи подані історичні джерела й ілюстрації, напишіть коротке есе (не більше ніж 20 речень) на тему «Заняття, побут, одяг і традиції східних слов’ян у джерелах». Ці народи, склавини й анти, не підлягають одній людині, а з давніх-давен живуть у демократії; тому про все, що для них корисне чи шкідливе, вони міркують спільно. [...] Єдиного бога, громовержця, визнають вони владикою всього світу і в жертву йому приносять биків і всякого роду священних тварин. [...] Поклоняються також рікам і німфам, і іншим божествам, і всім їм приносять жертви; під час цих жертвоприношень ворожать. Живуть вони в убогих хатинах, далеко розташованих одна від одної, і часто міняють місця проживання. Вирушаючи на війну, багато хто з них іде на ворога піший, тримаючи в руках невеликий щит і дротики; панцерів вони не носять; деякі виходять у бій без хітона і без трибонія (без верхнього і спіднього одягу), в самих коротких штанах, і б’ються в шароварах, що закривають лише частину тіла....
0 Переглянути

Русь-Україна за Ольги та Святослава (середина — друга половина X ст.)

7 Клас

Працюючи з текстом параграфа, завершіть укладання таблиці «Політика перших руських князів (у другій половині IX — наприкінці X ст.)» (с. 20). Самостійно визначте заходи внутрішньої і зовнішньої політики Ольги та Святослава за текстом підручника. Назвіть спільні й відмінні риси правління князів. Наступницею князя Ігоря стала його дружина Ольга (зі шведської — Helga), яка правила Руссю до змужніння їхнього сина Святослава. Історичні подробиці Літописець описав кілька варіантів помсти княгині Ольги деревлянам. Ось один з них. Сказала ж їм (деревлянам) Ольга, [...] дайте мені від кожного двору по три голуба та по три горобці. Я ж не хочу покласти на вас тяжкі данини, як чоловік мій, тому-то і прошу у вас мало [...]». Деревляни ж, зрадівши, зібрали від двору по три голуби і по три горобці і послали до Ольги з поклоном. [...] Ольга ж, роздавши воїнам — кому по голубу, кому по горобцеві, наказала прив’язати кожному голубу і горобцеві трут, завертаючи його в невеликі хустинки і прикріплюючи ниткою до кожної птиці. І коли стало сутеніти, наказала Ольга своїм воїнам пустити голубів і горобців. Голуби ж і горобці полетіли до своїх гнізд: голуби в голубники, а горобці під стріхи. [...] І не було двору, де б не горіло. [...] І так взяла місто (Іскоростень) і спалила його, міських же старійшин забрала в полон, а інших людей убила, третіх віддала в рабство мужам своїм....
0 Переглянути

Становлення Русі-України за Олега та Ігоря (кінець IX — перша половина X ст.)

7 Клас

У «Повісті минулих літ» автор розповідає про норманського конунга (князя) Рюрика, який у середині IX ст. захопив м. Новгород. Його начебто «призвали» на правління місцеві слов’яни. Найімовірніше, літописець помилився більш як на сотню років, оскільки, за даними археологів, Новгорода в IX ст. ще не було. Найвірогідніше, Рюрик захопив невелике селище Ладогу біля Ладозького озера, де жило східнослов’янське плем’я словенів. На південь, за наказом Рюрика, річками в пошуках Константинополя рушив загін літописного Олега (це старошведське ім’я походить від Helgi — віщий; той, хто пророкує майбутнє). Більшість сучасних істориків вважає цю особу легендарною, такою, якої насправді не було. Найімовірніше, літописець, який писав на початку XII ст., мало що знав про події кінця IX ст. і об’єднав кількох князів під одним іменем — Олег. В усякому разі в джерелах сусідніх з Руссю держав Олега не згадують. Водночас із літописним Олегом до Києва прибув малолітній син Рюрика Ігор, який є історичною особою. Свідчать документи «Повість минулих літ» про похід князя Олега на Київ (882 р.) У рік 6390 [882]. Вирушив у похід Олег, взявши з собою багато воїнів: варягів, чудь, слов’ян, мерю, весь, кривичів, [...]. І прийшли до гір київських, і довідався Олег, що княжать тут Аскольд і Дір. Сховав він одних воїнів у човнах, а інших позаду, а сам пішов до гір, несучи дитину Ігоря. [...], і послав до Аскольда і Діра, кажучи їм, що, мовляв, «Ми, купці, йдемо до греків від Олега і од Ігоря-княжича. Прийдіть до нас, до родичів своїх». Коли Аскольд і Дір прийшли, всі воїни, які поховалися, вискочили з човнів, і сказав Олег Аскольду й Діру: «Не князі ви і не княжого роду, але я княжого роду», а коли винесли Ігоря, додав: «Ось він син Рюрика». І вбили Аскольда і Діра, віднесли на гору і поховали: Аскольда — на горі, яка називається нині Угорське [...]; на тій могилі [стоїть церква] Святого Миколая; а Дірова могила — за церквою Святої Ірини. І сів Олег княжити в Києві, і мовив Олег: «Хай буде се мати городам руським». І були у нього варяги, і слов’яни, і інші, що прозвалися Руссю. [...]...
0 Переглянути

Виникнення східнослов’янської держави (VIII — середина IX ст.)

7 Клас

У V-VIII ст. східнослов’янські племена активно об’єднувалися в племінні союзи, які сучасні історики характеризують як вождівства або державні утворення. Із плином часу внутрішні й зовнішні чинники спричинили переростання вождівства в державу. У східних слов’ян цей процес завершився наприкінці IX ст. Михайло Грушевський запропонував називати державу, що існувала у Східній Європі наприкінці IX — у середині XIII ст. із центром у Києві, Русь-Україна. На його думку, основні події суспільно-політичного життя східних слов’ян відбувалися саме в Середній Наддніпрянщині, на території сучасної України. Автор «Повісті минулих літ» називав її Руська земля. Історичні подробиці Якщо за часів вождівства князі, дружинники, старійшини, а також жерці (на Русі їх називали волхвами) спільно з іншими селянами-общинниками обробляли землю, займалися ремеслами, торгували, то в державі верхівка суспільства вже була відокремлена від одноплемінників: старійшини лише радять князю; князь дає закони, очолює військо під часу походу та чинить суд; дружинники воюють, а волхви закликають милість богів. А князь ще й має змогу передати свою владу в спадок....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 123 124 125 126 127 128 129 130 131 ... 370
Назад

Навігація